Документы у операціях

Документы в торгових операциях

Введение

.

Цель даної курсової роботи — показати роль документів і майже торговельних відносин за і результати, необхідність їх взаимодействия.

Давным-давно, під час значного розвитку писемності було вперше згадано слово «Документ». Протікало час і з недостатнім розвитком людську думку документ став використовуватися у різноманітних галузях діяльності людей. До того ж у сфері торгових отношений.

Появление поділу праці первіснообщинному суспільстві призвело до появи таких елементів як «товар, гроші, ринок», їх з'єднувальною ланкою стали торгові відносини. З розвитком та ускладненням цих відносин людина було запам’ятовувати різноманітну багатофункціональну інформацію. Вони почали записувати інформацію в різних предметах. Відтоді з упевненістю сказати, що документи залучатися у відносинах. Упродовж багатьох століть слаживались закони торгових взаємин української й водночас відповідно удосконалювалося і ускладнювалося ведення документов.

Если раніше інформацію записували в різних предметах, потім, та й у час основним носієм інформації стала папір. Людина такий є, що завжди намагається спростити, полегшити свою працю. Тому на згадуваній зміну папері впроваджуються досконаліші магнітні носії. Там інформація компактно і зручно поміщається на маленькій площі, що полегшує її хранение.

С збільшенням ролі міжнародних відносин Захід дедалі більше входить у наше життя. З’являються різні информационно-торговые комп’ютерні (відносини) розробки, адаптовані до умов. Нині замість 10 людина в обробці документального потоку потрібно лише 2−3 людини, володіють навичками роботи за комп’ютером. Сьогодні під час проведення великий та вчинках значної торгової операції практично неможливо уникнути застосування информационно-технических розробок. Існують компанії, що спеціалізуються лише з розробці «торгових комп’ютерних систем» та його адаптацією до сучасних ринковим умовам. Призначені вони, переважно, для полегшення роботи економістів, бухгалтерів, менеджерів та інших спеціалістів у галузі торгових взаимоотношений.

В основному документи у торгових операціях виконують функцію обліку. Використовуються всі види обліку. Оперативний облік — від використання всередині економічного суб'єкта. Дані статистичного обліку — для прогнозування розвитку торговельних відносин за. Бухгалтерський облік — для контроля.

Документ

Определение документа можна буде говорити через специфіку його розуміння різними етапах історичного поступу. Поняття «документ» як найтісніше пов’язані з інформацією, оскільки документ є його основним носієм. «Інформація» в перекладі означає: новини, відомості, дані. Поняття інформації, що застосовується в соціально-гуманітарних науках, може бути витлумачено як певна сукупність відомостей, визначальних міру наших знання тих чи інших подіях, явищах, фактах та його взаимосвязи.

В технічних і природних науках, розвивають особливу теорію інформації, існує інше, специфічне уявлення про інформацію, яке, зокрема, лягло основою сучасної кибернетики.

Множественность значень поняття інформації, що у сучасної науці, зовсім не від знімає того очевидного факту, що є найважливіший аспект відображення матеріального світу, зокрема соціального отражения.

Обмен інформацією є необхідною передумовою життя людського суспільства. Інформація завжди допомагала правильно відбивати що відбуваються і взаємодіяти ними. Але як з її появою начертательного способу фіксації інформації - «листи» — можна казати про документе.

Документы з’явилися як додаткові кошти на спілкування людей. Вони були викликані до життя передусім необхідністю закарбувати, закріпити, передати словами те чи інше повідомлення. Носії, матеріальні предмети, у яких фіксується інформація, виконували у часи, переважно, функцію свідоцтва. Тому латинське слово «documentum» означає «доказательство».

В російській мові термін «документ» виник у XVIII в. Цар Русі Петро перевів його як «письмове свідчення». Отже, документа присвоювалося передусім правове значення. Поняття документа як письмового джерела, має юридичної чинності, збереглося й в XX в. Приміром, в енциклопедичному словнику у Павленкова документом вважається: 1. Будь-яка папір, складена порядком і що може доказом прав на щось, 2. Взагалі всяке письмове доказательство.

Но вже у нормативних актах дореволюційної Росії в XIX ст. — початку XX в. з організації управління і діловодства термін «документ» майже употребляется.

В практичної діяльність науково-дослідних закладів поняття документа також ототожнюється з визначенням «ділова папір», «акт», «справа». Закони та документальні матеріали установ дають можливість визначити, який сенс входить у кожне з цих понятий.

