Приймання, реєстрація, облік та розгляд в підрозділах податкової міліції заяв, пові¬домлень та іншої інформації про злочини (реферат)

Реферат На тему:

Приймання, реєстрація, облік та розгляд в підрозділах податкової міліції заяв, пові­домлень та іншої інформації про злочини Заяви, повідомлення та інша інформація громадян, представ­ників підприємств, установ, громадських та інших організацій, по­садових осіб про злочин або підготовка до нього приймаються ці­лодобово черговими частинами підрозділів податкової міліції не­залежно від місця вчинення злочину. Поза черговими частинами приймання інформації про злочини зобов’язані здійснювати всі осо­би начальницького складу підрозділів податкової міліції, які пере­бувають при виконанні службових обов’язків. Вони не мають права відмовити в її прийманні під приводом обслуговування іншої тери­торії, недостатності даних для вирішення питання про порушення кримінальної справи або з будь-яких інших причин.

Згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства України, заяви і повідомлення про злочини можуть бути як усними, так і письмовими. Усні заяви записуються до протоколу, в якому по­винні бути вказані: місце і час прийняття заявипосада, прізвище особи, яка прийняла заяву, та інші потрібні дані про неїпідпис заяв­ника під роз’ясненням про те, що за свідомо неправдиву інформацію він несе кримінальну відповідальність за ст. 177 КК Українизміст заяви, викладений від першої особивідмітка про те, що протокол прочитаний заявником і все записано з його слів правильно, а також підписи заявника і посадової особи, яка прийняла заяву. Письмова заява повинна бути підписана особою, яка її подає. До порушення кримінальної справи слід впевнитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдиву інформацію відібрати у нього відповідну підписку.

Повідомлення підприємств, установ, організацій і службових осіб повинні бути викладені в письмовій формі.

У випадку явки з повинною з’ясовується особа того, хто з’явив­ся, після чого складається протокол, в якому детально викладається зроблена заява (ст. 96 КПК України). Протокол підписують особа, яка з’явилася з повинною, і посадова особа, яка його склала. Однак попереджати особу про відповідальність за неправдиві показання не слід.

За заявою або повідомленням про злочин у термін не більше як три доби, а у разі необхідності проведення додаткової перевірки — у термін не більше як 10 діб під дня надходження до підрозділу пода­ткової міліції, повинно бути прийняте одне з таких рішень:

• *-про порушення кримінальної справи;

• *-про відмову в порушенні кримінальної справи;

• *-про направлення заяви або повідомлення за належністю. Подавати заяви та іншу інформацію про злочини та події на рівні.

з громадянами України можуть також Іноземні громадяни і особи без громадянства.

Заявник має право:

• *-викладати заяву мовою, якою ведеться діловодство в підроз­ділі податкової міліції, або іншою мовою, якою він володіє;

• *-одержувати письмове повідомлення про рішення, прийняте за його заявою;

• *-оскаржувати ДІЇ працівників податкової міліції, які розглядали його заяву, керівникові податкової міліції або відповідному проку­ророві.

Інформація про злочини, що надходить до податкової міліції, за­лежно від форми подання, порядку розгляду поділяється на дві групи: інформацію про злочини, що є приводом до порушення кримінальної справи (ст. 94 КПК України) — та іншу інформація про злочини.

До інформації, яка є приводом до порушення кримінальної спра­ви, належать:

а) заяви і повідомлення підприємств, установ, організацій, по­садових осіб, представників влади, громадськості або окремих гро­мадян, які оформлено згідно з вимогами ст. 95 КПК. До цієї інфор­мації належать також висновки документальних ревізій, повідом­лення податкових інспекцій, контрольно-ревізійних, фінансових і митних органів, які містять відомості про порушення податкового законодавства з ознаками злочину;

б) повідомлення представників влади, громадськості або окре­мих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину;

в)явка з повинною, що оформлена згідно зі ст. 96 КПК;

г)повідомлення, опубліковані в пресі;

д)безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, проку­рором або судом ознак злочину.

Інша інформація про злочини — повідомлення, що надійшли з інших джерел і потребують проведення негайної перевірки з метою встановлення ознак злочину або їх відсутності. До неї належить ін­формація громадян, представників громадськості та посадових осіб, що надійшла телефоном (телефаксом), телеграфом, по радіо і телебаченню.

