Учет нарахування податків і платежів до не бюджетні фонды

Прийняті два федеральних закону вносять зміни і в Зкон РФ від 27 грудня 1991 р. № 2116−1 «Про податок прибуток підприємств і организаций».

Федеральний закон від 14 грудня 1996 р. № 151-ФЗ «Про внесенні змін до Закону РФ «Про налолге з підприємств і закупівельних організацій» набрав чинності з початку 1997 р. Внесено поправки до пункту 7 статті 6.

Відповідно до цього пункту при обчисленні прибуток оподатковувана прибуток зменшується на фактично вироблені витрати й витрати з допомогою прбыли, що залишається у розпорядженні підприємства, за якими надають льгты, але з понад 50% фактичної податок, исчисленной без обліку пільг. У суму пільг, підлягає такому огруничению, входить також пільга, що передбачає звільнення від сплати податку частини прибутку, спрямованої на покриття збитку, отриманого торік, в протягом наступних п’яти. Раніше виняток було зроблено лише державних підприємств і муніципальних установ, і навіть недержавних освітніх закладів, отримали ліцензії установленому порядку, які направили свої гроші безпосередньо потреби забезпечення, рзвития і вдосконалення процесу творення (включаючи оплату праці) у цьому освітньому учреждении.

З січня 1997 р. вказане обмеження знято при наданні пільги підприємствам з допомогою власного прибутку видатки розвиток соціальної і комунально-побутовій сфери утримання спецконтингенту, харчування і речове забезпечення спецконтингенту, зміцнення бази виробництва сільськогосподарської продукції для спецконтингенту і лиичного складу. Ця пільга, як і пільга для освітніх закладів, то, можливо надано у вигляді фактичні витрати без ограничения.

Федеральний закон від 10 січня 1997 р. № 13-ФЗ «Про внесенні изменеий і дополенений до Закону РФ «Про податок прибуток підприємств і закупівельних організацій» набрав чинності з його офіційного опублікування, крім пункту 4 ст. ст. 1, який набрав чинності з початку 1997 г.

Цього закону зачіпає низку дуже важливих положень статей основного законом і насамперед істотно змінює порядок сплати до бюджету податку прибыль.

За збереження основний норми — сплати податку вигляді авансових платежів з наступною щоквартальними перерахунками по фактично одержаного прибутку — всім підприємствам, крім бюджетних організацій, підприємств і закордонних юридичних надано право ухвалити рішення про перехід із 1 січня 1997 р. (ст. 2 Федерального закону від 10 січня 1997 р. № 13-ФЗ) на щомісячну сплату до бюджету податку з прибутку з фактично одержаного прибутку за попередній місяць і податку. Цей лад має діяти без зміни остаточно календарного года.

Підприємства, перейшов знову передбачений порядок розрахунків із бюджетом, мають становити розрахунки податку за фактично одержаного прибутку щомісяця наростаючим результатом з початку року і здатні являти в податкові органи з місцеві свого перебування пізніше 20-го числа місяці. наступного за отчетным.

Поруч із зазначеними податковими розрахунками повинні представлятися обосновванные розрахунки з податковим пільг і додаткові матеріали з приводу коректированию з оподаткування прибутку, певної відповідно до бухгалтерського обліку, зокрема, на суми: перевищення фактичні витрати підприємств, які мають враховуватися при оподаткуванні з діючих і нормативів; коштів, отриманих безоплатно з інших підприємств; збитків, отримані від реалізації і безоплатної передачі основних фондів й іншого майна; відхилень від ринкових цін прри реалізації продукції (робіт, послуг) за цінами не вище фактичної собівартості і т.д.

Сплата наллога повинна перевірятися по місячним розрахунках пізніше 25-го числа місяці, наступного за отчетным.

Бюджетні організації, мають прибуток за підприємницької діяльності, малі підприємства, як й раніше, сплату до бюджету податку прибуток виробляють щокварталу, з фактично одержаного прибутку за попередній звітний период.

Для підприємств, видобувних дорогоцінні метали, коштовним камінням, встановлений інший, ніж торік року, порядок сплати до бюджету податку прибуток. Якщо раніше підприємства згідно з законодавством освуобождались від авансових платежів і рассчитывалист з бюджетом по фактичної прибутку за минулий квартал, те з 1 січня 1997 р. їм встановлено загальний режим сплати налога.

