Процес доставки товару до споживача методом потенціалів

Вступ Логістика — це процес управління матеріальним, фінансовим та кадровим потоками, а також необхідним інформаційним потоковим процесом для прискорення фізичного розподілу та мінімізації загальних витрат під час постачання, виробництва і збуту товарів з метою задоволення потреб споживачів.

Сучасне зовнішнє середовище ведення господарства підприємств потребує адекватних підходів до управління системами, які реалізують операції з переміщення та зберігання в логістичному циклі. Синтезуючим підтвердженням актуальності запровадження теорії логістики на українських підприємствах можуть бути наступні тенденції, які виявлені в процесі аналізу офіційної статистичної звітності:

· скорочення обсягів прибутку на підприємствах України;

· висока питома вага збиткових підприємств та організацій;

· зростання на українських підприємствах питомої ваги збитків прибутку в результаті існування матеріальних запасів у загальній сумі прибутку.

Питома вага втрат прибутку в результаті існування матеріальних запасів в господарчому комплексі України зростає швидше, ніж відповідна сума прибутку. Тобто попит задовольняється з все більш зростаючими логістичними витратами. Зрозуміло, що серед цих підприємств (організацій) немало тих, які стали жертвами кризи неплатежу, а також фальсифікують дані бухгалтерської звітності та не платять податки. Разом з цим, дані офіційної статистики підтверджують, що серед багатьох проблем української економіки безумовно присутня проблема використання логістики.

Логістика є ефективним методом господарської практики. Оскільки наукові дослідження з конкретних економічних проблем можуть досягти потрібного рівня обґрунтованості та достовірності лише з урахуванням характеру існуючих виробничих відносин в суспільстві, доцільно розглянути відповідність методів логістики характеру існуючих виробничих відносин в Україні .

На відміну від маркетингу, який одночасно функціонує в рамках ринкових і планомірних зв’язків, логістика призначена для реалізації тільки планомірних зв’язків, це інструмент їх оптимізації. Операційні логістичні системи, що незалежно від виду ґрунтуються на плані постачання, є формами існування раціонального процесу управління матеріальним потоком підприємства.

Впровадження логістичного підходу в діяльність українських підприємств передбачає рішення трьох проблем:

· опанування накопичених світовою наукою знань;

· введення їх в наукове поводження та процес викладання;

· адаптація отриманих знань до економічних реалій держави.

Актуальність використання логістики на підприємствах України ґрунтується на двох обставинах:

· по-перше, результати аналізу динаміки прибутку економіки України, чисельності збиткових підприємств (організацій), питомої ваги втрат прибутку в результаті існування матеріальних запасів у господарчому комплексі України, показали, що на національному ринку попит задовольняється із все більш зростаючими витратами. Проблему оптимізації запасів підприємств покликана вирішувати логістика;

· по-друге, логістика, як ефективний інструмент господарчої практики, повністю відповідає характеру виробничих відносин в Україні. Логістика є іманентно властивим атрибутом сучасних виробничих відносин. Інтерес до неї обумовлений актуалізацією проблеми підвищення конкурентоспроможності в умовах ринку покупця.

Відповідно, логістика, як ефективний інструмент господарчої практики, повністю відповідає характеру виробничих відносин в Україні, для яких властиве існування ринкових і планомірних форм зв’язку виробництва та споживання. Логістика є іманентно властивим атрибутом сучасних виробничих відносин.

У світовій економічній системі логістика міцно завоювала свої позиції і розглядається як найбільш ефективний ринково-орієнтований спосіб формування, планування і розвитку усіх товарно-матеріальних і супутніх їм інформаційних і фінансових потоків з найменшими витратами і максимальним синергетичним ефектом в усьому логістичному ланцюзі. З принципів, орієнтованих на оптимізацію процесу руху товару, витікає концептуальне завдання логістики: гармонізація інтересів учасників логістичного процесу з метою оптимізації ринкових зв’язків, що зажадає виконання управлінських рішень по балансуванню вартісних показників і часу проходження потоків по логістичному ланцюгу в режимі реального часу.

