Побудова та розкрій жіночої сукні

Курсова робота на тему: Побудова жіночої сукні невідрізної по лінії талії та окремими рукавами. Вступ.

1 Підбір матеріалу 4 Опис використаного матеріалу 5 Опис рекомендованих тканин 7 Опис зовнішнього вигляду моделі 9 Розрахунок та побудова плаття невідрізного по лінії талії 13 Інструкційні картки 18 Технологічна послідовність плаття 23 Технічна характеристика швейних машин 25 Технічна характеристика електричної праски 26 Побудова креслень 27 Висновки 28 Використана література 29.

Вступ.

Перед працівниками швейної промисловості країни стоїть відповідальне завдання задовольнити потреби населення в швейних виробах. `.

Розширення випуску товарів для населення, поліпшення їх якості, швидкий розвиток всіх видів послуг розглядають як незмінну вимогу підйому життєвого рівня населення на якісно новий, більш високий ступінь.

Випуск товарів для населення повинно базуватися на використовуванні досягнень науково-технічного процесу, який дозволяє не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але і розширити їх асортимент.

Перед легкою промисловістю стоять задачі більш повного задоволення попиту населення на промислові товари, насичення ринку потрібною продукцією, поліпшення якості і розширення асортименту міжсезонного одягу з приміненням легких утеплюючих прокладок, модних і практичних виробів і комплектіў. А одним із найпоширених з`вдань в роботі по розширенню асортиме­ту швейних виробів являється: розвиток і зм"цнення співробітництва між будhнками моделей і тканин — шовкові, вовняні, синтетичні, з печатним малюнком різного масштабу, а також гладко фарбовані з різною поверхнею — бархатні, фактурні, строкато ткані, в клітинку, в полоску різних масштабів, з блискучою поверхнею. Наряду з тканинами, маючими малюнки великих орнаментальних форм, широко представлені тканини з маленьким малюнком. При виборі тканини важлива практична чутливість. Крім зорового сприйняття тої чи іншої тканини велике значення має відчуття її практичних якостей (м'якості, незминаючості, пружності), уміння визначити її функціональні достоїнства в практичному приміненні. Бажано знайти правильне співвідношення між тканиною, майбутнім виробом і зовнішністю жінки.

Кожний матеріал володіє фізичними, механічними, хімічними і геометричними якостями, визначаючими його призначення і область застосування.

Наша промисловість випускає бавовняні, льняні, вовняні і шовкові тканини, що нараховують більше чотирьох тисяч артикулів. В існуючому асортименті тканини проходять постійну зміну застарілих артиклів, немодні знімаються з виробництва, а поновлення асортименту проходить завдяки вкладанню нових хімічних волокон, завдяки зміні структури колориту обробки.

Мода розвивається по шляху створення визначених форм при допомозі крою. Тому тканини використовуються самі найрізноманітнішіщільні, легкі, з малюнками, гладкофарбовані з фактурною поверхнею. Модні бавовник, льон, шовк — бажано натуральний, але можливий різноманітний з домішками і поліестерами.

Для пошиття своєї моделі я застосувала синтетичну тканину.

Опис використаного матеріалу.

Тканина — це одна з великих людських потреб. Як би не намагалася її потіснити швидко і просто виготовлені нові неткані матеріали, вона приречена на довге життя.

Тканина володіє властивостями, за які її завжди будуть цінити люди — вона пластична, прилягаюча до любої фігури, драпірується, здійснює відчуття цілісності силуету із багатим ритмічним життям, грою різних відтінків та кольорів.

Кожна епоха пропонує свої тканини, свої манери її використання в костюмі та сукні. Мовою пластики, самої драпіровки, складок одяг виражає дуже багато. В тому, як накинута на фігуру тканина читається образ часу, характер людей.

На початку носили одяг, складки якої розташовувалися вільно.

Потім навчилися ними керувати, підкоряти відповідній системі, створювати пластичний образ.

Тканина поступово видавала людям свої таємниці, властивості, її пластична сутність розкривалася поqтупово, і ставала предметом мистецтва.

Звернув увагу на сукню, можемо побачити її віднОшення оа'ємів і ліній.

