Правоохоронні органи Росії

Правоохранительные органи Росії 1 ІСТОРІЯ АДВОКАТУРИ РОСІЇ.

Появление професійної адвокатури у Росії пов’язані з судової реформою 1864 г. Адвокатура стала новим юридичним установою Росії. У дореформене час роль адвокатів виконували приватні особи — стряпчі чи заступники у справі. Їх функції не регулювалися законодавчо, і до них не пред’являлося ніяких вимог. Їх обов’язок обмежувалася упорядкуванням деяких документів.

По судовим статутам 1864 г. Адвокати розділилися на 2 групи: присяжні повірені й потужні приватні повірені. Присяжные поверенные — об'єднувалися в коорпорацию зі своїми внутрішнім самоврядуванням, виборними органами (поради) і надзорами над діяльністю із боку судових установ. Их задачи — захист з кримінальних справ, представництво у справах і юридич. Консультації. Вимоги — вік 25 років, вищу освіту, 5 років судової практики. Існував інститут помічників присяжних повірених (особи із вищою освітою, але не матимуть суддівської практики). Ради присяжних повірених — органів самоврядування коорпорации. Посади голови і членів ради ніхто виборні. Рада — приймав і звільняв присяжних, здійснював дисциплінарну практику, розподіляв безкоштовні справи, регулював суперечки між присяжними та інших. Рішення ухвалювались більшістю голосів. Діяльність ради контролювалася судової палатою. У 1874 г. Був заснований інститут частных поверенных. Їм видавалися свідоцтва, виходячи з яких приватні повірені могли брати участь у виробництві цивільних дел.

В такому вигляді адвокатура існувала до 1917 года.

2 ПОНЯТТЯ СУДОВОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Судебной інстанцією считается суд, виконує той чи інший судову функцію, пов’язану з дозволом судових дел.

Суд 1-ї инстанции — приймає рішення з суті питань, які є основними для цієї справи. Це може робити будь-який суд.

Суд 2-ї касационной инстанции покликаний перевіряти законність і обгрунтованість вироків та інших судових рішень, котрі вступили в чинність закону. Цим можуть займатися суди, крім судів основної ланки і касационные колегії в арбітражних судах.

Надзорная инстанция — це підрозділи судів, наділені правом перевіряти законність і обгрунтованість вироків та інших судових рішень, які почали чинність закону. (Це можуть робити президії судів середньої ланки і колегії і президія Верховним судом РФ, пленуми арбітражних судов).

Вышестоящая инстанция — це суди, що займають вищий щабель стосовно даному суду.

Высшая судова инстанция — це Верховного суду РФ й Вищий арбітражного суду РФ.

3 СУДИ СУБЪЕКТОВ РФ.

Краевой, обласної, міської (Москва і Пітер), верховні суди республік, суди автономної області й автономних округів, — це суди суб'єктів РФ, це — суды середнього звена. Суди цього рівня складаються з голови, заступників голови, голів судових колегій, членів суду й народних засідателів. Вони у складі президії суду, судової колегії у справах, і з кримінальним. Колегії рассматривают справи з 1-ї інстанції, і в касаційному порядку, президиум розглядає справи в самісінький порядку нагляду.

При розгляді справи з 1-й инстанции колегія чи діє у складі головуючого і 2-х народних засідателів чи 3 судьи-профессионала. Суд присяжних (крайової, обласної, міської суди) чи діє у складі судді та дванадцяти присяжних. Зблизька справи в самісінький кассационном порядку колегія чи діє у складі головуючого і 2-х членів суду. Президія формує з п’яти членів суду колегії. Колегії поділяються на судові склади. Голова суду призначає голів складів. Усередині складу всі члени (суду) закріплюється за певним територіальним районом. Президія складається з голови, його, і досвідчених членів суду. Склад президії стверджується президентом. Президія розглядає справи в самісінький порядку назора за протестами прокурорів і голів судів цього рівня.

Заседание судів цього рівня проводяться не рідше 2-х кожного місяця. Рішення ухвалюються відкритим голосуванням більшістю голосів членів президії. Також президія вирішує питання організаційного характеру (узагальнює практику, розглядає вози і заяви громадян, тощо.).

