Висновки. 
Теоретичні аспекти формування команди в організації

В результаті виконаної роботи можна зробити наступний висновок щодо визначення понять «команда» та «командоутворення». Команда — це група людей які взаємодіють та взаємодоповнюють одне одного в процесі досягнення поставлених цілей організації. Команда виступає як особлива форма організації людей, заснована на поміркованій позиційності учасників, що мають загальне бачення ситуації і стратегічних цілей та володіють відпрацьованими процедурами взаємодії. Командоутворення — це процес цілеспрямованого формування особливого способу взаємодії людей у групі, що дозволяє ефективно реалізовувати їх енергетичний, інтелектуальний і творчий потенціал згідно стратегічним цілям команди. Формування команди і командна робота є головним двигуном продуктивності організації.

Підсумовуючи матеріал, можна сформулювати переваги та недоліки роботи команди для організації. До преваг можна віднести: підвищення якості управлінських рішень; скорочення часу на пошук оптимальних варіантів рішень; реалізація багатоаспектного підходу до розв’язання складних ситуацій; спрощення втілення прийнятих рішень; зосередження розумового процесу на досягненні мети; орієнтація на зміст і результати роботи; виявлення найбільш талановитих виконавців, спроможних генерувати ідеї; гнучкість розподілу завдань; активізація ділової співпраці; створення творчої атмосфери; зростання кваліфікаційного рівня членів команди; забезпечення доцільної інтеграції знань і досвіду; урахування та узгодження різних інтересів і спрощення обміну інформацією; подолання пасивної поведінки окремих членів колективу; розв’язання конфліктних ситуацій; згуртування членів колективу та підвищення їх мотивації; скорочення плинності кадрів та запобігання опору змінам.

Недоліками роботи в команді є: витрати часу на створення та організацію роботи команди; поширення доступу до конфіденційної інформації; обмеження спілкування учасників команди з іншими членами колективу; затримка прийняття рішення за досягненням консенсусу; перевантаження членів команди; зниження мотивації індивідуального успіху; підвищення відповідальності; домінування позицій визнаних авторитетів; суперництво між членами команди.

Але, не зважаючи на деякі негативні аспекти роботи команди, все ж таки керівники відмічають високу ефективність роботи в команді за умов її доцільного використання.

При формуванні команди необхідно усвідомлювати, що команда — це не просто один з можливих ресурсів для виведення організації на новий рівень. Командоутворення діє лише тоді, коли застосовується в потрібний час і в потрібному місці. Тобто перш за все команда повинна створюватися для вирішення конкретних проблем та задач. Крім того необхідність в команді виникає тоді, коли керівник усвідомлює, що у нього накопичилась велика кількість невирішених задач, з якими він просто не в змозі справитися самостійно. А для вирішення цих задач необхідний не просто помічник, а група працівників, які б загальними зусиллями, допомагаючи та підтримуючи один одного виконали б ці завдання, позитивно впливаючи на результати діяльності підприємства. Саме тому в процесі командоформування керівнику потрібно багато чому вчитися і не забувати, що ефективна команда може складатися з різних учасників, а згуртованість та взаєморозуміння досягається активними методами навчання.

Отже, ефективна команда створюється за умов, коли невелика група людей:

має додаткові кваліфікації та досвід;

всі члени зацікавленні в досягненні спільних цілей та задач;

згодна працювати за чіткими правилами;

довіряють один одному робити все можливе, щоб допомогти іншим членам команди;

приймають взаємну відповідальність за результати.

Командний дух в колективі, сприятливий соціально-психологічний клімат, творча атмосфера, взаєморозуміння, довіра, згода та взаємодопомога досягаються за виконання деяких умов. Головна з них — ототожнення членами команди особистих та групових цілей, інтересів та почуття взаємної відповідальності за дії кожного. При виконанні вказаної умови виникає так званий синергетичний ефект, коли фізичні та інтелектуальні зусилля одного примножуються завдяки зусиллям інших, і згуртована команда стає здатною вирішувати задачі, які є неможливими для виконання звичайною робочою групою спеціалістів.

Синергетичний ефект досягається в результаті «групової компенсації індивідуальних нездатностей». Розподіл праці набуває інших форм, ніж в звичайній організації. Свої професійні обов’язки члени колективу розподіляють між собою в залежності від умов діяльності, що складаються. У кожній проблемній ситуації виконувати робочі операції доручається тому, хто здатний зробити це найкращим способом. Невміння одного здійснювати певні операції компенсується навичками та вміннями іншого. У результаті колектив стає першокласною командою [37, с. 13].

Отже, застосування командного підходу в діяльності організації дозволяє значно підвищити ефективність управління людськими ресурсами, забезпечити інноваційність розвитку організації, її гнучкість та стійкість.

команда продуктивність робочий.