Розділ 1. Сутність і методи калькуляції
Складовою процесу калькулювання є калькуляційний облік — система аналітичного обліку витрат на виробництво в інтересах достовірного і точного калькулювання, основною задачею якого є повне відокремлення прямих та непрямих витрат за об'єктами калькулювання. Поєднання системи калькуляційного обліку та калькуляції здійснюється при застосуванні того чи іншого методу калькулювання. Метод… Читати ще >
Розділ 1. Сутність і методи калькуляції (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Сутність калькуляції
Калькуляція (лат. саісиїаїіо — обчислення) — бухгалтерська категорія, яка є способом групування витрат, визначення собівартості отриманих матеріальних цінностей, виготовленої продукції і виконаних робіт та визначається як:
- 1) обчислення в єдиному грошовому вимірнику результатів будь-якого господарського процесу;
- 2) обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг). Калькулювання — це сукупність прийомів і способів, що забезпечують обчислення собівартості продуктів виробництва (робіт, послуг). Воно є частиною виробничого обліку, що охоплює всі стадії підготовки та отримання інформації про процес виробництва та реалізації продукції. В основі калькулювання лежить калькуляційна процедура. Калькуляція — це спосіб розрахунку (сукупність розрахункових процедур) собівартості одиниці товару (робіт, послуг). За допомогою калькуляції визначається собівартість різних об'єктів обліку: основних засобів, нематеріальних активів, придбаних матеріальних ресурсів, виробленої та реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг і так далі. Вона є основою грошової оцінки відповідних об'єктів бухгалтерського обліку. Дані калькуляцій використовуються для управління собівартістю продукції, контролю за її рівнем, виявлення резервів зниження матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та встановлення цін на вироби. У сучасній економічній літературі калькулювання визначається як система економічних розрахунків собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). У процесі калькулювання порівнюються витрати на виробництво з кількістю випущеної продукції і визначається собівартість одиниці продукції. В залежності від часу складання і призначення калькуляції бувають планові і звітні. Планові (нормативні) складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва і робочого часу і використовують як вихідні дані при встановленні цін [1, с.527].
Звітні калькуляції, складені за даними бухгалтерського обліку, відображають фактичні витрати. Калькулювання собівартості продукції - це процес обчислення вартості об'єкта обліку, який здійснюється різними методами в залежності від виду, типу і характеру організації виробництва. Калькулювання здійснюється у всіх господарських процесах. Так, у процесі постачання визначається собівартість одиниці придбаних виробничих запасів. У процесі виробництва калькулюванню підлягає виробнича собівартість одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). Остання використовується для оцінки реалізованої продукції (робіт, послуг) в процесі реалізації. Звідси з’являється такий термін, як «собівартість реалізації», який є ключовим для обчислення бази оподаткування податком на прибуток відповідно до нового Податкового кодексу України, чинного з 01.04.2011 року.
Складовою процесу калькулювання є калькуляційний облік — система аналітичного обліку витрат на виробництво в інтересах достовірного і точного калькулювання, основною задачею якого є повне відокремлення прямих та непрямих витрат за об'єктами калькулювання. Поєднання системи калькуляційного обліку та калькуляції здійснюється при застосуванні того чи іншого методу калькулювання. Метод калькулювання — це сукупність способів аналітичного обліку витрат на виробництво та прийомів обчислення собівартості калькуляційних об'єктів. Облік витрат виробництва, що нерідко називають виробничим обліком, займає домінуюче місце в загальній системі бухгалтерського обліку.
Виділяють декілька класифікацій видів калькуляцій за різними ознаками. Можливі класифікації подано в «Додаток А».