Михайлов Олександр Якович

Михайлов Олександр Яковлевич

Народный артист России.

Родился 5 жовтня 1944 р. в пос. Оловянное Читинської області. Батько — Баранов Яків Миколайович (1910 г. рожд.). Мати — Михайлова Степанида Наумовна (1914 г. рожд.). Дружина — Мусатова Віра Костянтинівна (1945 г. рожд.). Син — Михайлов Костянтин Олександрович (1969 г. рожд.).

Будучи з дитинства людиною цілеспрямованим, Олександр Михайлов має досить спеціальностей, закінчивши ремісничого училища. У той самий короткий час він мріяв зв’язати своє життя з Тихим океаном і став моряком. Пізніше, списавши до берега, працював заводі электромехаником, потім — на швейної фабриці. Познайомившись зі студентами Далекосхідного університету, почав брати участь у спектаклях студентського театру мініатюр. Так народилося бажання стати актором.

Преодолев безліч життєвих труднощів і перепон, Олександр Якович реалізував свою мрію: в 1965 р. надійшов Далекосхідний інститут мистецтв, а після закінчення інституту, в 1969 р., почав витрачати час на Приморському крайовому драматичному театрі ім.Горького (г.Владивосток). За рік перейшов в Саратовський академічний театр драми, де пропрацював десять років. З 1980 по 1985 рік А. Я. Михайлов грав у московському театрі им. Ермоловой.

Среди театральних робіт Олександра Михайлова такі складні і багатогранні образи російського й зарубіжного класичного репертуару, як: Раскольніков («Злочин покарання» Ф.М.Достоевского), князь Мишкін («Ідіот» Ф.М.Достоевского), Вершинін («Три сестри» А.П.Чехова), доктор Астров («Дядько Ваня» А.П.Чехова), Гектор («Будинок, де розбиваються серця» Б. Шоу пера) і з інші. Усього артистом виконане театрі більш як 50 ролей.

С 1985 р. Олександр Михайлов — артист Державного академічного Малого театру. Серед найбільших творчих удач Михайлова на найстаршою московську сцену — Костянтин («Діти Ванюшина» С. Найденова), Джеймс («Довгий день іде у ніч» Ю. О «Ніла), Вайнер («…І Аз воздам» С. Кузнецова), Хрущов («Лісовик» А.П.Чехова), Іоанн Грозний («Цар Іоанн Грозний» А.К.Толстого), Дорн («Чайка» А.П.Чехова). Ці образи дозволяють побачити, що артист має найширшим творчим діапазоном. Його цар Усієї Русі Іоанн величний у своєму падінні, в приниженні і каяття — граючи цією роллю, Михайлов сягає воістину трагічних висот, примушуючи глядачів відчувати майже болісне співчуття до розкаюваному тирану.

Врач Хрущов справедливий, різкий, безкомпромісний, суворий — Михайлов грає людину, прагне врятувати природу від винищення, але з вміє протистояти жорстокості в людські стосунки. І іншим постає маємо інший чеховський доктор — Дорн, сумний, іронічний, досвідчений життям. Чарівний людина, розуміє й усіх, але нікому неспроможна допомогти — таким ми бачимо Дорна у виконанні Олександра Михайлова.

Что ж пояснює ці роботи? Талант артиста, вміє вибудувати своєї ролі з віртуозною влучністю і бездоганний смак. Особливо хочеться відзначити серйозний, вдумливий підхід Михайлова до кожної ролі. Так, працюючи над чином Іоанна Грозного, Олександр Михайлов вивчав історичні джерела, розповідають звідси царя, і отримав висновку, що досить поширену думку про Жанні Грозному як «про кровожерливому лиходії, не так, а цар Іоанн був яскравою, видатної особистістю своєї епохи. Це поглиблення до історії позначилася на трактуванні артистом своєї ролі.

Огромную популярність принесли А. Михайлову роль кіно. Він знімався б у фільмах: «Приїжджаючи», «Чоловіки», «Зачарований мандрівник», «Любов і голуби», «Змієлов», «Скажені гроші», «Ризик — шляхетну справу», «Викрадення «Савойї», «Білий сніг Росії» і багатьох інших. На рахунку артиста понад 50 відсотків робіт у кіно. З найбільшим успіхом Михайлов грав наших сучасників, сильних духом людей, які мають цільною натурою. Особливо запам’яталися глядачам його Павло Зубов («Чоловіки»), Вася Кузякин («Любов і голуби»), Павло Шерехів («Змієлов»). Саме собою участь Олександра Михайлова — вже певна гарантія успіху фільму.

За виконання роль фільмі «Чоловіки» артист удостоївся Державної премії РРФСР. Він також став лауреатом премії Ленінського комсомолу — «за талановите втілення образів сучасників у кіно і високу виконавчу майстерність». Михайлов був двічі - в 1982 і 1986 рр. — відзначений як «найкращий актор року» за виконання ролей у фільмах «Чоловіки» і «Змієлов». Олександр Михайлов багаторазово отримував призи в різних фестивалях, почесні грамоти низки організацій корисною і міністерств. Крім акторських робіт, Михайлов займався режисурою у кіно. Він поставив фільм «Тільки йди».

Александр Михайлов часто виступає перед глядачами з концертними програмами. Акомпануючи собі на гітарі, він виконує російські романси, пісні часів громадянську війну, козачий фольклор… Олександр Якович займався збиранням фольклору в поїздках по рідним місцях. А любов до пісні вимальовується в нього, як і в багатьох сибіряків, з дитинства: батько вчив Олександра співати козачі пісні. Концертні програми Михайлова користуються більшим успіхом у глядачів і завжди збирають повні зали.

Александр Михайлов любить російську класичну літературу. До його улюблених поетів і письменників — А. С. Пушкин, Ф. М. Достоевский, А. П. Чехов, С. Есенин, И. Ильин, Джек Лондон, В. Распутин, В. Шукшин, Г. Шпаликов та інші. Займається спортом — волейболом, баскетболом, легкої атлетикою. Вільний час приділяє спілкуватися з природою.

Живет і працює у г. Москве.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.