Тан М. А

Тан М. А.

Тан М. А. (псевдонім Володимира Германовича Богораза (1865—1936)) — письменник, учений етнограф. Р. у ній вчителя. З 1881 входив у народовольські гуртки. З 1885 приєднався до народовольческой групі. Брав участь у роботі таємних друкарень. Друкувався в «Народної волі», неодноразово піддавався арештам; в 1889 був засланий на 10 років у Средне-Колымск. На засланні Т. почав займатися етнографією. Близько трьох років (1895— 1897) кочував серед чукчів. З 1896 почав лит-ую діяльність, друкуючи нариси, розповіді та вірші. Пізніше співпрацював в легальному марксистському журн. «Початок», та був й у зарубіжної с.-д. «Життя». Перша книга прози — «Чукотські розповіді» — з’явилася в 1899, а 1900 — книжка віршів («Вірші»).

В 1899 поїхав зарубіжних країн. У 1905 Т. — одне із організаторів Селянського союзу, в 1906 — член трудовий групи в Держ. думі. Саме тоді Т. написав ряд нарисів і публіцистичних творів народническо-пропагандистского характеру. Протягом років першої революції Т. співпрацював з газети більшовицької військової організації «Казарма», поміщаючи ряд стали популярними роки віршів («Передсмертна пісня», «Царські гості», «Цусіма» тощо. буд.). Протягом років реакції елементи лібералізму, які були у творах Т. 90-х й конкуренції початку 900-х рр., стали домінуючими. Саме тоді Т. співпрацював у либерально-народническом «Російському багатстві», а й у органі лібералів «Вісник Європи» і почав партію народних соціалістів. Після Великою Жовтневою соціалістичної революції Т. у публіцистичних статтях, що друкувалися у журналах «Росія» і «Нова Росія», виступав як типовий сменовеховец. Протягом років 1925—1926 Т. пережив рішучий криза й, і з запізненням, все-таки прийняла пролетарську революцію. Великий етнограф і антирелигиозник, член-кореспондент Академії наук, проф. Ін-та народів Півночі й низки ленінградських вузів, Т. вів велику дослідницьку й педагогічну роботу. Белетристичну діяльність Т. відновив в 1928.

Литературная продукція Т. представляє найбільше зацікавлення у першому десятилітті його творчості. Його лірика, попри эпигонско-народнический характер, грала революционизирующую агітаційну роль завдяки її провідному мотивацію — заклику до боротьбі, загальному оптимістичним тону. У межах своїх нарисах і розповідях Т. по перевазі етнограф, як за матеріалом («Чукотські розповіді», історико-етнографічні романи «Жертви дракона», «Вісім племен» та інших.), а й методом листи: Т. сильний описах побуту, соціально-побутових замальовках, людина у нього зазвичай психологічно не розкривається, а дається у плані народницького натуралізму. Твори Т. радянських часів також этнографичны. Роман «Союз молодих» (1928) побудований на поєднанні етнографічного матеріалу — передреволюційного побуту і економіки Колимського краю — з романтичної інтригою, що з темою батьковбивства. У вашому романі «Воскресле плем’я» (1933) Т. показує відродження до життя племені юкагиров (Сибір), приречених за умов царської Росії на вимирання. Збудований на науково зібраних фактах, актуальний на тему, роман написано з зайвої деталізацією, з натуралістичними подробицями.

Т. відомий як і лінгвіст. Їм пророблена величезна робота з вивченню луораветланского (чукотського) мови: складена граматика, опубліковані фольклорні тексти, видано словник. Крім того їм було зібрано й опубліковано тексти на нымыланском (корякском) і ительменском (камчадальском) мовами. Т. видав також нарис граматики юитского (ескімоського) мови; ще, він займався вивченням эвенкского (ламутского) мови, матеріали з приводу якому опублікував вигляді грамматического нарису з додатком тексту і словника.

Список літератури

Стихотворения, вид. З. Дороватовского й О. Чарушникова, СПБ, 1900.

вид. М. Глаголєва, СПБ, (1906).

вид. «Просвітництво», СПБ, 1910.

Зібрання творів, вид. «Просвітництво», тт. I—XII, СПБ, 1910—1911.

Зібрання творів, вид. «Земля і фабрика», тт. I—IV, М. — Л., 1928—1929.

Союз молодих (Роман з Північної життя), Гіз, М. — Л., 1928.

вид. ЗиФ, М. — Л., 1930.

Північна полювання, вид. «Молода гвардія», М., 1931.

Колимські оповідання, ГИХЛ, М. — Л., 1931.

USA (Люди і чесноти Америки), вид. «Федерація», М., 1932.

Воскресле плем’я. Роман, Гослитиздат, М., 1935. Праці Т. за мовою й фольклору: Зразки матеріалів з вивчення чукотського мови та фольклору, «Вісті Акад. наук», т. 10, № 3, СПБ, 1899.

Матеріали з вивчення чукотського мови та фольклору, вид. Акад. наук, СПБ, 1900.

Обласний словник колимського російського прислівники, вид. Акад. наук, СПБ, 1901.

Матеріали вивчення мови азіатських ескімосів, «Жива старовина», кн. 70/71, Пб., 1909.

Матеріали по ламутскому мови, в кн.: Тунгуський збірник, I, вид. Акад. наук СРСР, Л., 1931.

Луораветланско-русский (чукотско-русский) словник, Государст. учебно-педагогич. вид-во, М. — Л., 1937.

Publications of the Jesup North Pacific Expedition, Leiden — N. Y., 1904, 1910.

The Chukchee, vol. 7.

Chukchee Mythology, vol. 8, part I.

Chukchee — Hanbook of American Indian Languages, p. 2, Washington, 1922 (Bull. 40 of American Ethnology, Smithsonian Institute).

The Escimo of Siberia (тексти з переводом).

Publications of the Jesup North Pacific Expedition, vol. 8, part 3, Leiden — N. Y., 1913.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.