Автоматизация діяльності предприятия

|Запровадження |3 | |Мета і завдання впровадження інформаційної системи |4 | |Класифікація інформаційних систем |6 | |Вимоги до інформаційної системі |9 | |Проектування й створення інформаційних систем |10 | |Впровадження інформаційних систем |13 | |Традиційний підхід |14 | |Інноваційний підхід |16 | |Оцінка ефективності |18 | |Досвід використання інформаційних систем |19 | |Список використаної літератури |21 | | | |.

Ми постійно чуємо у тому, що російські підприємства що неспроможні конкурувати із західними виробниками, що маємо так розвинені технології, І що якість російської продукції занадто поступається закордонним аналогам. Проблемою є те, що російські управлінці стали зіштовхуватися, по крайнього заходу, з цими двома проблемами в управлении:

— з'ясовується, що показники і складні процедури, які раніше використовували для аналізу та планування діяльності підприємства (наприклад, обсяг вироблену продукцію) неможливо успішно конкурировать;

— поява конкурентів як починає перешкоджати отриманню звичної надприбутки, а часом зводить до нуля.

Найважливішим чинником успішну діяльність підприємства є вміння його керівництва відчувати ринок та поступово переорієнтовуватися під нього. Дві основні завдання стоять перед будь-який компанією: подбати себе і бачити навколишню дійсність. «Подбати себе «- отже наведення порядку в технологіях діяльності, процедурах документообігу, організаційноштатної структурі. Усі починає розуміти, що треба щось міняти систему управління, знижувати витрати й зможе ефективно управляти фінансами. Питання — у тому, як це зробити? Як облікувати справжню собівартість виду продукції, як спланувати закупівлі матеріалів за наявності запасах, які процеси удосконалювати насамперед. Однією з механізмів виконання завдання наведення порядку є постановка для підприємства методології управлінського обліку, застосування якого відповість стосовно питань що, де, коли, як, чому, скільки, у яких причина тощо. Результатом буде бути підвищення внутрішньої ефективності підприємства. Проте, успішна внутрішнє життя підприємства — це необхідне, але з достатня умова виживання, а тим паче заняття провідних позицій над ринком. Щоб підвищити зовнішню ефективність, слід адаптуватися до вимог навколишнього світу, потребам ринку, навчитися управляти постачальниками і замовниками. Здатність правильно і реагувати на зовнішню середу дає стратегічне мышление.

Останнім часом чітко виявляється прагнення переходу компаній від детального управління внутрішньої діяльністю до управління замовниками і постачальниками. Конкурентоспроможність компанії дедалі більше залежить від здібності створювати й поглиблювати стосунки з іншими компаніями (партнерами, конкурентами, замовниками чи постачальниками). Причинами цього являются:

— розширення економічного простору, у якому функціонують предприятия;

— поява нового стратегічного ресурсу — информации;

— необхідність враховувати чинника времени.

Мета і Завдання інформаційної системы.

Підприємство — це єдиний організм, та поліпшення чогось одного може призвести до найменшого зрушенню убік на успіх кращому разі, або до зниження загальних показників у найгіршому. Керівникам, особливо керівникам фінансових відділів, необхідно ухвалити комплексні рішення, що стосуються всього підприємства. А завантаженість рішенням оперативних завдань ще більше ускладнює процес управления.

Для спрощення управління, передусім фінансового, необхідно мати ефективну систему управління підприємством, що включає систему менеджменту якості, і інформаційну систему їх підтримки. Що може дати впровадження інформаційної системы?

— зниження загальних витрат підприємства у ланцюга поставок (при закупках),.

— підвищення швидкості товарооборота,.

— скорочення надлишків товарних запасів до минимума,.

— збільшення і ускладнення асортименту продукции,.

— поліпшення якості продукции,.

— виконання замовлень вчасно і підвищення загального якості обслуговування заказчиков,.