Ринкова цінність комплексних транспортно-логістичних послуг стає усе більш актуальною. Зміст транспортного бізнесу визначається вже не стільки технічною і комерційною експлуатацією власне транспортних засобів, скільки здатністю ефективно управляти товарними і інформаційними потоками. Таким чином, разом з кількісним нарощуванням пропускних і провізних можливостей, від транспортної системи потрібно реалізацію нових транспортних технологій, заснованих на інтеграції технологічних переваг різних видів транспорту, а також на комплексній інформатизації транспортно-розподільних процесів.

Нині в органах державного управління все частіше виносяться на обговорення питання створення логістичних, товаропровідних систем, що мають велике практичне значення для усієї транспортної галузі, у рамках якої постачальники, транспорт, митні органи, оптові посередники розглядаються як ланки єдиного процесу руху товару. Стратегічною метою державної транспортної політики є розвиток конкурентоздатного і надійного транспорту, супутніх послуг і потужностей для задоволення потреб економіки і населення, а також залучення економічно вигідних транзитних потоків через територію країни.

Завдяки транспорту, процес руху (починаючи від постачальників сировини і матеріалів, охоплюючи різного роду посередників, і закінчуючи споживачами готової продукції) товару трансформується в технологічний ланцюг, а транспорт стає невід'ємною частиною єдиного транспортно-виробничого процесу. У цьому ланцюзі основні функції транспорту полягають в переміщенні вантажів і їх зберіганні. Виділенню транспорту в самостійну область логістики сприяють наступні основні чинники:

— здатність транспорту реалізувати основну ідею логістики — створити надійно, стійко і оптимально функціонуючу систему «Постачання — виробництво — розподіл — споживання» ;

— неминучість рішення цілого ряду складних транспортних проблем при виборі каналів розподілу сировини, напівфабрикатів і готової продукції у рамках логістичної системи;

— висока доля транспортних витрат, максимальна величина яких досягає 50% в загальних логістичних витратах на просування товару від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції;

— наявність великого числа транспортно-експедиційних підприємств, що грають велику роль в організації оптимальної доставки товарів, як у внутрішніх перевезеннях, так і в міжнародних повідомленнях.

Транспортна логістика вирішує великий круг завдань, серед яких в якості основних можна виділити, :

— вибір способу транспортування і транспортного засобу;

— визначення раціональних маршрутів доставки;

— спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту (у разі змішаних перевезень);

— транспортування.

Нині існує значна кількість думок про суть і завдання транспортної логістики. Різні учасники процесу руху товару вкладають в поняття транспортної логістики сенс, що відноситься до тієї сфери діяльності, якою вони займаються. З точки зору вантажовласника (менеджера-логіста підприємства) транспортна логістика, це, в першу чергу, можливість вибору способу транспортування і транспортного засобу, а також визначення маршрутів доставки, що забезпечують задоволення його критеріїв переваги. З точки зору перевізника це наявність таких технологій перевізного процесу, а також відповідних технічних і транспортних засобів, які забезпечують його затребуваність при формуванні конкретного логістичного ланцюга. Координатор (оператор) перевезення, що працює на умовах аутсорсинга від імені вантажовласника, включає в поняття транспортної логістики комплекс питань, пов’язаних з оформленням взаємин з перевізником на умовах, що максимально задовольняють клієнта (вантажовласника), а також забезпечення взаємодії різних видів транспорту при організації перевезення конкретного вантажу у рамках мультимодальной (змішаною) перевезення.

