Ситуативные детермінанти поведінки
Психологія недостатнього винагороди «(Лоуренс, Фестингер) — КБ $ і в тварин. Голодні пацюки навчаються знаходити шлях до їжі, а їм заважають (частичное/отсроченное підкріплення, перешкоди). Індикатор — опірність згасання навчання. Дві гіпотези: 1. КБ, обусл. препонами, редукується тому, що мета приписується додаткова привабливість. 2. Т. до. КБ кумулятивен, він буд. зменшуватися (è зростає доп… Читати ще >
Ситуативные детермінанти поведінки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Ситуативные детермінанти поведінки
(Мотивация і Діяльність т.1, стор. 165−178)].
Когнитивный баланс (Ф. Хайдер).
В основі теорії - принцип «хорошою форми «[якщо $ різні можливості розчленовування і орг-и сприйманого матеріалу, то предпочитаются збалансовані конфігурації (нам подобаються люди і речі нам близькі), конфігурації, суперечать цим гарм. отн-ям викликають напруженість (сварка друзів)]. $ ситуації, у яких прагнення когнитивному балансу м. пояснити що у итроге емоції, і вчинки. Теорія сформульована для S-O-Х-системы [S-субъект, Проін. чол., Хпредмет чи переконання].
Первая й треті тріади збалансовані, друга — немає (- - - - - негативні відносини, — - позитивные) Когнитивный дисонанс (Л. Фестингер).
Теория виходить із теорії поля Левіна і теорії когнітивного балансу + Індійський землетрус. Засн. постулат: прагнення гармонії і конгруентності когнітивних репрезентацій зовнішнього світу і себя.
Виды відносин між когнітивними эл-тами (окремі сведенья, в т. год. переконання й художні цінності): 1. Иррелевантные (Ø((АÉВ)Ú(ВÉА)), 2. консонансные (АÉВ), дисонантні (AÉØ У).
9 постулатів Зайонка:
1. КБ (дисс. між власних, за які взявся, значимих («зобов'язання ») когн. эл-тов) — негативне сост-е.
2. Чол. хоче редукувати його й уникати лише від ним пов’язаного, що може його збільшити. (редукувати можно:*).
3. При нал-и узгодженості, P. S намагається уникати соб-й, рожд. КД.
4. Глибина КБ залежить від значимості соотв. знань та його количества.
5. Сила тенденцій 2. і трьох. ~ губиной диссонанса.
6−8. 1. D кілька эл-тов в дисс. отн. (якщо нове сод-е зробила їх менш суперечать іншим зн-м чи пониж. їхню соціальну значимість), 2. додавши нові (якщо вони посилюють жодну зі сторін [èуменьшают частку дисс. эл-тов] чи D значимість дисс. эл-тов).
9. Якщо пасивних проц. не вистачає - особливе пов-е (ех: пошук инф.).
5 осн. областей феноменів, де важлива ред-я КБ (по Фестингеру):
конфликт після ухвалення р-я.
Волевое р-е конфлікту м. викликати КБ. (ех: вибір: дисонують «+ «боку відкинутого і «- «боку обраного à упереджена оцінка обраного як («ефект розбіжності «) [редукція КБ], іноді - навпаки [спроба скасувати прийняте р-е]).
вынужденное сов-е вчинків (буд, кіт сам P. S собі не м. задовільно обгрунтувати). Чисте примус. Ні реальної вигоди. (аби знизити КБ, необхідно заднім числом підвищити цінність досконалого буд./ знецінити його негативні аспекти. +Досить чогось одного (досвід з брехнею маленькою і нічого великим винагородою)). Мотивуючий ефект КБ м. змінювати навіть дієвість потягу. КБ м. послабити вл-е на пов-е і научение влечений.
селекция информации.
Люди шукають і вибирають ту інформацію, кіт. підвищує цінність обраної альтернативи (див. 1.) і знецінює відкинуту. Визнають за краще важко опровергаемую консонантную і легко опр. диссонантную инф-ю.