В пошитті виробіВ приймають участь різноманітні тканини так і ювеЛірні прикраси, шкіра, хутро, трикотаж, але тканина остаєтьс перёоосновою.

В дайій роботі озИсано сукню із синтетичного шовку. Ця тканина має блиск, на дотик тканина жорстка, в результаті чого виріб із них не зминається, добре зберігає надану форму.

Після прання інколи не вимагає прасування.

Ці тканини переважно із капронових ниток. Характеризується незначною масою і щільністю. Виробляється переважно креповим переплетенням. По фарбуванню така тканина гладко фарбована.

Тканина володіє зносостійкістю, не зсідається після замочування і прання, не псується від сирості і поту.

Виробляють тканини простими дрібно візерунчастими переплетеннями, двохшаровими.

Синтетичні тканини складні в швейній обробці. Вони стягуються у швах при прокладанні строчки і утворюють безпосадкового шва. При великій швидкості утворення строчки тканини можуть оплавлятися голкою. Це призводить до зменшення швидкості утворення строчки.

Голки рекомендують застосовувати хромірувані або застосовувати спеціальні пристосування для охолодження голки.

Обсипання тканини призводить до необхідності застосовувати шви із подвійним підшивом. Зрізи деталей після розкроювання обметують або обпалюють.

Ковзання тканин та великий опір різанню ускладнює процес розкроювання. Для шиття виробів рекомендують застосовувати такі голки № 85, 90, 100., бавовняні нитки № 50, 60, 80., капронові і шовкові нитки.

Особливої уваги ці тканини вимагають при волого — тепловій обробці. Артикул тканини 62 003.

Опис рекомендованих тканин.

Натуральний шовк — це тонкі нитки, які виготовлї~тЬ із коконів, одяг так легко як будинок чи меблі. П'єр Карден один із небагатьох модельєрів миру котрі займаються конструюванням і моделюванням не тільки одягу, але і меблів, дитячих іграшок, обладнання інтер'єрів, проектуванням посуду і інше. Він зробив свій стиль, який добре відображає сучасність.

Основним принципом в моделюванні він рахує надходження співвідношення плечей і стегон, і відображає його в нових пропорціях. В його моделях дуже часто можна бачити співвідношення темних і білих тонів, скромний грим, асиметричне рішення костюму, знімні деталі.

Мода має певні закономірності в своєму розвитку. Існують періоди повтореності деяких елементів, на котрі можна спиратися при прогнозуванні розвитку костюму.

Ідея моди по — різному сприймається різними категоріями населення, самі гострі пропорції підхоплює і розвиває молодь. Молоде покоління вступає в пору свого життя починає активну діяльність в загальній, професійній і культурній сферах життя. Тому в цей час для молоді характерна цілеспрямованість, рішучість перебороти труднощі в досягненні поставленої мети, бажання бути на рівні ідеалів свого часу, утвердити себе в колективі, в співвідношенні з цілями і задачами цього колективу.

Але самоутвердження починається з пристальної уваги до себе, до свого зовнішнього вигляду. Тому, щоб бути виділеним, потрібно бути рідким, але щоб стати предметом загальної уваги, потрібно бути доступним.

Проектування одягу для молоді придається особлива увага в швейній промисловості. Не рідко молодь в прагненні за підкресленою виразністю в одязі і виражає почуття міри. На основі досліджень тенденцій моди в костюмі для молоді було встановлено, що вона віддає перевагу спортивному стилю. Цей стиль в останній час значно збагатився розвитком ліній, ритмічним строєм, кольоровою гамою.

Визначну роль в формуванні сучасного одягу молоді зіграли хіпі. Вони узаконили «незаконну» до цих пір одяг — джинси, полатаний одяг, розфарбовані куртки, спідниці.