Если XVII в. в визначення документа входило насамперед, його правове значення, то ХІХ ст. виділяється новий аспект — значення документа під управлінням. Документом вважається інформація, зафіксована за формою і призначена реалізації процесу управления.

В радянське час термін «документ» як синонім слова «ділова папір», вживався в деяких законодавчі акти, повторювала його й література 20−30-х років. Поступово термін «ділова папір» замінили на «службовий документ».

Из вищевикладеного можна дійти невтішного висновку, що у визначення документа можна назвати відповідно до тим періодом часу були три аспекти — правової, управлінський, історичний. Та оскільки документ є дослідження багатьох наукових дисциплін, у визначенні його зазвичай переважає якусь одну аспект, хоча інформаційна природа його очевидна, саме поняття «документ» визначається різним способом, оскільки в основі беруть різні критерії - мета створення, форму, спосіб відтворення інформації та т. д.

Документ — будь-який матеріальний носій з закріпленої у ньому інформацією будь-якій мові і у будь-який спосіб на подальше звернення до інформаційних системах.

В правової науці документ вивчається як документування і документных правоотношений.

По державному стандарту, документ — цей засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації про факти, подіях, явищах об'єктивної роботи і уявній діяльності. Звідси можу зрозуміти собі, що він — передусім свідома діяльність людини. Закріплена інформація, виконана з прямою участі людини, що він створює документ, або за непрямою участю, коли така інформація, закрепляемая технічними засобами, створеними людиною. До того ж свідоме закріплення інформації може бути виражено без слів чи жодних знаків чи символів, оскільки є уявним відображенням дійсності. Тому основний значеннєве значення документа узагальнюється в визначенні його як закріплення інформації. Багато важить і обставина, що про факти, подіях є об'єктивної дійсністю і уявна діяльність дозволить бути закріплена різним способом — листом, графікою, фотографією, звукозаписом, відеозаписом та інших. І особливо відмінну, важливу роль грає, якою матеріалі документ створюється — папірус, пергамент, папір, фотоплівка, відеокасета, дискета тощо. д.

Так який у мене впритул торкнувся поняття «документ», він недоглядом, якщо не опишу, які функції виконує документ.

Документ має певними функціями. Це є її цільове призначення, органічно притаманне тільки йому, незалежно від цього, усвідомлена чи не усвідомлено вона автором. Інакше кажучи, фіксуючи у документі інформацію, його автор які завжди програмує якусь функцию.

При вивченні цих функцій з’являється возможность:

Уяснить справжню Мети створення документи й що полягає у ньому інформації,.

Правильно зрозуміти роль документа у цій соціальну структуру, цієї системи економічних пріоритетів і соціально-політичних зв’язків,.

Провести більш чітку наукову класифікацію документа,.

Сформулировать певних вимог до організації, змісту і малої форми і до технології обробки,.

подвести теоретичну базу під раціоналізацію документообігу й почасти управління.

Нет документів, несучих тільки один функцію. Критерієм класифікації функцій є специфіка змісту документа, яка, своєю чергою, визначається потреби у реалізації тій чи іншій громадської функции.

Можно виділити такі функції документа: інформаційну, соціальну, комунікативну, культурну, управлінську, правову, обліку, історичного источника.

Немного більш докладно про ці функциях.

Преднамеренная фіксація інформації із її зберігання й передачі та визначенням змісту інформаційної функції. Особливість їх у тому, що властива всім без винятку документам, бо необхідність фіксування інформації - причина появи кожного з них.

Все інші функції документа у принципі може бути як різні аспекти, складові частини, модифікації цієї основної функції, оскільки вони базуються різними модифікаціях чи інтерпретація котра міститься у документі информации.

Важной інформацією, яку містить документ, є соціальна — це про процесах, які у суспільстві. Вона у закріпленні, збереженні і передачі саме соціальної інформації. Може утримуватися в готовому вигляді, не потребує розшифровки, і у формі, що дозволяє витягти їх у результаті аналізу, з допомогою застосування спеціальних методів і прийомів исследования.

Можно сказати, що соціальна функція документа — це тією чи іншою мірою свій відбиток у ньому діяльності місця та ролі даної людини у цьому обществе.

Тесно пов’язані з інформацією комунікативна функція документа. Певною мірою яку можна розглядати, як окреме питання інформації, але він виділяється на окрему функцію тому що в неї є своє, яскраво виражена специфіка, саме передача інформації в часу й просторі. За змістом він є функція організації та підтримки інформаційної зв’язок між членами нашого суспільства та між різними частинами громадської м державної организации.

