Облік створення підприємства

Міністерство освіти та науки України Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту Курсова робота з дісципліни «Бухгалтерський облік»

«Облік створення підприємства»

Реферат

Курсова робота містить: 139 сторінок, 13 табл., 1 рис., 29 додатків Метою проведення курсової роботи був аналіз бухгалтерського обліку створення нового підприємства.

Структура курсової роботи складається з 14 розділів, які складаються з теоретичниго опису поетапного проходження усіх необхідних інстанцій щодо правильного оформлення та реєстрації нового підприємства відповідно до встановлених норм діючого законодавства України.

Для безпосереднього створення підприємства, необхідно пройти декілька етапів серед яких: обов’язково обрати сферу й галузь у якій має повноцінно функціонувати нове підприємство; обрати до якої форми власносні буде налажати підприємство, яке планується створити. Наступним етапом для успішної та прибуткової роботи підприємства є визначення техніко — економічних показників підприємства, які будуть відображати ефективність роботи підприємства за окремий звітний період часу.

Надалі засновниками підприємства складаються установчі документи, у встановленій діючим законодавством України, формі. Проводиться державна реєстрація нового товариства, а також внесення відомостей про нього до ЄДРПОУ. Нова юридична особа проходить реєстрацію в органах Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондах соціального страхування, а потім може отримати дозвільні документи на початок праці.

Необхідною умовою для початку роботи товариства є відкриття поточного рахунку у відділенні банку, яке обирається засновниками юридичної особи самостійно. Потім складається вступний сальдовий бухгалтерський баланс та відображаються господарчі операції, пов’язані із складанням вступного балансу, які відображаються у журналі реєстрації господарчих операцій.

КВЕД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТАТУТ УСТАНОВЧИЙ ДОГОВІР СТАТУТНИЙ ФОНД БАНК ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА ПЕНСІЙНИЙ ФОНД ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ДОЗВІЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ПЕЧАТКА ШТАМП ЛІЦЕВА КАРТКА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС Зміст

Вступ

1. Обгрунтування сфери діяльності підприємтва. Розробка техніко — економічного обгрунтування

2. Обгрунтування організаційно-правової форми власності підприємства (Навести коротку характеристику форм властності й обгругтувати вибір форми властності для підприємства, яке передбачається відкрити)

3. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації підприємства

4. Документальне оформлення рішення засновників про створення підприємства

5. Розробка установчих документів (Додати: Статут, Установчий договір)

6. Обгрунтування вибору закладу банка й відкриття тимчасового поточного рахунку

7. Порядок формування статутного капіталу відповідно до діючого законодавства України. Процедура передплати акцій при створенні відкритого акціонерного товариства

8. Опис процедури реєстрації юридичної особи

9. Постановка підприємства на облік в органах Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондах соціального страхування

10. Опис процедури отримання документів дозвільного характеру

11. Опис процедур отримання дозволу на виготовлення штампа й печатки підприємства

12. Нотаріальне оформлення ліцевої картки, її реєстрація у закладі банка, відкриття постійного поточного рахунку. Договорне регулювання взаємовідносин підприємства із закладом банка з розрахунково-касового обслуговування

13. Створення вступного сальдового бухгалтерського балансу

14. Відображення господарчих операцій, пов’язаних із складанням вступного балансу Висновки Додатки Перелік літератури

Вступ

Данна робота буде присвячена розгляданню порядку отримання статусу юридичної особи. Державна реєстрація є загальною умовою здійснення господарчої діяльності будь-яким суб'єктом, незалежно від його організаційно-правової форми й вида здійснення діяльності. Факт державної реєстрації юридичної особи ще не надає права здійснювати підприємницьку діяльність у повному обсязі. Щоб легалізувати свою діяльність, юридична особа повинна здійснити ряд послідовних дій юридичного характеру, до яких відносяться: включення до ЄДРПОУ; отримання дозволу на виготовлення печатки та штампів в органах міліції та їх виготовлення; постановка на облік до органів податкової служби; реєстрація у Пенсійному фонді та інших фондах соціального страхування; відкриття поточного рахунку у банку.

Більш детально буде розглянуто процес створення підприємства на таких етапах:

Обгрунтування сфери діяльності підприємтва. Розробка техніко — економічного обгрунтування Обгрунтування організаційно-правової форми власності підприємства

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації підприємства.Документальне оформлення рішення засновників про створення підприємства Розробка установчих документів

Обгрунтування вибору закладу банка й відкриття тимчасового поточного рахунку Порядок формування статутного капіталу відповідно до діючого законодавства України.

