Планування методом відсоткового відношення до продажу

План

Вступ

1. Суть планування методом відсоткового відношення до продажу

2. Планування балансу методом відсоткового відношення до продажу

3. Визначення джерел фінансування фірми Висновки Список використаної літератури

Вступ

Метод відсоткового відношення до продажу широко використовується в бізнес-плануванні. Особливо зручно цим методом планувати баланс. Метод ґрунтується на тому, що на рух активів підприємства впливають зміни в обсязі реалізації. За зростання обсягу продажу виникає необхідність у збільшенні суми активів. Використання методу відсотків передбачає диференціацію активів. Необхідно виділити активи, на які впливають зміни в обсязі продажу й активи незалежні від цих змін. Більша частина активів залежить від обсягу продажу, наприклад дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні запаси. Вони прямо пов’язані зі зменшенням або збільшенням продажу, тому метод відсоткового відношення до продажу якнайяскравіше відображатиме балансовий план підприємства.

1. Суть планування методом відсоткового відношення до продажу

Планування методом відсоткового відношення до продажу широко використовується фінансовими менеджерами для розрахунку статей бюджету, балансу.

Суть цього методу полягає у тому, що спочатку обчислюються відсоткові відношення статей балансу (бюджету) до продажу за певний період. Щоб спланувати суму коштів за певною статтею балансу (бюджету) ми повинні помножити планову суму продажу на відсоток який ми отримали шляхом визначення відношення суми коштів за цією ж статтею до продажу за минулий період.

Методом відсоткового відношення до продажу можна планувати тільки ті статті, значення яких напряму залежить від продажу. Це можуть бути такі статті балансу як:

— Грошові кошти

— Дебітори

— Товарно-матеріальні запаси

— Поточні активи (всього)

— Основні кошти

— Усього активів

— Рахунки до оплати

— Нарахована заробітна плата (включаючи податки) Планування методом відсоткового відношення до продажів значно спрощує фінансовим менеджерам прогнозування балансу, бюджету. Розрахувавши ці звіти менеджери зрозуміють — чи потребує підприємство додаткових коштів під час проходження планового періоду.

планування відсотковий фінансування звіт

2. Планування балансу методом відсоткового відношення до продажу

Прогнозні звіти складаються методом відсоткового відношення до продажу. Він ґрунтується на тому, що на рух активів фірми впливають зміни в обсязі реалізації.

Розглянемо розрахунок прогнозування балансу, звітів про прибуток і зміни фінансового стану фірми (табл. 1). З цією метою проаналізуємо баланс за попередній рік.

Таблиця 1. Баланс фірми на 31 грудня 2013 р.

За прогнозом сума продажу в 2014 р. становитиме 750 млн грн. Виходячи з цих даних, складаємо прогнозний баланс (табл. 2).

Статті у балансі, що прогнозується на 31 грудня 2014 р., розраховуються таким чином. У першій частині обчислені відсоткові відношення статей балансу, які автоматично змінюються зі збільшенням або скороченням продажу.

Певну складність становить обчислення пасивів. Тільки дві статті — «Рахунок до оплати (кредитори)» і «Нараховані податки і заробітна плата» можна визначити відсотковим методом. Облігації до оплати, іпотечна заборгованість і звичайні акції переносяться в тих самих сумах на 31 грудня 2014 р.

Стаття «Нерозподілений прибуток» обчислюється так. Насамперед знаходимо суму приросту цієї статті в 2013 р. Коефіцієнт прибутку до продажу у 2013 р. становить 4% (20: 500). Припускаємо, що коефіцієнт прибутку до продажу не змінюється, тоді сума прибутку становитиме 30 млн грн (750×4%: 100). Передбачимо також, що коефіцієнт оплати дивідендів залишається незмінним — 40% (8: 20). У цьому разі сума оплачених у минулому році дивідендів становитиме 12 мли грн (30×40%: 100). Звідси випливає, що сума приросту нерозподіленого прибутку дорівнюватиме 18 млн грн (30 — 12).

Таблиця 2. Планування статей балансу на 31 грудня 2014 р.

Таким чином маємо плановий баланс на 31 грудня 2014 р.

Таблиця 3. Плановий баланс фірми на 31 грудня 2014 р.

3. Визначення джерел фінансування фірми

При визначенні джерел фінансування, менеджери фірми керуються структурною політикою в галузі працюючого капіталу.

Припустімо, що фірма уклала договір з власниками облігацій про підтримку відсоткового співвідношення заборгованості та активів на рівні 50%, тобто приблизно половина активів фірми може покриватися заборгованістю. Крім цього, фірма зобов’язується підтримувати поточний коефіцієнт ліквідності на рівні 2,5 і вище. Отже, існує два обмежники при визначенні додаткових джерел фінансування[1, 226].

Розрахунок додаткових джерел з урахуванням обмежників. По-перше, обмежник зростання заборгованості фірми дає змогу позичити у кредиторів додаткові суми розміром до 79 млн грн. Ця сума визначається так: максимально допустима сума боргу 259 млн грн (50% х 518: 100); борг фірми на 31 грудня 2014 р. — 180 млн грн (108 + 72). Отже, фірма може вдатися до нових позичок лише на суму, що не перевищує 79 млн грн (259 — 180).

По — друге, обмежник зростання поточних пасивів встановлює їх граничне збільшення — 9 млн грн. Ця сума визначається так: максимальна сума поточних пасивів — 117 млн грн (293: 2,5); сума поточних пасивів, що прогнозується на 31 грудня 2002 р. — 108 млн грн. Отже, фірма може збільшити свої поточні пасиви лише на 9 млн грн (117 — 108).

По-третє, збільшення боргу фірми дало змогу вишукати 79 млн грн, однак потрібно покрити ще 43 млн грн (122 — 79) активів. Фірма може на цю суму збільшити оплачений капітал. Припускаємо, що фірма використовує своє право збільшити поточні пасиви на 9 млн грн. Отже, вона знизить довготерміновий борг до 70 млн грн. Тоді додаткові 122 млн грн покриваються короткотерміновим боргом на 9 млн грн, довготерміновим на 70 млн грн і випуском нових звичайних акцій на 43 млн грн.

Висновки

Отже, метод відсоткового відношення до продажу широко використовується менеджерами в плануванні балансу, бюджету. Він має велике значення, адже планування балансу дає змогу зрозуміти, чи потребує підприємство додаткових коштів під час проходження планового періоду, планування бюджету дасть змогу спланувати грошовий потік і визначити на якому саме етапі потрібні додаткові кошти і коли підприємство зможе ці кошти повернути.

Список використаної літератури

1. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу. За ред. М. М. Ільчука. — К.: Вища освіта, 2002. — 398 с.: іл.

2. http://agroua.net/

3. http://buklib.net/