Человеческая цивілізація стає цивілізацією міст

Человеческая цивілізація стає «цивілізацією міст «

Елена Зинькевич.

Города історично створювалися як центри в промисловості й комерції. Але тепер неймовірні розміри міст і швидкий приплив мігрантів ставлять під їх здатність надавати городянам гідні стандартів життя.

В 1800 року тільки 4% населення світу жило у містах. У 1900 року стоїть вже майже 14% землян були городянами, 12 міст мали населення більше однієї млн. людина. 1950;го року вже 30% населення планети жило у містах, а світі налічувалося 83 міста з населенням більше однієї млн. людина. 2000 року городянами були вже 47% населення, у містах та їх найближчих передмістях мешкало більш 2.8 млрд. людина. 411 міст світу налічували більше однієї млн. жителів. 39% міських жителів мешкали у містах із населенням більше однієї млн. людина, 15% - у містах з населенням понад п’ять млн.

В індустріально розвинених країна світу городяни становлять 76% населення, в країнах — 40%. У цьому процес урбанізації йде швидшими темпами в слаборозвинених країнах. Більшість городян країн Африки живе у містах з населенням менш 10 тис. людина. У Аргентині 90% населення жили, в містах, причому 38% городян мешкали щодо одного місті - Буенос-Айресі. Лише 8% міського населення США живе великих містах (більше однієї млн. людина). По прогнозу ООНUnited Nations в 2030 року 60% землян мешкатимуть у містах, основний приріст міського населення станеться в рахунок країн.

Увеличение міського населення відбувається двома шляхами: з допомогою природний приріст населення Криму і з допомогою мігрантів. Очевидно, протягом усього людської історії (перші статистичні дані вперше отримані лише середині ХІХ століття) міста були поганим місцем життю — зазвичай, смертність у яких перевищувала народжуваність. У найрозвиненіших країнах ситуація змінилася лише 1930;ті роки — городяни замешкали довше, ніж жителі сільській місцевості з допомогою поліпшення ситуації з харчуванням, розвитком систем здоров’я та соціальної захисту населення. У ХІХ століття, з початком індустріальної революції, в Європі як уже почалися масової міграції сільського населення до міста. Мігранти забезпечували 90% приросту міського населення. Нині аналогічні процеси відбуваються у розвинених країн: сільське населення прагне переметнутися на міста, аби спастися з голоду і безробіття. Приміром, побував у Китаї 1960;1990 роки зростання населення міст на 60% забезпечене природним приростом населення і ще зниженням рівня смертності, і 40% - переселенням селян.

С 1975 року кількість мігрантів у світі зросло більш як удвічі й сягнуло свого 175 млн. людина. Приблизно 3% населення планети проживає поза свою родину країн. Більшість мігрантів осіло країнах Європи (56 млн.), Азії (50 млн.) і Північної Америки (41 млн.) Приблизно кожен десятий житель розвинених регіонів світу є мигрантом, тоді як і країнах один мігрант посідає 70 жителів. Нині близько половини країн світу проводить політику, спрямовану на зниження рівня імміграції.

Все більше людей у світі житиме у мегаполісах — містах, чиє населення перевищує 10 млн. людина. У 1975 року тільки 5 міст (Токіо, Нью-Йорк, Шанхай, Мехіко і Сан-Пауло) були мегаполісами. 2000 року їх вже було 19, очікується, що у 2015 року мегаполісів стане 23, причому 21 з них перебувати у країнах. Жоден місто з колишнього СРСР до переліку «кандидатів до мегаполіси «не ввійшов. Населення 564 міст перевищить 1 млн., 425 їх у «світі «. Приміром, в 1950 року п’ятьма найбільшими містами світу були: Нью-Йорк (12.3 млн.), Лондон (8.7 млн.), Токіо (6.9 млн.), Париж (5.4 млн.), Москва (5.4 млн.) — всіх їх столицями індустріально розвинених держав. 2000 року п’ятірки лідерів ввійшли бразильські, мексиканські індійські міста. Найбільшими мегаполісами світу стали Токіо (26.4 млн.), Мехіко (18.4 млн.), Бомбей (18 млн.), Сан-Пауло (17.8 млн.), Нью-Йорк (16.6 млн.). За прогнозом ООН до першої п’ятірки найбільших мегаполісів в 2015 року ввійдуть Токіо (прогнозується, що населення столиці Японії становитиме 26.4 млн.), Бомбей (26.1 млн.), ніґерійський Лагос (23.2 млн.), столиця Бангладеш — Дакка (21.1 млн.), Сан-Пауло (20.4 млн.).