Нотаріальне оформлення ліцевої картки, її реєстрація у закладі банка, відкриття постійного поточного рахунку. Договорне регулювання взаємовідносин підприємства із закладом банка з розрахунково-касового обслуговування Створення вступного сальдового бухгалтерського балансу Відображення господарчих операцій, пов’язаних із складанням вступного балансу

1. Обгрунтування сфери діяльності підприємтва. Розробка техніко — економічного обгрунтування

Майбутнє підприємство, яке має бути створено функціонуватиме в сфері послуг, а саме, в сфері туристичного бізнесу. Нижче представлені рядки з Класифікатору видів економічної діяльності (КВЕД), які обгрунтують вибір з точки зору економічної діяльності.

Для того щоб більш детально розглянути аспекти и для обгрунтування вибору саме цього підприємства, необхідно розглянути саме ринок послуг та його стан на сьогодняшній день, саме це допоможе обгрунтувати вбір нового підприємства в галузі туристичного бізнесу.

На сьогодняшній день в Украні ще не сформовано окремої та повноцінної галузі, яка б відповідала міжнародним стандартам туристичного бізнесу, але все ж таки тенеденція росту попиту на туристичні послуги дость помітна.

На розвиток туристичної галузі у 2006 році впливають такі зовнішні та внутрішні чинники: підвищення тарифів на газ, електроенергію, комунальні послуги, відсутність державного фінансування установ розвитку туристичної і рекреаційної галузі; запровадження стандартів, санітарних, технічних бар'єрів з огляду на вступ України до Всесвітньої організації торгівлі і створення зон вільної торгівлі з ЄС; лібералізація візового режиму між Україною та ЄС; зсування відкриття літніх туристичного та курортного сезонів у зв’язку з холодною і дощовою весною; ускладнення суспільно-політичної ситуації в Криму на початку літа.

Негативний вплив чинників, які провокують подорожчання національних пропозицій, компенсується позитивним впливом таких чинників зростання турпотоків, як прозорість кордонів, свобода пересування, вільна торгівля. У внутрішньому туризмі, внаслідок подорожчання вітчизняних турпропозицій, очікується лише невелике зростання — обсяги турпотоку збільшаться на 5%. Обсяги туристичного споживання у грошовому вимірі зросли на 10%, незважаючи на уповільнення темпів зростання обсягів турпотоків. Збільшення туристичних потоків зумовлює приріст обсягу туристичного споживання товарів і послуг національного виробництва, збільшення кількості туристичних підприємств і підвищення ефективності їх діяльності.

15 березня 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 297 «Про порядок надання послуг тимчасового розміщення (проживання)» — удосконалена нормативно-правова база курортної і туристичної галузей щодо порядку надання послуг з тимчасового розміщення.

Наказом Держспоживстандарту від 28 лютого 2006 року № 54 «Про затвердження Національного стандарту ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни і визначення» — прийнято новий стандарт «Терміни і визначення», який визначає всі основні типи об'єктів розміщення, що можуть бути використані для розміщення туристів.

На 2007 рік бюджетний запит по відновленню фінансової підтримки розвитку туризму в Україні був сформований на суму 48,0 млн. грн. Заздалегідь погоджено в Міністерстві фінансів лише 60% запиту — 28,8 млн. грн. Не були достатньо враховані потреби на фінансування міжнародної співпраці, створення інформаційних центрів, маркетингової діяльності, розвиток інфраструктури туризму.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про туризм», туризм є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури. Від туристичної і курортно-рекреаційної сфер залежить життєдіяльність як галузей економіки, так і соціальної сфери. Туристична та курортно-рекреаційна діяльність сприяє наповненню бюджетів усіх рівнів, зростанню зайнятості населення, охороні та раціональному використанню природних ресурсів, відновленню і збереженню здоров’я й патріотичному вихованню громадян тощо.

Державною службою туризму і курортів протягом 2006р. розроблено і прийнято ряд проектів нормативно-правових і регуляторних актів:

1. Наказ Держспоживстандарту України від 28.02.2006 № 54 «Про затвердження Національного стандарту ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Термінологія і визначення»;

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 № 297 «Про порядок надання послуг по тимчасовому розміщенню (проживанню);

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 № 373 — р «Про затвердження плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006;2010 р.р.»;

Розроблені та перебувають на погодженні у зацікавлених органах центральної виконавчої влади такі нормативно-правові й регуляторні акти:

— проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про курорти»;

— проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм»;

— проект Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму в Україні»;

— проект постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок встановлення видів категорій об'єктам туристичної інфраструктури»;

— проект спільного наказу МКТ та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності»;

— проект спільного наказу МКТ України та Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності»;

— проект постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційної ради з питань туризму і курортів».

Все це забезпечуватиме значне збільшення туристичних потоків та обсягів наданих послуг, створення додаткових робочих місць та зайнятість населення, розбудову туристичної інфраструктури, надходження коштів до бюджету, в т. ч. валютних. І як наслідок, сприятиме покращенню економічного та інвестиційного клімату. Підприємтсво, яке буде створено має досягнути своєї основної мети, а саме досягнути максимального прибутку та стати найкращим у своїй галузі, та, безумовно, отримати визнання на ринку послуг, як національному так і міжнародному.