Усі підприємства. як рассчитыающиеся з бюджетом щомісяця з фактично одержаного прибутку, і сплачують авансових платежів, у податкові органи квартальну і річну бухгалтерську звітність, додаткові матеріали з приводу визначенню оподатковуваної прибутку, обгрунтовані розрахунки з податковим льготам.

Сплата податку за квартальним розрахунках виробляється у п’ятиденний термін від часу, встановленого до подання бухгалтерського звіту за квартал, а, по годовы розрахунках — в десятиденний термін від дня, встановленого для уявлення бухгалтерського звіту за минулий рік. Сума податку прибуток, підлягаючий внеску до бюджету, визначатиметься з урахуванням раніше нарахованих платежей.

По підприємствам, що є платниками авансових внесків податку, зберігається становище уточнення різниці між сумою. підлягає внесення до бюджету по фактично одержаного прибутку, і авансовими взнолсами податку за минулий квартал, у сумі, розраховану з ставки рефінансування Банку Росії, що діяла минулому квартале.

У 1997 р. ставки податку з підприємств і орнганизаций, зачисляемого до федерального бюджету, не змінилася і становить 13%. Збережено також порядок встановлення й граничні ставки податку, зачисляемого в бюджети суб'єктів Російської Федерации.

Зокрема, з основного законад иисключено становище, що передбачає коригування з оподаткування валовий прибутку на суми позитивних (негативних) курсових різниць, які утворилися в результаті зміни курсу рубля стосовно котируемым ЦБ РФ іноземних валют, котрий діяв надходження валютних коштів у валютний сччет підприємства (чи дату останнього звіту), і курсу рубля стосовно котируемым ЦБ РЫ тномтрпннви аплютпи нп день визначення підприємством суми оподатковуваного прибутку з єдиною метою розрахунків із бюджетом. У цьому сенсі позитивні курсові різниці оподатковуватимуться на прибув складі загальної прибутку, негативні курсові різниці будуть зменшувати оподатковувану базу.

Валова прибуток має зменшуватися у сумі відрахувань до резервний та інші аналогічні за призначенням фонди, створювані акціонерними товариствами та підприємствами з іншими инвестициями.

Передбачено нова пільга для товариств власників житла, житлово-будівельних, житлових споживчих кооперативів. Звільнено від оподаткування які вони направляють кошти обслуговування і ремонт житлових і нежилих приміщень, інженерного устаткування житлових будинків, в цілях управління які й експлуатації яких НАТО і ЄС були созданы.

Викладено у редакції пільга, що з напрямом коштів у фінансування капітальних вложений.

При обчисленні податку прбыль оподатковувана прибуток при фактично вироблених витратах і витратах з допомогою прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, повинна зменшитися на суми, створені задля финансированмие капітальних вкладень виробничого призначення (у цьому числі у порядку дольової участі), і навіть погашення кредитів банків, отриманих та використаних із метою, включаючи відсотки за фкредитам, лише підприємствами галузей сфери матеріального производства.

У той самий час пільгою в напрямі прибутку фінансування житлового будівництва (в тмо числі у порядку дольової участі), і навіть погашення кредитів банків, здобутих і використаних із метою, включаючи відсотки за кредитах, можуть скористатися всіх без винятку галузей народного хозяйства.

У цьому збережено становище, у якому эхти пільги предоставлчяются підприємствам за умови повного використання ними сум нарахованого зносу (амортизації) на останню звітну дату.

Змінилася пільга, що з напрямом прибутку на протягом п’яти років на покриття збитків. Соглавно нової редакції закону щодо розміру зазначеної пільги у податковій розрахунку приймаються понесені підприємством протягом року збитки тільки від реалізації продукції (робіт, послуг). Доти пільга давалася на покриття всього комплексу отриманого в торік збитку за даними річного бухгалтерського отчета.

Якщо раніше не підлягала оподаткуванню весь прибуток громадських організацій інвалідів, підприємств, установ і закупівельних організацій, що у їх власності, і місцевих господарських товариств, статутний капітал яких тільки повністю з вкладу громадських організацій інвалідів, то новому законодавству застосування цієї пільги обмежена. Пільга не поширюється наприбыль, отримані від виробництва та реалізації підакцизних товарів, мінерального сировини, інших з корисними копалинами, а також інших товарів у відповідність до переліком, затвердженим Урядом РФ за поданням загальноросійських громадських організацій инвалидов.

