Вступ. 
Проблема формування умінь самоконтролю студентів в теорії та практиці вищої професійної освіти

Постановка проблеми у загальному вигляді. У Законі України «Про освіту» йдеться про те, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами [1]. На сучасному етапі розвитку освіти особлива увага приділяється формуванню особистості як найвищої соціальної цінності. Для реалізації поставлених завдань сучасної освіти студенти вищих навчальних закладів повинні вміти самостійно знаходити, переосмислювати, опрацьовувати інформацію, а також контролювати, коригувати й оцінювати власну навчальну діяльність, здійснювати самоконтроль.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема формування умінь привертала увагу багатьох дослідників — психологів та дидактів: Б.Г.Ананьєва, В. П. Беспалька, Л.І.Божович, Л. С. Виготського, О.М.Леонтьєва, К. К. Платонова, Л.С.Рубінштейна, А.В.Усової, Н.М.Яковлєвої та ін.

Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що основою формування професійних умінь є діяльність. Так, О.М.Леонтьєв зазначав, що людська діяльність не існує інакше, як у формі дій або ланцюга дій. О.М.Леонтьєв характеризує вміння як процес, окрему діяльність, що входить до складу спеціальної (професійної) діяльності людини, а також психічну властивість особистості, внутрішню можливість найбільш успішного виконання діяльності. Б. М. Теплов трактує уміння як дію, основу якого складає практичне застосування отриманих знань, що приводить до успіху в даному виді діяльності. К. К. Платонов визначає «уміння» як надбану людиною здатність цілеспрямовано і творчо користуватись своїми знаннями в процесі практичної діяльності. С. Д. Максименко визначає уміння як оволодіння способами (прийомами) використовувати засвоєні знання на практиці.

У теорії та практиці вищої освіти накопичений значний досвід щодо теоретичних та науково-методичних основ формування умінь самоконтролю. Однак нині недостатньо розроблена проблема формування умінь самоконтролю студентів.

Метою статті є аналіз проблеми формування умінь самоконтролю студентів в теорії та практиці вищої професійної освіти.