Характеристика перцептивного боку спілкування

Характеристика перцептивной боку общения.

Як було встановлено, у процесі спілкування має бути взаи мопонимание між учасниками цього процесу. Саме порозуміння то, можливо тут витлумачено по-різному: чи як розуміння цілей, мотивів, установок парт нера у стосунках, чи як і лише розуміння, а й за нятие, поділ цього, мотивів, установок. Проте й тому, в іншому випадках велике значення має той факт, як воспри нимается партнер зі спілкування, інакше кажучи, процес воспри ятия однією людиною іншого постає як обов’язкова склад ная частина спілкування, і умовно може бути названо перцептивной стороною общения.

Весьма часто сприйняття людини людиною позначається як «соціальна перцепція». Це у разі вжито дуже точно. Термін «соціальна перекл цепция» уперше був в запроваджено Дж. Брунером в 1947 р. під час разра ботки з так званого нового погляду (New Look) для сприйняття. Спочатку під соціальної перцепцією розумілася соціальна де терминация перцептивных процесів. Пізніше дослідники, в частий ности у соціальній психології, додали поняттю іншій сенс: соціальної перцепцією почали називати процес воспри ятия про соціальних об'єктів, під якими подра зумевались інші люди, соціальні групи, великі социаль ные спільності. Саме у цьому вживанні термін закріпився в соціально-психологічної літературі. Тому сприйняття чого ловека людиною належить, звісно, до області соціальної перекл цепции, але з вичерпує ее.

Если уявити процеси соціальної перцепції на підлогу ном обсязі, виходить дуже складна й розгалужена схема, яка включає у собі різні варіанти як объ екта, а й суб'єкта сприйняття. Коли суб'єктом сприйняття ви ступає індивід, він може сприймати іншого индиви так, належав до «своєї» групі; іншого індивіда, при належного до «чужій» групі; своє власне групу ;"чужу" групу. Виходять чотири різних про цесса, кожен із яких має своїми специфічними осо бенностями.

Еще складніше стан справ у разі, коли як субъ екта сприйняття інтерпретується як окремий індивід, а й група. Тоді до складеного переліку процесів соці альной перцепції треба ще додати: сприйняття групою свою власну члена; сприйняття групою представника іншої групи; сприйняття групою самої себе, нарешті, воспри ятие групою загалом інший групи. Хоча це другий ряд перестав бути традиційним, однак у інший термінології майже каж дый з зазначених тут «випадків» досліджується в соціальної психології. Не всі вони причетні до проблеми взаимо розуміння партнерів у спілкуванню.

Щоб точніше позначити, що йдеться у ін тересующем нас квитку, доцільно не взагалі про соці альной перцепції, йдеться про міжособистісної перцепції, чи межлич ностном сприйнятті (чи — як варіант — про сприйнятті людини людиною). Саме це процеси безпосередньо включені у спілкування у цьому його значення, що не воно розглядається тут. Інакше кажучи, у цьому контексті йдеться лише про свої позиції, виділених червоним кольором в вищевикладеної схемою.

Но крім цього, виникає необхо димость і ще одному коментарі. Сприйняття соціальних объ ектов має такими численними специфічними риса ми, що саме вживання слова «сприйняття» здається не зовсім точним. Принаймні ряд феноменів, які мають місце при формуванні ставлення до іншу людину, не уклади вается в традиційне опис перцептивного процесу, як і дається у спільній психології. Тож у социально-психологичес дідька лисого літературі досі триває пошук найбільш точного поняття для характеристики описуваного процесу. Основна мета пошуку у тому, аби включити у процес сприйняття іншу людину на більш обсязі деяких інших позна вательные процеси. Багато дослідники воліють у разі звернутися до французького вираженню «connaissanse d «autrui», що означає й не так «сприйняття іншого», скільки «пізнання іншого». У виконанні вітчизняної літературі ще дуже часто як синоніма «сприйняття іншу людину» вживає ся вираз «пізнання іншу людину».

Це ширше розуміння терміна зумовлено спеці фическими рисами сприйняття іншу людину, яких від носиться сприйняття лише фізичних характеристик об'єкта, а й поведінкових його характеристик, формування представле ния про його намірах, думках, здібностях, емоціях, установках тощо. Інший підхід до проблем сприйняття, який був використаний у соціально-психологічних дослідженнях по міжособистісної перцепції, пов’язане з школою так званої транзактной психології. Тут особливо підкреслена думка, що активна суб'єкта сприйняття в транзакції передбачає врахування ролі очікувань, бажань, намірів, минуло го досвіду суб'єкта як специфічних детермінант перцептивной ситуації, але це бачиться особливо важливо, коли пізнання іншу людину сприймається як підставу як розуміння партнера, але задля встановлення з нею погоджених дій, особливий отношений.

Все сказане означає, термін «соціальна перцепція», чи, у вужчому буквальному розумінні, «міжособистісна перцепція», «сприйняття іншого людини» вживається у літературі не скільки вільному, навіть метафоричному сенсі, хоча вони дослідження та у спільній психології сприйняття характеризуються відомим зближенням сприйняття й інших пізнавальних про цессов. У узагальненому плані, можна сказати, що сприйняття дру гого людини означає сприйняття його зовнішніх ознак, соот несення його з особистісними характеристиками сприйманого індивіда та інтерпретування цій основі його поступков.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.