Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Социальные структури та станові організації Давніх Афин

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Існував процес изотерии — підвищення соціального статусу, придбання метеком виборчого права. Метек міг мати змогу підвищити соціальний статус за особливі заслуги перед Афінським державою. Але був і зворотний процес — атимия — зниження соціального статусу, якому міг піддатися вільний громадянин за незначні порушення. Покаранням служило вигнання. Існувала ще й смертну кару (самогубство). Серед… Читати ще >

Социальные структури та станові організації Давніх Афин (реферат, курсова, диплом, контрольна)

МЭСИ.

Факультет: Прикладна інформатика в юриспруденции.

Доповідь з держави і право розвинених країн на тему:

Соціальні структури та станові організації Давніх Афин.

Виконала: Смирнова Ирина.

Группа:

Афіни є відомих актрис і одночасно самим шанованим древнім містом-державою. Вони уявляють саму чисту, найбільш класичну форму утворення Держави. Тут держава виникає безпосередньо й переважно з класових антагонізмів, та розвитку усередині її самої родового суспільства, тобто. до втручання державних зовнішнього й внутрішнього насильства. Місто Афіни становило півдні Балканського півострова, в Аттику. У гомерівський період своєї історії (XI-IX століття е.) Аттика поділили на кілька незалежних громад, постійно ворогуючі між собою. Об'єднання Аттики було поступовим тривалим процесом, який тривав з кінця I тисячоліття е. і завершилося тим, що це громади об'єдналися навколо Афін. Таке об'єднання отримала Греції назва синойкизма (грецьк. — спільне поселение).

Отже, синойкизм спричинив у себе розкладання пологових відносин також сприяв социально-имущественному розшарування населення Аттики, яке особливо інтенсивно протікало в VIII-VII століттях е. У добу свого найбільшого розквіту, ставиться до правлінню Перікла, Афіни сприймаються зразком демократії, причому початок цьому перетворенню належить політичними реформами Солона. Соціальна структура придбала на той час досить певний вид. До розряду знаті ставилися эвпатриды (сини шляхетних), економічну основу їх могутності становили родючі землі. Пережитки родового ладу в Афінах були ще дуже сильні: земля не могла відчужуватися, і всі майно залишалося у володінні роду. У руках эвпатридских пологів, попри її нечисельність, зосереджувалися багатство, сила і міська влада. До розряду простих громадян ставилася решта вільного населення — демос. Демос ні однорідний. У його склад входили хлібороби (геоморы), ремісники (деміурги), батраки (феты) — селяни котрі позбулися власної землі, також купці, судновласники. З іншого боку, в Аттику мешкало чимало вихідцями з інших громад, вважалися людьми «не чистого походження» і які становлять групу метеков. Будучи особисто вільними, метеки не користувалися політичними правами (участі під управлінням) і було обмежені в економічні права. Вони були зобов’язані обирати громадянином Патрона, сплачувати податок. Могли володіти рабами і нерухомістю (кроме.

). Існував процес изотерии — підвищення соціального статусу, придбання метеком виборчого права. Метек міг мати змогу підвищити соціальний статус за особливі заслуги перед Афінським державою. Але був і зворотний процес — атимия — зниження соціального статусу, якому міг піддатися вільний громадянин за незначні порушення. Покаранням служило вигнання. Існувала ще й смертну кару (самогубство). Серед населення були й вольноотпущенники, їх патроном був продиктований їхніми колишній власник. Був ще численний загін рабів, які у 4 разу перевершували своєї чисельністю вільних громадян. У Афінах існував інститут придбання громадянства, умовою була ініціатива приватних осіб. Процедура:. Народні збори вирішувало, ставити це запитання голосування. Если.

6000 чоловік були за (кворум), то йшла друга стадія процесу:. Голосування. Була можливість зворотного процесу. (Люди площею ділилися на 2 частини: ЗА і ПРОТИ). Афінська демократія була рабовласницькою. Цим і пояснюється широкий спектор соціального складу (під час розквіту населення — 500тыс., їх — 20тыс. громадян). Така головна особливість багатьох грецьких і римських міст-держав в на відміну від соціальних структур східних обществ.

Список використовуваної літератури: 1. В. Г. Графський «Загальна історія правничий та держави» Изд."Норма" Москва, 2000. 2. К. И. Батыр «Загальна історія держави й права» Изд."Былина".

Москва, 2000.

Начинается розвиток демократії, владних структур і право — 9 в. е. Період Македонської гегемонії - захід державності. Афінські інститути виявилися довговічними, т.к. були досконалі для свого часу й зручні. Період існування понад тисячу років. Хронологія: Легендарний (Гомерівський) період — 11−9вв. е. Архаїчний — 8−6вв. е. Класичний — 5−4вв. е. (період розквіту афінської демократії). 1 період: Родові громади є власниками землі, відбувається оформлення приватної власності (поступово). Тименосы — окремі наділи. Античний поліс — укріплений центр і господарська територія. Вони дуже компактні і самодостатні. Компактність і нечисленність населення — створено необхідні умови для демократії. Ще одну умову — ворожість довкілля. Були противники — Перська монархія (інтерес до міст Малої Азії). Міста-держави — 25−30тыс. людина. «Ті держави, які славляться прекрасної організацією, не допускають надмірного збільшення їх народонаселення» — Аристотель. Грецькі міста постійно колонізували доступні території (від Сицилії до басейну у Чорному морі). Існує традиція, яка описувала систему влади: Булэ — раду старійшин, Экклесия — народне збори (агора), Базилевс — верховний суддя — військова демократія. З огляду на цього почався соціальний процес, який призвів до кризи, для подолання якого було проведено реформы.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою