Мацуо Басьо

Мацуо Басьо

Басё Мацуо (справжнє ім'я Дзинситиро, 1644—1694) — поет, виходець із середовища небагатих самураїв. З іменем Тараса Шевченка пов’язано поява японського тривірша — хайку. Вивчав японську і китайську поезію, філософію. Особливу перевагу віддавав китайському поетові Ду Виженіть японському поэту-отшельнику Сайзі, із якими відчував духовне кревність. Багато подорожував. Його літературне спадщина представлено переважно пейзажної лірикою і ліричними щоденниками (краща з них — «По дорогах Півночі», 1689). Створив літературну школу, совершившую переворот в японської поезії: «стиль Басі» панував майже 200 років. До його учнів такі талановиті поети, як Кикаку Рансэцу, Дзёсо, Кёрай та інших. У основу створеній ним поетики поклав принцип сабі, заснований на зосередженого споглядальності, відмови від повсякденної суєти. Його філософська лірика була явищем новим, небувалим і з серьёзности тону, і за глибиною ідей. Поетичні принципи Басі знайшли собі найповніше втілення у п’яти віршованих збірниках, створених їм та її учнями в 1684—1691 рр.: «Зимові дні», «Весняні дні», «Заглохшее полі», «Гарбуз-горлянка», «Солом'яний плащ мавпи» (книга перша). Останні роки життя проголосив новий провідний принцип — каруми (легкість, изящество).

Несмотря на поширення, безліч учнів, і послідовників, Басі вкрай бідував. Лише з учнів, Сампу, син заможного рибника, зміг допомогти поетові: умовив свого батька подарувати маленьку хатину біля невеликого ставка. Басі посадив поруч із нею саджанці банановою пальми, від якої пішов стрімко і назва житла поета — «Бананова хатина», а згодом та її літературний псевдонім — «Живе в Банановою хатині» чи навіть «Бананове дерево». Як зазначав Д. Шивели, «…він відчував особливе духовна порідненість з банановим деревом, яке, подібне, йому самому, було самотньо і беззахисне, згиналося під бурями цього дивного світу. Воно символізувало тендітність і минущість щодо його власної життя як він любив її описувати».

Последние десятиліття свого життя, після пожежі, знищила Бананову хатину, Басі провів у мандрівках. Помер Осака, оточений учнями.

Разработанный Басі поетичний жанр хайку ще за життя поета знайшов надзвичайної популярності: у Японії хайку складали навіть селяни, організовувалися клуби любителів хайку, влаштовувалися змагання хаикаистов. У XX в. захоплення хайку вийшло за межі Японії. Сьогодні у щорічних конкурсах на краще тривірш беруть участь любителі різних країн мира.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.