Управление прибутком і рентабельністю торгового предприятия

МИНИСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГОВЛИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ Московский державний університет коммерции Самарский інститут (филиал) Кафедра Світовий економіки та менеджмента.

ДОПУЩЕНА До ЗАХИСТІ

Зав. кафедрою.

_____________Л. П. Бородулина.

«____"________________ 2001 г.

ВЫПУСКНАЯ КВАЛІФІКАЦІЙНА РАБОТА

на тему: Управління прибутком і рентабельністю торгового підприємства.

(з прикладу ТОВ «Импрод»).

студента: Суворова Сергія Владимировича специальность: 60 800 «Економіка і управління для підприємства (торговли)».

форма навчання: заочная.

Науковий керівник___________

(подпись).

__________________________.

(дата).

Консультант____________________

(подпись).

__________________________.

(дата) Самара 2001 г.

Введение

…5.

Глава 1. Економічна сутність торгової прибыли…8.

1.1. Поняття прибутку, її виды…8.

1.2. Порядок формування прибыли…13.

1.3. Система показників рентабельності торгового.

предприятия…21.

Глава 2. Характеристика управління й підприємницької діяльності ТОВ «Импрод»…26.

2.1. Характеристика фінансово-економічна потенціалу предприятия…26.

2.2. Характеристика підприємницької діяльності предприятия…34.

Глава 3. Управління прибутковістю і рентабельністю торгового предприятия…38

3.1. Аналіз формування прибыли…38.

3.2. Оцінка показників рентабельності торгового предприятия…47.

3.3. Прогнозирование (планування) прибутків і шляху підвищення рентабельности…53.

Заключение

…67.

Список литературы

…69.

Приложения…71.

Перехід до ринкових відносин економіки Росії ставить по-новому і розширює можливості діяльності підприємства, як основного її ланки. У умовах істотно помінялися правові, фінансово-економічні і соціальні відносини і в середині підприємства, і у зовнішній середовищі. Склалося розмаїття форм власності, істотно змінилися відносини підприємств із державою і інші суб'єкти ринку. Економічна свобода, за умови та досудове слідство ринкових відносин, пред’являє вищі вимоги до рівня господарювання та його економічної діяльності підприємства.

Торговые підприємства, з одного боку, завершують виробництва, з другого боку, забезпечують задоволення значній своїй частині особистих потреб населення товарах і послугах. Істотна роль підприємства торгівлі функціонування кредитно-фінансовій системи: близько 90 відсотків% всієї готівки, що надходить у банки, становить прибуток від продажу товарів хороших і услуг.

Процесс торгівлі, тобто процес купівлі-продажу товарів, є функцією торгового підприємства (як оптового, і роздрібного), яку здійснює своєї діяльності з урахуванням комерційного розрахунку. Торговельне підприємство має самостійний баланс, має основними і обіговими коштами та здійснює цілковитий торговий процес, починаючи з закупівлі товарів — від постачальників і до їх продажей..

Основная завдання торгового підприємства — закупівля і продаж товарів у цілях задоволення потреб населення, при мінімальному рівні витрат обігу євро і отримання досить високого рівня прибыли.

Результат діяльності фірми оцінюється системою показників, основною з якого є рентабельність, обумовлена як ставлення прибутку до жодного з показників функціонування торгового підприємства. Це дає змоги виявити як загальну економічну ефективності роботи підприємства, а й оцінити інші сторони його деятельности..

Прибыльность концепцію діяльності будь-якого торгового підприємства визначає її функціонування незалежно від економічної політики держави. Прибуток як економічна категорія отримала нового змісту умовах початку ринкових відносин, які характеризуються розвитком конкуренції, вільного ціноутворення, приватної власності із капіталу та інших. Прибуток є основним спонукальним мотивом здійснення будь-який підприємницької діяльності (зокрема торгової), оскільки дає зросту добробуту власників через дохід на вкладений капітал. Наймані працівники також в прибутковості підприємства, що у певною мірою не лише гарантом їх зайнятості (довгострокова перспектива), а й забезпечити додаткове матеріальну винагороду їх праці та задоволення соціальних потреб (короткострокова перспектива). Крім цього, прибуток підприємства системою податкові платежі дозволяє формувати дохідної частини державних бюджетів всіх рівнів, створюючи цим базу економічного розбудови держави загалом. Отже, забезпечуючи інтересів держави, власників і персоналу підприємств, прибуток одна із найважливіших показників оцінки ефективності діяльності підприємства у умовах ринкової економіки. Високий рівень рентабельності надає величезну перевагу кожному підприємству залучення інвестицій, отриманні кредитів, у виборі постачальників та інших., який визначає конкурентоспроможність, і навіть ступінь його незалежності він несподіваного зміни ринкової кон’юнктури. У зв’язку з цим питання економічного аналізу рівня рентабельності торгувати для виявлення резервів на її підвищення набувають виключно важливе значение.

К завданням управління прибутком можна отнести:.

1. Забезпечення максималізації розміру формованої прибутку, відповідного ресурсному потенціалу предприятия..

2. Забезпечення виплати необхідного рівня доходу на інвестований капітал власникам предприятия..

3. Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів з допомогою прибутку на відповідність до завданнями розвитку підприємства у майбутньому периоде..

4. Забезпечення постійного зростання ринкову вартість предприятия..

Основными завданнями аналізу прибутку являются:.