Одна із поважних функцій документа — культурна. У цьому функції він виступає у ролі кошти закріплення і передачі культурних традицій. Культурна функція найбільш ефективно виконує комплекс документов.

В управлінської функції документ постає як засіб управлінської діяльності. Цю функцію виконують документи, створені з метою управління і у процесі реалізації управління, хіба що найбільш більший масив документації. Управління то, можливо ефективно лише за наявності нової, актуальною зокрема випереджальної інформації, що дозволяє приймати своєчасні і цілком правильні рішення. Тому основний властивість документів, які мають управлінської функцією, — їх оперативний характер. Особливо це в критичних ситуациях.

Документы, які мають управлінської функцією, містять необхідну кількість інформації. Тому і роль дуже великий в інформаційному забезпеченні управления.

Правовая функція — функція фіксації, закріплення та правових і правовідносин. Існує дві виду категорій документів, наділених правової функцией:

Изначально які мають нею,.

Приобретающие їх у час.

К першої категорії ставляться документи встановлюють, котрі закріплюють, які змінюють правові норми і правовідносини чи котрі припиняють їхня цілющість, і навіть інші документи, манливі у себе юридичні последствия.

Ко другий категорії можна адресувати документи, які можна використані як доказ у суді, арбітражі і органах управления.

По моїм уявленням, будь-який документ може у положення як доказ і відповідно бути наділеним правової функцией.

Функция обліку найближче стоїть соціальної, якщо соціальна функція закріплює якусь якісну визначеність, то функція обліку дає кількісну характеристику інформації. Вона є функція реєстрацію ЗМІ й угруповання в формалізованому цифровому вираженні інформації, що з господарськими, демографічними й іншими соціальними процесами з метою їхнього аналізу, контролю та оптимизации.

Еще у минулому документи у у відповідь (придбання) потреба у обліку землі, врожаю, худоби, населення, боргів, і т. буд. Згодом роль обліку зросла, насамперед обліку й контролю над виробництвом і распределением.

А ось роль як історичного джерела документа, не потрібно пояснювати саме слово «історія» (каже) дає понять.

Также хотілося відзначити про реквізитах документа. Усі документи складається з низки складових його елементів, котрі називають реквізитами. До них належать — найменування, автор, адресат, текст, дата, підпис та інші щонайменше значні елементи. Різні документи складаються із різних реквізитів. Кількість їх характеризуючих документ визначається цільовим призначенням, вимогою до змісту і малої форми даного документа, способом документування. Крім реквізитів документ можуть охарактеризувати такі особливості, як оригінальність та істинність чи підробленість, фізичне стан документа, демій, підвищення якості, колір, спосіб виготовлення й інші атрибути документа.

Есть документи, котрим число реквізитів суворо обмежена. Особливо це ж стосується финансово-торговых операцій та документів, характеризуючих особистість встановлену законодательством.

Каждый документ має свого автора. Автором може бути установа або юридичні і фізичні обличчя і государство.

Торговые отношения

Подходя до питання виникненні торговельних відносин за, найбільша увага слід такому елементу як «товар».

Основой всіх торговельних відносин за, можна сказати, був і є товар. Люди взаємодіяли друг з одним над ринком щодо обміну товару, але що й продажу теж не можна упускати і такий значний елемент всіх торгових взаємовідносин, як «выгода».

Углубимся трохи до історії, коли й якому етапі відбулися значні зрушення в розвитку торговельних відносин за у період переходу від рабського покори до самосознательному праці. Так, виникнення товару сприяло поділ праці. Люди почали займатися відповідно до інтересами і здібностями до тієї чи іншого професії. У результаті людина спеціалізувався і робив суворо певний продукт праці. Але людині потрібно задовольняти свої потреби, прикладом може бути піраміда відомого економіста Маслоу. Можна вкопатися під маркетинг і підійти з погляду пошуку шляхів задоволення потреб людей.

Предположим цю ситуацію: гончару необхідний хліб, але пекарю непотрібен хліб, а потрібні дрова, майстру необхідна посуд для зберігання води, дроворубу потрібна нова сокиру. На ринку зможуть взаємовигідно обміняти товари за умови, що це запропоновані товари однієї вартості, а якщо ні, то оборот вступають «гроші» як еквівалент вартості всіх товарів. І всі задовольняють свої потребности.

Именно у цей період виникнення ринку виробництва і одержати вигоду люди розділилися на продавців і покупців. І стосунки між ними іменуються «торговими операциями».