Інтегроване рішення усіх цих питань і складає в основному зміст транспортної логістики. Таким чином, поняття «Транспортна логістика» не є аналогом поняття «транспортування», а є функціональною областю логістики, що відповідає за фізичне переміщення матеріальних благ. Проте, транспортування — це одна з ключових логістичних функцій, що забезпечує переміщення продукції транспортним засобом за певною технологією в ланцюзі постачань і що складається з комплексу операцій, включаючи перевезення, експедицію, вантажопереробку, упаковку, страхування ризиків, митні заходи і ряд інших процедур.

Розділ 1. Вибір постачальника Однією із основних проблем в управлінні закупівлями матеріальних ресурсів є вибір постачальника. Важливість її пояснюється не тільки тим, що на сучасному ринку функціонує велика кількість постачальників схожих матеріальних ресурсів, але, головним чином тим, що постачальник повинен бути надійним партнером підприємства в реалізації його логістичної стратегії.

1.1 Методичні основи вибору постачальника Метод — це систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети.

Розрізняють такі групи методів:

1) методи, засновані на дослідженні, знаннях та інтуїції спеціалістів: метод «мозкового штурму», метод «сценаріїв», метод експертних оцінок, метод «Дельфі», морфологічний метод, метод ділових ігор;

2) методи формалізованого представлення систем: аналітичні, статистичні, теоретико-множинні, логічні, лінгвістичні, семіотичні, графічні, структурно-лінгвістичні, моделювання, імітаційно-динамічні моделювання;

3) комплексні методи: комбінаторика, ситуаційне моделювання, типологія, графо — семіотичне моделювання, методи дослідження інформаційних потоків Пошук потенційних постачальників.

При цьому можуть бути використані такі методи:

— оголошення конкурсу (тендера): проводиться, якщо передбачається закупити сировину, матеріали, комплектуючі на велику грошову суму або налагодити довгострокові зв’язки між постачальником чи споживачем;

— вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації і т.п.;

— відвідування виставок і ярмарків;

— листування і особисті контакти з можливими постачальниками.

Внаслідок комплексного пошуку формується перелік потенційних постачальників матеріальних ресурсів, згідно якого проводиться подальша робота.

Аналіз потенційних постачальників.

Складений перелік потенційних постачальників аналізується за спеціальними критеріями, які дозволяють здійснити відбір прийнятних постачальників. Кількість таких критеріїв може складати кілька десятків і не обмежується ціною та якістю продукції, яку постачають. Крім них, можна навести ще багато суттєвих критеріїв вибору постачальника, які можуть бути не менш важливими для підприємства.

Критерії оцінки і відбору генераторів матеріальних потоків залежать від вимог споживаючої логістичної системи і можуть бути різними:

— надійність постачання;

— віддаленість постачальника від споживача;

— терміни виконання замовлень;

— періодичність постачань;

— умови оплати;

— мінімальний розмір партії товару;

— можливість отримання знижки;

— частка постачальника у покритті витрат;

— повнота асортименту;

— умови розподілу ризиків;

— наявність сервісного обслуговування;

— рекламна підтримка;

— репутація постачальника;

— фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність та ін.

Підприємство визначає для себе найбільш значимі критерії залежно від специфіки своєї діяльності.

Внаслідок аналізу потенційних постачальників формується перелік конкретних постачальників, з якими проводиться робота із встановлення договірних відносин. Список постачальників зазвичай складається за кожним конкретним видом матеріальних ресурсів, які постачаються.

Конкретні результати за багатьма із наведених позицій досягаються як компроміс у процесі переговорів і залежать від позицій постачальника та покупця на ринку.

Оцінка результатів роботи з постачальниками.

На вибір постачальника суттєвий вплив здійснюють результати роботи згідно з вже укладеними договорами. Оцінку постачальників потрібно проводити не тільки на стадії пошуку, але й у процесі роботи з вже відібраними постачальниками. Для оцінки вже відомих постачальників часто використовують методику ранжування, за допомогою якої розробляється спеціальна шкала оцінок, що дозволяє розрахувати рейтинг постачальника.