Інформація про злочини, незалежно від місця і часу їх вчинення та повноти одержаних відомостей, приймається в Головному упра­влінні податкової міліції Державної податкової адміністрації Укра­їни, управліннях податкової міліції державних податкових адмініс­трацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділах податкової міліції відповідної державної по­даткової інспекції в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - підрозділи податкової міліції) цілодобово штатними черговими, їхніми поміч­никами або працівниками, призначеними на чергування у встанов­леному порядку. Прийняття, документування такої інформації та негайне реагування на неї є обов’язком усіх осіб начальницького складу податкової міліції. Вони не мають права відмовлятися від її приймання під приводом обслуговування Іншої території, недоста­тності даних для вирішення питання про порушення кримінальної справи або з будь-яких інших причин. Після її одержання вони не­гайно вживають заходів, передбачених законом і відповідними нормативними актами, якнайшвидше передають її будь-якими ка­налами зв’язку у найближчу чергову частину підрозділу податкової міліції, а потім діють відповідно до вказівок чергового.

При зверненні громадян до чергової частини, приймальні під­розділу податкової міліції, слідчого або іншого працівника подат­кової міліції з усною заявою про злочин складається протокол з до­триманням вимог КПК України. Посадова особа, яка отримала ус­ну заяву, зобов’язана з’ясувати особу заявника, попередити його про відповідальність за неправдиву інформацію, про що відмічається в протоколі, який підписують заявник та посадова особа. У разі явки з повинною, згідно з вимогами КПК України, встановлюється осо­ба того, хто з’явився, після чого складається протокол, у якому де­тально викладається зроблена заява. Протокол підписують особа, яка з’явилася з повинною, і посадова особа, яка склала протокол.

При поданні заяви чи повідомленні про злочин заявник може користуватися мовою, якою ведеться діловодство в підрозділі по­даткової міліції, або іншою мовою, якою він володіє.

Інформація про злочини реєструється в чергових частинах під­розділів податкової міліції черговими або їхніми помічниками від­разу після її надходження, шо відображається в Книзі обліку інфор­мації про злочини (КОЗП). Інформацію черговий реєструє самос­тійно, без узгодження з керівництвом підрозділу податкової міліції. КОЗП є документом суворої звітності і зберігається в черговій час­тині підрозділу податкової міліції. Вона повинна бути пронумеро­вана, прошнурована, скріплена печаткою і зареєстрована в канце­лярії (у секретаря) підрозділу податкової міліції. Усі реквізити КОЗП заповнюються черговим згідно з правилами, надрукованими на звороті її титульного аркуша. Запис про кожну інформацію по­винен містити стислі І водночас повні дані про те, що і коли трапи­лось, хто, коли і в якій формі повідомив про злочин, які вказівки одержано щодо порядку розгляду, яких заходів вжито для її пере­вірки, хто брав участь у розгляді, яке рішення, коли і ким прийняте та інші відомості згідно з реквізитами КОЗП.

При реєстрації заяв, повідомлень та іншої інформації про зло­чини, що надійшла у письмовій формі, на ЇЇ лицевій стороні проста­вляється спеціальний штамп, що містить назву підрозділу податко­вої міліції, дату реєстрації, порядковий номер реєстраційного запи­су і прізвище чергового. Записи здійснює черговий підрозділу пода­ткової МІЛІЦІЇ.

У разі встановлення в процесі розслідування раніше невідомого підрозділам податкової міліції злочину працівник, який проводить дізнання або слідство, складає рапорт, який реєструється в КОЗП, з позначкою «Додатково виявлено під час розслідування криміналь­ної справи № 11. Ці документи розглядаються як безпосереднє вияв­лення органом дізнання або слідчим ознак злочину. Якщо реєстра­цію інформації про злочини з будь-яких причин було затримано, то поряд з часом її надходження до чергової частини зазначається дата і точний час її початкового одержання працівником податкової мі­ліції. У таких випадках термін прийняття рішення за нею обчислюєть­ся саме з цього моменту. За фактом затримання реєстрації інформації керівником підрозділу призначається службова перевірка, за результатами якої приймається рішення про вину та відповідальність посадових осіб.

Інформація про злочини, що надійшла до канцелярії підрозділу податкової міліції поштою, телеграфом, телефаксом тощо, реєст­рується як вхідна кореспонденціяпро неї доповідається начальни­кові підрозділу податкової міліції або особі, яка виконує його обо­в'язки. Керівник дає письмові вказівки щодо реєстрації заяви чи по­відомлення у черговій частині і приймає рішення про порядок її перевірки. Передавання такої інформації для її розгляду без реєст­рації у черговій частині забороняється. Анонімні листи, що містять відомості про скоєння злочину, приготування чи спробу вчинити його, не реєструються, а передаються у відповідні служби підрозді­лу податкової міліції для використання при розкритті злочинів або для запобігання злочинам.

Забороняється приймати та реєструвати в канцелярії (у секре­таря) письмові заяви чи повідомлення про злочини, подані в підро­зділ податкової міліції особисто заявником або посадовою особою. Вони реєструються тільки у черговій частині.