Згідно статистичному щорічнику України маємо деякі данні, щодо туритичного біхнесу в Україні. Данні наведені в таблиці 1

Таблиця1 Розвиток внутрішнього туризму

Згідно цієї таблиці, можна зробити висновок, що в найближчому майботньому туристичний бізнес буде однією з найпродуктивніших та найприбутковіших галузей.

2. Обгрунтування організаційно — правової форми властності підприємтва. (Навести коротку характеристику форм властності й обгругтувати вибір форми властності для підприємства, яке передбачається відкрити)

Обгрунтування вибору форми власності має розпочатися з наведеня основних форм влачноті, які існують в Україні на сьогодняшній день і, звичайно, з визначеня, що саме є суб'єктами права власності.і

Суб'єктами права власності в Україні визнаються — народ України, громадяни, юридичні особи і держава. У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про власність» від 07.02.91 р. суб'єктами права власності можуть бути також інші держави, їхні юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав та особи без громадянства. Іноземні юридичні особи і громадяни можуть стати власниками майна в Україні у випадках придбання об'єктів приватизації, а також внаслідок здійснення іноземних інвестицій у формах, зазначенних Декретом Кабінету Міністрів України. Для забезпечення здійснення підприємницької діяльності законодавство допускає об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та утворення на цій основі змішаних форм власності; у тому числі власності спільних підприємств за участю юридичних осіб та громадян інших держав.

Суб'єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються правами і несуть обов’язки щодо належного їм на території України майна на рівні з громадянами України, якщо інше не передбачене законодавством. Об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, продуктивна та робоча худоба, земельні ділянки, засоби виробництва, вироблена продукція, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. На сьогодняшній день в Україні можно відокремити такі форми власності: державна, колективна та приватна. Кожної з цих форм власності притаманні тільки їй характерні риси (суб'єкти, засоби придбання, об'єкти). Існують ряд об'єктів, що не можуть бути у приватній та колективній власності. Усі форми власності мають свої переваги та недоліки. Підприємство, яке планується створити, можна віднести до колективної власності, саме тому більш детально розглянемо саме цю форму власноті.

Колективна власність охоплює майно, що належить окремим організаційно оформленим колективам громадян, а також інших колективних організацій. Члени таких організацій об'єднують свою працю і свої кошти для досягнення певних цілей. Вони беспосередньо або через створюванні органи визначають порядок використання майна, управління ним та розподілу доходів. До коло суб'єктів колективної власності відносять трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товаривства, господарські товаривства та інші громадські об'єднання, релегійні організації, що є юридичними особами.

У власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах незаборонених законом. Вклади працівників, визначаються залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення.

Одним із різновидів колективної форми властності є господарчі товариства, розвиток яких є значною мірою основою збільшення внутрішнього інвестування економіки, оскільки є наслідком концентралізації капіталу за допомогою об'єднання індивідуальних капіталів, постійного розширення обсягу внутрішнього капіталу країни.

Закон «Про господарчі товариства» називає п’ять видів господарчих товариств: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Усім їм властиві деякі загальні ознаки:

? товариство — це добровільний союз, об'єднання не менше двох осіб. Максимальне число учасників не обмежується, але на практиці в товаристві поєднується невелике коло осіб;

? господарчі товариства є договірними об'єднаннями. Як юридичні особи, вони створюються на підставі укладання засновницького договору;

? забезпечення діяльності господарчих товариств здійснюється на основі об'єднання майнових засобів і нематеріальних активів.

Загальна характеристика господарчого товариства Правовий статус: юридична особа.

Фонди:статутний; резервний (страховой) — не менше як 25% статутного фонду; інші фонди, передбачені законодавством або установчими документами товариства.

Учасники: фізичні та (або) юридичні особи.

Учасники товариства мають право:

брати участь у керуванні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах;

брати участь в розподілі прибутку товариства й одержувати дивіденди;

вийти в установленному порядку з товариства;

одержувати інформацію про діяльність товариства. За вимогою учасника товариство забов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про його діяльність, протоколи зборів.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Учасники товариства забов’язані:

§ дотримуватись положень установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів і інших органів управління товариства;

§ виконувати свої забов’язання перед товариством, зокрема пов’язані з майновою участю, а також вносити внески (оплачувати акції) у розмірі, порядку і засобами, передбаченими установчими документами;

§ не розголошувати комерційну таємницю і конфедеційну інформацію про діяльність товариства;

§ нести інші забов’язання, якщо це передбачено вище згаданим Законом, іншим законодавством України й установчими документами.

Товариство є власником: майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством внаслідок господарської діяльності; отриманих доходів; іншого майна, придбаного на підставі, не заборонених законом.

Реорганізація:

а) різновиди: злиття; приєднання; поділ; виділення; перетворення.

