Розділ 3. Морфологічна будова квітки типових представників айстрових

Морфологічне різноманіття та будова квіток родини Айстрових

Квітки дрібні, зібрані на спільному квітколожі в кошики; кошики при основі обгорнуті зміненими верхівковими листочками, які утворюють так звану обгортку. Чашечка відсутня або перетворена в невисоку облямівку (коронку), зазублені щетинки або волоски прості або перисті. Віночок зрослопелюстковий, актиноморфний або зигоморфний, у брунькотворенні стулчастий, трубчастий, трубчасто-дзвониковидний, трубчасто-лійковидний, нитковидний та язичковий, різного забарвлення. Тичинок 5; вони чергуються з частинами віночка і прикріплені нитками до його трубочки. В неплідних і маточкових квітках тичинки редуковані. Пиляки двогнізді, лінійні або видовжені, відкриваються всередину подовженими щілинами, звичайно зрослі краями у так звану пилякову трубочку, через яку проходить стовпчик маточки (лише у трибі Ambrosiaeпиляки вільні). Пилкові зерна звичайно кулясті, кулясто-сплюснуті або еліпсоїдні, звичайно з триборозенчастими порами (рідко 2—4—6-борозенчастопорові); екзина двошарова або багатошарова, з виростами у вигляді шипів на поверхні. Гінецей з двох плодолистиків, які зростаються між собою і утворюють одну маточку. Зав’язь нижня, одногнізда, з одним анатропним насінним зачатком (рідко насінних зачатків два), що має один інтегумент. Стовпчик один, нитковидний, на верхівці звичайно двороздільний; у багатьох представників основа стовпчика переходить в б.-м. добре помітний нектароносний диск. Плід — сім'янка, різної форми, частіше видовжена, зовні гола або б.-м. волосиста, часто вгорі з волосистим чубком або з плівчастим окрайком. Однорічні, дворічні, багаторічні трав’янисті рослини або півкущі (в тропіках також кущі та дерева). Листки чергові, рідше супротивні або кільчасті, іноді всі листки зібрані у прикореневу розетку [12].

Найхарактерніша ознака рослин родини Айстрові - суцвіття кошик. Маленькі квітки айстрових щільно прилягають одна до одної, тому все суцвіття здається ніби однією квіткою. Кошик можуть утворювати від кількох до тисячі й більше квіток (наприклад, у соняшника — до півтори тисячі). Діаметр кошика також різний — від кількох міліметрів (у полину) до 60−70 см (у соняшника). Саме завдяки такій будові суцвіть з’явилась друга назва родини — Складноцвіті. В деяких рослин цієї родини (пижма, деревію) дрібні кошики зібрані у складні суцвіття, наприклад складний щиток.

Якщо в кульбаби всі квітки суцвіття однакові за будовою, то в багатьох представників айстрових — різні. Ці квітки у суцвітті виконують різні функції. Одні з них, розташовані по краю суцвіття, яскраво забарвлені й приваблюють запилювачів. Інші, розташовані в центрі, менш помітні, мають тичинки та маточки, формують насіння й плоди.

Розглянемо суцвіття соняшника. По його центру розташовані трубчасті квітки. У них усі пелюстки знизу зростаються у трубочку, а зверху розходяться, мов п’ять променів зірки. Такі квітки мають п’ять тичинок та одну маточку. Вони утворюють насіння й плоди. А по краю суцвіття соняшника розташовані яскраво-жовті несправжньоязичкові квітки. Їхні пелюстки також зростаються, утворюючи язичок з трьома зубчиками. Ці квітки не мають ані тичинок, ані маточок, тому плодів та насіння не утворюють.

Подібну будову має і суцвіття волошки. Трубчасті квітки, розташовані у центрі суцвіття, утворюють плоди, а розташовані по його краю лійчасті - лише приваблюють комах-запилювачів. Це тому, що віночок у лійчастих квіток утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими пелюстками. Ні тичинок, ні маточки ці квітки не мають. А ось у кульбаби все суцвіття складається з квіток лише одного типу — язичкових. Вони нагадують несправжньоязичкові, але на верхівці їхнього язичка є п’ять зубчиків. Ці квітки мають п’ять тичинок і одну маточку. Тому такі яскраво-жовті квітки не лише приваблюють запилювачів, а й формують плоди та насіння.

Отже, в айстрових спостерігають чотири типи квіток: трубчасті, несправжньоязичкові, язичкові, лійчасті. У різних видів поєднання квіток у суцвітті може бути різним.

Плоди в айстрових — сім'янки. Стебла і листки у багатьох їхніх представників вкриті волосками, а то й колючками.

Представники цієї родини поширені по всій земній кулі і ростуть у різноманітних екологічних умовах. До складу родини входить близько 1000 родів, що об'єднують до 30 000 видів [15].

Складноцвіті є характерними рослинами нашої флори, особливо степової її частини. Деякі складноцвіті (наприклад, види полину) є ландшафтними рослинами степу і напівпустель.