Оценка і аналіз ризиків інвестиційних проектов

Російський державний Університет нафти і є імені И. М. Губкина.

Кафедра економіки нафтової і представники газової промышленности.

Курсова робота на задану тему :

Оцінка і аналіз ризиків інвестиційних проектів у нафтогазовій промышленности.

Перевірив: Захаров.

К.В.

Москва -2002.г.

1.Проектные ризики: загальні положения.

2.Основные способи зниження проектних рисков.

заключение

.

список використаної литературы.

1.Проектные ризики: загальні положения.

Проектні інвестиційні рішення можуть прийматимуть різних умовах, які називаються середовищем прийняття рішень. Зазвичай виділяють три можливих середовища: визначеності (детерминированности), риска (вероятностной визначеності) і неопределенности.

Середовище визначеності характеризується відомими провідними станами системи чи, інакше кажучи, відомими можливими наслідками реалізації решения.

Ризик окреслюється небезпека, можливість збитку чи шкоди. Отже, ризик належить до можливість настання якого — або несприятливого події. Під ризиком прийнято розуміти ймовірність можливих втрат частини ресурсів, недоотримання доходів, появи додаткових витрат за порівнянню з варіантом, передбачених проектом, чи дисперсию навколо гаданого результату. Середовищем ризику у разі є ситуація, коли відомі можливі результати реалізації проекту і ймовірності їх появления.

Середовище невизначеності відповідає цій ситуації, коли відомі тільки можливі результати реалізації проекту й невідомі ймовірності цих исходов.

Усі ризики, які можуть опинитися виникати при реалізації тієї чи іншої проекту, можна підрозділити сталася на кілька видов:

— политический;

— социальный;

— экономический;

— экологический;

— юридический.

Класифікація ризиків за видами використовується під час аналізу підприємницького клімату країни, інвестиційного рейтингу окремих регіонів і вирішення інших задач.

Політичний ризик становить загрозу ззовні, ступінь впливу опозиції, ставлення регіональних органів влади до політики уряду, до іноземних інвестицій, ступінь втручання у економіку, можливість націоналізації без повну компенсацію, запровадження заборон на импорт.

Соціальний ризик характеризується рівнем безробіття, можливістю страйків, вираженням недовіри із боку працівників органів державної влади на місцях, адміністрації предприятия.

Нерідко ці види ризиків об'єднують їх і визначають соціально-політичний риск.

Для оцінки соціально-політичного, в тому числі інших видів ризику, часто використовується метод експертні оцінки, що полягає у цьому, кожному показнику, що характеризує певний вид ризику, присвоюється певна кількість балів. У цьому кожен із показників у системі оцінки має власний вагу, відповідний його значимості. Потім отримані у процесі експертизи бали сумуються за всіма показниками з урахуванням вагових коефіцієнтів й утворюється узагальнена оцінка цього виду ризику в регіоні чи стране:

[pic].

[pic] оцінка ризику j-го виду; [pic]- ваговій коефіцієнт i-го показника ризику j-го вида;

[pic]- значення i-го показника ризику j-го вида;

[pic].

Економічний ризик, своєю чергою, можна підрозділити на виробничий, пов’язані з можливістю невиконання підприємством своїх зобов’язань за контрактом із замовником; фінансовий (кредитний), пов’язаний коливаннями курсів валют і відсоткові ставки; інвестиційний, пов’язані з можливістю знецінювання інвестиційного портфеля, який перебуває що з власних, і придбаних цінних паперів; комерційний ризик, який відбиває не надійність майбутніх доходів рахунок зменшення обсягів продажу, зростання цін споживані ресурси, і інших факторов.

Екологічний ризик пов’язані з можливим виникненням стихійних лих (землетрусів, повеней), пожеж, аварий.

Юридичний ризик викликається несприятливими учасники проекту змінами у законодавстві (запровадження нового податку, підвищення ставок за діючими податком, скасування податкових льгот).

По стадіям прояви ризик можна класифікувати як предоперационный і операційний. Аналіз по стадіям реалізації проекту дозволяє котра фінансує організації виявити ризик, властивий конкретному проекту, і передбачити заходи для її снижению.