Первые кроки розвитку торговельних відносин за відбувалися у обмеженому просторі - громада, село, місто та далі все розширяючись, набуло масовий державний і міжнародного характеру. Хай сягає свого предела.

Понятие торгівля — це галузь господарства, забезпечує звернення товару, їх рух зі сфери виробництва, у сферу потребления.

Торговые взаємовідносини існуватимуть до того часу, поки людина не відмовитися від задоволення якихось своїх безмежних потреб. А цього станеться ніколи. Тому закони торгівлі будуть і далі вдосконалюватися, пристосовуючись до зміни, принесених стрімким людським прогрессом.

Документы в торгових операциях.

Документы, використовувані у різних фінансово-господарських операціях. Від прийому товару із виробництва, розрахунків й сплати нього, і до надходження виручки від реализации.

Если в відповідність до змінами у законодавстві виконувати вимоги до оформлення документів, можна й дуже й корисно для репутації підприємства уникнути розбіжностей з податковими органами під час проведення документальних проверок.

Все торгові операції, здійснювані підприємствами. Повинні в обов’язковому порядку бути оформлені документально. Особливо увагу необхідно приділити юридичним документам. Оскільки самотужки ці операції будуть недійсні. Юридичними вважаються документи, які оформляються відповідно до вимогами законодавчих органів, із підтвердження правий і обов’язків чи правових фактів, які ведуть виникнення правий і обов’язків, мають юридичну собі силу й які вимагають подальших пояснень і детализации.

Существующим законодавством передбачені спеціальні правові норми для оформлення торгових документів, тобто, якщо їх дотримуватися, документ нічого очікувати мати юридичної чинності. До них віднести: зміст, форма. Порядок оформлення і виконання, також регламентируемые законодавством. Їхньою метою складання залежить від підтвердженні зобов’язань, мають правове значення, і навіть доказ скоєння будь-яких юридичних действий.

В залежності від приналежності документа до визначеної області привертає їх оформленню пред’являються різні вимоги, але вони повинен мати найменування. У найменуванні фіксується операція, закріплена даним документом. Приміром можна навести — під час оформлення юридичних документів необхідно вказати його найменування, повні назви адресатів сторін, їхніх складових, термін дії документа. Не дотримуватися ці норми, то документ втрачає адресність, ще й орієнтацію у часі. Наприклад: «Видатковий касовий ордер» — під нею розуміється витрата готівкових коштів касою підприємства. Але тоді як документі відсутня найменування чи її нечітко, неясно й погано читаемо, такий документ не має юридичної сили. Його просто ні вважатимуть за документ, уособлює якесь дію, скоєне досліджуваним объектом.

Обычно документ має типову форму і виготовляється як бланків, що спрощує їх заповнення, хіба що спрощуючи і полегшуючи працю працівника. Якщо облік ведеться на комп’ютері, то там просто треба міняти дані, оскільки формуляр є у пам’яті комп’ютера. Але як коли використовуються спеціальні програми, які призначені до роботи із власними торговими документами т. е. найбільш які у торгових операціях. До них віднести такі програми: «1С-бухгалтерия», «1С-торговля» та інші аналогічні программы.

Особенно облік за комп’ютером зручний під час проведення помилок в документах, які легко виправляють не залучаючи до документа будь-яких зовнішніх вад. Але якщо заповнення документів ведеться без комп’ютера, то виправлення помилок ведеться так. Там виправлення здійснюється з використанням різних зачеркиваний і застережень, не можна видаляти частини тексту. Хибна частина закреслюється однієї рисою, щоб було прочитати помилково написане і потім вписується правильна запис обов’язково з датою виправлення і підписом посадової особи, произведшего исправление.

Обязательно, але залежно від виправлення існує три виду оговорок:

«Исправленному (слово, цифра) вірити»,.

«Вписанному — вірити»,.

«Зачеркнутое не читати».

А ось у касових і банківських документах ніякі виправлення, підчистки, похибки не приемлемы.

Текст повинен бути достовірний, інформативний, послідовно і грамотно викладено. У документі вказуються вимірювачі здійснюваної господарської операції т. е. вагу, габарити, грошові одиниці, і другие.

Основным реквізитом є підпис. Вона й індивідуалізує документ, засвідчує обличчя, від якої йде. Право підписи документів на підприємствах належить відповідним посадових осіб. Виконавцем документа неможливо може бути особа його яке підписувало. Особливо це теж стосується касових документов.

Виды документів мають у торгових операциях.