Зручність в експлуатації, простота конструкцій, новизна форми, яскравий колорит — такі основні риси сучасної моди. Але можна сказати, що 2001 — 2002 роки відповідають формі трапеції по графіку формоутворення професора Карлової Т. В. Закономірно, що очікується спад розвитку трапецієподібної структури, до нового перспективного овального силуету. При цьому потрібно пам’ятати, що в цей же час існує і прямий силует, який знаходиться на прогресивному проміжку свого розвитку з відповідальними теоретичними прогнозами в моді 2002 — 2003 році будуть співіснувати всі силуетні форми, отже, в 2002 році силуети «трапеція» стали другорядними, а в 2003 році і зовсім вийдуть з моди.

Літня мода тяжіє до простоти і класичності. Довжина — це відмінна особливість нової моди. Іншим стає силует, виникають нові пропорції. Фігура «закрита» акцент переноситься з ніг на інші частини фігури, зокрема на підчеркнуту талію. Талія на звичайному місці, лінія стегон підкреслюється довжиною блузи чи доповнюючи ми деталями.

В моді плаття — халати з великою кількістю ґудзиків, виріз горловини — лотка або прямокутний. Яскраві цвітасті брюки — спідниці чи плаття з великою кількістю розрізів від низу до лінії колін і вище. До короткого одягу проектують довгі чобітки чи кольорові колготки масивної фурнітурної в’язки. Широко розповсюджені плащі. Найдена в формі плаща необхідна воля рухів, зручний об'єм, можливість носити в любу погоду і по — різному (із поясом чи без нього, закривати комір наглухо і розкривати) ці вироби відрізняються спрощеною спортивною стрункістю, чіткістю композиційного строю, активністю кольорового рішення і виразністю фурнітури. Основу сучасного повсякденного одягу складають вироби масового виробництва. Це в основному швейні, трикотажні вироби не важкі по своїй конструкції, фактурі матеріалу, спокійних кольорів, прямі чи розширені спідниці, строгі брюки, невеликі жилети. У своїй роботі я пропоную модель представлену на малюнку 1. Сукня жіноча, молодіжна, святкова, із креп — сатинової тканини, із знімними рукавами, без коміра.

Перед та спинка сукні з асиметричною горловиною.

Перед і нагрудною та плечовою виточкою, яка переходить у талеву виточку.

У лівому боковому шві знаходиться застібка тасьмою — «блискавка».

Спинка складається з двох частин, із швом посередині та розрізом, з двома талевими виточками та однією плечовою з правої сторони.

Рукава окремо від сукні, з ліктьовою виточкою, верх рукавів оброблений швом відгин з закритим зрізом та вставленою в шов резинкою.

Низ рукава без манжетів.

Розрахунок та побудова плаття невідрізного по лінії талії.

| |Ширина |Прибавка (%)|Прибавка |Ширина | | |(см) | |(см) |(розрахункова)| |Спинка |17,5 |20% |0,5 |18,0 | |Пройма |10,6 |73% |1,8 |12,4 | |Перед |18,3 |7% |0,2 |18,5 | |Всього |46,4 |100% |2,5 |48,9 |.

Прибавки на вільне облягання Пг = 3 см Пт = 4 см Пст = 2 см.

Побудова базисної сітки АТ = Дтс + 0,5 = 40 + 0,5 = 45 см АГ = 1/3 Сг ІІІ + 5 = 1/3×44 + 5 = 19,7 см ГГ1 = = 18,0 см (ширина розрахункова спинки) Г1Г2 = 12,4 см (ширина розрахункова пройми) Г2Г3 = 18,5 см (ширина розрахункова переду) Г1Г4 = Ѕ Г1Г2 = 6,2 см Г3 В = Ѕ СгІІІ + 1= 23 см ТС = Ѕ Дтс = 20 см АН = Д виробу = 130 см Ш спинки по лінії стегон = СС1 = (Сст + Пст /2) — 1 = (48 + 2 /2) — 1 = 24 см.

Побудова спинки плаття.

