Особливості організації та основні психофізіологічні характеристики учбової праці студентів

Результати досліджень свідчать про те, що здоров’я людини безпосередньо пов’язане з його працездатністю і втомлюваністю. Від стану здоров’я багато в чому залежить успішність навчальної та виробничої діяльності студента. Очевидно, що має тенденцію до зростання втрати резервних можливостей, опірності організму людини до зовнішніх і внутрішніх негативних факторів, а також наявність широкого переліку негативних діагнозів ведуть до істотного зниження ефективності навчання і подальшої професійної діяльності. У студентські роки така негативна тенденція небезпечна.

Зниження розумової працездатності спостерігається при психічних хворобах, органічних захворюваннях головного мозку, а також при пограничних станах захворювань. Навіть при пограничних нервово-психічних розладах продуктивність праці спостерігається у 70% людей.

Навчання у вищій школі вимагає від студентів значного інтелектуального і нервово-професійного напруження, що доходять у період екзаменаційних сесій до меж можливого.

Найважливішим чинником забезпечення високої якості професійної підготовки випускників вузів є активна навчально-трудова та пізнавальна діяльність студентів. Ця діяльність являє собою складний процес в умовах об'єктивно існуючих протиріч, до яких відносяться:

• 1) протиріччя між великим обсягом навчальної та наукової інформації, і, дефіцитом часу на її освоєння;
• 2) між об'єктивно поточним поступовим, багаторічним процесом становлення соціальної зрілості майбутнього фахівця і бажанням якомога швидше самоствердитися і проявити себе;
• 3) Між прагненням до самостійності у відборі знань з урахуванням особистих інтересів і жорсткими рамками навчального плану та навчальних програм.

Ці протиріччя створюють високе нервово-емоційне напруження, яке негативно відбивається на здоров'ї і фізичному стані студентів.

Студентський вік характеризується інтенсивною роботою над формуванням своєї особистості, виробленням стилю поведінки. Це час пошуку молодими людьми відповідей на різноманітні морально-етичні, естетичні, наукові, загальнокультурні, політичні та інші питання. Студентський вік є також заключним етапом поступального вікового розвитку психофізіологічних і рухових можливостей організму. Молоді люди в цей період мають більші можливості для напруженого навчального праці.

Труднощі навчання у вузі пов’язані не тільки з необхідністю творчого засвоєння великого обсягу знань, виробленням потрібних для майбутньої професії умінь і навичок, їх практичним застосуванням. Ці труднощі явні. Але існують ще й приховані труднощі, які позначаються часом досить істотно на навчанні психоемоційному стані студентів.

До них відносяться цілий ряд обставин студентського життя, що здаються малозначними, коли вони взяті окремо, але в сукупності дають негативний ефект, який можна назвати нездатністю студентів до навчання у вузі. У числі причин такого явища такі:

• 1) різко відрізняються від шкільних методи і організація навчання, які потребують значного підвищення самостійності в оволодінні навчальним матеріалом;
• 2) відсутність добре налагоджених міжособистісних відносин, що характерно для будь-якого формується колективу;
• 3) ломка старого, сформованого за роки навчання життєвого стереотипу і формування нового «вузівського»;
• 4) супутні вступу до вузу нові турботи, які найчастіше виникають у студентів, що проживають в гуртожитку.

Особливо в скрутному становищі опиняються студенти молодших курсів. З одного боку вони повинні відразу включатися в напружену роботу, що вимагає застосування всіх сил і здібностей. З іншого — саме по собі подолання новизни умов навчальної роботи вимагає значної витрати сил організму. Включення студентів у нову систему життєдіяльності може супроводжуватися нервовою напругою зайвої дратівливістю, млявістю, зниженням вольової активності, занепокоєнням і т.д.

На психофізичному стані студентів відображаються також суб'єктивні й об'єктивні чинники. До об'єктивних факторів належать вік, стать, стан здоров’я, величина навчального навантаження, характер і тривалість відпочинку та ін. Суб'єктивні чинники включають в себе мотивацію навчання, рівень знань, здатність адаптуватися до нових умов навчання у вузі, психофізичні можливості, нервово-психічну стійкість, особистісні якості (характер, темперамент, комунікабельність), працездатність, втомлюваність тощо.

Серйозним випробуванням організму є інформаційне перевантаження студентів, що виникає при вивченні численних навчальних дисциплін, науковий рівень та інформаційний обсяг, яких весь час зростає.

Критичним і складним чинником перенапруги студентів є екзаменаційний період — один з варіантів стресової ситуації, що протікає в більшості випадків в умовах дефіциту часу і характеризується підвищеною відповідальності з елементом напруженості. Негативний вплив на організм посилюється при сумарному впливі кількох факторів ризику, коли вони впливають одночасно і приймають хронічний характер.