В процесі своєї фінансово-господарську діяльність торговими підприємствами вступають зі своїми партнерами у взаємини. Спочатку слід укладати договори, а потім здійснюються розрахунки. Я хотів, зупинятися на про такі види торгових документів як найбільш використовуваних. Це — договору ЄС і касові документи. Позаяк лише перелічу їх, цього виявиться замало розуміння суті цього раздела.

В торгової діяльності підприємства найчастіше вживають договору продажу-купівлі. По договору купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно (річ, товар) в власність, т. е. повне господарське ведення чи оперативне управління покупця, а покупець зобов’язується прийняти майно і доплатити для неї певну цену.

Составление договору є складною та відповідальної частиною укладання сделки.

Договор виконує такі функции:

— юридично закріплює відносини між партнерами, відгранюючи характер, обов’язковість виконання яких захищене законом,.

— визначає лад і способи виконання обязательств,.

— передбачає засоби захисту забезпечення обязательств.

Долгосрочные контракти дозволяють підприємству планувати діяльність, визначати перспективи розвитку. Усі аспекти господарських відносин, не відзначені в договорі, регламентовані чинним законодавством т. е. є певних вимог до дії договорів. За необхідності це можна довідатися з цієї «Цивільного Кодексу» I части.

Поскольку законодавство Російської Федерації досі не цілком і можливі подальші зміни у ньому, то докладний і точне складання договору знижує ризик неправильного його толкования.

Объект угоди обмовляється, за необхідності записується і закріплюється договору як невід'ємна його у вигляді додатків. Коли визначають кількість, то договорі суворо обговорюють і вказують одиницю виміру кількості та яким чином вона встановлюється. Кількість визначається одиницями ваги, обсягу, довжини, в штуки тощо. буд. Також можливо використовувати обмовку за необхідності. Там, коли товар змінюється протягом транспортування і збереження. Наприклад, станеться усушка. У кількох випадках, коли використовуються нестандартні одиниця виміру (мішок, пачка, сулія), слід уточнити вагу мішка, пачки, обсяг бутля тощо. д.

Обязательно обумовлюються кількісні характеристики товару. Визначення якості твориться з допомогою стандартів, зразків, технічних описів, каталогів і проспектам продавця, можуть бути невід'ємною частиною договору. Наприклад, при продажу продовольчих товарів, їхня якість підтверджується відповідно до стандартами, сертифікатом, видаваним компетентної державної організацією, ветеринарна служба тощо. буд. Також порівняння може здійснюватися з допомогою спеціальних еталонів качества.

Рассматривается і термін, дата поставки, тобто термін, протягом якого товар може бути поставлений продавцем покупателю.

Сроки може бути следующими:

— з визначенням фіксованою дати поставки,.

— з визначенням періоду (місяць, рік тощо. д.),.

— із застосуванням спеціальних термінів, як-от «негайна постачання», «зі складу» тощо. д.

В випадках, коли постачання здійснюється частинами, складаються календарні плани, де вказуються терміни поставки кожної партії. Терміни пов’язані лише з тимчасовим періодом, але й певними діями покупця, наприклад, передоплатою, авансом тощо. буд., але ці повинно бути відбито у договоре.

Одно з важливих умов договору — це красна ціна. Якщо його немає, такий договір можуть визнати недійсним. Договорная ціна то, можливо твердої, ковзної. Узгодження ціни можна проводити усно, і у телеграмах, листах. Після узгодження договірна ціна вказується у договорі, можливе специфікації, у своїй іноді вважають за потрібне зафіксувати ціну документально. Можливо оформлення узгодження ціни протоколом, який зізнається невід'ємною частиною договору. Тверда ціна встановлюється і змінюється ані за яких умовах. Особливо від нього постраждали ті, хто завозив товар з-за кордону під час серпень-вересень 1998 р., т. е. в останній момент знецінювання рубля.

Наиболее зручна ковзна ціна як і безпечна. Але зазвичай, у контрактах, виконання яких відбудеться революції у протягом значного періоду часу, робиться «валютна обмовка». Ціна із наступною фіксацією у договорі не указывается.

Ну ось, договір укладено т. е. оформлений та юридично завірений. Але, укладаючи договір, який завжди можна бути впевненим, що обидві сторони однаково сумлінно поставляться до виконання зобов’язань, що у договорі. Щоб уникнути можливих збитків бажано захистити свої інтереси, вказавши у договорі способи забезпечення зобов’язань. У тому ролі можуть виступати неустойка, заставу, поручництво, задаток, але їм використовуються спеціальні застереження. При цьому, у разі неустойки вказується конкретна цифра, при невиконанні зобов’язань винна сторона має саме цю суму, незалежно від реальних розмірів збитку з іншого боку як та їх відсутності. Сплата неустойки не звільняє винну кращий бік від виконання зобов’язань точно по договору, за умови що в контракті не передбачено иное.

