Адольф. 
Констан де Ребек Бенжамен Анрі

Адольф. Констан де Ребек Бенжамен Анри

АДОЛЬФ Роман Адольф. Історія А., розказана Конста-ном, дуже багата подіями. А., син міністра одного німецького курфюрста, закінчивши Ґеттінґенський університет, приїжджає у невеликий німецький містечко. Він самотній, звик приховувати свої справжні думки за жартами і злословием, живе без цілі й звик думати, що мета, що б гідна хоч найменшого зусилля, взагалі немає. Він чує з інших молоді розмови про кохання та зв’язках із жінками, але сам цього відчуття ще відчув; розповіді приятелів пробуджують у ньому цікавість і невиразне млість, він шукає, в кому б йому закохатися, і з випадковості звертає свій погляд на Элленору, польку, що вже ви багато років живе у будинку графа П., народила йому двох синів, але з повінчана з нею. А. починає домагатися любові Элленоры швидше від нудьги і з марнославства, ніж під впливом сильного почуття. Спочатку вона зустрічає опір, і це лише розпалює його пристрасть. Він домагається від Элленоры спочатку дозволу бачити їх у присутності інших друзів вдома, потім наодинці; він каже їй про любов, отримує від неї у відповідь визнання, і, нарешті Еге. віддається їй. Кілька місяців коханці насолоджуються своїм щастям потай, потім граф П. починає підозрювати Элленору у «зраді, а батько А. наказує йому повернутися до рідний город.

А. вимагає в батька відстрочки, а Элленора пориває з графом П., щоб присвятити А. все своє життя. У призначений, термін Проте повертається до батька, Элленора слід за ним; батько А., незадоволений тим, що його син відкрито має коханку, збирається вислати Элленору із міста; аби врятувати його від цього ганьби, А. їде разом із нею, і коханці поселяються у невеликому богемском містечку, та був переїжджають з Польщею, де Элленора отримала наследство.

А. віддавна не любить Элленору так пристрасно, як колись; їм рухає й не так любов, скільки жалість; переймаючись залежності від Элленоры, яка, відчуваючи його охолодження, обсипає його докорами, А., проте, не вирішується розірвати зі нею, хоча у душі погоджується із радами батька та її друга, французького посланника у Польщі барона Т., і розуміє, що з Элленорой прирікає на бездіяльність і безвісність, позбавляє можливості проявити себе якому не пішли терені. А. дає барону Т. обіцянку відмовитися від Элленорой, але відкладає його виконання на невизначений термін. Закінчення цієї нерозв’язною ситуації кладе смертельна хвороба Элленоры, яка, дізнавшись про обіцянку А. розірвати зі нею, починає чахнути і вмирає. А. знаходить довгоочікувану свободу, однак може радіти їй, бо самотність виявляється ще страшнее.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.