Основні паренхіматичні тканини

Паренхіма (буквально — налите поруч) — тканина внутрішнього середовища багатоклітинних організмів, що складається з приблизно однакових неполяризованих клітин. Також використовується для опори. Тканини, що класифікуються як паренхіматозні, зустрічаються у судинних рослин і у представників ряду груп багатоклітинних тварин і губок.

Паренхіму називають виконувальною тканиною, оскільки її неспеціалізовані клітини заповнюють простір між більш спеціалізованими тканинами, як це можна бачити, наприклад, в серцевині стебла або в зовнішній корі стебла та кореня (рис. 6.1.). Клітини цієї тканини становлять основну масу молодої рослини.

Клітини часто служать сховищем поживних речовин, головним чином у запасающих органах, наприклад у бульбах картоплі, де в амілопластах цих клітин зберігається крохмаль. Рідкісний випадок відкладення запасів у потовщених стінках паренхімних клітин відомий у фінікової пальми: тут таким чином в ендоспермі насіння відкладаються в запас геміцелюлози.

Стінки паренхімних клітин — важливий шлях, по якому переміщаються в рослині вода і мінеральні солі (частина «апопластного шляху»). Речовини можуть переміщатися також і по плазмодесми, що зв’язує сусідні клітини.