Также президії можуть здійснювати законодавчу инициативу.

5 СПІВВІДНОШЕННЯ ПРАВООХРАНКИ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ.

Правоохранительные органи — одне з вступних дисциплін, дає вихідні інформацію про правоохоронної діяльності. Ці дані перебувають у взаємозв'язку коїться з іншими даними, які даються нам щодо багатьох суміжних дисциплін. Конституционное право дает загальне полотно ролі й місця правоохоронних органів у всіх органів держави. Робиться з урахуванням положень конституції (РФ і республік). Административное право изучает закономірності організації та функціонування таких виконавчих (державних і правоохоронних) органів, як МВС, МІН'ЮСТ та інших. Також ця дисципліна повідомить щодо правил застосування адміністративної відповідальності провини. Уголовный процес анализирует зміст діяльності всіх прав. Органів і дає чітке уявлення у тому, як мають діяти прав. Органи при розкриття злочинів. Гражданский процес имеет справа переважно із вмістом діяльності суду. Прокурорский нагляд существенно доповнює матеріал на одному з дисципліни «правоохоронні органи» — темі: прокуратуру й її органи. Не ізольована право охранка і зажадав від Теории і Історії держави й права — познание багатьох питань діяльності суду, прокуратури, адвокатури вимагає загальнотеоретичного та історичного підходів. Т.а. дисципліна «Правоохоронні органи» взаємодіє зі іншими юридичними дисциплінами, черпає їх відомості собі доповнює їх своїми сведениями.

6 ЗАКОН «ПРО СТАТУС СУДДІВ» — СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

Закон «Про статус суддів» було прийнято Б.Єльциним 26 червня 1992 года.

Статус суддів — это сукупність цих, властивих лише суддям, правий і обов’язків. Цей статус є єдиним всім суддів, але ці означає, що це судді перебувають у рівному становищі, т.к. існує розмежування між суддями різних судів. Усю сукупність правий і обов’язків, визначальних статус судді можна згрупувати на кілька блоков:

Права й обов’язки, пов’язані з формуванням суддівського корпусу (вимоги, запропоновані кандидатам, правила відбору мови кандидатів і наділення їх судовими повноваженнями). Права й обов’язки суддів, реалізація яких гарантує можливість незалежного своїх повноважень (особливі правила преостановления і припинення повноважень, вихід у відставку з наданням низки пільг тощо.). Права й обов’язки, щоб забезпечити активна суддів у суддівському самоврядуванні. 7 СУДОВІ ОРГАНИ. РОЗГЛЯД СПРАВ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ.

Суд другий (касаційної) інстанції покликаний перевіряти законність і обгрунтованість вироків та інших судових рішень, котрі вступили в чинність закону. У системі спільних цінностей і військових судів у цьому можуть виступати суди, крім судів основної ланки (верховні суди республік, крайові, обласні, міські у Москві Пітері, суди автономної області й автономних округів, Верховного суду РФ, суди військових округів, флотів, видів ВР і груп військ, Військова колегія Верховним судом РФ). У арбітражних судах цю функцію виконують спеціально створювані у складі цих судів касаційні колегії. У загальних судах середньої й вищої рівня теж утворюються касаційні колегії. Перевірку законності вироків, винесених з участю присяжних і які почали чинність закону, здійснює касаційна палата, утворена у складі Судової колегії з кримінальних справ Верховним судом РФ.

8 ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ ВІДБОРУ НАРОДНЫХ І ПРИСЯЖНИХ ЗАСІДАТЕЛІВ.

Требования, які пред’являються до кандидатів у судьи — наявність громадянства РФ, вищу освіту (ці вимоги рівні всім судів). Судді констит. суду мають як мати вищу освіту, а й мати хорошою кваліфікацією у сфері права. Вік — для основної ланки — 25 років, середня ланка — 30 років, Верховний Головнокомандуючий і Вищий арбітражний — 35 років, Конституційний — 40 лет.

Предельный вік необмежений. Стаж роботи за фахом — вищі суди — щонайменше 10 років,.