1. Оцінка досягнутого обсягу прибутку, вивчення ступеня виконання плану і динаміки, виявлення тенденцій зміни прибыли..

2. Вивчення структури прибыли..

3. Визначення й зміна чинників формування прибыли..

4. Виявлення резервів збільшення прибыли..

5. Розробка прогнозних показників прибыли..

Прибыль є кінцевий фінансовий результат господарську діяльність підприємства. Загальна економічна теорія визначає роль економіки так: «У реальної буденної дійсності прибуток — кінцевою метою і рушійний мотив товарного виробництва та ринкової економіки. Це головний стимул і основний показник ефективності будь-якого підприємства міста і фирмы». 1] Справді, важко переоцінити значення прибутку на загальну систему вартісних інструментів управління підприємством. Це пов’язано з тим, що «…прибуток є основним показником оцінки господарську діяльність підприємства, позаяк у ній акумулюються всі доходи, витрати, втрати, узагальнюються результати хозяйствования». 2] Отже, фінансовим результатом може бути як прибуток, а й убыток..

Глава 1. Економічна сутність торгової прибыли.

1.1. Понятие прибутку, її виды.

Прибыль торгувати є грошовим вираженням вартості додаткового продукту, створеного продуктивною працею працівників торгівлі, які зайняті продовженням процесу виробництва, у сфері товарного звернення, і навіть додаткового продукту, створеного працею інших галузей народного господарства (промисловості, сільського господарства, транспорту, й ін.) і спрямовуваного в торгівлю механізмом ціни товари, тарифів, торгових надбавок як плата реалізацію товарів (продукції, услуг). 3].

Прибутком з торгівлі служить відмінність між продажною ціною товарів хороших і ціною їх придбання, включаючи витрати обращения.

Прибыль торгового підприємства є грошовим вираженням частини додаткового продукту, що характеризує результати їх коммерческо-финансовой деятельности.

Различают кілька прибутків: прибуток від, балансова й чиста прибыль.

Прибуток від — це різницю між валовим доходом та реальними витратами у товарів (витратами звернення). Прибуток є результуючим показником господарську діяльність торгової фирмы. 4].

Балансовая прибуток — сума прибутку підприємства від продукції і на доходів решти діяльності. Балансова прибуток, як кінцевий фінансовий результат виявляється виходячи з бухгалтерського учета.

Торішній чистий прибуток є відмінність між балансовою прибутком і сумами відрахувань і платежів до бюджету різних уровней.

Внереализационная (додаткова) діяльність також має доходи і доходи витрати, що в результаті утворює результат нетто та чисте прибуток предприятия.

Розміри прибутків і можливості її участі зростання перебувають у складної залежність від низки чинників, найважливіші у тому числі следующие:

— обсяг реализации,.

— структура товарооборота,.

— величина інших прибутків і витрат, входять до складу прибутку (відсотки отримані і сплачені, доходи від участі у інших організаціях, інші операційні і позареалізаційні доходи і доходи расходы),.

— рівень оподаткування прибыли.

Факторы, що впливають прибуток можна розділити на зовнішні і внутренние.

К зовнішніх чинників относятся:

политическая стабильность, состояние экономики, демографическая ситуация, конъюнктура ринку, зокрема ринку споживчих товаров, темпы инфляции, ставка відсотка за кредит.

К внутрішнім чинникам относятся:

объем валового доходу (і, чинники, його определяющие),.

производительность праці работников, скорость оборотності товаров, наличие власних оборотних средств, эффективность використання основних фондов.

Это чинники, що впливають величину прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, яку ще називають чистої прибылью.

Чистая прибуток обіцяє спрямувати для сплати місцевих податків та зборів, освіту резервних фондів, здійснюються відрахування на благодійницькі цілі, сплачуються відсотки за позиками банків, отриманих на заповнення недоліків оборотних засобів, купівля основних засобів, нематеріальних активів та інших активів, і навіть відсотків з засобам, узятим в борг в інших організацій. З чистий прибуток сплачуються також штрафи та витрати з відшкодування шкоди, підлягає відповідно до чинним законодавством внесення до бюджетів різних уровней.

Изначально розрізняють бухгалтерську і економічне прибуток. Бухгалтерська (балансова) прибуток окреслюється різницю між валовим доходом і бухгалтерськими витратами. Бухгалтерські витрати — це витрати, приймаючі форму прямих платежів. Інакше їх називають явними издержками.

Для оцінки доцільності здійснення тій чи іншій підприємницької діяльності, треба враховувати як явні, а й неявні (імпліцитні) витрати підприємства. Іноді їхні визначають як приховані чи які диктував витрати. Неявні витрати є витрати, не що носять грошовий характер, тобто альтернативні витрати використання будь-яких ресурсів (матеріальних, трудових, грошових), що належать власникам підприємства чи підприємству як юридичній особі. Неявні витрати виникають внаслідок втрачених можливостей здійснити інше альтернативне решение.

Сумма явних і имплицитных витрат становить зміст сукупних (чи економічних) витрат, і, економічна прибуток окреслюється валовий дохід за мінусом сукупних витрат. Отже, «економічна прибуток характеризує підприємницький дохід, які свідчать про окупність витрат торгового підприємства (підприємця) й уміння його до самофинансированию (саморазвитию)». 5] Отже, бухгалтерська прибуток відрізняється від економічної на величину имплицитных издержек.

В залежність від умов формування прибутку розрізняють та інші її види (рис. 1).

.