Генріх Саулович Альтшуллер

Генрих Саулович Альтшуллер

Генріх Саулович Альтшуллер (псевдонім — Генріх Альтів) — автор ТРИЗ-ТРТС (теорії рішення винахідницьких завдань — теорії розвитку технічних систем), автор ТРТЛ (теорії розвитку творчу особистість), винахідник, письменник. Роки життя: 15.10.1926 — 24.09.1998.

Родился 15 жовтня 1926 року у м. Ташкенті (СРСР, Узбекистан). У 1931 р. сім'я переїхала м. Баку (СРСР, Азербайджан). Батьки — журналісти. З відзнакою закінчив середньої школи. Вступив у Азербайджанський індустріальний інститут. З першого курсу нефтемеханического факультету у лютому 1944 р. добровільно пішов у Радянську Армію. Навчався у 21-й Военно-авиационной школі початкового навчання пілотів (СРСР, Грузія, Руставі). Після закінчення Великої Вітчизняної війни продовжити служби був у Баку; служив у інспекції по винахідництва Каспійській Військової флотилії, був командиром відділення хім. розвідки в/ч 11 513.

Изобретал з дитинства. До його перших винаходів — катер з ракетним двигуном, пистолет-огнемет, скафандр. Перше авторське свідчення на винахід одержав у віці 17 років (пріоритет заявки від 9 листопада 1943 р.). До 1950 р. число винаходів перевищила десять. Найбільш значима їх — газотеплозащитный скафандр (о.с. № 111 144).

В 1946−48 рр. головна мета життя стала розробка ТВВЗ (теорії рішення винахідницьких завдань). Основний постулат ТРИЗ-ТРТС: технічні системи розгортаються за певним законам, цих законів можна виявити і використовуватиме створення алгоритму рішення винахідницьких завдань. Створенню і вдосконаленню ТРИЗ-ТРТС, а кінцевому підсумку, створенню теорії сильного мислення, Г. С. Альтшуллер присвятив своє життя — близько 50 років.

Образование н/высшее. Закінчив Азербайджанський індустріальний інститут. З шкільних років займався самоосвітою, з 15 років вів облік часу у системі, нагадує систему Любищева.

Занятия з ТРВЗ вів з 1948 року. Тоді ж їм вже був сформульована ідея виявлення і подолання ТП (технічного протиріччя), виявлено деяких закономірностей (зокрема, те, що тепер називають переходом в надсистему, і навіть закон узгодження ритміки) і прийоми (з перших — зміна агрегатного стану), використовувалися деякі химэфекты: застосування сильних окислювачів, ВР, з’явився информфонд.

В 1948 року написав лист Сталіну (разом із Р. Шапіро) із різкою критикою стану справ зі винахідництвом у СРСР. 28 липня 1950 р. був заарештований колишнім МДБ СРСР (Міністерство держбезпеки), без суду засуджений Особливим Нарадою МДБ до 25 років позбавлення волі та рибопродукції відправлений в Речлаг — одне із таборів Воркути. Табірний номер: 1-Ч-502. У таборі зробив кілька винаходів. 22 жовтня 1954 року реабілітований КДБ (Комітет держбезпеки) при РМ СРСР (Раді міністрів) по ЗакВО (Закавказький військовий округ).

После звільнення повернулося на Баку, де й жив до 1990 р. У 1955−1956 рр. був кореспондентом газет: «Бакинський робочий», «Вышка».

Первая публікація, присвячена теорії винахідництва, — стаття «Про психології винахідницького творчості» (Г.С. Альтшуллер, Шапіро Р. Б. Про психології винахідницького творчества//Вопросы психології. — 1956, № 6). У статті - перший опублікований АРИЗ (Алгоритм рішення винахідницьких завдань). Над удосконаленням АРИЗа працював близько сорока років. Автор модифікацій: АРИЗ-59, АРИЗ-61, АРИЗ-64, АРИЗ-65, АРИЗ-68, АРИЗ-71, АРИЗ-75, АРИЗ-77, АРИЗ-82 (А, Б, В, Г), АРИЗ-85-А, АРИЗ-85-Б, АРИЗ-85-В.

Устроиться працювати реабілітованому було неможливо. Г. С. Альтшуллер сформулював проблему працевлаштування вигляді винахідницької завдання: «Треба працюватимете, і не можна працювати». Рішення завдання знайшов у вигляді: «Треба писати фантастику». Як письменник-фантаст дебютував розповіддю «Ікар і Дедал» в 1958 г.

Первые фантастичні розповіді склали цикл «Легенди про зоряних капітанів» (1961 р.). Усі науково-фантастичні твори друкував під псевдонімом Р. Альтів. Надалі в нього виникали изобретательские ідеї, які межують з фантастикою, і фантастичні ідеї за межею з реальною технікою. У разі доводилося Держрезерв боротиметься з експертизою, стверджуючи, що винахід все-таки реально. Одного разу, не зумівши переконати експертів, він зробив фантастичне оповідання, використавши ідею свого винаходи… Як письменник-фантаст, Генріх Альтів ставив завдання: методами літератури показати розвиток науку й техніки у бік ідеалу, вважаючи до того ж час головна мета фантастики як літературного жанру — человековедение.

Один із вітчизняних письменників-фантастів 60-х років. Автор «Регістру науково-фантастичних ідей ситуацій» (своєрідного патентного фонду ідей світової фантастики), автор науково-фантастичних нарисів, і навіть нарисів про долі передбачень Ж. Верна, Р. Уеллса, А. Беляева.

В 1957—1959 рр. працював у Міністерстві будівництва Азербайджану (Бюро технічної допомоги). Тут у 1958 р. провів найперший семінар з навчання ТВВЗ, у якому було вперше сформульовано поняття ИКР (ідеального кінцевого результату). Проводив семінари з ТРВЗ всій країні (СРСР). Кількість семінарів до 1970 р. становило 19, зокрема і перший у семінар з підготовки викладачів ТВВЗ м. Дзінтарі (Литва) 1968;го р. Усього Р. Альтшуллером проведено близько 70 семінарів і курсів з навчання ТВВЗ і підготовці викладачів у різних містах СРСР.

В 1970 року створив Баку (СРСР, Азербайджан) Школу молодого винахідника, що у 1971 року перетворилися на АзОИИТ (Азербайджанський громадський інститут винахідницького творчості) — першим у світі центр навчання ТВВЗ. Організовував перші країни школи винахідницького творчості, громадські університети науково-технічної творчості у багатьох містах. Загальна кількість таких шкіл у 80-ті роки перевищувало 500.

В 1974 р. про заняттях в Азербайджанському громадському інституті винахідницького творчості (АзОИИТ), проведених Р. Альтшуллером, зняли фільм «Алгоритм винаходів» («Центрнаучфильм»).

Преподавал ТВВЗ школярам з 1970 р. З 1974 р. по 1986 р. вів винахідницький розділ в газеті «Піонерській щоправда». За 12 років проведення котра має аналога у світі експерименту з навчання ТВВЗ школярів десятьох — 17-ти років їм проаналізоване півмільйона листів із рішеннями винахідницьких завдань. За підсумками цього унікальний досвід написана книга: «І тоді з’явився винахідник» (1984, 1987; доп. і перераб., 1989; 2000).

В 1973 р. запровадив рішення винахідницьких завдань вепольный аналіз, а 1975 р. — стандарти влади на рішення винахідницьких задач.

С 1989 р. по 1998 р. президент Асоціації ТРИЗ.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.