Заключення.
Фізіологія підшлункової залози
Інсулін впливає на всі види обміну речовин, він сприяє анаболічним процесам, збільшує синтез глікогену, жирів та білків, гальмуючи ефекти багато численних контрінсулярних гормонів. Глюкагон являється міцним контрінсулярним гормоном і його ефекти реалізуються в тканинах через вторинного посередника цАМФ. На відміну від інсуліну глюкагон підвищує рівень цукру в крові. Секреція глюкогону… Читати ще >
Заключення. Фізіологія підшлункової залози (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Ендокринну частину підшлункової залози складають клітини епітеліального походження, які отримали назву острівців Лангерганса і які складають всього 1−2% маси підшлункової залози. В острівцях розрізняють три типа клітин, які продукують гормони: б-клітини, в котрих відбувається вироблення глюкагону; в-клітини, які виробляють інсулін; д-клітини, які продукують соматостатин; б-клітини, в котрих відбувається вироблення глюкагону; G-клітини, які виробляють гастрин; РР-клітини, які виробляють невелику кількість панкреатичного поліпептиду.
Регуляція секреції гормонів клітин острівців, як і їх ефекти, взаємопов'язані, що дозволяє розглядати остівцевий апарат, як «міні-орган». Основним регулятором секреції інсуліну являється D — глюкоза, яка надходить з кров’ю. Глюкоза активує в в-клітинах специфічну цАМФ. Секрецію інсуліну викликають також гормони ШКТ, іони Са2+. В регуляції секреції інсуліну визначену роль грає і вегетативна нервова система. Блукаючий нерв і ацетилхолін стимулюють секрецію інсуліну, а симпатичні нерви і норадреналін гальмує секрецію інсуліну і стимулює викид глюкагону. Специфічним інгібітором продукції інсуліну є гормон д-клітин підшлункової залози — соматостатин.
Секреція глюкогону стимулюється зниженням рівня глюкози в крові, гормонами ШКТ та зменшенням в крові іонів Са2+. Клятини ШКТ, які продукують гормони являються своєрідним «пристроєм раннього оповіщення» клітин панкреатичних острівців про надходження поживних речовин в організм.
Інсулін впливає на всі види обміну речовин, він сприяє анаболічним процесам, збільшує синтез глікогену, жирів та білків, гальмуючи ефекти багато численних контрінсулярних гормонів. Глюкагон являється міцним контрінсулярним гормоном і його ефекти реалізуються в тканинах через вторинного посередника цАМФ. На відміну від інсуліну глюкагон підвищує рівень цукру в крові.
Інсулін сприймається спеціальними рецепторами, які реагують на присутість цього гормону в периферичній крові.
Іннервація підшлункової залози реалізується постгангліонарними симпатичними і парасимпатичними нервами, гілками блукаючого і спінальних нервів. Безпосередньо в острівцях закінчуються постгангліонарні симпатичні і парасимпатичні волокна.