Сравнительный аналіз Конституції Литовської і Латвійської Республик

СОЦІАЛЬНО — ГУМАНІТАРНИЙ ИНСТИТУТ.

Юридичний факультет.

Володимир Колга.

Порівняльний аналіз Конституції Литовської і Латвійської Республик.

Реферат.

У конституційному праві зарубіжних стран.

2 курс.

Викладач: Блинцов В.В.

Таллинн.

1. Запровадження стор. 3 2. Порівняльний аналіз конституций.

Литви та Латвії стор. 4 3. Укладання стр. 17 4. Список використаної літератури стр. 18.

У цьому реферативному праці, я з урахуванням конституцій Литви та Латвії, спробую зробити анализ-разборку основних паралелей і розбіжностей які у них.

Чому ті ж з усього достатку країн, з конституційним режимом правління, я використовував у свою роботу саме конституції цих двох держав, то, на це, можу зазначити таке, що історичні процеси розвитку Литви та Латвії багато в чому мають спільні риси розвитку. І безсумнівно, мій інтерес викликаний і тих, що трагічність історичного поступу та становлення їх у ноги, по своїй суті, дуже нагадують історичні процеси у суспільному розвиткові свідомості народу Эстонии.

Як і кожна інша конституція, конституції Литви та Латвії створювалися ціною велетенського праці багатьох і багатьох людей, жили і котрі живуть цих государств.

І як, розпочати розгляд і порівнянню конституції, слід неодмінно відзначити, що є конституцією і який значеннєве значення вкладено на даний слово. І, конституція (від лат. слова constitutio — пристрій), є основним законом будь-якого конституційного держави світу, що визначає суспільне становище і державний устрій, лад і принципи освіти представників органів структурі державної влади, виборчої системи, основних правий і обов’язків граждан. 1].

Сравнительный аналіз конституцій Литви та Латвии.

Перш ніж, ми з вами, час торкнутися безпосередньому розгляду конституцій, треба сказати, що конституції Литви та Латвії, є вільним волевиявленням народу цих государств.

|Литва |Латвія | |1. конституція Литовської |1. конституція Латвійської | |Республіки було прийнято шляхом |Республіки було прийнято в | |референдуму 25 жовтня 1992 року |пленарному засіданні Латвійського | | |Установчих Збори 15 | | |лютого 1922 року. |.

З вище наведених даних, треба сказати, що уряд Латвійського держави одразу після одержання статусу незалежної держави, прийняло Конституцію Латвійської Республіки по стану на 1922 рік, тоді як, уряд Литовської Республіки пішло створення абсолютно новій Конституції, але спираючись на текст, раніше що мав бути місце Конституции.

|Литва |Латвія | |2. складається з XIV глав, і має |2. складається з VII розділів і | |154 статті Конституції. |має 88 пунктів конституції. |.

Зблизька перших частин конституцій Литви та Латвії можна відзначити, що ці держави проголошуються незалежними, суверенними і суверенна влада належить народу цих країн, чиє волевиявлення здійснюється через представників обраних демократичним путем.

|Литва |Латвія | |3.Государственной атрибутикою |3.Государственной атрибутикою | |є: |є: | |прапор: жовтий, зелений, червоний; |прапор: червоний із білою смугою; | |герб: білий Витис на червоному | | |тлі; | | |гімн: «Національна пісня» | | |В.Кудирки; | | |столиця: Вільнюс. | |.

Тут же відзначити, що у відмінність від Литовського варіанта конституції, в Латвійському немає посилання на гімн і столицю даного государства.

При аналізі статей конституції відповідальних за опис держави, місця людини у державі (суспільстві), я зазначив, що у варіанті конституції Литви правничий та обов’язки громадянина цієї країни дуже докладно описані, тоді як, у конституції Латвії, посилання правничий та обов’язки я не знайшов, крім те, що активним виборчого права громадянин Латвії має із 18-ї років. Тобто, з цього контексту слід, що громадяни Литовської Республіки, мають сильнішу, моральну і соціальну підтримку своєї країни, що у варіанті своєї конституції більш конкретніше свідчить про значимість кожного громадянина для держави і, на жаль не можна відзначити щодо громадян Латвии.