б) підстави: рішення вищого органу товариства; рішення антимонопольного органу про примусовий поділ згідно з антимонопольним законодавством. Порядок прийняття Антимонопольним комітетом України такого рішення регулюється Законом України від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції».

Підстави ліквідації:

1) закінчення строку, на який воно створювалось;

2) досягнення мети, поставленої при його створенні;

3) рішення вищого органу товариства;

4) рішення суду або арбітражного суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;

5) рішення арбітражного суду в порядку, встановленому Законом «Про банкрутство»;

6) інші підстави, передбачені установчими документами.

Підприємство, яке планується відкрити, буде належати до товариства з обмеженою відповідальністю — це товариство, що має статутний фонд, розділений на частини, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх внесків. Основна причина чому саме ця форма власноті була обрана — це, безумовно, те, що саме ця форма гарантує найбільшу прибутковість. І саме те, що всі учасники ризикують лише певною часткою свого капіталу, а саме, весеною при вступі до товариства. Саме товариство несе повну майнову відповідальність за своїми забов’язаннями перед кредиторами, тому й інтереси кредторів певною мірою захищені.

Особливістю товариства з обмеженою відповідальністю є наявність статутного капіталу (статутного фонду), якому присвячена ст. 144 ЦК України. Розмір статутного капіталу ТОВ не може бути меншим за розмір, встановлений ст. 52 Закону № 1576 і повинен бути не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. З 1 липня 2006 р. мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ складає 37 500 грн. Кожен з учасників має внести початковий внесок у статутний фонд не менше 30% зазначеного в установчих документах до моменту реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов’язання у визначений термін учасник сплачує за час прострочення 10% річних з недовнесеної суми.

ТОВ має право змінювати (збільшувати або зменьшувати) розмір статутного капіталу. Рішення про зміну розміра статутного капіталу дійсно зі дня внесення цих змін до державного реєстру.

Обов’язковою умовою збільшення статутного капіталу товариства є повнота внесення усіма учасниками своїх вкладів. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється статутом товариства і законодавством.

Зменьшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів товариства не допускається. Рішення ТОВ про зменьшення його статутного капіталу вступає до сили не раніше, ніж через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленному порядку.

Товариство має право, а у випадках, встановлених законодавством, зобов’язане зменьшити статутний капітал. Рішення про зменьшення статутного капіталу приймається спільним збором ТОВ. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінати свого представника в зборах учасників. Виконавчим органом ТОВ є колегіальний або одноосібний директор. Дерикцію очолює генеральний директор, а членами виконавчого органу можуть бути також і особи, що не є учасниками товариства.

Контроль за діяльністю дирекції ТОВ здійснюється ревізійною комісією, що створюється зборами учасників товариства з їх числа, у кількості, передбаченій установчими документами, але не менше трьох осіб.

3. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації підприємства

Державне реєстрація підприємства відбувається згідно Закону України про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців (зі змнами та доповненнями, які були внесені законами України від 3 березня 2005 року № 2452 — IV, від 3 березня 2005 року № 2454 — IV, від 23 червня 2005 року № 2704 — IV, від 25 вересня 2005 року № 2919 — IV.) а також згідно Конституції України.

Згідно Закону про державну реєстрацію під державною реєстрацією підприємства розуміється — засвідчення факту про заснову чи ліквідацію суб'єкта підприємчої дільності, а також здійснення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно процедури реєстрація виглядає так:

1) надання документів на державну реєстрацію, які встановлені Законом України;

2) перевірка вірності комплектуючих документів, які надаються державному реєестру, і повноти відомостей, наданих в державній реєстрації;

3) перевірка документів, що надаються державному реєстратору, за відсутності висновків для відмови в проведенні державної реєстрації;

4) занесення свідчень про суб'єкта госпорядування до Єдиного державного реєстру;

5) оформлення і видача свідоцтва про державну реєстрацію й виписку з Єдиного державного реєстру;

Підстави створення юридичних осіб залежать від виду юридичної особи, що створюється. Згідно з ЦК України вони поділяються на юридичних осіб публічного та приватного права. Юридичні особи публічного права створюються на підставі розпорядливого акту Президента України, органу державної власті, органу власті Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а приватного права — на підставі установчих документів (установчого договору, індивідуального або спільного акту, статуту).

Державну реєстрацію здійснює державний реєстратор — посадова особа, яка згідно з Законом про державну реєстрацію здійснює державну реєстрацію суб'єктів господарюваня. Державний реєстратор, після здійснення державної реєстрації, забов’язан сформувати реєстраційну справу, куди увійдуть усі документи, які подавалися для реєстрації. Реєстраційні справи зберігаються у державного реєстратора упродовж періода існування юридичної особи, а також упродовж трьох років після внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичною особою підприємницької діяльності (Єдиний державний реєстр — це автоматизована система збору, накопичення, захисту, обліку і надання інформації про юридичні особи та фізичні особи — підприємців. Він містить відомості, які стали відомі з реєстраційних карток юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими і загальнодоступними). Далі їх здають до архіву, де вони будуть зберігатися 75 років. Повернемося до пунку першого реєстраційного плану, а саме, необхідні документи.

