Сакс Ганс

Сакс Ганс

Б. Пуришев.

Сакс Ганс (Hans Sachs, 1494—1576) — найзначніший німецький поэт-мейстерзингер. Р. в Нюренберге, у ній портняжного майстра. До 15 років відвідував місцеву латинську школу, в 1509 віддали навчання до чоботареві. У ткача-мейстерзингера Лингарда Нунненбека засвоїв перші правила письма. З 1511 до 1516 як шевського підмайстра подорожував Німеччини, шляхом відвідуючи різні мейстерзингерские школи. У 1514 у Мюнхені З. склав свою першу мейстерзингерскую пісня. Після повернення Нюренберг, він ввів у 1516 свою пробну роботу (Meisterstück), передбачену цеховими регламентами, і став майстром черевичного справи. З розвитком реформації З. рішуче приєднався до реформационному руху; в 1523 привітав М. Лютера у вірші «Die Wittenbergisch Nachtigall» (Виттенбергский соловей). На захист реформації він написав ряд творів, зокрема сатиричні антипапские вірші, які своєї різкістю викликали навіть невдоволення нюренбергского міської ради. Останній наказав З. «займається своєю ремеслом — гаптуванням чобіт і утримуватися надалі від твори якихось книжечок і віршів» Сакс проте продовжував свій творчий діяльність, утримуючись все-таки наскільки можна від України всього занадто й порушує громадське «благочиние». Протягом тривалого часу очолював нюренбергскую школу мейстерзингеров.

Лит-ное спадщина З. величезна. У 1567 він зробив підрахунок всього їм написаного (віршем «Valete») Відповідно до цього підрахунку з-під його пера до зазначеного часу вийшли: 4 275 мейстерзингерских пісень, написаних на 275 мелодій, у тому числі 13 з’явилися його оригінальним створенням (див. «Мейстерзанг»), 208 п'єс для театру — комедії, трагедії, і «масничні уявлення» (див. «Фастнахтшпиль»); близько 1 700 віршів, написаних у формі шпруха (римованими двустишиями), — шванки, байки, алегорії тощо.; безліч духовних і світських пісень, перекладу псалмів, сім діалогів в прозі тощо. буд., всього 6 048 назв. Після 1567 написано вже порівняно трохи творів З. У цілому він написав близько півмільйона віршованих рядків. Особливого майстерності він сягнув у своїх віршованих шванках, соціальній та численних «масляничных уявленнях», які у його пером перетворюються на найяскравіше явище німецької театрального життя XVI в.

Сюжеты своїх численних творів З. черпав із різних джерел. Біблія у перекладі Лютера, античні (Гомер, Овідій, Лівій та інших.) і призначає нові (особливо Бокаччо) письменники, різноманітні збірники новел, фацетий, шванков і байок, пам’ятники народної літератури, історичні хроніки, описи подорожей, твори по природознавства підказували З. сюжети і теми його творів. Заодно він охоче розробляв і той ж сюжет у різних поетичних формах (мейстерзингерская пісня, шпрух, комедія). Але, розробляючи теми, узяті з історії, З. не виявляв великого історичного чуття. Усі події минулого, подібно до ксилографов пізнього середньовіччя, він вправляє в раму сучасного йому німецького побуту. Його древній Рим вкрай нагадує Нюренберг XVI в., а римляни і греки — співгромадян поэта-мейстерзингера. Зате там, де Сакс малює сценки, з довколишнього його життя, він досягає великий художньої віртуозності. Німеччина XVI в. знайшла у свого талановитого побутописця. Строката життя міста Київ і села, лукаві витівки школярів і ландскнехтів, простакуватість селян, працьовитість ремісників і мн. ін. зображуються їм дуже жваво і, з м’яким добродушною гумором. Він любить своєму рідному місті і пишається їм. Він складає в честь нього римовані «похвальні слова» (Lobsprüche), у яких неквапливо життєпис Нюренберга, його багатства і упорядженість. У ряді віршів він знайомить читача зі своїми домашнім побутом, з наївною гордістю заможного бюргера перераховуючи предмети свого домашнього побуту. Він цінує світ образу і тишу. Він за непорушні підвалини міцної бюргерської моралі. Разом з тим З. вже бачить намечающийся занепад ремесла й гірко ремствує на купців і промисловців, разоряющих бідного кустаря.

По своєї художньої манері З. багато в чому продовжує традиції середньовічної бюргерської літератури (алегорія, підкреслений дидактизм, ряд прийомів, висхідних до куртуазної поезії алегоричне введення у дидактичну вірш, тощо.), але ще зірко приглядається до досягненням літератури європейського Відродження і намагається частково ці досягнення прищепити сучасної німецької бюргерської літературі. Подібно своєму сучаснику художнику Л. Кранаху він переплітає елементи Ренесансу із елементами бюргерської готики. Його улюблений вірш — традиційний книттельферз, що у XVIII в. скористався Гете (при написанні 1-ї частини «Фауста») високо цінував творчість З. (див. його вірш. «Hans Sachsens poetische Sendung», 1776). Р. Вагнер вивів З. у своїй музичної комедії «Нюренбергские мейстерзінгери».

Список літератури

I. Критичний видання зібрання творів Р. Сакса виходило в 26 тт., під ред. A. v. Keller’а і E. Goetze в Тюбінгені з 1870 по 1908. У т. XXVI велика бібліографія. На рос. з. переведено: Жартівливий розповідь, перев. Д. Минаев, див. «Німецькі поети в біографіях і зразках», під ред. М. У. Гербеля, СПБ, 1877 (тут і короткий биографич. нарис).

II. Ranisch P. S., Historisch-kritische Lebensbeschreibung Hanns Sachsens, Altenburg, 1765.

Schweitzer З., Un poète allemand au XVI-e siècle, étude sur la vie et les? uvres de H. Sachs, Nancy, 1889.

Thon F. W., Das Verhältnis des Hans Sachs zu der antiken u. humanistischen Komödie, Diss., Halle a. P. S., 1889, Goetze E., Hans Sachs, Bamberg, 1890.

Drescher K., Studien zu Hans Sachs, 2 Tle, Marburg, 1890—1891.

Genée R., Hans Sachs und seine Zeit, Lpz., 1894.

2-te durchges Aufl., Lpz., 1902.

Eichler F., Das Nachleben des Hans Sachs vom XVI bis ins XIX Jahrhundert, Lpz. 1904.

Geiger E., Hans Sachs als Dichter in seinen Fastnachtspielen im Verhältnis zu seinen Quellen, Halle, 1904.

Kaufmann P., Kritische Studien zu Hans Sachs, Breslau, Diss., 1915.

Zion A., Stoffe u. Motive des Hans Sachs in seinen Fabeln u. Schwänken, Würzburg, Diss., 1924.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.