Теоретичні основи аудиту розрахунків з оплати праці

Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та Іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам [19].

За змістом аудит як одна з форм фінансового контролю включає експертну оцінку фінансово-господарської діяльності підприємства за даними бухгалтерського фінансового обліку, фінансової звітності, а також надання аудиторських послуг і пов’язаних із ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, фінансової звітності, оподаткування, аналізу господарської діяльності, фінансів, управління трудовими ресурсами та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб [5].

Аудит спрямований на регулювання процесу відтворення суспільне необхідного продукту. Він вивчає продуктивні сили і виробничі відносини на всіх стадіях розширеного відтворення (виробництво, розподіл, облік і споживання) суспільне необхідного продукту з метою виявлення суперечностей та їх своєчасного регулювання з боку суспільства.

Висновки аудитора є обґрунтованим доказом під час розв’язання майнових конфліктів у арбітражному і народному судах між власником та його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності і розширення сфер впливу підприємницьких структур, розвиток маркетингу і комерційної діяльності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, допомагає уникнути банкрутства. Аудиторське підтвердження про стійкий фінансовий стан підприємства обгрунтовує потребу в кредитах і надає право на випуск акцій.

На стадії виробництва аудит досліджує ефективність використання праці, її предметів і засобів, відповідність їх чинному законодавству і нормативно-правовим актам. При цьому вивчаються організація виробництва, прогнозування, ефективність праці, витрачання коштів на її оплату, а також дотримання технологічної і трудової дисципліни, раціональність використання робочого часу, експлуатації машин і механізмів та предметів праці [7].

Завдання, принципи організації й основи проведення аудиту визначені такими нормативно-правовими актами: Законом України «Про аудиторську діяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Указами Президента України, постановами Верховної Ради, Кабінету Міністрів з питань обліку і контролю, Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку, Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією щодо його застосування, рішенням Аудиторської палати України про затвердження Національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів України, Міжнародними стандартами аудиту, Інструкцією про порядок проведення інвентаризації .

Враховуючи складність соціально-економічних процесів, що відбуваються на мікрорівні, та їх вплив на макроекономічні показники перегляду потребує аудит операцій з оплати праці. В ринкових умовах господарювання зростає потреба в удосконаленні методологічних та організаційних аспектів аудиту.

Окремі теоретичні і методичні питання аудиту розрахунків з оплати праці знайшли своє відображення у працях провідних зарубіжних і вітчизняних вчених: Р. Адамса, А. Аренса, Р. А. Алборова, В. П. Бондаря, Ф. Ф. Бутинця, М. Деніса, С. В. Ковальова, Р.П. Колосової, Дж. Лоббека, Т.В. Ніконової, О. А. Петрик, О. Ю. Редька, Дж.К. Робертсона, В. С. Рудницького та ін. [2] .

Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор керується Законом України «Про оплату праці», затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144/95-ВР (зі змінами і доповненнями); Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (зі змінами та доповненнями); Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 № 1058-ІV (зі змінами та доповненнями); Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100,(зі змінами та доповненнями); Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 № 323; Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26. 12. 92. р. № 13−92 зі змінами та доповненнями; Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку № 26 «Виплати працівникам», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. № 601.

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат [20].

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» призначений для розрахунку з оплати праці і розрахунків з депонентами. При цьому розрахунки ведуться за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо. За кредитом цього рахунка відображається нарахована заробітна плата, за дебетом — виплачена заробітна плата і суми утримань податків, платежів, за виконавчими документами тощо [8].

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами.

Конкретні розміри ставок, окладів, розцінок, надбавок, премій власник встановлює з урахуванням закону. Особи, що працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Робота в надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки.

Для нарахування основної оплати праці працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період.

При нарахуванні основної оплати праці працівникам, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи. Для розрахунку оплати праці спеціаліста за тарифом годинну тарифну ставку треба помножити на кількість годин зміни [15].

Аудитор насамперед перевіряє чисельність працівників підприємства і правильність її відображення у звітності. Вибірково перевіряють наявність трудових книжок працівників. Відтак перевіряють правильність оформлення табеля обліку часу.

Дотримання тарифних сіток і ставок, посадових окладів встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати [22].

Для цього звіряють сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей. Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зловживань (виключень виплат, утримань); неповного утримання авансів; повторного списання грошових документів із віднесенням виплат у дебет рахунка 66; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з одної розрахункової відомості в іншу тощо. Потім слід перевірити достовірність первинних документів (табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати, особових рахунків, розрахункових і розрахунково-платіжних відомостей).

Під час аудиту встановлюють правильність окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці.

Перевірку розрахунків з робітниками і службовцями із заробітної плати доцільно починати із встановлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» у Головній книзі й балансі на однакову дату [3].

Правильність нарахування заробітної плати визначають так:

• * перевіряється правильність застосування розцінок шляхом зіставлення з документом, де вони передбачені, а також уточнюється, чи відповідає стаж працівника, його розряд, асортимент продукції застосовуваним розцінкам;
• * уточнюється, чи правильно визначено обсяг виконаної роботи і кількість відпрацьованого часу шляхом їхнього зіставлення з обліковими листками, подорожніми листками, табелем виходу на роботу, системами приймання виконаних робіт за актами приймання-здавання робіт;
• * арифметичне перевіряється правильність нарахування суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції тощо.

Під час перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати слід встановити:

• * чи відповідають дані відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників;
• * наявність у відомості печатки, підписів керівника та бухгалтера;
• * чи немає у відомостях підчисток і необумовлених виправлень;
• * чи вказані дати виплати і підписи працівників про отримання заробітної плати;
• * правильність підрахунків платіжної відомості;
• * чи правильно пораховані суми утриманих і перерахованих податків із заробітної плати працівників;

Під час перевірки виплати премій слід встановити:

• * чи виконано умови, згідно з якими премія виплачується шляхом перевірки усіх показників за даними бухгалтерського і статистичного обліку;
• * чи дотримано порядку зниження розміру або позбавлення премій тощо[4].

Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України [11].

На думку Білик М.Д., яка зазначала, що об'єктом особливої уваги повинні стати дані про оплату виконаних ремонтних та будівельних робіт. Якщо під час аудиту будуть встановлені факти виконання таких робіт і оплата їх за договорами підряду, то необхідно з’ясувати і перевірити такі питання:

— наявність обставин, які зумовили необхідність виконання робіт сторонніми особами;

— відповідність фактично виконаних обсягів робіт обсягам, які вказані в договорах і актах прийому виконаних робіт;

— факти одержання грошей безпосередніми виконавцями у повному обсязі [ 3, 228].

Бутинець Ф.Ф. в посібнику «Облік і аудит» відзначив, що перевірка стану розрахунків з оплати праці починається з зіставлення показників поточної та річної звітності з даними аналітичного і синтетичного обліку заробітної плати. Сальдо Головної книги з рахунку «Розрахунки з оплати праці» повинно відповідати даним бухгалтерських балансів, а обороти — даним журналу-ордеру № 5 [5].