Любопытно, у світі немає єдиного критерію, за яким можна привласнити населеному пункту статус міста — у країнах на те дуже, щоб у ній мешкало більш 2 тис. людина, у деяких — щонайменше 20 тис. До прикладу, США містом вважається населений пункт з населенням щонайменше 2,5 тис. людина.

Факты на задану тему:

В 1804 року населення Землі досягло 1 млрд. Збільшення населення планети йде дедалі швидшими темпами. У 1927 року — через 123 року — у світі додався ще 1 млрд. людина, і населення планети становило 2 млрд. Далі процес пішов за наростаючою: в 1960 року (через 33 року) — 3 млрд., 1974;го году (через 14 років) — 4 млрд., 1987 року (через 13 років) — 5 млрд., 1999 року (через 12 років) — 6 млрд. Нині щорічно населення світу поповнюється 78 млн. людина — це вже, ніж населення Франції, Швеції та Греції разом узятих.

В 1998 року країнами з найбільшим населенням були Китай (1 млрд. 256 млн.), Індія (982 млн.), США (274 млн.), Індонезія (206 млн.) і Бразилія (1666 млн.). Росія у цьому переліку займала 7-ме місце (147 млн.), Японія — 8-ме (126 млн.). У 2050 року Росія та Японія не увійдуть до перші десятки найбільш багатолюдних держав. До п’ятірки ввійдуть Індія (1 млрд. 529 млн.), Китай (1 млрд. 478 млн.), США (349 млн.), Пакистан (346 млн.) і Індонезія (312 млн.).

В 1950 року тривалість життя жінок у та розвитку країна опинилася менш 40 років. Нині вона становить 61 рік, попри епідемію СНІДу, яка лютує у країнах Третього Миру, особливо у Африці.

Ныне більше однієї млрд. чоловік у світі - віком від 15 до 24 років. Ще 1.8 млрд. — молодший 15. Більше 95% їх живуть у країнах. Процес збільшення населення може бути кілька сповільнитися через розвиток практики сімейного планування. Приміром, половина заміжніх жінок на світі нині використовує контрацептиви, 1970 року їх кількість не перевищувало 12%. У країнах із 1970 року кількість предохраняющихся жінок збільшилася 10 раз (з 50 до 500 млн.). Втім, 97 млн. людина, які б використовувати контрацептиви, не цього дозволити через поганого матеріального становища. У результаті, у світі зростає кількість абортів, а приблизно 59 млн. дітей народжуються небажаними. Щороку від браку харчування і поганих умов життя вмирають 3.6 млн. підлітків і 1.3 млн. дітей. Статистичні дослідження показують, що, матері яких народили їх до 18-річного віку вмирають в три рази частіше, ніж, чиї матері досягли повноліття. У цьому, 40% дітей у Африці народжують жінки, які досягли 17-річного віку.

В світі швидко зростає число осіб похилого віку, переважно з допомогою старіння населення розвинених країн світу, особливо у Західній Європі Японії. По прогнозу ООН в 2050 року 311 млн. осіб отримуватимуть у віці 80−90 років, 56.9 млн. — від 90 до 100 років і 2.2 млн. переступлять 100-річний рубеж.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.