Коли розгляд інформації про злочини не входить до компетен­ції підрозділу податкової міліції або вона свідчить про вчинок, ско­єний на території обслуговуваній іншим підрозділом податкової міліції, вона після реєстрації пересилається за належністю, про що робиться відповідний запис в КОЗП. Разом з цим обов’язково вжи­ваються заходи, потрібні для запобігання або припинення злочину, а також збереження його доказів.

При направленні інформації про злочин для розгляду за територіальністю або підслідністю, відмітка про це в КОЗП робиться тільки працівником, на якого покладено відповідальність за облі­ково-реєстрацій ну роботу, на підставі копії супровідного листа з вихідним номером канцелярії підрозділу податкової міліції, що по­тім зберігається у справі з документами про листування за заявами та повідомленнями про злочини.

Персональна відповідальність за додержання правил ведення КОЗП і повноту реєстрації інформації про злочини покладається на начальника підрозділу податкової міліції та чергового підрозділу податкової міліції.

Інформація про злочини, що надійшла в чергову частину підро­зділу податкової міліції доповідається начальнику підрозділу. Розг­ляд її організовується згідно з вимогами КПК України. За кожною заявою, повідомленням та іншою інформацією про злочини началь­ник підрозділу податкової міліції або особа, яка виконує його обо­в'язки, зобов’язані дати письмові вказівки конкретним виконавцям про вирішення їх у встановленому порядку, вжити відповідних за­ходів для опрацювання не розглянутої вчасно інформації, а ту, що не підтвердилася, додати до справи.

При виявленні ознак адміністративного проступку рішення прий­мається згідно з вимогами КпАП України.

За інформацією про злочини, що є приводом до порушення кри­мінальної справи згідно з вимогами КПК України приймається одне із таких рішень: про порушення кримінальної справи або оформлення протокольного провадженняпро відмову у порушенні кримінальної справипро передачу заяви чи повідомлення за належністю, про що особа, яка прийняла одне з названих рішень, письмово повідомляє за­явника. Рішення приймається в терміни, встановлені КПК. Забороня­ється направляти заяви та повідомлення про злочини до справ канце­лярії (секретаря) підрозділу податкової міліції, а також приймати по них будь-яке рішення, не передбачене КПК України.

При надходженні іншої інформації про злочини черговий вжи­ває заходів щодо її термінової перевірки. Вказана інформація може бути підставою для виїзду на місце події, вжиття заходів щодо за­безпечення збереження слідів, кінофотознімання та відеозапису тощо. Якщо під час перевірки будуть одержані заяви чи повідом­лення про злочин, або встановлені інші підстави для прийняття рішень в порядку застосування ст. 97 КПК України, то перевірка повинна продовжуватися.

У випадках непідтвердження зареєстрованої Інформації про злочини черговий по підрозділу податкової міліції за вказівкою на­чальника або особи, яка виконує його обов’язки, матеріали передає до канцелярії (секретаря) підрозділу податкової міліції для збері­гання у спеціальній справі.

Терміни розгляду інформації про злочини контролюються чер­говим по підрозділу податкової міліції. Щодобово він складає ра­порт про нерозглянуту у встановлений термін інформацію про зло­чини, і при здаванні чергування доповідає начальнику підрозділу податкової міліції або особі, яка виконує його обов’язки, для вжиття відповідних заходів. У разі використання ПЕОМ, замість рапорту можливе подання зведених даних, підготовлених за допомогою комп’ютера, про стан розгляду та прийняття рішень по інформації про злочини.

Матеріали про підмову у порушенні кримінальної справи реєст­руються у Журналі обліку матеріалів, на підставі яких винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Постано­ва про відмову в порушенні кримінальної справи складається в трьох примірниках, з яких перший зберігається в матеріалах справи, другий протягом доби надсилається відповідному прокуророві, а третій видається за вимогою особі, інтереси якої ця постанова зачі­пає, або її представникові. Якщо для перевірки обґрунтованості прийнятого рішення про відмову в порушенні кримінальної справи прокурор вимагає надання йому матеріалів, то вони надсилаються працівником, що здійснює облік, негайно.

Організація приймання, реєстрації, обліку та розгляду заяв, по­відомлень та іншої інформації про злочини покладається на на­чальника підрозділу податкової міліції.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Конституція України.

2. Закон України «Про міліцію» //Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 4. Ст. 20.

1. 3. Закон України «Про державну службу» //Відомості Верховної Ради України. 1993. № 52. Ст. 490.

1. 3. Закон України «Про боротьбу з корупцією» //Відомості Верхо­вної Ради України. 1995. № 34. Ст. 266.

1. 4. Закон України «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 31. Ст. 338.

2. 5. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.

3. 6. Положення про проходження служби рядовим та начальни­цьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114.

4. 7. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офі­ційний текст X., 2000.

5. 8. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.

1. 10. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. За­гальна частина: Підручник. К., 1995.

1. 10. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб­ник/За ред. А. Т. Комзюка. X. 1998.