Основними цілями автоматизації діяльності підприємства являются:

— Збір, обробка, збереження і уявлення даних про діяльність організації та зовнішнього середовища як, зручному для фінансового й іншого аналізу та використання за прийнятті управлінських решений.

— Автоматизація виконання бізнес операцій (технологічних операцій), складових цільову діяльність предприятия.

— Автоматизація процесів, які забезпечують виконання основний деятельности.

А, щоб реально оцінити ефективність системи, дуже важливо розуміти які завдання може вирішувати безпосередньо правильно розроблена інформаційна система:

— Планування виробничої діяльності. Упорядкування виробничих планів різного рівня, — від стратегічних до оперативних, — і перевірка можливості їхнього виконання відповідно до станом виробничих потужностей та людських ресурсів. Ступінь деталізації планів різного рівня різна — від набору продукції вирішення завдань стратегічного планування до конкретних матеріалів чи виробничих операцій для оперативно керувати производством;

— Управління закупівлями, запасами, продажами. Це автоматизація процесів планування і врахування для завдань постачання (матеріальнотехнічного забезпечення) виробництва, збуту готової продукції і на управління складськими запасами;

— Управління фінансами. Зазвичай, це ведення бухгалтерії, розрахунки з дебіторами і кредиторами, облік основних засобів, управління готівкою і планування фінансової деятельности;

— Управління персоналом. У підсистемі управління персоналом буде реалізовано всі основні потреби роботи з кадрами: оренду й персоналу, облік відомостей про співробітників, планування їх кар'єрного росту, розрахунок заробітної плати облік робочого дня. Розгляд персоналу, як окремого виду ресурсу дозволяє зв’язати воєдино кадровий потенціал підприємства міста і виробничі плани, що також можливе за використання інформаційної системы;

— Управління витратами. Так само як облік всіх витрат підприємства міста і калькуляція собівартості готової продукції або услуг;

— Управління проектами/программами. Сучасна діяльність підприємства дедалі більше розглядається через призму реалізації виробничих проектів чи програм, котрим може здійснюватися окреме планування і учет;

— Проектування продукції і на технологічних процесів. Інформації про складі продукції, технологічних маршрутах її виготовлення, розробка продукції відповідно до вимог клієнтів, і навіть оцінка витрат, яких зазнає підприємство під час випуску такий продукции.

Як можна було помітити, інформаційні системи здатні багато речей. Для отримання ефективності при великому капиталовложении при придбанні системи, слід правильно вибрати, який саме система потрібна. У разі, дотримуватися принципу «що більше функцій, тим краще» годі. Чим більший система «може», то більше вона стоїть цілком імовірно, що буде використовуватися далеко ще не її функціональні можливості, вона окупить себя.

класифікація Інформаційних систем.

Перші системи, розроблених вирішення завдань управління для підприємства, переважно охоплювали сферу складського чи матеріального обліку (IC — Inventory Control). Їх поява пов’язана з тим, що облік матеріалів (сировини, готової продукції, товарів) з одного боку є споконвічним джерелом різних проблем керівникові підприємства, і з інший (для підприємства щодо великого розміру) однієї з найбільш трудомістких областей, потребують себе постійної роботи. Основний «діяльністю» такої системи є облік материалов.

Наступний етап вдосконалення матеріального обліку був позначений системами планування виробничих чи матеріальних (залежно від напрями діяльності організації) ресурсів. Ці системи, ввійшли до стандарт, точніше два стандарту (MRP — Material Requirements Planning і MRP II — Manufacturing Requirements Planning), дуже поширені Заході і що й успішно використовуються підприємствами, насамперед виробничих галузей. Основні засади, що лягли основою систем стандарту MRP, включают.

— опис виробничої діяльності як потоку взаємозалежних заказов;

— облік обмеження ресурсів і під час заказов;

— мінімізацію виробничих циклів і запасов;

— формування замовлень постачання і виробництва з урахуванням замовлень реалізації наукових і виробничих графиков.