Вивчення передопераційного ризику включає у собі: аналіз статуту підприємства, що реалізовуватиме проект, визначення мети організації та розподілу обов’язків між засновниками й директорами; аналіз можливостей прав розпоряджатися, орендувати, використовувати приміщення, землю, устаткування, природні ресурси; перевірку захищеності авторських прав, документів, підтверджують екологічну чистоту виробництва, пожежну безпеку контрактів для будівництва виробничих об'єктів, поставку енергії, води, на транспортне обслуговування може й оцінку укомплектованості підприємства кваліфіковану робочу силу; оцінку наявних проблем підприємства фінансових ресурсов.

При дослідженні операційного ризику оцінюють можливість падіння обсягів продажу (виробництва) до точки беззбитковості; стабільність системи оподаткування, обмінного курсу валют; ритмічність матеріально-технічного забезпечення виробництва; можливість несприятливих підприємствам дій компаньйонів чи урядових органів, рівень гарантій за кредитами тощо. д.

Ризик з причин виникнення (зокрема, над ринком цінних паперів) ділиться на функціональний, грошовий, інфляційний, ризик ліквідності і др.

За своїми наслідків ризик можна підрозділити з ризиком припинення діяльності (наприклад, внаслідок банкрутства, неплатоспроможності, безперспективності подальших пошуків з корисними копалинами тощо. буд.) і вариационный ризик, обумовлений мінливістю доходів, отриманих від цінних бумаг.

Нафтова і газова промисловість як система характеризується поруч специфічних особливостей, які різнять його від інших галузей матеріального виробництва. Як зазначалося, найважливішими їх із погляду аналізу ефективності інвестиційних проектів з оцінкою ризику є велика залежність показників і критеріїв ефективності витрат від природних умов, від рівня використання розвіданих і добуваних ресурсів вуглеводнів; динамічного характеру (мінливість у часі) природних чинників; імовірнісний характер більшості техніко-економічних показників розробки нафтових та газових родовищ; зміна воспроизводственной структури капіталовкладень масштабу галузі бік збільшення їх частки, яке б на компенсацію падіння видобутку на старих родовищах; велика тривалість реалізації нафтових та газових проектів; висока капіталомісткість нафтовидобутку, необхідність великих інвестицій, період відшкодування початкового капитала.

Ці особливості нафтової і представники газової промисловості впливають на формування системи проектних ризиків. Інвестиційним проектів у цих галузях властиво всі види ризиків, розглянутих раніше. Крім таких ризиків специфічними для нафтової галузі є ризик невідкриття родовища; ризик, пов’язані з неточним визначенням геолого-промысловых характеристик об'єкта розробки (обсягу геологічних запасів, динаміки видобутку вуглеводнів тощо. буд.); ризик, пов’язані з завершенням проекту; ризик, пов’язані з умовами ринку збуту нафти, газу, нафтопродуктів; ризик, обумовлений якостями учасників проекту; ризик, викликаний підвищеної ймовірністю виникнення форс-мажорних ситуаций.

У таблиці 1. Приведено класифікація ризиків, які виникають за реалізації проектів у нафтогазовій промышленности.

Основні причини ризиків, які виникають за реалізації нафтогазових проектів, є: розподіл віддачі проекту на часу; розкид значень кожної перемінної, впливає на величину критеріїв ефективності; значні витрати, пов’язані з збиранням додаткової информации.

Всі учасники проекту зацікавлених у тому, щоб знизити можливість прийняття невдалого (неефективного) рішення, уникнути повного провалу проекту чи навіть значних збитків. І тому учасники проекту змушені враховувати всі можливі наслідки реалізації проекту на у ринкової среде.

Отже, призначення аналізу ризику у тому, щоб дати потенційних партнерів необхідну інформацію прийняття рішень доцільність участі у проекті, і передбачити заходів для захисту від фінансових потерь.

Таблиця 1.