(в (розхил виточки) = (СгІІ + Пг) — (Ст. + Пт) = (46,4 + 3) — (35 + 4) = 10,4 см боковий зріз = 0,5×10,4 = 5,2 см виточка спинки = 0,35×10,4 = 3,64 см виточка переду = 0,15×10,4 = 1,56 см АА1 = 1/3 Сш + 0,8 = 1/3×18.5 + 0.8 = 6,9 см А1А2 = Ѕ АА1 = 2,3 см А1А3 = Ѕ А1А2 = 1,5 см аП = 2 см А2П1 = Шпл + 2 = 15 см А2 В = 1/3 А2П1 = 5 см ВВ1 = 0,5 см В1В2 = 7 см В1В3 = 2 см Г1П2 = 1/3 Г1а = 7 см Г1Г5 = Ѕ Г1Г4 = Ѕ Г1Г4 = 6,2 / 2 = 3,1 см Т1Т2 = 5,2 / 2 = 2,6 см ТТ3 = Ѕ ТТ2 Т3Т4 = Т3Т5 = 3,64 / 2 = 1,82 см Г6О = 4 См С2О1 = 2 см Т2О2 = Ѕ Т2С1 О2О3 = 1 см.

Побудова переду плаття Будуємо базисну сітку переду плаття С3С4 = (Сст + Пст) — СС1 = (48 + 2) — 24 = 26 см вА4 = АА1 = 6,9 см вА5 = 6,9 + 1 = 7,9 см О2О3 = 2 см А4А6 = А2 В = 5 см Г3Г7 = Цг + 0,1 = 10 + 0,1 = 10,1 см А4Г8 = Вг = 26,5 см А6А7 = 1 см А7В4 = 1/8 СгІІІ + 1,5 = 7 см В4П3 = Шпл — 5 = 13 -5 = 8 см Г2П4 = Г1П2 Г2Г9 = 1/8 Г1Г2 = 1/8×12,4 = 1,55 см О4О5 = 1 см Т1Т7 = Ѕ х 5,2 = 2,6 см Т8Т9 = Т8Т10 = 1,56×2 = 0,78 см Г8О6 = 1 см С5 О7 = 5 см Т7О8 = Ѕ Т7С4 О8О9 = 1 см.

Розрахунок та побудова рукава ОО1 = 1/3 СгІІІ - 1 = 13,6 см О1Н = Дрз + 1,6 = 53 + 1,6 = 54,6 см О1Л = Ѕ Дрз + 2 = 28,62 см Шрв = Опв + Поп = 30 + 7 = 37 см ОР = ОР1 = Ѕ Шрв = Ѕ 37 = 18,5 см Шрн = Озап + Поз = 17+6 = 23 см НН1 = НН2 = Ѕ Шрн — Ѕ х 23 = 11,5 см Орл = Ѕ ОР = 18,5 х Ѕ = 9,25 см Орп = Ѕ ОР1 Рл Пл. = Ѕ Рл О2 = Ѕ 13,6 = 6,8 см Рп Пп. = 1/3 РпО3 = 1/3×13,6 = 4,5 см О1О4 = Ѕ О1О2 = 9,25×2 = 4,6 см О1О5 = Ѕ О1О3 = 4,6 см О4О6 = 1,5 см Окат рукава РР11 = 0,8 см оформляємо через Р11 і з якої проводимо перпендикуляр до лінії локтя до точки Л1 і з точки Н1 вправо проводимо від Л1 — Л1Л4 = 7 см (довжина виточки) Л4 проводимо на пряму Л1Н1 получимо другу сторону виточки. довжини урівнюємо. Л5Н3 = Р1Н2 — Р11Л1 точка Н3 сполучається з точкою Н НН2 ділимо на дві частини і дістіємо точку Н4 Н4 =0,5 см Технологічна послідовність обробки плаття:

1. Зметати виточки спинки та переду плаття.

2. Зшити виточки.

3. видалити нитки зметування.

4. Запрасувати виточки.

5. Зметати середній шов спинки.

6. Зшити середній шов.

7. Видалити нитки зметування середнього шва спинки.

8. Обметати шов.

9. Розпрасувати припуски на шов в розпрасування 10. Обметати внутрішні зрізи обшивок горловини 11. Приметати обшивку до горловини 12. Настрочити обшивку на горловину 13. Видалити нитки приметування обшивки 14. Прокласти оздоблювальну строчку по горловині.

Інструкційна картка.