Істотні поправуки внесені до статтю закону, регулюючу оподаткування окремих видів доходів предприятий.

Так, скасовано пільгова ставки податку з доходів, отриманим по корпоартивным цінних паперів. Замість податкової ставки розмірі 15% доходи від результатів цих цінних паперів оподатковуватимуться у складі загальної прибутку по общеустановленной ставці, який перевищує соотвветственно 35% чи 43% в залежність від категорії налогоплательщиков.

Раніше діяла порядок оподаткування за ставці 15% збережено лише з прибутках у вигляді дивідендів, отриманих з акцій, що належить предприятию-акционеру і котрі засвідчують право власника цих цінних паперів на участь у розподілі прибутку підприємства-емітента, у джерела виплати цих доходов.

Аналогічний порядок оподаткування доходів у вигляді відсотків встановлено за державними цінних паперів РФ, державним цінним паперам суб'єктів РФ і цінних паперів органів місцевого самоврядування, емітованими із моменту набуття з Федерального закону від 10 січня 1997 р. № 13-ФЗ, і не підлягають оподаткуванню такі дозоды по цінних паперів, емітованими до набрання чинності цього закона.

Цікавим вважається проведення паралелі в отноношении порядку нарахування та сплати до бюджету прибуток за російськими і міжнародним (і навіть американським) стандартам бухгалтерського обліку (МБСХ). Приміром, відповідно до МБСУ стосовно підприємствам платникам прибуток застосовується метод відкладеного оподаткування. Стандарт 12 МБСУ розглядає податки з прибутку (доходи), зокрема, відкладені податки. Цей стандарт допускає використання або методу відстрочки податкові платежі (у своїй резерв створюється по ставки податку на даний момент виникнення тимчасових розбіжностей), або методу податкових зобов’язань (у своїй створюється резерс по очікуваної ставці анулювання различий).

Відповідно до Стандартом 12 відкладений податок повинен, зазвичай, розраховуватися за всі тимчасовим розбіжностям. Проте підприємство може виключити вплив певних тимчасових відмінностей податках, якщо існує достатнє доказатеьство те, що ці тимчасові розбіжності не буде усунуто протягом наступного значного періоду часу (по крайнього заходу протягом трьох років). І тому також потрібен, щоб уникнути вказівки ознак те, що послід цього періоду ці тимчасові розбіжності, мабуть, усунуть. Необхідно расчшифровать суммму, пов’язану з тимчасовими розбіжностями і відбиту в обліку як поточному, і кумулятивном.

Дебетові залишки по відкладеними податках нічого не винні перенесені за відсутності достатньої впевненості, що вони выплачены.

Потенційна економія із податків, що з відкладеними податковими збитками, то, можливо включено до чистий прибуток за звітний період, який був відбито збиток, за наявності розумної впевненості, що наступний дохід, що підлягає оподаткуванню, буде достатній для реалізації податкових льготь по відбитому збитку. Якщо ця умова не задовольняється, то економія із податків, що з відкладеними податковими збитками, мусить бути включенга в чистий дохгод у вигляді чистих кредитових позицій по відкладеному податковому сальдо, які чи може бути усунуті протягом періоду, під час котолрого можна скористатися податковими пільгами по убыткам.

У фінансової звітності відкладений податковий платіж знаходить відбиток у вигляді «Звіт про фінансові результати» по рядку «Податок з прибутку» зі знаком «мінус», а бухгалтерської звітності по міжнародних стандартів — в графі «Income profit tax».

Російськими стандартами бухгалтерського обліку використання методу відкладеного оподаткування при обчисленні прибуток не разрешается.

Облік розрахунків із бюджетом і позабюджетними фондами.

Склад податків, оплачуваних предприяятием, визначається законом РФ «Про основи податкової системи до». Відповідно до цим законом з підприємств стягуються федеральні, республіканські і місцеві налоги.

До федеральним податках ставляться: податку додану вартість; акцизи деякі групи і різноманітні види товарів; податку операції із цінними паперами; мито; відрахування на відтворення минеральносировинної бази; платежі користування на природні ресурси; податку прибуток підприємств; прибутковий податок з физическихх осіб; податки, перечисляемые в дорожні фонди; гербовий збір; держмито; збір за використання назви «Росія»; транспортний податку з підприємств; збір за реєстрацію банків та їхнього филиалов.