І, від правий і обов’язків громадян ми час торкнутися розгляду вищих законодавчих органів Литви та Латвии.

|Литва |Латвія | |4. Сейм: |4. Саэйм: | |складається з 141 члена, обраних |складається з 100 представників | |терміном чотири роки з урахуванням |народу, обраних терміном втричі | |прямих, загальних, рівних і шляхом |року в основі прямого, | |таємного голосування. |загального, рівного, таємного і | |Віковий ценз для представителя|пропорционального голосування; | |Сейму 25 років; |Віковий ценз на представника| |Особистість члена Сейму |Саэйма 21 років; | |недоторканною, без згоди |Особистість члена Саэйма | |Сейму його не можна притягти до |недоторканною, без згоди | |кримінальної відповідальності, хоча |Саэйма його не можна притягнути до | |за образу особистості або |кримінальної відповідальності; | |наклеп може залучатися до |Президія Саэйма складається з | |відповідальності у загальному порядку; |голови Президії, його двох| |Президія Сейму складається з |товаришів і секретарів; | |Голову Сейму та її |відкриває загальні збори Саэйма | |заступника; |голова попереднього Саэйма | |відкриває перше збори Сейму |чи, за дорученням президії | |найстарший із представників |іншого члена президії; | |Сейму; |право законодавчої ініціативи | |право законодавчої ініціативи |належить членам Саэйма; | |належить членам Сейму, |Саэйм має право амністії. | |Президенту Республіки і | | |Уряду, а як і | | |законодавчу ініціативу | | |мають громадяни Литовської | | |Республіки (50 тисяч своїх громадян | | |можуть уявити закону, | | |який Сейм зобов’язаний розглянути);| | | | | |Члени Сейму за грубе порушення | | |Конституції або порушення | | |присяги, і навіть при виявленні | | |факту злочину більшістю | | |3/5 голосів всіх членів Сейму | | |може бути усунуті від | | |посад чи позбавлені | | |мандата члена Сейму. | | |Литва |Латвія | |5. Президент: |5. Президент: | |обирається громадянин Литовської |обирається громадянин Латвійської | |республіки з походження, |республіки якому на даний момент | |якому на даний момент виборів |виборів виповнилося щонайменше 40 | |виповнилося щонайменше 40 років, і |років; | |який менш 3-х років |обирається терміном на 3 року, | |проживає постійно на территории|одно і те обличчя може бути | |Литви; |президентом більше шести поспіль; | |обирається терміном п’ять років і |обирається закритим голосуванням | |може бути обраний більш 2-х раз |більшістю щонайменше 51 голоси | |поспіль; |членів Саэйма; | |обирається громадянами Литовської |якби проведеному народному | |Республіки виходячи з |голосуванні понад половина | |загального, рівного і прямого |голосів проти розпуску | |виборчого права, шляхом |чинного Саэйма, то Президент| |таємного голосування; |держави вважається зміщеним і| |вибори проводять у останнє |Саэйм обирає нового Президента | |неділю протягом двох місяців до |на що залишається термін повноважень | |закінчення терміну їхніх повноважень |усунутого Президента; | |президента; |як і на пропозицію щонайменше | |Після розпуску старого Сейму, |половина всіх членів Саэйма, | |новообраний Сейм большинством|Саэйм на закрите засідання | |голосів 3/5 всіх членів Сейму в |більшістю голосів щонайменше 2/3| |протягом 30 днів із дня першого |всіх членів Саэйма може | |засідання можуть оголосити |ухвалити про усунення Президента| |дострокові вибори президента |держави, і негайно | |держави; |обирає нового; | |Президент призначає |Президент призначає обличчя, | |Прем'єр-міністра, доручає йому |якому доручає створення | |створення Уряди |Кабінету міністрів; | |Республіки; |Становить держава робить у | |Становить держава робить у |міжнародних відносинах; | |міжнародних відносинах; |Йому належить право | |Особистість Президента Республіки |законодавчу ініціативу; | |недоторканною: до того часу, пока|Является керівником | |він виконує свої обов’язки; |Збройних Сил держави; | |Він то, можливо достроково відсторонений |Йому належить право помилування| |від обов’язків лише тоді |злочинців; | |грубого порушення Конституції или|Президент держави над свою | |присяги, соціальній та разі |діяльність політичної | |виявлення факту скоєння |відповідальності несе; | |злочину; |Президент держави бути | |Питання усунення Президента |притягнутий до кримінальної | |Республіки вирішується Сеймом в |відповідальності, тільки з | |порядку процесу імпічменту; |згоди більшості членів | |Президент республіки має |Саэйма, щонайменше 2/3 голосів. | |резиденцію. | |.

