Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків

Актуарні розрахунки — це система математичних і статистичних закономірностей, яка регламентує взаємовідносини між страховиком та страхувальником. Під час актуарних розрахунків визначають витрати, необхідні на страхування певного об'єкта, та собівартість і вартість послуги, яку надає страховик страхувальникові. За допомогою актуарних розрахунків визначають частку участі кожного страхувальника у створенні страхового фонду, тобто визначають розміри тарифних ставок.

Форма, в якій розраховуються витрати на проведення певного страхування, називають страховою (актуарною) калькуляцією.

Актуарна калькуляція допомагає визначати страхові платежі до договору страхування. Основними задачами актуарних розрахунків є :

дослідження та групування ризиків у межах страхової сукупності, тобто дотримання вимоги наукової класифікації ризиків з метою створення гомогенної підсукупності в межах загальної страхової сукупності;

обчислення математичної ймовірності настання страхового випадку, визначення частоти та ступеня тяжкості наслідків нанесення збитку як в окремих ризикових групах, так і в цілому по страховій сукупності;

математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення справи страховиком та прогнозування тенденцій їхнього розвитку;

математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика, пропозиція конкретних методів і джерел їхнього формування.

Актуарні розрахунки класифікують за такими ознаками: галузь страхування, час проведення, ієрархічна рівність.

За ознакою галузі розрізняють актуарні розрахунки особового (особистого) страхування, актуарні розрахунки майнового страхування та актуарні розрахунки у сфері страхування відповідальності.

За часом проведення — планові та звітні.

Залежно від ієрархічної рівності актуарні розрахунки можуть бути загальними (для всієї країни), зональними (для певного регіону) і страховика (для окремої страхової організації). [2].