несогл-е з убежд-ми соц. группы.
Американская секта. Чекали потопу. Не дочекалися. Виник КБ. Треба редукувати. Натомість, щоб зневіритися — віра стала ще більше (вл-е членів грн. ін. на ін.) Інший спосіб — збільшення консонантних знань (завдяки нас і не залило!).
несподівані результати д.
а. диспропорція між значної витратою зусиль і невдалим результатом.
Чтобы редукувати — заднім числом обгрунтувати порожню трату сил, підвищивши цінність мети (а то й заперечувати витрачені зусилля).
" Психологія недостатнього винагороди «(Лоуренс, Фестингер) — КБ $ і в тварин. Голодні пацюки навчаються знаходити шлях до їжі, а їм заважають (частичное/отсроченное підкріплення, перешкоди). Індикатор — опірність згасання навчання. Дві гіпотези: 1. КБ, обусл. препонами, редукується тому, що мета приписується додаткова привабливість. 2. Т. до. КБ кумулятивен, він буд. зменшуватися (è зростає доп. прив-ть). Подтв. обидві.
b. Дисонанс в самооценке КД виникає, коли Д (її рез.) противор. уявленням себе (особливо нравств. і сп-стей). Сподівання, предъявл. до власного Д. сталіший, ніж — «- до чужого. Спочатку, скажімо, успіх è пов-е самооц., і потім — несоотв. Очікуванням инф-я (неуспіх) è пон-е самооц. [чи спочатку пон-е, потім пов-е] èè КДà редукувати! {самооц. легше підвищити, ніж опустить}.
с. побічні наслідки.
Сначала школярі за гроші їдять нелюбимі овочі, і потім батькам кажуть, що «Ваш Вася із задоволенням їв ріпу ». І це дійсно, ріпа після повідомлення стала Васі привабливішою від. Якщо лю-на вважає себе причиною «- «побічних посл., він редукує КД.
Исследования КБ в історичному аспекте.
Первоначально Фестингер розглядав все когн. освіти P. S як дисонансні в сенсі породження мотивації, спрямованої на редукцію КБ. У 1962 Брем і Коен конкретизували КБ: необхідна умова складається 2х: приписування собі причин возн-я КБ та соціально відкритого осущ-я Д. [P.S вважається обязавшимся, коли він зробив вибір (у сенсі).] У 1968 Аронсон обмежив КБ особистісно значимими феноменами, зв’язавши його з стійкими очікуваннями, буде лише тоді які відбиваються на Д. P. S і що призводить до КБ, коли ця Д. входить у в протиріччя з поданням щодо собі, обманюючи очікування. Брэмел (1968) ще звузив рамки: умова КБ — «- «відхилення від ставлення до собі. КБ — мотивація страху перед соціальними наслідками. 1976, Виклунд і Брем: необхідне ум. редукції КБ — переживання особистої відповідальності за співіснування нестійкі когн. структур [знову розширили термін, коли з Аронсоном]. {1975, Нюттен взагалі заперечує можливість D установок з урахуванням ред-и КБ, відхилення поведінки від установок він пояснює «зараженням R «}.
Теории когн. оцінки з (.)зр проблем Y мотивации.
Все теорії зробили внесок у розробку проблем мот-и (особливо проблем опосредующих процесів саморегуляції [7я проблема], мотиваційного конфлікту [6я], актуалізації мотивів [4я]), хоч індивідуальні розбіжності у неї і не враховуються. У аспекті можливого теоретико-личностного характеру концепції когн. оцінювання ситуації доки розроблено, постають як иссл-я мот-и без мотива.
Присущим всім вн/внеш детерминантам явл. їх интраиндивидуальная варьируемость і відсутність зв’язку між інд. диспозиционными разл-ми [разнообр-е ситуаційних ~]. Стало ясно, що з р-я пробл. прагнення до мети знадобиться спиратися на два фундаментальних конструкта: чекання, і привлекательность.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використано матеріали із сайту internet.