Обробка горловини |№ |Назва |Технологічні умови |Графічне зображення | |пп|операції |на виконання | | |1 |Викроювання |Викроїти деталь | | | |обшивки |обшивки по формі |[pic] | | | |горловини плаття з |[pic] | | | |двох або більше | | | | |деталей | | |2 |Обробка | | | | |горловини |Зшити деталі обшивки| | | | | |[pic] | | | |Обметати зрізи | | | | |обшивки | | | | |Перевірити | | | | |відповідність | | | | |внутрішнього зрізу | | | | |обшивки довжині |[pic] | | | |горловини | | |3 |Пришивання | |[pic] | | |обшивки до |Скласти обшивки |[pic] | | |горловини |лицевою частиною до | | | | |лицевої частини | | | | |виробу, сумістити | | | | |шви зшивання обшивки| | | | |з відповідними | | | | |точками на горловині| | | | | | | | | |Пришити обшивку | | | | |шириною шва 0,5 — | | | | |0,7 см з боку | | | | |горловини виробу. | | | | |Підрізати припуски | | | | |на шви, зробити |[pic] | | | |надсічки | | | | |відігнути обшивку на| | | | |виворітну сторону | | | | |Припрасувати, | | | | |повертаючи припуски | | | | |на шви в бік | | | | |обшивки, випускаючи | | | | |кант з виворотнього | | | | |боку на 0,1−0,2 см | | | | |Закріпити припуск на| | | | |шов до обшивки | | | | |оздоблюючою | | | | |строчкою. | | | | |Закріпити відлітний | | | | |край обшивки ручними| | | | |стібками до | | | | |припусків на шов | | | | |основної деталі. | | | | |Припрасувати обшивку| | | | |до горловини. | | | | | | | | | | | | |4 |Заключна ВТО | | | | | | | |.

Інструкційна картка.

Обробка застібки у боковому шві.

В деяких випадках застосовують застібку у шві у сукні.

Так застібка може оброблятися у плечовому чи рельєфному швах, а при обробці спідниці цю застібку можна застосувати в бічному, рельєфному чи середньому шві.

У сукні застосовується застібка у лівому бічному шві.

Застібка тасьмою — блискавкою дуже широко застосовується при обробці спідниці та брюк, іноді використовується у платті щоб підкреслити форму фігури.

Розглянемо обробку застібки в лівому бічному шві сукні.

|№ |Назва операції |Технологічні умови на|Графічне | |пп| |виконання |зображення | |1 |Обробка застібки |Намітити місце | | | | |розташування застібки| | | | | | | | | |1.на вивороті сукні. | | | | |Обметати бічні зрізи | | | | |сукні | | | | |Зметати перед та | | | | |спинку плаття по | | | | |бічним зрізам — | | | | |скласти перед та | | | | |спинку лицевим | | | | |частинами всередину, | | | | |урівняти зрізи | | | | |відповідні та зметати| | | | |прямими змету | | | | |вальними стібками. | | | | |Зшити перед та спинку| | | | |по бічних зрізах — | | | | |шириною шва 1,5 — 3 | | | | |см так, щоб строчка | | | | |закінчувалась на | | | | |рівні вметування | | | | |застібки в бічний | | | | |шов. | | | | |Видалити нитки | | | | |зметування бокових | | | | |зрізів. | | | | |Розпрасувати припуски| | | | |бічного шва — із | | | | |зволоженням, | | | | |одночасно | | | | |запрасовуючи припуски| | | | |на ділянці застібки. | | | | |Наметати тасьму — | | | | |блискавку — підкласти| | | | |тасьму з вивороту | | | | |деталей на ділянці | | | | |застібки так, щоб | | | | |запрасовані краї | | | | |деталі | | | | |розташовувалися у | | | | |стик над серединою та| | | | |сьми, і наметати | | | | |прямими змету | | | | |вальними стібками, | | | | |щоб перші ланки | | | | |тасьми не доходили до| | | | |зрізів деталей 1- 1,5| | | | |см. | | | | |Настрочити тасьму — | | | | |з обох боків від | | | | |запрасованих країв на| | | | |відстані від них на | | | | |0,4 — 0,7 см, | | | | |прокладаючи строчку | | | | |до бічного шва | | | | |Видалити нитки | | | | |наметування | | | | |Припрасувати застібку| | | | |в готовому вигляді - | | | | |із зволоженням з обох| | | | |боків. | |.