Класифікація ризиків проектних рішень на нафтогазової промышленности.

|Признак |Види ризиків | |класифікації | | |А. Загальні | |Сфера прояви |Політичний, соціальний, виробничий,| | |комерційний, фінансовий, екологічний і | | |т.д. | |Стадія прояви |Предоперационный, операційний | |Причини |Функціональний, грошовий, інфляційний, | |виникнення |ризик ліквідності тощо. | |Наслідки |Ризик припинення діяльності, вариационный| |прояви |ризик та т.д. | |Б. Специфічні | |Стадія пошуків |Ризик невідкриття родовища | | |Ризик відкриття нерентабельного родовища| |Стадія розвитку |Ризик відхилення від оптимальної стратегії | | |розвідки | |Стадія розробки |Ризик втрат, що викликаються неточним | | |визначенням обсягу запасів і коефіцієнтів| | |нефтегазоизвлечения. | | |Ризик будівництва об'єктів (свердловин) з | | |низькими якісними характеристиками. | | |Ризик, викликаний змінами умов ринку | | |збуту нафти, газу, продуктів переробки. | | |Ризик виникнення форс — мажорних | | |ситуацій. |.

Для зниження ймовірності прийняття неефективного рішення потрібно до проведення аналізу ризику визначити класифікаційні ознаки проектних рішень; оцінити як і економічній галузі (позитивної чи нормативної) належить рішення; вміти вирішувати проблему (готувати і приймати рішення) поэтапно.

Позитивний аналіз, як говорилося, передбачає пояснення та прогнозування явищ економіки, а нормативний відповідає питанням, як має бути. З допомогою нормативного аналізу готуються і приймаються, переважно, політичні рішення (запровадження або скасування податків, мит, зміна рівня заробітної плати т. д.).

Практика показує і у своїх побудовах враховує економічна теорія, особи, котрі приймають рішення про інвестиції, можуть лежати до ризику, не схильні до ризику чи байдужі щодо нього. Як, знову ж показує практика, більшість інвесторів схильні до ризику, що підтверджено їхнім нинішнім прагненням застрахуватися від ризикованих ситуаций.

На мал.1. приведено взаємозв'язок між ризиком проектом і прибутком на инвестируемый капітал, показує, що з більшому ризик проект повинен генерувати більший прибуток, заинтересовывающую інвестора у вложениях.

Аналіз ризиків можна підрозділити на якісний і количественный.

Головне завдання якісного аналіз — встановити фактори ризику, етапи й досвід роботи, і під час яких вона виникає, встановити потенційні області ризику, після чого — ідентифікувати всіх можливих риски.

Кількісний аналіз ризику передбачає чисельна визначення розмірів окремих ризиків і ризику проекту на цілому. Кількісний аналіз виявляється значно складнішим і на теорії ймовірностей, математичної статистиці, теорії дослідження операций.

Подією теоретично ймовірностей називається що може статися або статися під час здійснення певного комплексу умов. І таке здійснення називається випробуванням. Для прикладу події можна навести відкриття скупчення нафти і є, банкрутство підприємства, зростання (зниження) нафтових цін, газ, продукти нефтегазопереработки тощо. Події можуть відбуватися обов’язково, тобто. бути детермінованими, і обов’язково, тобто. випадковими. прибыль.

риск.

Мал.1. Взаємозв'язок прибутків і ризику проекта.

Відносної частотою випадкового події А називається ставлення числа появи цієї події до равновозможных случаев.

Можливість то, можливо об'єктивної, тобто. обчислена з урахуванням відносної частоти, з якою відбуваються події, і суб'єктивної, обумовленою припущеннями у майбутнє, заснованими на судженні чи власному досвіді экспертов.

Випадкової величиною називається така, котра внаслідок випробування приймає певне значення; в повторних випробуваннях значення випадкової величини може змінюватися. Випадкові величини може бути дискретними і непрерывными.

Щоб поставити дискретну випадкову величину, необхідно перерахувати її можливі значення й ймовірності, якими вони достигаются.

Безперервна випадкова величина може прийматимемо всі можливі значення й задаватися як функції щільності ймовірності. Однією з найпростіших прикладів служить величина, рівномірно розподілена по деякому інтервалу, тобто. приймаюча все значення від цього інтервалу рівної ймовірністю і приймаюча значень поза цього интервала.

Однією з найважливіших числових характеристик випадкової величини є його математичне очікування, зване також значенням чи центром розподілу випадкової величины.

Для дискретної випадкової величини математичне очікування определяется:

[pic] -математичне очікування випадкової величини x; xjзначення випадково величини x при j-ом исходе.

Pjймовірність j-го исхода.

У формулі визначення математичного очікування безупинної випадкової величини замість ймовірності використовується функція щільності вероятности:

f (x)-функция щільності вероятности.