Оскільки під час вибору постачальника вирішується багатокритеріальна задача оптимізації розв’язку з нерівноцінними критеріями, то необхідно оцінити і розставити їх за ступенем важливості для підприємства. Щоб оцінити значимість окремих критеріїв, за якими планується вибрати постачальника, обирають експертів (це можуть бути керівники підприємства або спеціалісти із постачання, виробництва). Кожному експерту пропонують (незалежно і таємно від інших експертів) встановити коефіцієнт значимості кожного критерію в межах від 0 до 1 (можуть бути встановлені межі значень коефіцієнтів від 1 до 5, чи від1 до 10 і т.д.). Коефіцієнти значимості критеріїв, встановлені експертами, проставляють у таблицю визначеної форми (табл. 3) і потім в останньому стовпчику підраховують комплексну оцінку як суму коефіцієнтів значимості за кожним критерієм.

Далі постачальники матеріалів розглядаються відповідно до значимості встановлених критеріїв.

За точнішою методикою під час використання методу експертних оцінок кожному експерту присвоюють свій коефіцієнт комплексності і тоді формула для визначення комплексного коефіцієнту значимості критерію набуває вигляду:

K=n*ki*і

Де n — кількість експертів;

kі - коефіцієнт значимості, встановлений для даного критерію і-м експертом;

і - коефіцієнт комплексності і-го експерта (його теж можна встановити у межах від 0 до 1).

Вітчизняні підприємства під час вибору постачальника сьогодні в основному покладаються на власну інформацію. При цьому на підприємстві, яке має велику кількість постачальників, може бути сформований список добре відомих партнерів, яким можна довіряти. Затвердження договорів з цими постачальниками, дозвіл попередньої оплати за постачання передбаченої продукції здійснюється відповідно до спрощеної схеми. Якщо ж прогнозується підписання договору з постачальником, відсутнім у названому списку, то процедура затвердження і оплати ускладнюється проведенням необхідних заходів, які забезпечують безпеку фінансових та інших інтересів підприємства.

1.2 Вибір необхідної кількості постачальників А1, А2, А3, А4, А5 — вантажовідправники В1, В2, В3, В4, В5 — вантажоотримувачі

Варіанти вибору необхідної кількості постачальників:

— І-й варіант: — В1, В2, В3, В4;

— ІІ-й варіант: — В1, В2, В3, В5;

— ІІІ-й варіант: — В1, В2, В4, В5

— ІV-й варіант: — В1, В3, В4, В5;

— V-й варіант: -В2, В3, В4, В5.

Торговельне підприємство, яке спеціалізується на роздрібній торгівлю будівельними матеріалами, через власну мережу магазинів планує розпочати продаж нової групи товарів. При цьому, відкриття нових торговельних відділів в пунктах продажу потребує певних капіталовкладень. В умовах обмежених фінансових ресурсів передбачається, що наявність останніх забезпечить можливість відкриття нових відділів лише в чотирьох із п’яти існуючих магазинів.

В якості постачальників розглядаються виробничі підприємства, що розташовані в даному регіоні та займаються випуском аналогічної продукції. Доставку товарів від виробників до пунктів продажу планується здійснювати транспортним підрозділом, що належить торговельному підприємству. Для задоволення прогнозуємого попиту клієнтів потреба у такому товарі кожного пункту продажу, розрахована на квартал розглядається на однаковому рівні.

Координати розташування пунктів продажу та потенційних постачальників, а також відповідно потреба та пропозиція товару, розраховані на квартал наведені в табл. 4. При визначенні відстані між вищезазначеними пунктами прийняти одну клітинку рівній 2 км.

Таблиця 1

Відобразимо графічно координати розташування пунктів призначення, відправлення:

При визначенні потенційних постачальників для подальшого укладання договірних відносин, експертна комісія встановила найважливіші критерії їх оцінювання та відповідні їм коефіцієнти вагомості (табл. 5.).

Таблиця 2.