Розглянувши діяльність Президентів Литовської і Латвійської Республік, треба сказати, що у Литовської Республіці, мій погляд, вибори Президента цієї країни є справді демократичними, оскільки, у тому виборі народ має на вирішальній ролі в прояві свого волевиявлення, І що саме народ вибирає саме його гідного представника, якому вони повністю довіряють. Тоді як, з прикладу Латвійської Республіки видно, що Саэйм, владою, даної їй від імені народу, може обирати Президентом того людини, якого члени Саэйма вважають за гідне, у своїй думка народу Республіки залишається в тени.

|Литва |Латвія | |6. Уряд: |6. Кабінету міністрів: | |становлять Прем'єр-міністр і |складається з Президента міністрів та| |міністри; |запрошених їм міністрів; | |Прем'єр-міністр зі схвалення Сейма|кабинет міністрів складається | |призначається Президентом |обличчям, покликаним до цього | |республіки; |Президентом держави; | |Міністри зі схвалення Президента |кабінету міністрів полагоджені | |Республіки призначаються |органи державного | |Прем'єр-міністром; |управління; | |Прем'єр-міністр і міністри |Президент міністрів та міністри | |приносять клятву на вірність |відповідають упродовж свого | |державі; |діяльність перед Саэймом; | |Уряд Литовської |Якщо ж, Саэйм висловлює | |Республіки несе солідарну |недовіру Президенту міністрів, | |перед Сеймом за |то відставку йде весь | |загальну діяльність Правительства;|кабинет, і якщо недовіру | | |виражено окремому міністру, то | |Міністр керує міністерством, |у відставку подає лише міністр;| |вирішує які стосуються компетенції | | |міністерства питання; |Кабінету міністрів обговорює | |Прем'єр-міністр їм міністри не |вироблені міністерствами | |можуть бути притягнені до уголовной|законопроекты і питання, | |відповідальності держави і т.д. без |пов'язані з нею; | |згоди те що Сейму чи |У випадку погрози, Кабінет | |Президента (на перервах між |міністрів вправі запровадити | |сесіями Сейму); |надзвичайний стан, довівши про| |Уряд чи окремі |цьому протягом 24 годин до | |міністри повинні відзвітувати за |Саэйма; | |виконану роботу перед Сеймом; |Міністри заслуговують приймати | |Відставка Уряди чи |що у засіданнях Саэйма та її| |міністра приймається Президентом |комісій і вносити доповнення та | |Республіки. |поправки до законопроектів. |.

Після розгляду діяльності Уряди Литовської Республіки і діяльності сьогоднішнього Кабінету міністрів Латвійської Республіки можна дійти невтішного висновку про тому, що схема роботи їх совпадает.

Далі ми розглянемо статті Конституцій що з діяльністю судів біля Литви та Латвии.