Зрозуміло, й інші функції MRP: планування циклу технологічної обробки, планування завантаження устаткування й т.д. На рис. 1 зображені процеси, яка реалізується під час використання такий системы:

Слід зазначити, що системи стандарту MRP вирішують проблеми не стільки обліку, скільки управління матеріальних ресурсів для предприятия.

Найбільш популярним нині новим виглядом інформаційних систем є системи стандарту ERP — Enterprise Resource Planning. ERPсистеми у своїй функціональності охоплюють як складської облік і управління матеріалами, що у обсязі надають вищеописані системи, але додають до цього й інші ресурси підприємства, колись всього грошові. Тобто ERP-системы мають пронизати всі сфери підприємства, безпосередньо пов’язані з його діяльністю. У перший чергу, тут маю на увазі виробничі підприємства. Системи даного стандарту підтримують здійснення основних як фінансових, і управлінських функцій. Наприклад, в системах Baan[1] - це: — фінанси і бухгалтерія , — виробництво, — збут (включаючи складської облік, торгівлю і маркетинг), — транспорт, — сервіс і обслуговування обладнання, — управління проектами, — і навіть єдина управлінська панель — модуль Інформаційна Система.

Керівника, де керівник може бачити все основні підрозділи і виробничі показатели.

Головне завдання систем ERP полягає у відстежуванні поточного стану справ для підприємства і сигналізації керівникам про небезпечних змінах у виробничому діяльності. Процеси, якими управляє інформаційна система коштує стандарту ERP, зображені на рис. 2:

вимоги до інформаційної системе.

Інформаційна система, як будь-який інший інструмент, повинен мати свої характеристики й підвищити вимоги, відповідно до якими можна було б визначити її функціональність і ефективність. Зрозуміло, кожному за конкретного підприємства вимоги до інформаційної системі будуть різними, оскільки повинна враховуватися специфіка кожної організації. Попри це, слід виділити декілька основних вимог до системи, загальних всім «потребителей»:

1. Локалізація інформаційної системи. У зв’язку з тим, що великими розробниками інформаційних систем є зарубіжні компанії, система мусить бути пристосована для використання російськими компаніями. І тут мають на увазі локалізація як функціональна (облік особливостей російського законодавства і систем розрахунків), і лінгвістична (система допомогу й документація російською языке).

2. Система мають забезпечувати надійний захист інформації, навіщо необхідні парольне розмежування доступу, багаторівнева система захисту даних, і т.д.

3. Що стосується впровадження системи на велике підприємство з складної організаційної структурою, необхідна реалізація віддаленого доступу у тому, щоб інформацією могли скористатися всі структурні підрозділи розміщуються организации.

4. З огляду на впливу зовнішніх і управління внутрішніх чинників (змін напрями бізнесу, зміни до законодавства тощо.), система мусить бути адаптивної. Застосовно до Росії, цю рису системи має розглядатись серйозніше, тому що в нашій для країни перетворення законодавства і керував обліку відбуваються у кілька разів частіше, аніж у країнах зі стабільної экономикой.

5. Необхідна можливість консолідації інформації лише на рівні підприємств (об'єднання інформації філій, дочірніх компаній, і т.д.), лише на рівні окремих завдань, лише на рівні тимчасових периодов.

Ці вимоги основні, проте не єдиними критеріями вибору корпоративної інформаційної системи для предприятия.

Проектування й створення інформаційної системы.

Проектування інформаційної системи є, мабуть, найважливішим елементом автоматизації діяльності підприємства. Правильно спроектувати систему означає забезпечити б? льшую частина успіху всього проекту автоматизації. Дуже частої помилкою є інформаційної системи відсутність будь-якої виразної системи управління. Тобто вираз «створити систему правління» сприймається як «впровадити щось комп’ютерне». Треба чітко усвідомлювати, що систему управління первинна, а потім уже створення інформаційного системи її основі, чи, інакше кажучи, її реалізація в комп’ютерному вигляді - вторична.