Оцінка постачальника за даними критерію помножена з урахуванням критерію вагомості.

— ЗБК-1:

ЗБК1*ціну=7*0,31=2,17;

ЗБК1*якість=6*0,3=1,8;

ЗБК1*надійність=3*0,29=0,87;

ЗБК1*фінансовий стан=10*0,1=1.

— ЗБК-2:

ЗБК2*ціну=8*0,31=2,48;

ЗБК2*якість=5*0,3=1,5;

ЗБК2*надійність=6*0,29=1,74;

ЗБК2*фінансовий стан=2*0,1=0,2.

— ЗБК-4:

ЗБК4*ціну=9*0,31=2,79;

ЗБК4*якість=4*0,3=1,2;

ЗБК4*надійність=8*0,29=2,32;

ЗБК4*фінансовий стан=6*0,1=0,6.

— ЗАТ «Меркурій» :

ЗАТ «Меркурій» *ціну=4*0,31=1,24;

ЗАТ «Меркурій» *якість=4*0,3=1,2;

ЗАТ «Меркурій» *надійність=3*0,29=0,87;

ЗАТ «Меркурій» *фінансовий стан=4*0,1=0,4.

— ПП «Буд-еліт» :

ПП «Буд-еліт» *ціну=8*0,31=2,48;

ПП «Буд-еліт» *якість=5*0,3=1,5;

ПП «Буд-еліт» *надійність=5*0,29=1,45;

ПП «Буд-еліт» *фінансовий стан=4*0,1=0,4.

— ПП «Граніт» :

ПП «Граніт» *ціну=2*0,31=0,62;

ПП «Граніт» *якість=10*0,3=3;

ПП «Граніт» *надійність=5*0,29=1,45;

ПП «Граніт» *фінансовий стан=7*0,1=0,7.

— ПП «ЮНА» :

ПП «ЮНА» *ціну=6*0,31=1,86;

ПП «ЮНА» *якість=3*0,3=0,9;

ПП «ЮНА» *надійність=6*0,29=1,74;

ПП «ЮНА» *фінансовий стан=7*0,1=0,7.

Підведемо кожного постачальника оцінку за даними критерію помножену на критерій вагомості до суми:

— ЗБК-1=2,17+1,8+0,87+1=5,84;

— ЗБК-2=2,48+1,5+1,74+0,2=5,92;

— ЗБК-4=2,79+1,2+2,32+0,6=6,91;

— ЗАТ «Меркурій» =1,24+1,2+0,87+0,4=3,71;

— ПП «Буд-еліт» =2,48+1,5+1,45+0,4=5,83;

— ПП «Граніт» =0,62+3+1,45+0,7=5,77;

— ПП «ЮНА» =1,86+0,9+1,74+0,7=5,2.

Отримані вище наведені дані занесемо до Таблиці 3.

Таблиця 3.

З таблиці 3. по сумі критеріїв оцінки постачальника обираємо найбільшу оцінку, яку отримав постачальник ЗБК — 4, яка становить 6,91.

Розділимо місця по оцінці за критеріями постачальників (ВВ):

— А1. ПП «Граніт», який має на складі 35 т вантажу;

— А2. ЗБК-2, який має на складі 30 т вантажу;

— А3. ПП «ЮНА», який має на складі 15 т вантажу;

— А4. ПП «Буд-еліт», який має на складі 30 т вантажу;

— А5. ЗБК-4, який має на складі 35 т вантажу;

— А6. ЗБК-1, який має на складі 30 т вантажу;

— А7. ЗАТ «Меркурій», який має на складі 35 т вантажу.

Вантажоотримувачі (ВО):

— В1. Магазин «Буд-Маркет», потребує 25 т вантажу;

— В2. Магазин «Орбіта», потребує 25 т вантажу;

— В3. Магазин «Все для ремонту», потребує 25 т вантажу;

— В4. Магазин «Будівельник», потребує 25 т вантажу;

— В5. Магазин «Оселя», потребує 25 т вантажу.