Математичне очікування випадкової величини є величина невипадкова (детермінована). Вона має ту розмірність, як і випадкова величина та вчинена між найменшим і найбільшим можливими її значениями.

Під час проведення практичних розрахунків зручно використовувати деякі властивості середнього значення. Наприклад, якщо випадкову величину помножити на константу, те й математичне очікування помножитися ту константу. Якщо скласти дві випадкові величини, їх середнє також складеться. Зокрема, якщо випадкової величині додати константу, те й середнє збільшиться з цього ж константу. Якщо потрібно визначити середнє твори двох незалежних випадкових величин, потрібно перемножити їх математичні ожидания.

Основні способи снижения.

Проектних рисков.

Більшість нафтогазових проектів характеризується підвищеним рівнем ризику. Натомість, високий рівень ризику проекту призводить до необхідності пошуку шляхів її зниження. У практиці управління проектами є кілька способів зниження ризику. 1. Ризик проекту на етапі її реалізації можна зменшити, передбачивши диверсифікацію — розподіл зусиль підприємства між видами діяльності, результати яких безпосередньо пов’язані між собой.

Беручи рішення про інвестиції будь-якої проект, інвестор повинен розглядати проект не ізольовано, тоді як у взаємозв'язку коїться з іншими проектами і з роботи вже наявними видами діяльності підприємства. З метою зниження ризику бажано вибирати виробництво таких товарів чи послуг, попит куди змінюється в протилежних направлениях.

Для виміру взаємозв'язку між певними видами діяльності підприємства використовується показник кореляції. Диверсифікація із від'ємною кореляцією, переважно, кілька зменшує сукупну віддачу від проектів, але у водночас скорочує ризик різкого зменшення доходів. 2. Розподіл ризику між учасниками проекту є також однією з методів її зниження. Звичайна практика розподілу ризику у тому, щоб зробити відповідальних конкретний вид ризику того учасника проекту, який у змозі найкраще інших розраховувати контролювати цей риск.

Проблема розподілу ризику носить двоїстий характер, обумовлений через участь у інвестиційному проектові з меншою мірою двох учасників продавця та покупця чи замовника і виконавця (підрядчика). Замовник прагне наскільки можна зменшити вартість контракту. З іншого боку виконавець робіт, за формуванні портфеля замовлень прагне отриманню прийнятною йому маси прибутку. Прибуток виконавця при реалізації якого — або проекту то, можливо певна по формуле:

Пприбуток, із урахуванням риска.

Kпочатковий капитал.

Чj-возможная прибуток виконавця при реалізації j-го результату работ.

P (xj) — ймовірність j-го исхода.

J=1,2,… N-число можливих исходов.

Більшості великих проектів у нафтогазовій промисловості, як свідчить практика, властиві затримки у реалізації, що може спричинити до такого збільшення вартості робіт, яка перевищить початкову вартість проекту. 3. Вихід із цій ситуації у тому, що до участі у проекті мусить бути залучена страхової компанії. Страхування ризику уже є щодо суті передача на певні ризики страхової компанії. 4. Зменшити рівень ризику проекту на деяких випадках можна шляхом придбання додаткової інформації, що дозволяє уточнити деякі параметри проекту, підвищити рівень надійності і достовірності вихідної інформації та знизити можливість прийняття неефективного решения.

Придбання додаткової інформації експерименту доцільно, якщо вартість інформації (експерименту) вбирається у мінімального середнього ризику. 5. Останнім з найпоширеніших способів зниження ризику проекту є резервування коштів у покриття непередбачуваних видатків. Такий спосіб передбачає встановлення співвідношень між потенційними ризиками, впливають на вартість проекту, і розміром витрат, необхідні подолання порушень під час якого реализации.

При визначенні суми резерву необхідно враховувати точність початкової оцінки вартість проекту та її елементів залежно від етапу проекту, у якому проводилася ця оценка.

А) За першого підході резерв ділиться на частини: спільний і специальный.

Б) Другий підхід до створення структури резерву передбачає визначення непередбачених витрат за видам витрат: основні допоміжні матеріали, устаткування, заробітна платня і т.д.

У випадку резерв ні використовуватися як компенсація втрат, понесених внаслідок невдоволеною роботи учасників проекта.

———————————;

[pic].

[pic].

[pic].