Багато компаній вірять, що одне лише автоматизація призведе до поліпшенню фінансово-економічної ситуації, і починають прагнення реалізації інформаційних систем безпосередньо з автоматизації, пропускаючи критичні кроки розуміння і спрощення своїх бізнес процесів. Але часто ці процеси настільки неупорядочены, що загалом справляють враження хаосу для підприємства. Як відомо, автоматизувати хаос непросто, якщо неможливо. Тож перш ніж створювати й інформаційну систему слід переглянути систему управління у організації. Зміна бізнес процесів називають реинжинирингом (business processes reengineering). Так, спершу слід упорядкувати схему бізнес процесів і системи управління організації у целом:

— краще визначитися з організаційної штатної структурой,.

— розробити механізм фінансово-економічного управління компанией.

(зокрема визначити центри ответственности),.

— зробити виділення основних технологічних потоків (процессов),.

— розробити механізми організаційного управління технологічними потоками,.

— виходячи з створених механізмів управління сформувати технологію фінансового аналізу та управління діяльністю технологічних потоков.

Якщо буде матись перелічені вище технології, буде набагато легше розробити інформаційну систему. Проте, найчастіше доводиться спрощувати бізнес процеси для підприємства, у тому, щоб було легше описати їх у мові компьютеров.

Організація — це набір правив і процедур. Інформаційна система це теж набір правив і процедур, тож слід розуміти які інструкцією, і процедури якими замінити. Не слід також забувати про людський чинник під час створення інформаційної системи. По-перше, саме людям доведеться працювати і системи — одна працювати вона у будь-якому разі зможе. Удругих, службовці можуть поліпшити (чи спростити) процеси, із якими щодня зустрічаються. Автоматизація має відбуватися тільки тоді, як службовці зрозуміють процес і вирішать необхідність автоматизации.

Після завершення формування чіткої системи управління, починається безпосередньо процес проектування інформаційної системи. Важливо, щоб в проектуванні системи брали участь наскільки можна усі працівники, які будуть із ній працювати. Це дозволить визначити невеликі особливості і приватні потреби у роботі кожного відділу організації, бо тільки користувачі майбутньої системи найкраще знають, що він нужно.

У проектуванні інформаційної системи також має брати участь її розробники, тобто ті, хто буде цього створювати. До вибору розробника інформаційної системи потрібно підходити дуже обережно. Основними критеріями у виборі розробника є досвід роботи у сфері створення інформаційних систем, кількість успішно впроваджених даної компанією систем російській предприятиях.

Фінансовий менеджер і керівництво підприємством повинні ставитися до автоматизації, як нині проектом, тобто визначити все стадії, характеристик, час проведення і бюджетом. Основними етапами роботи над проектом по автоматизації являются:

1. Проведення обстеження з єдиною метою описи бізнес процесів организации.

2. Розробка технічного завдання на систему автоматизации.

3. Розробка технічного проекту системы.

4. Розробка системи (іноді звана настройкой).

5. Різні стадії і етапи впровадження, досвідченою й промислової эксплуатации.

6. Виконання доробок відповідно до зміненими потребами организации.

Результатом проектування системи є суворо формалізоване опис як об'єкта її автоматизації, і її самої. Документ повинен утримувати опис того, з яким інформацією повинна працювати система, яким чином видаються у ній дані і за якими правилам вона работает.

впровадження інформаційної системы.

Ефективність автоматизації діяльності підприємства, які з правильним проектуванням і створення системи, залежить від способу її запровадження у організаційну структуру компанії. Ускладнення зумовлені психологічними чинниками — зазвичай спостерігається опір співробітників створенню й використанню системи. З іншого боку, впровадження системи може тривати від 6 місяців до 2−3 років. За період можуть відбутися зміни зовнішніх й захищає внутрішніх чинників, які впливають підприємства. Тому очікування посібники з приводу результатів роботи системи можуть виправдатися (оскільки вони вже встигнуть измениться).