Розділ 2. Транспортні задачі

2.1 Визначення торгівельних пунктів, через які буде здійснюватися продаж зазначеного товару Нехай існує певна кількість вантажовідправників (ВВ),, що мають запаси тон вантажу, що необхідно вивезти. Нехай існує певна кількість вантажоотримувачів (ВО),, що мають потреби тон вантажу, в яких вони потребуються.

При цьому повинна виконуватися така умова:

де, — відстань від ВВ до ВО; - кількість вантажу.

Необхідно мінімізувати цільову функцію:

Один із вирішення транспортної задачі є метод потенціалів.

Маємо 7 ВВ, з яких ми обираємо по найбільшій оцінці постачальника, ту кількість ВВ, які необхідні нам для задоволення потреб ВО. ВО потребуються 100 т вантажу, для цього ми візьмемо перших 4 ВВ і лише у четвертого ВВ ми візьмемо 5 т для задоволення потреб ВО ними є:

Вантажовіжправники (ВВ):

Вантажоодержувачі (ВО):

2.2 Складання оптимального (за критерієм мінімізації транспортної роботи) плану закріплення за торгівельними пунктами постачальників Перший варіант розв’язання транспортної задачі: В1;В2;В3;В4:

постачальник торгівельний продаж транспортний Маємо: Вантажовіжправники (ВВ):

Вантажоодержувачі (ВО):

При цьому повинна виконуватися така умова:

Отже ця умова виконується, запаси відповідають потребі.

Координати розташування Будуємо координатну сітку, та по координатах ВВ та ВО визначаємо їхнє місце розташування та визначаємо їхні відстані .

Визначаємо відстань між ВВ та ВО () та зводимо їх до таблиці.

Складаємо опорний план (матрицю), в якому кількість базисних клітин визначається за формулою:

де, m — кількість вантажовідправників (ВВ) ;

n — кількість вантажоотримувачів (ВО).

m=4; n=4.

Обираємо найменшу кількість Сij.

Визначаємо для опорного плану допоміжні величини ui, vj:

де, ui — допоміжна величина рядка; vj — допоміжна величина стовпчика.

Допоміжні величини вираховуються виходячи умови, що їх сума повинна бути рівною відстані між пунктами:

— для заповнених клітинок.

Транспортна робота визначається за формулою:

Перевіримо план на оптимальність. Розрахуємо суму допоміжних величин ui+vj — для незавантажених клітинок має виконуватися така умова:

Якщо для незавантажених клітин дана умова виконується, то план можна вважати оптимальним. Якщо хоча б в одній незавантаженій клітинці дана умова не виконується, тобто:

то план не є оптимальним і така клітинка називається потенційною. В такому випадку для кожної потенційної клітинки знаходимо величину потенціалів:

і записуємо його значення у верхній лівий кут клітини та обводимо кружечком.

Завантаженню підлягає в першу чергу та клітина, яка характеризується найбільшим потенціалом. Дану клітину позначають знаком «+», яку необхідно завантажити.

Для того, щоб покращити такий план необхідно побудувати контур, вершинами якого є завантажені клітини та одна потенційна. Розглядаємо знаки «+» в потенційній клітинці.

Такий план є оптимальним.

Необхідно прийняти до уваги ряд обмежень при вирішенні транспортної задачі:

1) — у випадку, коли, такий план називається «виродженим». План не може виродитися, коли зникає завантажена клітинка. В такому випадку необхідно ввести клітину, запаси або заявки якого рівні нулю, така клітина називається «фіктивною» ;

2) — у випадку, коли до контуру входить декілька клітин (контур має складну конфігурацію). Не можна будувати контур так, щоб потенційна клітина була «-» (потенційні клітини не можуть стояти підряд);

3) — у випажку, коли до складу входить фіктивна клітина. Не можна будувати контур так, щоб фіктивна клітина була зі знаком «-» .

