Проблематика і художню своєрідність повісті М. А. Булгакова «Собаче серце»

Проблематика і художню своєрідність повісті М. А. Булгакова «Собаче серце»

Михаил Панасович Булгаков народився у Києві, у ній викладача Духовної академії Панаса Івановича Булгакова. Складати він став, за свідченням близьких, рано. У це були невеликі розповіді, сатиричні вірші, драматичні сценки. Поступово інтерес до булгаковським творам зростає. Стає очевидним те, що талант художника була в Булгакова, що називається, Божий. Популярність письменнику приніс роман «Біла гвардія», перероблений згодом в п'єсу «Дні Турбіних». Великий успіх мали комедія «Зойкина квартира» і гумористичний збірку розповідей «Дьяволиада» (1925 р.). Проте з 1928 року навколо імені Булгакова створюється обстановка цькування, саме ім'я письменника стає хіба що поза законом. П'єси «Біг», «ИванВасильевич», «Багровыйостров», роман «Майстер і Маргарита» — лише невеликий список творів, не побачили світ життя автора. У цьому переліку і повість «Собаче серце». Це — твір, написаний 1925 року, побачило світ лише 1987 року у журналі «Прапор». У основу повісті ліг ризикований експеримент. Вибір такого сюжету Булгаковим випадковий. Усі, що відбувалося І що називалося будівництвом соціалізму, сприймалося автором «Собаче серце» саме як експеримент — величезний який масштабами та більш як небезпечний. Скептично Булгаков ставився і до спроб створення нової досконалого суспільства революційними, то не що виключають насильства, методами, до виховання тими самими насильницькими методами нового, вільної людини. Автор повісті цей було неприпустимим втручанням в природний плин речей, наслідки якого могли виявитися плачевними всім, зокрема й у самих «експериментаторів». Про це «Собаче серце» і попереджає читача.

Одним з головних героїв, виразником авторських думок у повісті стає професор Преображенський. Це великий вчений-фізіолог. Він постає як втілення освіченості і високої культури. По переконанням це прибічник старих дореволюційних порядків. Всі його симпатії за колишніх домовласників, заводчиків, фабрикантів, у яких, як він говорить, був лад і йому жилося зручне і добре. Булгаков не аналізує політичні погляди Преображенського. Але молодий вчений висловлює дуже роздуми про розрусі, про нездатність пролетарів впоратися з ним. На його думку, насамперед потрібно людей навчити елементарної культурі у побуті та з виробництва, тільки тоді ми налагодиться справа, зникне розруха, буде порядок. Люди стануть іншими. Однак це філософія Преображенського зазнає аварії. Він може виховати в Шарикове розумного людини: «Я змучився ті два тижні більше, як по останні чотирнадцять років…».

В що ж причина невдачі Преображенського й доктори Борменталя? А у генної інженерії. Преображенський впевнений, що суто звірині інстинкти, сказывающиеся в поведінці колишнього пса Шарікова, можна викоренити: «Коти — це тимчасово… Це питання дисципліни і двох-трьох тижнів. Засвідчую. Ще який-небудь місяць, і він перестане ними кидатися». Питання над фізіології, суть у тому, що Шариков — тип певної середовища. Пес стає людиною, та його вчинки визначають гени, одержані від п’яниці і хама Клима Чугункіна: «…нього вже не собаче, а саме людське серце. І паршиве із усіх, що у природі!» Контраст між інтелектуальним початком, втіленим в інтелігентних людях, физиологах Преображенском і Борментале, і темними інстинктами «гомункула» Шарікова (з низьким, скошеним чолом) настільки разючий, що створює як комічний, гротескний ефект, а й забарвлює в трагічні тону.

Немаловажную роль грає тут і Швондер. Він намагається вплинути, виховати Шарікова. Цей не то пес, чи чоловік у розмові з Преображенським буквально повторює слова фрази Швондера як про права, а й свою перевагу над буржуями: «Ми в університетах не навчалися, в квартирах з 15-ти кімнат з ванними не жили…» Природно, спроба виховати нової людини у вчорашньому Шарикове — сатиричний випад письменника проти Швондерів. Слід зазначити, що сатира і гумор Булгакова у цій повісті досягають вищого рівня майстерності. Досить блискуче написану сцену з омолодженим дідком, хвастающим своїми любовними пригодами, або ж сцену зі «жагучої дамочкою» не першої молодості, яка, аби утримати коханця, готова попри всі. Ці сцени малюються через сприйняття пса. «Ну вас під три чорти», — мутно подумав він, поклавши голову на лапи і задрімавши від сорому". Комічний та спосіб Швондера, котрий вирішив виховати Шарікова в «марксистському дусі»: процес олюднення Шарікова малюється в різких сатиричних і гумористичних тонах. Сюжетно його за контрастом — розумна і ласкавий пес стає грубим, невихованим хамом, де всі чіткіше виявляються успадковані властивості Клима Чугункіна. Вульгарна мова цього персонажа поєднана з його вчинками. Вони стають поступово дедалі більше обурливими і нетерпимими. Те він лякає даму на драбині, він як божевільний кидається за уносящимися проти кішками, то пропадає по шинками і трактирам. Як результат — гумористична сцена з міліцією, яка надійшла до епілозі повісті по доносу Швондера розшукувати Шарікова; багато пояснює професор. Він пред’являє пса як доказ свою невинність і пояснює: «Тобто вона говорив… Це ще означає бути як людиною…».

Новаторство ж повісті «Собаче серце» у сатиричному і гумористичному майстерності Булгакова, а й у складної філософської концепції цього твору. На думку автора «Собаче серце», людство виявляється безсилим боротьби з темними інстинктами, просыпающимися в людях. Трагедія в тому, що у життя Шариковы швидко розплодилися. І вже вони, кажучи словами Поліграфу Полиграфыча, «душили-душили»… Отже, ми розуміємо, що Булгаков в повісті «Собаче серце» із великою вражаючою силою, у своїй улюбленою манері гротеску і гумору поставив запитання про владу темних інстинктів у житті людини. Його сатира на адресу Кулькових, Швондерів, Климов Чугункиных досягала вищого рівня майстерності та промовистості. Симпатії Булгакова за Преображенського. Але віри у те, що темні інстинкти у житті людей викоренити або з допомогою науки, або з допомогою загального зусилля колективу, — віри цієї у письменника немає. Можна сміливо сказати, що повість забарвлена в песимістичні тону.

В широкий і різноманітний потік літератури двадцятих років Булгаков увірвався стрімко холонув і посів ньому чільне місце. Він створив в ряд класичних творів у багатьох жанрах. Михайло Панасович став однією з основоположників нової сатири. Він захищав загальнолюдські ідеали, таврував пороки, які, на жаль, не зжиті досі пор…

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.