Є кілька підходів запровадження інформаційної системи в роботу предприятия. 2] Для розгляду двох використовуватиметься приклад організації, має рівні ієрархії: рівень виконавців, і два управління (рис. 3).

ТРАДИЦІЙНИЙ ПОДХОД.

ДАНИЙ ПІДХІД До ВПРОВАДЖЕННЮ ИНФОРМАЦИОННЫХ СИСТЕМ ДЛя АВТОМАТИЗАЦІЇ ДЕяТЕЛЬНОСТИ КОМПАНІЇ ОРГАНІЗОВАНИЙ ЗА ПРИНЦИПОМ «ЗГОРИ ВНИЗ». ВАДИ ДАНОГО ПІДХОДУ ВІДОМІ: ОДНИМ ІЗ САМИХ ІСТОТНИХ НЕДОЛІКІВ яВЛяЕТСя ТЕ, щО ВНЕДРяЕМАя У ОРГАНІЗАЦІЇ ТРАДИЦИОННАя («ЖЕСТКАя ») СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ ПОЗВОЛяЕТ ПОЛУчАТЬ РЕЗУЛЬТАТИ ВІД РОБОТИ СИСТЕМИ У ПЕРШУ ОчЕРЕДЬ ИСПОЛНИТЕЛяМ НИЖНЬОГО УРОВНя (РИС. 4).

Тільки після завершення автоматизації всіх бізнес операцій на виконавчий рівень, менеджери середній рівень зможуть розпочати отримувати корисні їм результати своєї роботи системи (рис. 5).

Рис. 5. Другий етап горизонтальній автоматизації: автоматизація рівня виконавців, і середньої ланки управления.

[pic].

А, щоб найвище керівництво організації змогло отримувати з системи повну інформацію (рис. 6), має минути чимало часу — кілька місяців, або навіть лет.

Як було зазначено, часто на момент закінчення впровадження системи, потреби організації встигають змінитися, що викликає незадоволеність керівництва організації отриманими за дуже й великі гроші результатами. Систему доводиться чи доробляти під нові завдання організації, або змінювати більш відповідну поточним потребам організації систему. Якщо за виборі нової виборчої системи знову використовується традиційний підхід, то немає гарантії, нова система виявиться кращим старой.

Інноваційний подход.

ДРУГИЙ ПІДХІД До АВТОМАТИЗАЦІЇ ДЕяТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИяТИя ГРУНТУЄТЬСЯ НА ВИКОРИСТАННІ АДАПТИРУЕМЫХ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ — СИСТЕМ, «ЗДАТНИХ САМОРЕГУЛИРОВАТЬСя У ВІДПОВІДНІСТЬ З ИЗМЕНЕНИяМИ ЗОВНІШНІХ УСЛОВИЙ."[3].

Ця особливість таких систем уможливлює «автономну» послідовну автоматизацію окремих ділянок діяльності організації із «вирощуванням «єдиної системи, що охоплює всю организацию.

Вочевидь, що з автоматизації не всієї організації, а невеликого ділянки, значно знижується навантаження персонал і мінімізуються неминучі організаційні і психологічні проблеми впровадження. Система нарощується відповідно до потребами организации.

У цьому важливим якістю такої системи і те, що систему має можливість вирощування «згори донизу », як у першу чергу автоматизується не діяльність виконавців, а рівень підготовки й структурованого подання керівництво організації (рис. 7).

Рис. 7. Перший етап: автоматизація верхніх рівнів управления.

[pic].

Використання адаптируемой системи надає замовнику свободу вибору — автоматизувати діяльність свого підприємства традиційним чином знизу вгору чи відмовитися від традиційного підходи до автоматизації і, поєднуючи організаційні заходи й можливості системи автоматизації, розпочати отримувати перші реальні результати від системи під час першого чергу на верхньому рівні управління через 6−8 тижнів від початку робіт (рис. 8).

