Алі-Бей

Али-Бей

Али-Бей (1728−1773), бий Єгипту, народився орієнтовно на 1728 в Анатолії.

Точное місце народження його невідомо, незрозумілі і з деталі раннього періоду життя. У першому повідомленні стверджується, що він у Амасии (Амасье) в 80 км південніше Чорноморського узбережжя. Відповідно до інших даним, місцем народження його є південно-західна частина кавказького регіону. Його батьки були грецькими християнами, при хрещенні він отримав ім'я Юсуф (Жозеф) Даут. У віці 13 років був викрадений зграєю бродячих мусульман, його доставили Єгипет і продано Ибрахим-бею. Молодий раб було звернено в іслам, став фаворитом Ибрахима і зрештою отримав ім'я Алі. У віці 28 років одержав волю і був зведений у гідність бея.

После смерті Ибрахим-бея в 1757 Алі почав плести інтриги, з допомогою яких сподівався отримати владу, багатства і можливість панувати з усього Єгиптом. Не гидуючи убивствами, застосовуючи військову собі силу й стравлюючи ворогів, Алі до 1763 став першим воєначальником в Єгипті. Об'єднавши своїх прибічників, купив підтримку мамлюків й у 1766 став правителем Каїра.

Успех Али-бея викликав таку ненависть в інших беїв, що він був змушений втекти до Сирії. Али-бей уклав союзи, внаслідок чого зміг повернутися до Каїр, але його знову вигнаний соперниками-беями на цей раз пішов у Нижній Єгипет. Безуспішно намагався налагодити союзницькі відносини з Росією. Дізнавшись звідси, турецький султан наказав його страчувати.

По наказу султана паша Дамаска намагався полонити Али-бея, а проте завдяки союзу з Захиром, пашею Акки, Алі вдалося відкинути напад. 24 жовтня 1767 Али-бей знову став правителем Каїра.

Али-бей мало залежав від султана, і його вдалося поступово зміцнити свої військові й політичні позиції. Покінчивши з бандами розбійників, він провів реформу фінансову сферу і судочинства. Послав військ у Ємен, підкорив східне узбережжі Червоного моря, и захопив Джидду. У стислі терміни Алі захопив більшу частину Аравійського півострова.

В 1771 Али-бей послав армію проти Сирії та відправив місію у Венецію і Росію пропозицією про союзі. Захір допомагав воєначальнику Али-бея Абдулу Дхахабу в сирійської кампанії. Дамаск узяли легко, але потім Абдул Дхахаб, після секретних переговорів із султаном Туреччини, здав захоплені території Польщі і повернув армію проти Али-бея. У квітні 1772 Абдул Дхахаб зайняв Ас’ют і вирушив на Каїр. Али-бей втік і разом зі своїми іншому Захиром заховався у Акке. Корабель російського флоту доставив Али-бею спорядження і 3000 солдатів. Отримавши підкріплення, Али-бей знову завоював Сирію і особисто очолив війська при повторному захопленні Яффи і Гази. Тим часом Абдул Дхахаб втратив підтримку, і Али-бей вирушив з армією на Єгипет. 19 квітня 1773 в Салихие, в 160 км на схід від Каїра, на караванної дорозі в Газу він я був поранений, узято й у полон, і його доставили Каїр. Помер Али-Бей в Каїрі 22 квітня 1773.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.