Конституционный суд — 15 років, в інші суди — щонайменше 5 років. Також до рядових суддів можуть бути пред’явлені вимоги, пов’язані зі своїми моральним обличчям і індивідуальними особливостями поведінки.

Судьи неможливо знайти депутатами і належати до політичних партіям й рухів. Посада судді Демшевського не дозволяє займати ще якусь посада і займатися підприємництвом та інших. (можна наукову, викладацької і той творчої діяльністю). Отбор кандидатов починається з прояви ініціативи. Потім складаються іспити посаду судді (при переобранні судді у вищестоящий суд іспит не здається). Рез-ты іспитів дійсні 3 року. Після успішного здавання іспиту кандидат отримує (або отримує) рекомендацію від кваліфікаційної колегії. Потім усе даних про кандидата передаються голові вищого суду. Слідом інформацію про кандидатів направляють у адміністрацію президента спеціальну комісію, що й виносить свій висновок. Наделение повноваженнями — суддів судів призначає Раду Федерації за поданням Президента. Судді інших судів призначаються безпосередньо президентом (Указом). Наприкінці від цього суддя має принести присягу. Прекращение повноважень для суддів Констит. Судна термін трохи більше 12 років, або до70 років. Судді військових судів займають посади поки служать. Народні судді служать 5 років, і якщо добре служать, їх призначають безстроково.

9 КРАЙОВОЇ, ОБЛАСТНОЙ І РІВНІ ЇМ СУДИ. СТРУКТУРА І КОМПЕТЕНЦІЯ.

Краевой, обласної, міської (Москва і Пітер), верховні суди республік, суди автономної області й автономних округів, — це суди суб'єктів РФ, це — суды середнього звена. Суди цього рівня складаються з голови, заступників голови, голів судових колегій, членів суду й народних засідателів. Вони у складі президії суду, судової колегії у справах, і з кримінальним. Колегії рассматривают справи з 1-ї інстанції, і в касаційному порядку, президиум розглядає справи в самісінький порядку нагляду.

При розгляді справи з 1-й инстанции колегія чи діє у складі головуючого і 2-х народних засідателів чи 3 судьи-профессионала. Суд присяжних (крайової, обласної, міської суди) чи діє у складі судді та дванадцяти присяжних. Зблизька справи в самісінький кассационном порядку колегія чи діє у складі головуючого і 2-х членів суду. Президія формує з п’яти членів суду колегії. Колегії поділяються на судові склади. Голова суду призначає голів складів. Усередині складу всі члени (суду) закріплюється за певним територіальним районом. Президія складається з голови, його, і досвідчених членів суду. Склад президії стверджується президентом. Президія розглядає справи в самісінький порядку нагляду за протестами прокурорів і голів судів цього рівня.

Заседание судів цього рівня проводяться не рідше 2-х кожного місяця. Рішення ухвалюються відкритим голосуванням більшістю голосів членів президії. Також президія вирішує питання організаційного характеру (узагальнює практику, розглядає вози і заяви громадян, тощо.).

Также президії можуть здійснювати законодавчу инициативу.

10 ЗАКОН РРФСР «Про МІЛІЦІЇ». СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

В законі РФСФСР «Про міліцію» визначає поняття міліції, ставить її основні завдання, визначає правову основу принципи діяльності міліції. У другому розділі цього закону визначається організація міліції (розподіл на Кримінальний, місцеву чи міліцію громадську безпеку). У три розділі дано статус міліції (правничий та обов’язки). У 4 розділі регламентується застосування міліцією фізичної сили, зброї та боєприпасів спецзасобів (де, коли як застосовувати перелічені вище заходи). У 5 розділі регламентуються організаційні питання (підготовка кадрів, службових обов’язків ментів, приймання і звільнення, проходження служби, оплата праці. О 6-й розділі вказуються гарантії правовій і соціальній захисту мусоров. У більшості інших розділах розповідають про матеріальне забезпечення міліції, про гарантії законності дій ментів і т.п.

Закон набрав чинності Постановою Верховного ради РРФСР 18 квітня 1991 года.