Технологічна послідовність плаття При виготовленні жіночих виробів різної сезонності (костюми, жилети, жакети) використовують костюмні тканини. У даному випадку обрана синтетична тканина, тому що її фізико-механічні властивості найбільше повно задовольняють перерахованим нижче вимогам.

Оптимальні теплозахисні властивості матеріалу складаються з: величини повітропроникності (55−250 дм3м2с) і товщини тканини (0,50−1,00 мм). Гарні гігієнічні властивості виробам забезпечують гігроскопічність і вологовіддача використовуваних для шиття матеріалів (вовна в суміші з поліефірним волокном — лавсаном).

У реальних умовах експлуатації якість і довговічність тканини визначається стійкістю до стирання. Вона, у свою чергу, залежить від виду волокнистого матеріалу, виду переплетення, твердості, обробки і інших факторів. Норми стійкості до стирання камвольних тканин до повного руйнування відповідно характеризується розривним навантаженням: по основі 98−118 даний, по уточці 77−97 даний.

В обраному асортименті матеріалів найбільше повно виявляються такі коштовні властивості поліефірних волокон як незминаємість, безусадковість, стійкість до стирання, здатність зберігати запрасовані складки. Виробу з них вимагають частого прасування, завдяки малому водопоглинанню чищення їхній як у мокрому, так і в сухому стані дуже проста.

Технічна характеристика швейних машин.

|Клас |П р и з н, а ч е н н я |Завод |Швидкіс|Довжин|Голки, |примітки | |машини | |вигото|ть |а |що | | | |м, а ш и н и |влювач|обхв |стібкі|застосо| | | | | | |в |вуються| | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |1022-м |Для зшивання | | | | | | | |костюмних, вовняних, |ОЗЛМ |4500 |1,7−5 |0203 | | | |бавовняних тканин | | | |№ 100 | | | |двонитковою човниковою| | | | | | | |строчкою. | | | | | | | | | | | | | | |51-А | | | | | | | | |Для обметування зрізів|ПМЗ |3500 |1,5−4 |0203 |Ширина | | |швейних виробів | | | |№ 100 |обметуванн| | |двонитковою, | | | | |я від 5 до| | |ланцюговою, | | | | |6 | | |обметувальною строчкою| | | | |мм., товщин| | |з одночасним | | | | |а тканини | | |обрізуванням зрізів. | | | | |під лапкою| | | | | | | |до 2.5 мм.| | | | | | | | |.

Технічна характеристика електричної праски.

|марка |Призначення |Завод |Вага |Розміри |Напр|Потужн| | | |виготовлюв|кг |підошви |уга |ість | | | |ач | | |В |Вт | | | | | |Довжина|Ширина| | | | | | | |мм |мм | | | |УЕП-4 |Для волого-теплової | | | | | | | | |обробки деталей і | | | | | | | | |вузлів і для |ПМЗ № 10 |4 |190 |110 |220 |550 | | |остаточної | | | | | | | | |волого-теплової | | | | | | | | |обробки. Для | | | | | | | | |прасування | | | | | | | | |бавовняних, | | | | | | | | |вовняних, шовкових | | | | | | | | |виробів. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |.

Побудова креслень.

Основні мірки Сш — 18,5 см (Напівобхват шиї).

Сг1 — 43,8 см (Напівобхват грудей) Сг2 — 46,4 см (Напівобхват грудей 2) Сг3 — 44 см (Напівобхват грудей 3) Вг — 26,5 см (Висота грудей) Шг1 — 16,7 см (Ширина грудей 1) Шг2 — 20 см (Ширина грудей 2) Дтп — 43 см (Довжина талії переду) Ст — 35 см (Напівобхват талії) Сст — 48 см (Напівобхват стегон) Озап — 17 см (Обхват зап’ястка) Опл — 30 см (Обхват плеча) Др -53 см (Довжина рукава) Дв — 130 см (Довжина виробу) Цг — 10 см (Центр грудей) Шпл — 13 см (Ширина плечей) Впк — 42,3 см (Висота переду коса) Дтс — 40 см (Довжина талії спинки) Шс — 17,5 см (Ширина спинки) Вб — 19 см (Висота бочка) Оп.зв. — 29,1 см (Обхват рукава вверху) Шпр. — 106 см (Ширина пройми) Дб — 26,5 см (Довжина бочка) Впкп -23 см (Висота плеча коса).