Для здійснення державної реєстрації юридичної особи необхідно подати документи до державного реєстратора.

Вони подаються особисто засновником (засновниками) або уповноваженими нимм (ними) особами. Засновник або уповноважена ним особа, яка особисто подає документи, надає паспорт і документ, посвідчуючий його повноваження. Документом, посвідчуючим повноваження засновників (учасників), можуть бути:

доручення, засвідчене нотаріально;

наказ, рішення, розпорядження, протокол або інше рішення засновників (учасників) юридичної особи.

Повноваження інших осіб, які уповноважені здійснювати реєстрацію, підтверджуються нотаріально засвідченим дорученням.

Документи державному реєстратору можна не тільки подати особисто, але й надійслати рекомендованим листом на його адресу. Але тоді необхідні підписи засновників (учасників) на реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи нотаріально засвідчити.

Для державної реєстрації юридичної особи необхідно надати:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

копію рішення засновників або уповноваженого їми органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законодавством;

два екземпляра установчих документів;

документ, завсідчуючий внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи (копія квітанції, виданої банком, або копія платіжного доручення).

Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи є одночасно заявою про державну реєстрацію (Додаток 1). Її форма затверджена Наказом № 67.

Реєстраційний збор за реєстрацію юридичної особи складає 10 НМД, що складає 170 грн.

У випадку якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, окрім вищезазначених документів, додатково подається діюча довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи. Якщо законом передбачена необхідність дозволу Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання, то додатково подається (надсилається) копія рішення цих органів.

У Законі України від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» передбачені випадки і порядок отримання дозволу на узгоджені дії і концентрацію суб'єктів господарювання.

Якщо засновником (одним із засновників) суб'єкту підприємницькою діяльності є юридична особа, то його державна реєстрація підтверджується свідоцтво про державну реєстрацію, нотаріально засвідчена копія якого залишається у державного реєстратора.

Для державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, додатково подається документ, який підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження, у т.ч. виписування з торгового, банківського або судового реєстру. Цей документ повинен бути засвідчений у відповідності із законодавством країни його видачі, перекладений на українську мову і легалізований у консульському закладі України (якщо міжнародними договорами, у яких приймає участь Україна, не передбачено інших умов) або засвідчений у посольстві відповідної країни в Україні чи легалізований МІС України. Можна подавати оригінали цих документів або їх нотаріально засвідчені копії.

Відповідальність за невідповідність вимогам законодавства й недостовірність документів, які подаються для реєстрації, несе власник (засновник) або уповноважений їм орган.

Опис документів, що надаються юридичною особою Державному реєстратору для проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи, а саме, ТОВ «Мрія», як юридична особа надала такі документи:

1. реєстраційна картка на проведення державної реєстрації.

2. два примірники установчих документів.

3. копія квитанції, виданої банком, про сплату реєстраційного збору за державну реєстрацію.

4. документ, що посвідчує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або вкладеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

5. копія рішеннч засновником (учасників) або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи.

Документи отримано «15» червня 2006 р.

Державний реєстратор Міхайлічук______ А.Д. Міхайлічук

^{(підпис)}

М. П.

Копію опису отримав:

Лєщинський С.Д. «15» червня 2006 р. Лєщинський

^{(прізвище, ініціали заявника) (дата) (підпис)}

Існують також документи, що свідчать про відмову в реєстрації, вони представлені у додатках. Нижче розміщено свідоцтво, яке затверджує зареєстрованість юридичної особи «Мрія»., який є завершальним етапом реєстрації та реєстраційна картка, яка є однією з найголовніших складових процесу реїстрації.

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА

суб'єкта підприємницької діяльності -;

юридичної особи

Назва (повне найменування юрідичної особи)

Товариство з обмеженою відповідальністю

Найменування юрідичної особи

«Мрія»

Скорочене найменування юридичної особи

ТОВ «Мрія»

Місцезнаходження юридичної особи

Країна Поштовий індекс

Україна 866 000

Область

Донецька

Місто

Донецьк

Район

Ворошилівський

Вулиця

Челюскінцев

Будинок Корпус Квартира (офіс)

186а 2 34

Форма власності юридичної особи

Приватна

Вищий орган управління юридичної особи

Загальні збори

Розмір внеску до статутного або складеного капіталу 42 000

Розмір сплаченого внеску до статутного капіталу 21 000

Керівник юридичної особи

Лєщинський Станіслав Денисович .

_{(прізвище, ім'я та по батькові)}

Ідентифікаційний номер 1 234 555 689

II. Орган викрнавчої влади, до сфери управління якого налнжить юридична особа державної форми власноті чи юридична особа, в статутному фонді якої частка держави становить не менше 25 відсотків.