|Литва |Латвія | |7. Конституційний Суд: |7. Конституційний Суд: | |приймає рішення відповідності |який, не більше встановленої| |законів та інших актів Сейму |законом компетенції розглядає| |Конституції; |справи відповідності законів | |Конституційний Суд складається з 9 |Конституції, і навіть інші справи,| |суддів, призначуваних терміном на 9 |передані законом у його | |років і лише на термін |компетенцію; | |повноважень; |у праві визнати що втратили силу| |Склад Конституційного суду |закони та інші акти чи його | |щотри року оновлюється на |частини; | |одне третину; |судді Конституційного суду на | |Рішення Конституційного суду, |встановлений законом термін | |є остаточними і |затверджуються Саэймом закритим | |оскарженню не підлягають; |голосуванням більшістю не | |Повноваження судді Конституционного|менее 51 голоси всіх членів | |суду припиняються: |Саэйма. | |після закінчення терміну їхніх повноважень; | | |у разі смерті; |8. Суд: | |у разі відставки; |перед законом всіх громадян рівні;| |при неможливості виконувати свої | | |обов'язки станом |судді незалежні і підлягають | |здоров'я; |лише закону; | |у разі імпічменту. |Судді затверджуються Саэймом і | | |несменяемы; | |8. Суд: |Судді може бути усунуті від | |відбувається лише судами; |служби тільки за рішенням суду, | |Суддя і, є |як і закон може | |незалежними й підпорядковуються только|возраст, з найбільшим досягненням якого | |закону; |судді залишають своєю посадою; | |Суддя неспроможна застосовувати закон |Відправляти правосуддя можна лише | |що суперечить Конституції; |органи, якою це право | |Судами є; |надано законом, і у | |Верховного суду Литви; |порядку, передбаченому законом;| |Апеляційний суд Литви; | | |Окружні і апилинковые суди; |Військові суди діють на | |Також можуть бути затверджені |підставі окремого закону. | |спеціалізовані суди. | | |суддями може лише | | |громадяни Литовської республіки; | | |суддя неспроможна брати участь у | | |діяльності політичних партій | | |та інших політичними організаціями; | | |розгляд справ переважають у всіх судах| | |ведеться відкрито; | | |судочинство ведеться на | | |державну мову. | |.

Як встигли встановити, Суддя по Литовському законодавству обирається на посаду визначений термін, тоді як, по Латвійському законодавству Суддя — призначається довічно. Крім цього діяльність судів іде за рахунок однієї й тои ж схеме.

|Литва |Латвія | |9. Державний контроль: |9. Державний контроль: | |система державного контроля|является незалежним | |та її повноваження встановлюються |колегіальним установою; | |законом; |державні контролери | |керівництво державним |призначаються, й затверджуються на | |контролем здійснюється |посади на такому самому порядку, як і| |Державним контролером, |судді, але певний | |котрий обирається терміном п’ять |термін, у якого вони | |років за уявленню Президента |може бути зміщено тільки | |Республіки призначається Сеймом; |підставі постанови суду; | |державний контролер |влаштування і компетенцію | |здійснює нагляд за |Державного контролю | |законністю управління |визначає особливий закон. | |державним майном та її | | |використанням і поза виконанням | | |державного бюджету; | | |Державний контролер несе | | |відповідальність упродовж свого | | |діяльність перед Сеймом. | |.

При подальшому розгляді Конституцій, знайшов таке, що у відмінність від Латвійської моделі Конституції на Литовської присутні такі розділи, такі как:

1. фінанси та Харківський державний бюджет, що повідала у тому, хто і як може розпоряджається грошима Литовського держави, кому належить право прийняття бюджету держави й т.д.;

2. зовнішня політика та захист держави, що повідала про заходи безпеки прийнятих державою захисту свого і країни й т.д.;

3. Зміна Конституції - про порядок зміни і дополнения.

Конституції Литовської Республики.

Заключение

.

Наприкінці, хотілося б вирізнити, будь-яка Конституція, будь-якої держави, захист правий і свободи людей, жителів території цієї держави, які у свою чергу є, громадянами цієї країни. Але часто, ми зіштовхуємось із проблемою неадекватного ставлення до людей інших національностей котрі живуть тих чи інших конституційних, демократичних держав. Коли люди інший національності будучи громадянами держави біля яку вони мешкають, зіштовхуються з проблемою «другосортності», тобто. ними ясна річ йде поширення конституційних законів, а інші підзаконні акти створювані «избранцами народу» визначають їх у щабель нижчий за рівень громадян, що є «аборигенами» держави, де вони живут.

І на того часу поки, становище на сприйме справді демократичний характер стосовно всім жителям держави щодо території якої вони мешкають, то Конституція залишиться Конституцією лише з папері, для звітності перед Світовим сообществом.

Список використаної литературы:

1. Конституція Латвійської Республики;

2. Конституція Литовської Республики;

3. Радянський Енциклопедичний Словник, під ред. А. М. Прохорова,.

М., 1989 р., стор. 629.

———————————- [1] Радянський Енциклопедичний Словник, під ред. А. М. Прохорова, М., 1989 р., стор. 629.