Встановлена першому етапі система дозволяє здійснювати розширення можливостей користувачів. Це полегшує як впровадження і адаптацію наявної системи для потреб користувачів, а й забезпечує можливість розвиватися функцій системи у найближчій перспективі при зміні та розвитку потреб предприятия.

При впровадженні інформаційної системи треба говорити про навчання співробітників використанню даної системи. А ще може піти багато грошей і, якщо йдеться про державному — чи колишньому державне підприємство, де більшу частину працівників становлять люди старшого покоління, не обізнані з комп’ютерами взагалі. Тому, за визначенні бюджету та взагалі тимчасових рамок проекту з впровадженню інформаційної системи, потрібно приділити увагу проблемі підготовки персоналу роботи з системой.

Оцінка эффективности.

Питання оцінці ефективності впровадження інформаційної системи є досить важливим питанням, оскільки будь-які великі витрати вимагають обгрунтування, передусім керівників организации.

Теоретично, можна навести повноцінний проект, до складу якого у собі оцінку (моделювання) ситуації «є», оцінку можливих у впровадженні системи змін «як буде», порівняння обох моделей і виявлення результатів змін із наступною фінансової оцінкою. Такий проект було б ідеальним обгрунтуванням вкладення, але дуже тривалий і дорого стоїть. З іншого боку, щодо цього проекту потрібні дуже висококваліфіковані фахівці з інформаційних систем з метою оцінки наслідків впровадження, тому без сторонньої допомоги такий проект провести практично невозможно.

Реально, оцінка результативності впровадження проводиться у разі «середнім галузевим показниками» (industry average). Типові середні результати внедрения[4]:

— 15−25% збільшення производительности.

— 10−20% зменшення складських запасов.

— 20−50% скорочення термінів виконання заказов.

Значно простіше оцінити ефективність проекту з впровадженню інформаційної системи, спрямованої влади на рішення локальних завдань, що з заміною тих чи інших ділянок обліку чи управління. Коли ж впровадження інформаційної системи робиться з прагнення мати неопределенно-глобальный результат, ефективність визначити практично неможливо, хоча б оскільки дуже складно розділити результати від впровадження інформаційної системи безпосередньо й одержують результати від супутніх змін (реінжинірінгу і т.п.).

Звісно, можна просто взяти формулу й перелічити норму повернення на інвестиції (Return on investment). Але це дасть повної картини, оскільки в повному обсязі позитивні результати ж личить отак просто висловити у грошових одиницях: наприклад, можливі стратегічні вигоди для компанії ступінь задоволення клієнтів. Проте, дане твердження не означає неможливість такої спроби. Насправді, багато непідвладні кількісному опису вигоди можна перекласти на реальні цифри. Наприклад, здатність швидше складати баланс може бути матеріальної вигодою. Виявлення матеріальних вигод проведення аналізу, що включає розбивка бізнес процесів і завдань на елементи, піддаються чіткому описанию.

Досвід використання інформаційних систем.

Багато великих компаній навіть Європи кілька років як розв’язано перейшли використання інформаційних систем стандарту ERP. Про країни Азії такого сказати що не можна. Більшість фінансових менеджерів азіатських компаній чи чули про такі системах, а вже про їхнє впровадження. Хоча є компанії, зважившись перейти на ERP-системы.

Розробники інформаційних систем, зокрема SAP, Baan, Oracle, PeopleSoft і J.D.Edwards, досить агресивно рекламують свою продукцію, що справляє враження у погано інформованих у сфері людей враження, що це програми здатні розв’язати проблеми їх компаній. Статистика ж показує, що більшість спроб впровадити інформаційну систему закінчилися невдачами, великими втратами, або банкрутством. Наприклад, керівництво компанії FoxMeyer стверджує, що помилкове впровадження ERP-системы привело її до банкрутства. Компанія звинувачує у тому творців системи та консультантів. Така доля спіткала Каріна-Даниленка та компанії Dell Computer, Dow Chemical і Kellogg’s.