Федеральні податків і порядок їх зарахування до бюджетів різних рівнів чи ввв позабюджетні фонди встановлюється законодавчими актами РФ й стягуються на її территории.

До республіканським податках, податках країв, областей, автономних країв і областей ставляться: податку майно підприємств; лісової податок; плата за воду; збір потреби освітніх закладів; збір за реєстрацію предприятия.

Ці податки встановлюються законодавчими актами РФ і стягуються на території. У цьому конкретні ставки цих податків визначаються законами республік у складі РФ чи рішеннями органів держ. влади країв, і областей.

До місцевих податків ставляться: земельний податок; налон для будівництва объкектов виробничого призначення до курорнтной зоні; збір за право торгівлі; цільові збори; податку рекламу; податку перепродаж автомобілів, обчислювальної техніки і персональних комп’ютерів; ліцензійного збору за право торгівлі вино-водочными виробами; ліцензійний збір за право проведення місцевих аукціонів і лотерей; збір за паркування автотранспорту; збір за право використання місцевої символіки; збір за що у бігах на іподромах; збір зі угод, скоєних на біржах; збір за право проведення кіноі телезйомок; збір за збирання територій населених пунктів; збір як відкриття грального бізнесу; податку зміст житлового фонду, й об'єктів соціально-культурної сферы.

Частина місцевим податкам (земельний податок) встановлюється законами РФ, частина районними і міською органами власти.

Характеристика основних податків, які стягуються із підприємства, приведено в табл.

6.1. Розрахунки по позабюджетним платежам.

Рахунок 67 «Расччеты по позабюджетним платежах» призначений для узагальнення інформації з колишніми державними органами зі сплати, уплачиваемым підприємством у різні позабюджетні фонди (крім розрахунків з соціальному страхуванню і забезпечення і медичному страхованию).

Розмір і Порядок обчислення внесків регламентуються законодавчими і нормативними актами.

До рахунку 67 «Розрахунки по позабюджетним платежах» можуть бути відкриті субрахунка: 67−1 «Розрахунки з податку користувачів автодоріг» 67−2 «Розрахунки з податку з власників транспортних засобів» 67−3 «Розрахунок з податку придбання автотранспортних коштів» 67−4 «Податок у ПММ» 67−5 «Акцизи з продажу легкових авто у для використання з громадян» 67−6 «Розрахунки з фондом майна» 67−7 «Розрахунки фонду науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт та освоєння нових видів наукомісткої продукції» 67−8 «Розрахунки фонду сприяння конверсії військового производства».

На субрахунки 67−1, 67−2, 67−3 враховуються розрахунки з податках, передбачених Законом РРФСР «Про дорожніх фондах в РРФСР» від 18.10.91 р. № 1759−1 з урахуванням доповнень і изменений.

Нарахування податку відбивається по дебету рахунків: 26 «ОХР» чи 44 «витрати звернення», а, по податку придбання автотранспортних коштів — по дебету рахунки 08 «Капітальні вкладення» і кредиту рахунки 67 по відповідним субсчетам.

На рахунку 67−6 «Розрахунки з фондом майна» відбиваються розрахунки з Фондом майна при приватизації підприємств. На суму пралежей, належних до переліку Фанду майна, створюється заборгованість по кредиту рахунки 67−4 в кореспонденції з рахунком 96−2 «Розрахунки з фондом за акції». Принаймні перерахування платежів робиться запис по дебету рахунки 67, кредиту рахунків 51 чи 55−3 «Депозит від учасників подписки».

На субсчете 67−7 «Розрахунки фонду наукових досліджень про, досвідченоконструкторських робіт та освоєння нових видів наукомісткої продукції» враховуються розрахунки з нарахуванню і витрачанню цього фонда.

Відповідно до Постанові Уряди РФ від 24.12.91 р. № 60 дозволено створювати міжгалузеві позабюджетні фонди у вигляді 1,5% від собівартості товарної продукції (робіт, послуг), випущеної підприємствами оборонного комплекса.

На субсчете 67−8 «Розрахунки фонду сприяння конверсії військового виробництва» враховуються розрахунки з нарахуванню і витрачанню цього фонда.

Відповідно до вищезазначеному Постанові, дозволено створювати фонд в розмірі 3% від собівартості товарної продукции (работ, послуг), випущеної підприємствами оборонного комплекса.