Висновки.

Сучасний асортимент тканини та інших швейних матеріалів дає широку можливість для різноманітного оформлення одягу.

На ряду із збільшенням об'єму виробництва тканин значно оновився їх асортимент і покращилася якість. Створені тканини нових структур, красивих відтінків і малюнків спеціальними оздобленнями, які надають тканинам незминаючі, водоупорні та інші якості.

Для того, щоб пошити гарний, зручний одяг, велике значення має кожний етап виготовлення виробу — від ручних стібків до прасування готових моделей. Ручні стібки, машинні шви і строчки, волого — теплова обробка — основа технології виготовлення легкого одягу, щоб випускати швейні вироби гарної якості, не достатньо мати якісну, красиву тканину, необхідно використовувати в виробництві нові методи обробки і нове обладнання.

Тканина з якої виготовлена сукня має досить широке застосування в жіночому та дитячому одязі.

Для обробки сукні використовувалася машина 1022 кл. ОЗЛМ, яка призначена для зшивання деталей та машина 51-А кл. ПМЗ для обробки країв деталей обметувальною строчкою.

Використана література.

1. Бузов А. Д. «Матеріалознавство швейного виробництва» М.

Легпромбутіздат, 1986 р.

2. Гущина К. Г., Бєляєва С. А. «Асортимент, свойства и технические требования к материалам для одежды» М. Легкая индустрия, 1978 г.

3. Зак І. С., Горохов І. К. «Довідник по швейному обладнанню» Легка індустрія, 1981 р.

4. Мальцева Є. П. «Матеріалознавство швейного виробництва» М. «легка і харчова промисловість» 1983 р.

5. Міщенко Г. І. Базюк Г. П. «Технологія ремонту швейних виробів» К.:

Техніка 1991 р.

6. Михайловська Л. М. «Текстильные товары, товароведение» М. Изд.

Экономика, 1990 г.

7. Козлова, Т. В., Ритвінська Л. П., З. Н. Тимашова «Моделювання і художнє оформлення жіночого і дитячого одягу», М.

Легкопромбитіздат, 1990 р.

8. ''Оборудование швейного производства‘‘ М.: Лёгкая индустрия, 1997 г.

9. Першина Л. Ф., Петрова С. В. «технологія швейного виробництва».

Легпромбутіздат, М. 1991 р.

10. Порецька Є. Я. «Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу», К. «Вища школа» 1992 р.

11. Пожидаєв Н. Н. і др. «Матеріали для одягу» М. Легка індустрія,.

1975 р.

12. Рейбарг Л. Б. «Обладнання швейного виробництва» М. «легка промисловість і побутове обслуговування» 1988р.

13. Ромашкина І. І і др. «Я шию сама».

14. Рукоделие (сост.).

15. Савостицький А. В., Маликов Є. Х. «Технологія швейних виробів» М.

Легка промисловість, 1982 р.

16. Сулла М. Б. Охрана труда: учебное пособие для студентов пед. институтов. М.: Просвещение, 1989 г.

17. Труханова А. Т. «Технологія жіночого і дитячого легкого одягу», М.

«легка і харчова промисловість» 1983р.

18. Тру ханова А. Т. «Иллюстрированное пособие по технологии лёгкой одеждой» М.: Лёгкая промышленность, 1984 г.

19. Шершнева А. П. «Основи конструювання жіночого і дитячого одягу» М.

«легка промисловість і побудова обслуговування».

20. Шийте самі - Сімферополь: МП «Век» 1994 р.

21. Юдіна Є. Н. І др. Шейте сами (Юдина Е. Н., Евтушенко М. А.,.

Черусалимская О. А.) 1992 г.