Але є й приклади успішного використання ERP-систем. Так, наприклад, телекомунікаційна компанія Aliant заявляє, що проект впровадженню системи ERP був вдалим. Очікувана норма повернення на інвестиції у цей проект становила 33%.

У Росії її, попри великі витрати, пов’язані із застосуванням інформаційної системи, лише компанія SAP встановила близько 100 своїх ERPсистем, котрі за утвердженню SAP, успішно працюють. Серед своїм клієнтам у Росії компанія SAP виділяє Сургутнафтогаз, Туламашзавод, Свердловенерго, Донецький металургійний завод, Омський НПЗ, Нижньотагільський металургійний завод, Сыктывкарский лісопромисловий комплекс, Черногорнефть.

Не споглядаючи безліч невдалих спроб впровадження інформаційних систем, багато компаній у світі серйозно замислюється створенні системи підвищення своєї діяльності. Найімовірніше, це цілком виправдано, бо за розумному професійному підході запровадження інформаційної системи, можна створити інструмент ще ефективного управління бизнесом.

Використовувана литература.

1. Information System Management 2. М. Хохлова, стаття «Сучасний ринок системам управління предприятияем» 3. Тези доповіді компанії Ally Information Technologies «Інструментальна підтримка адаптивного розвитку бізнесу» 4. Д. Глямшин, стаття «Вихід із кризи — систему управління» 5. З. Колесников, стаття «Отже, системи автоматизації…» 6. Дослідження «Програми для бизнеса-98», АКДИ «Економіка життя й» 7. Ю. Токарев, стаття «Корпоративні інформаційні системи та консорціум розробників» 8. М. Ільїна, стаття «Теорія та фізичні методи промислового управління» 9. У. Баронів, І. Тітовський, стаття «Методи побудови системам управління» 10. В. П. Нестеров, І.Б. Нестеров, стаття «Автоматизація діяльності організації» 11. Мішель Селарье, Рой Харріс, стаття «Вилучення доларів додаткового прибутку із виробництва» 12. Броунин Фрайер, стаття «Як вважати норму повернення на інвестиції» 13. Сар Эрмако Джонии, стаття «Бути чи бути ERP?» 14. З. Колесников, стаття «Бізнес процес реинжиниринг та впровадження автоматизованих системам управління» 15. М. Ільїна, стаття «Принципи, кошти й технології реалізації концепції управління» 16. З. Колесников, стаття «Про оцінку ефективності вживлення і применения.

ERP систем" 17. В. П. Нестеров, «Інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінські рішення» 18. З. Колесников, «Ієрархія систем управлінського обліку» 19. І.І. Карпачев, «Класифікація комп’ютерних системам управління підприємством» 20. internet 21. internet 22. internet 23. internet.

———————————- [1] Baan — одне з п’яти найбільших компаній, постачальників систем ERP на світовому ринку. [2] Аналізовані підходи було проаналізовано і запропоновані В. П. Нестеровим і І.Б. Нестеровим, директором та начальник відділу інформаційних технологій консалтингової групи «Альфа», у статті «Автоматизація діяльності організації». Малюнки, наведені у даної частини роботи, взяті з статті. [3] В. П. Нестеров, І.Б. Нестеров, «Автоматизація діяльності організації». [4] Сергій Колесников, «Про оцінку ефективності вживлення і застосування ERP систем.

———————————- Рис. 1.

[pic].

Рис. 2.

[pic].

Рис. 3.

[pic].

Рис. 4. Перший етап горизонтальній автоматизації: автоматизація рівня исполнителей.

[pic].

Рис. 6. Завершення автоматизації всіх ієрархічних рівнів организации.

[pic].

Рис. 8. Другий етап: створення єдиного інформаційного пространства.

[pic].