Найменування органу

Сторінку заповнив _Лєщинський С.Д. Лєщинський 15.06.2006

(прізвище,ініціали) (підпис) (дата)

III.Засновники юридичної особи

Найменування або прізвище, ім я, по батькові засновника

Лєщинський Станіслав Денисович

Ідентифікаційний ном 1 234 555 689

Місце постійного проживання засновника

Україна поштовий індекс

Донецька область 86 600

Район

Ворошилівський

Вулиця Будинок квартира

Челюскінцев 189 46

Розмір внеску до статутного капіталу (грн.) 21 000

Розмір оплаченого внеску до статутного капітал (грн.) 10 500

Найменування або прізвище, ім я, по батькові засновника

Ткаченко Лариса Сергіївна

Ідентифікаційний номер 3 454 555 689

Місце постійного проживання засновника

Україна поштовий індекс

Донецька область 86 600

Район

Калінінський

Вулиця Будинок квартира

Черниговская 19 26

Розмір внеску до статутного капіталу (грн.) 21 000

Розмір оплаченого внеску до статутного капітал (грн.) 10 500

Сторінку заповнив _Лєщинський С.Д. Лєщинський 15.06.2006

(прізвище,ініціали) (підпис) (дата)

IV.Основні види діяльності юридичної особи

V. Відомості про осіб, які мають право вчиняти юридичні особи без довіреності, у тому числі підписувати договори

Прізвище, ім'я та по батькові

Лєщинський Станіслав Денисович

Ідентифікаційний номер 1 234 555 689

Сторінку заповнив _Лєщинський С.Д. Лєщинський 15.06.2006

(прізвище,ініціали) (підпис) (дата)

4. Документальне оформлення рішення засновників про створення підприємства

Загальна характеристика порядка створення юридичних осіб

колективної організаційно-правової форми

Загальна

характеристика Загальні положення про створення Вимоги до установчих документів Нормативно-правове регулювання

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ)

Товариство, засноване одним або кількома особами, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначається статутом. учасники товариства не відповідають по забов’язанням товариства й несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх внесків.

Засновниками можуть бутифізичні і юридичні особи.

ТОВ може створюватися одним засновником.

Якщо засновників декілька, то у разі необхідності вони укладають договір про засновництво товариства, який не є установчим документом.

Обмеження по створенню:

— ТОВ не може мати своїм единим учасником інше господарче товариство, учасником якого також є одна особа;

— особа може бути учасником лише одногоТОВ, до складу якого входить один учасник.

Найменування повинно містити «найменування товариства», а також слова «товариство з обмеженою відповідальністю».

Статутний фонд ТОВ повинен бути не менший за суму, еквівалентну 100 мінімальним заробітним платам виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент його створення.

К моменту реєстрації засновники повинні сплатити 50% суми їх внесків, решта суми внеску вноситься протягом року з моменту створення.

Органи управління ТОВ: загальні збори, виконавчий орган (дирекція або директор), ревізійна комісія.

У статуті обов’язково повинні міститися відомості про:

· найменування, вид й цілі діяльності;

· склад засновників;

· його місцезнаходження;

· органи управління товариством, їх склад та компетенції;

· порядок прийняття органами управління рішень, включаючи перелік питань, за якими необхідно одностайна або кваліфікована більшість голосів;

· порядок вступу до товариства й виходу з нього;

· розмір статутного фонду, з визначенням частини кожного засновника;

· склад й порядок внесення внесків засновниками;

· розмір й порядок формування резервного фонду;

· порядок формування майна;

· порядок формування й розподілу прибутку;

· порядок передачі (переходу) частини у статутному фонді;

· порядок реорганізації або ліквідації.

Статутом може бути встановлений порядок визначаення часток учасників в залежності від зміни вартості майна, внесеного в якості внеску, й додаткових внесків; випадки скликання позачергового загального збору та ін.

Статті 79 — 92 ГК України, статті 140 — 150ЦК України, Закон України від 19.09.91р.№ 1576-ХІІ"Про господарчі товариства"

ПРОТОКОЛ ЗАГАЛЬНОГО ЗБОРУ УЧАСНИКІВ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

ПРОТОКОЛ № 1

зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю

«Туристичне агентство «Мрія»

м. Донецьк «18» червня 2006р.

Присутні:

1. Лєщинський Станіслав Денисович

2. Ткаченко Лариса Сергіївна

або 100% складу учасників.

Збори визнані правомочними вирішувати всі питання порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

Слухали:

1. Про заснування товариства з обмеженою відповідальністю

Туристичне агентство «Мрія».

2. Про визначення розміру Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Туристичне агентство «Мрія».

3. Про визначення розміру та форм часток Засновників до Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Мрія».

4. Про затвердження Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Мрія».

5. Про призначення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Мрія».

Ухвалили:

1. Заснувати Товариство з обмеженою відповідальністю

«Туристичне агентство «Мрія».