Аналітичний облік за рахунком 67 «Розрахунки по позабюджетним платежах» ведеться за кожному позабюджетному фонду, ним у що є предприятие.

Зупинимося докладніше що на деяких податках, розкритих цьому счете.

Податок на користувачів автодорог.

Податок на користувачів автодоріг услачивают підприємства та організації, є юридичних осіб, зокрема й підприємства з іноземними инвестициями.

Об'єктом оподаткування є:. прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг (ставки податку — 0,4%);. заготівельний, постачальницько-збутовою та торговий оборот (ставки податку — 0,03%).

Ставки податку можуть змінюватися місцеві органи власти.

Порядок розрахунків податку у своїй не меняется.

Розмірі податку користувачів автодоріг (Ндор) рассчитывается:

Ндор= Сдор:100*(В-НДС-А),.

где У — прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг, тис. руб.

З — ставки податку на користувачів автодоріг, %.

Для заготівельних, постачальницько-збутових організацій розмір податку определяется:

Ндор= Сдор:100*(От-НДС), де Від — заготовительынй, снабженческий, торговий оборот.

Сума платежі з податку користувачів автодорогш входить у склад витрат з виробництва та реалізації продукції. робіт, послуг (Д26 К67авт).

Податок у ГСМ.

Платниками податку є підприємства, реалізують дані материалы.

Ставка податку реалізацію ПММ дорівнює 25%.

По предприятиям-изготовителям податку ПММ определяется:

Нгсм=Сгсм/100*(В-НДС),.

По предпритиям, перепродающим ГСМ:

Нгсм=Сгсм/100*(Цр-Цпок), де Цр — прибуток від реалізації ПММ без ПДВ, Цпок — вартість придбання ПММ без НДС.

По підприємствам, що забезпечує обмін ПММ на будь-якої товар, роботи, услуги:

Нгсм=Сгсм/100*Црын, де Црын — ринкова ціна товару, робіт, послуг, куди зроблено обмін ГСМ.

Дані розрахунках повинні прагнути бути занесені у спеціальну форму (табл.).

Податок купівля автотранспортних средств.

Плательщикаи податку приобретене автотранспортних коштів є підприємства, які отримують автотранспортні кошти шляхом купівлі-продажу, міни, лізингу і внесків у УК.

Ставка податку залежить від виду транспортних засобів:. вантажні автомобілі, пікапи і легкові фургони, автобуси, спеціальними автомобілями і легковики — 20%;. причепи і напівпричепи — 10%.

Розрахунок податку придбання автотранспортних коштів виробляється так: 1 — на придбання автотранспортних коштів шляхом міни на будь-якої товар: Нприоб=Срын*Сприоб/100, 2 — на придбання автотранспортного кошти, був употреблении:

Нприоб=Спрод*Сприоб/100 3 — на придбання автотранспортних коштів шляхом лизинга:

Нприоб=Сост*Сприоб/100, де Сост — балансову вартість автотранспортного кошти 4 — на придбання автотранспортного кошти за валюту:

Нприоб=Спрод*kб*Сприоб/100, де Спрод — продажна вартість автотранспортного кошти, інвалюта; кб — курс рубля, котируемы ЦБ РФ на день придбання автотранспортного кошти. 5 — на придбання автотранспортного кошти поза РФ:

Нприоб = Стам*Сприоб/100, де Сотні - митна вартість автотранспортного средства.

Податок купівля автотранспортних засобів у обліку отраждается наступним образом:

А. Податок вводиться до складу капітальних сложений:

Д08 К67приоб Б. При введення в експлуатацію автотранспортного кошти податок входить у його початкову стоимость:

Д01 К08.

В. Податок входить у видатки виробництво через начислени е зносу автотранспортного средства:

Д25,26 К02.

Дані розрахунках заносять у спецуиальную форму (табл.).

Податок з власників транспортних средств.

Податок з власників транспортних засобів сплачують усі підприємства, мають транспортні средства.

Розмір податку з власників транспортних засобів (Нвл) определяется:

Нвл=Мдв*Свл, де Мдв — потужність транспортний засіб, к.с., Свл — розмір річного податку за даному виду транспортного средства.

Ставки податку залежить від виду та потужності транспортний засіб і встановлюються місцеві органи власти.

Суми платежів з владелеьцев транспортних засобів входять у склад витрат про производсту та її реалізації продукції, робіт, послуг (Д26 К67).