Мікседема. 
Функції щитоподібної залози

Мікседема (від латинського myxo — слиз, oedema — набряк) буває вроджена та набута. При вродженій мікседесмі відзначається недорозвинення щитоподібної залози чи повна її відсутність. Вже з кінця року життя діти відстають у фізичному і психологічному розвитку. Набута мікседема розвивається після кору, скарлатини, пики, тифу, сифілісу. При набутій мікседемі також відбувається затримка росту, недостатній розвиток статевих органів мускулатури та відставання у фізичному і психологічному розвитку. Недостатність функції щитоподібної залози викликається повним її видаленням і невмілим поводженням із променями Рентгена з лікувальною метою. Мікседема виникає при вогнепальному пораненні шиї.

Хворі апатичні, мляві. Усі руху їх вирізняються особливою повільністю, пам’ять слабшає, розумові здібності знижуються. У хворих мікседемою понижується температура тіла до 35⁰. Вони часто пітніють. Тони серця в хворих глухі, пульс уповільнений, є гіпотонія. Шкіра стає сухою й лущиться, товщає, ніяк не збирається у складку; нігті кришаться, тьмяне волосся ламке і легко випадає. Набряк при мікседемі називається слизуватого виду, від якої одержало назву і саме захворювання. Слизистий набряк зазвичай починається з обличчя, поступово поширюється на шию і підключичні ямки, захоплює передпліччя, пензлі і гомілки й у окремих випадках підшкірну клітковину всього тіла. Повіки настільки опухають, тобто майже цілком закривають очну щілину, міміка відсутня, обличчя стає схожим на маску, язик помітно збільшується у розмірі. Знижується функція статевих залоз, в жінок настає аменорея. Спостерігається зниження обміну речовин, накопичення у крові великої кількості холестерину, котрі можуть спричинити атероматоз коронарних пазух із нападами стенокардії і інфарктом міокарда. Хворі схильні до депресії і суїцидів.

Лікування ґрунтується на прийомі гормонів щитоподібної залози, а профілактика — на збільшення прийому йоду (йодування води і кухарської солі).