2. Визначити розмір Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю у сумі сорок дві тисячі (сума прописом) гривень.

3. Визначити розмір та форми часток Засновників до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю у наступному співвідношенні:

Лєщинський Станіслав Денисович в рахунок своєї частки вносить двадцять одну тисячу (сума прописом) гривень, що складає 50% Статутного капіталу.

Ткаченко Лариса Сергіївна в рахунок своєї частки двадцять одну тисячу (сума прописом) гривень, що складає 50% Статутного капіталу.

4. Затвердити Статут Товариства з обмеженою відповідальністю.

5. Призначити Лєщинського Станіслава Денисовича на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю.

Визначити, що директор ТОВ має право без довіреності вирішувати всі питання, пов’язані з фінансово-господаоською діяльністю Товариства (має право першогопідпису), в тому числі оформлювати від імені Товариства кредити, підписувати договори, зокрема застави, та додатки до них; представляти Товариство у всіх підприємствах, організаціях та закладах незалежно від форми власності та підпорядкування.

По всім питанням порядку денного голосували одностайно.

Підписи Засновників:

Лєщинський С.Д.

Ткаченко Л.С.

5. Розробка установчих документів. (Додати: Статут; Установчий договір)

Установчі документи юридичної особи — це документи, які визначають індивідуальні особливості конкретної юридичної особи у рамках діючого законодавства. Ст. 8 Закону України «Про підприємництво» називає два види установчих документів: статут (Додаток 2) і рішення одного або кількох власників або уповноваженого ним (ними) органів про створення суб'єкта підприємницької діяльності (якщо власників або органів два і більше, то таким рішенням є установчий договір (Додаток 3)).

Зміст статуту підприємства визначається ст. 9 Закону «Про підприємства в Україні». У статуті підприємства згідно з ст. 57 ГК України визначаються власник і найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі господарчої діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція і повноваження трудового колективу та його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації і припинення діяльності підприємства. До статуту можуть включатися положення, пов’язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносни, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення і структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг тощо. У статуті підприємства визначається орган, що має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет тощо).

одним з немайнових прав суб'єктів підприємництва — юридичних осіб є те, що тільки власнику належить право використовувати фірмове найменування у підприємницькій діяльності різними способами, зокрема, під час реклами товарів, як елемента знака для товарів і послуг, передавати право використання найменування іншим особам. Це право регулюється (у тій мірі, в якій воно не суперечить законодавству України) Положенням про фірму.

Відповідно до п. 2 ст.9 Закону України «Про підприємства в Україні» у найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня тощо). Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Це обмеження розповсюджується й на використання повних або скорочених найменувань органів державної влади, органів місцевого смоврядування й похідних від ним найменувань, а також найменувань, тотожніх найменуванню іншого суб'єкту підприємницької діяльності, яке внесено до Єдиного державного реєстру. Найменування юридичної особи вказується у його установчих документах й вноситься до Єдиного державного реєстру.

Спеціальні вимоги до установчих документів господарських товариств містяться у ст. 4 Закону «Про господарські товариства». Установчі документи господарських товариств повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Товариство створюється на основі статуту або установчого договору, якщо інше не передбачено законом. Товариство, яке створюється однією особою, діє на основі статуту. Наше новостворене підприємство діє згідно двох керуючих осіб, саме тому більш детально буде розглянуто установчий договір. Установчий договір визначає порядок й умови погоджених дій засновника. Його метою є урегулювання забов’язання створити юридичну особу двома або більше особами.

Установчий договір - це цивільно — правовий договір, яким засновники юридично закріпляють свій намір стровити підприємство з тією чи іншою назвою. Існує чотири головних складових установого договору, без яких не можливим було б фактичне існування підприємства:

1) відомость про порядок спільного володіння юридичною власністю;

2) умови передачі юридичній особі майна;

3) відомості про частки в уставному фонді кожного із засновників юридичної особи;

4) порядок розподілу прибутків й збитків;

Установчий договір має бути подписаний усіма засновниками підприємства.

Правоохоронним засобом примусового характеру, що застосовується у разі невідповідності законодавству установчих документів, може бути визнання в судовому порядку недійсними установчих документів (повністю або в частині).

Якщо засновники хочуть, щоб підприємство набуло статусу повноціонної одиниці тієї чи іншої галузі, вони неодмінно мають скласти статут підприємства.

Статут підприємства - це локальний правовий акт юридичної особи, регулюючий разом з нормами діючого законодавства правову основу його діяльності. Він описує юридичний статус підприємства, предмет й цілі його діяльності, види діяльності юридичної особи, майно юридичної особи, порядок управління юридичною особою, порядок розподілу прибутків й збитків, порядок припинення діяльності і т.д. Статут й положення затверджуються власником (власниками) юридичної особи або їх представниками, органами або іншими суб'єктами, передбаченими законодавством. Для держаної реєстрації необхідно подавати два екземпляра установчих документів, один з яких повернуть з поміткою про державну реєстрацію.