Другий варіант розв’язання транспортної задачі: В1;В2;В3; В5:

Маємо: Вантажовіжправники (ВВ):

Вантажоодержувачі (ВО):

При цьому повинна виконуватися така умова:

Отже ця умова виконується, запаси відповідають потребі.

Такий план є оптимальним.

Третій варіант розв’язання транспортної задачі: В1;В2;В4; В5:

Маємо: Вантажовіжправники (ВВ):

Вантажоодержувачі (ВО):

При цьому повинна виконуватися така умова:

Отже ця умова виконується, запаси відповідають потребі.

Для того, щоб покращити такий план необхідно побудувати контур, вершинами якого є завантажені клітини та одна потенційна. Розглядаємо знаки «+» в потенційній клітинці.

Такий план є оптимальним.

Четвертий варіант розв’язання транспортної задачі: В1;В3;В4; В5:

Маємо: Вантажовіжправники (ВВ):

Вантажоодержувачі (ВО):

При цьому повинна виконуватися така умова:

Отже ця умова виконується, запаси відповідають потребі.

Такий план є оптимальним.

П’ятий варіант розв’язання транспортної задачі: В2;В3;В4; В5:

Маємо: Вантажовіжправники (ВВ):

Вантажоодержувачі (ВО):

При цьому повинна виконуватися така умова:

Отже ця умова виконується, запаси відповідають потребі.

Для того, щоб покращити такий план необхідно побудувати контур, вершинами якого є завантажені клітини та одна потенційна. Розглядаємо знаки «+» в потенційній клітинці.

Такий план є оптимальним.

За критерієм мінімізації транспортної роботи обираємо оптимальний план закріплення за торгівельними пунктами постачальників:

Транспортна робота для першого варіанту: — В1, В2, В3, В4 рівна:

Транспортна робота для другого варіанту: — В1, В2, В3, В5 рівна:

Транспортна робота для третього варіанту: — В1, В2, В4, В5 рівна:

Транспортна робота для четвертого варіанту: — В1, В3, В4, В5 рівна:

Транспортна робота для п’ятого варіанту: — В2, В3, В4, В5 рівна:

За критерієм мінімізації транспортної роботи видно, що перший варіант закріплення торгівельних пунктів за постачальниками є найоптимальнішим.

Висновок В цій курсовій роботі я розглянув процес доставки товару до споживача, методом потенціалів. За допомогою експертної оцінки, обрав постачальників виходячи з двох умов: їх рейтингу та задоволення сумарного попиту торговельного підприємства на даний товар. Також ознайомилися з методами оптимізації усіх вище перелічених процесів. Визначив торгівельні пункти, через які буде здійснюватися продаж зазначеного товару, а також склав оптимальний (за критерієм мінімізації транспортної роботи) план закріплення за ними постачальників.

За критерієм мінімізації транспортної роботи визначив, що перший варіант закріплення торгівельних пунктів за постачальниками є найоптимальнішим.

Таким чином я можу зробити висновок, що логістика — це процес управління матеріальним, фінансовим та кадровим потоками, а також необхідним інформаційним потоковим процесом для прискорення фізичного розподілу та мінімізації загальних витрат під час постачання, виробництва і збуту товарів з метою задоволення потреб споживачів.

Список використаної літератури

1. И. Б. Миротини, В. И. Сергеева «Основы логистики» /Инфа.М./Москва 1999.286с

2. Б. А. Аникин «Логістика» /Инфа.М./Москва 1999.358с

3. Б. А. Аникин «Практикум по логистике» /Инфа.М./Москва 2006.423с

4. А. М. Гадишинский «Практикум по логистике» /Москва/2006.316с

5. Организацыя коммерческой работы на автомобилбном транспорте: А. Б. Миронов и др.-М.:Бракдес 1997.311с

6. Воркут А. И. «Грузовые автомобильные перевозки» .-Киев:Вища школа 1979.392с