6. Обгрунтування вибору закладу банка й відкриття тимчасового поточного рахунку (При виборі закладу банка необхідно приділити

увагу тому, за які операції сплачує власник поточного рахунку і за що власнику поточного рахунку сплачує заклад банку)

Для формування установчого фонду засновники можуть відкривати в банківській установі один рахунок в національній та іноземній валюті. Кошти на цей рахунок перераховуються засновниками (учасниками) для формування установчого фонду господарчого товариства перед його реєстрацією, як юридичної особи.

Цей рахунок починає функціонувати як поточний лише після отримання документів про реєстрацію господарчого товариства. У випадку відмови в реєстрації чи інших випадках кошти повертаються засновникам (учасникам), а рахунок закривається.

Для того щоб відкрити рахунок для формування установчого фонду до банку відправляється:

Рішення засновників щодо визначеня особи, якій буде надано право розпоряджувального підпису при дїйсненні операцій на цьому рахунку;

Копія установчого договіру, засвідчена нотаріально (якщо хоча б один з засновників є фізичною особою);

Заява про відкриття рахунку, підписана уповноваженою засновниками особою;

Картка зі зразком підпису особи, якому засновники надають право розпоряджувального підпису, засвідчена уповноваженим працівником працівником банку;

Після відкриття рахунку необхідно потурбуватися про встановлення ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Ліміт залишку готівки у касі - це граничний розмір готівки, яка може залишатися у касі у позаробітничий час.

Порядок встановлення ліміту залишку готівки у касі регулюється Інструкцією за готівковим обігом.

Встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунка встановлення ліміта залишку готівки у касі, який підписується головним (старшим) бухгалтером й керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До уваги приймається строк здачі підприємством готівкового прибутку (готівки) для його зарахування на рахунки у банках, встановлений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремлених підрозділів складається окремий розрахунок ліміта залишку готівки у касі.

Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється й доволиться до їх відомості відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства — юридичної особи.

Підприємства, які починають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків. Встановлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядається за фактичними показниками діяльності.

Для того, щоб обрати необхідне відділення банку необхідно звернути увагу на два фактори:

Перший — це надійнисть та репутація банку, до якого маєте розмістити свої кошти.

Другий — «зарплатня» по вкладу, а саме відсоткові ставки не депозитних вкладах, які пропонуються банком. Найпростіший засіб — це самостійний аналіз інформації, яку ви маєте отримати або в самому банку або на його офіційному сайті. Зверніть увагу на те, скільки років знаходиться банк на ринку, які послуги пропонує, порівняйте рівень відсоткових ставок за депозитами різних банків.

Проаналізувавши всі фактори, зупинимося на банку «Аваль». Цей банк надає великий перелік послуг, серед яких найбільш економними вз рахунрк власного часу є:

· клієнт не прив’язан в обслуговуванні до конкретного операціоніста і навіть відділенню. Він може обслуговуватися у тому місці, де йому зараз зручно;

· клієнт має право зняти з рахунку будь яку суму, яка не обмежена мінімальною чи максимальною сумою, однорозавого зняття коштів;

· операційно-касове обслуговування є безкоштовним;

· до послуг клієнта уникальна пропозиція сплати за розрахунково-касове обслуговування — комісія за утримання рахунку, яка включає в себе великий перелік послуг, дозволяючи клієнту не думати про можливі витрати при втраті виписувань, розшуку платежів, отриманні довідок та у інших нестандартних ситуаціях;

· існує система заохочувальних засобів для постійних клієнтів, та система знижок для юридичних та фізичних осіб — підприємців. Нижче представлена таблиця основних послуг, які надаються банком щодо відкриття поточного рахунку підприємством, основні відсотки, які отримує банк за надання тих чи інших послуг.

7. Порядок формування статутного капіталу відповідно до діючого законодавства України. Процедура передплати акцій при створенні

відкритого акціонерного товариства.

Статутний капітал — це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внесками засновників (учасників) до капіталу підприємства, тобто сума капіталу, яку формують підприємства, зокрема господарчі товариства, для початку своєї діяльності.

Статутний капітал є незмінною, стабільною величиною, яка забезпечує юридичну можливість існування підприємства. Так, обов’язковою умовою функціонування підприємства є збереження статутного капіталу на рівні, не нижче, ніж передбачена Законом України від 19.09.91р. № 1576-ХІІ «Про господарчі товариства» мінімальна величина. Необхідність дотримання цієї вимоги полягає у захисті інтересів кредиторів. Кредитори можуть розповсюджувати свої претензії лише на активи підприємства, тоді як власники не несуть відповідальності по зобов’язанням. У такому разі гарантією захисту інтересів кредиторів є дотримання обов’язкової вимоги наявності чистих активів, вартість яких за величиною повинна бути не менш, ніж зареєстрований статутний капітал.