Если договір забезпечений запорукою. Те зараз у Росії діє Закон «Про заставу». Ті відносини, що їм не охоплені, регламентуються Основами громадянського законодательства.

Основной формою відповідальності за невиконання зобов’язань є відшкодування збитків, то є штрафні санкции.

Если у договорі встановлено «ковзна» чи «плаваюча» ціна, то тут для покупця вигідніше визначити розмір штрафу за прострочення постачання чи недопоставку товару, при цьому, що більше ціна, тим більша сума штрафа.

Также можна обумовити у договорі штрафи за необгрунтовані відмови від своєчасної приймання товару, якщо він відповідає нормам якості і количества.

Кроме всього переліченого вище ще договорах є цих пунктів, як транспортні умови угоди, упаковування й маркірування, страхование.

Если договір передбачає перевезення вантажу на великі відстані, у ньому зазвичай передбачається страхування груза.

Договор набирає чинності з реєстрації т. е. з дати, обумовленої сторонами і отмеченной.

Если виникають суперечки, всі вони вирішуються з допомогою судових установ. Умови договору період його дії можуть змінитися, з дозволу обох сторон.

Так ж у договорі фіксуються юридичні адреси сторін, банківські та інші реквізити, які необходимы.

В торгових підприємствах більшість розрахунків відбувається після каси. Поруч із розрахунками з юридичних осіб, це теж розрахунки з населенням, які виробляються усіма підприємствами з допомогою контрольно-касових машин відповідність до Законом Російської Федерації «Про застосування контрольно-касових машин при здійсненні грошових розрахунків із населенням» від 18.05.1993 г.

При цьому торговими підприємствами должны:

регистрировать контрольно-кассовые машини,.

использовать лише справні ККМ реалізації грошових розрахунків із населенням,.

Выдавать покупцю разом із купівлею чек, підтверджує виконання зобов’язань по договору купівлі-продажу між покупцем і відповідатиме підприємством,.

Обеспечивать працівниками податкові органи і торговельних центрів технічного обслуговування ККМ і торговельних центрів технічного обслуговування ККМ безперешкодному доступу до ККМ,.

Создавать сприятливі умови покупцям.

В тому випадку коли підприємством порушує необхідних вимог, регламентируемые законом, вони піддаються покаранню із боку податкові органи як штрафу. У залежність від міру провини розрізняють різні ставки.

Также існують вимоги до осіб, безпосередньо працюють із касовими документами, тобто касира. Після виходу наказу про призначення роботу, керівник зобов’язаний під розписку ознайомити його з порядком ведення касових операцій на Російської Федерації, потім полягає основний документ — це договору про повною матеріальною ответственности.

Заключив договір, касир за законодавством несе повну матеріальну відповідальність за схоронність всіх прийнятих ним цінностей, і поза збитки сплачують у випадках навмисного дії, і у результаті недбалого ставлення до своїм обязанностям.

В випадках, коли касир захворів, звільняється тощо. буд., котрі перебувають при нього під звітом цінності негайно переглядаються іншим касиром, якому їх передають у присутності керівника і головного бухгалтера, чи комісією, призначуваною керівником. І складається акт за підписами всіх зазначених лиц.

В торгових підприємствах, їх касові операції здійснюються два види: операційна і главная.

Операционные каси обслуговуються кассирами-операционистами, які отримують готівкові кошти за продані цінності. Оформляються вони безпосередньо з використанням касових апаратів. З ними також полягає договору про повної матеріальної ответственности.

Показания підсумовуючих грошових і контрольних лічильників записуються до книги кассира-операциониста. Дані не початок і поклала край для запевняння представником администрацией.

Наряду з готівкою розрахунками з покупцями можливі й безготівкові. Наприклад, з допомогою розрахункових чеків, чекових книжок, пластикових карток, т. е. кредитных.

Главная каса здійснює прийом грошової виручки їх операційних кас, здає її до банку, а також одержує кошти, за необхідності зарплатню, на господарські потреби тощо. буд. З іншого боку, до каси крім коштів можуть зберігатися також цінні бумаги.

В касі кошти можуть перебуває суворо у певному розмірі, який іменується лімітом готівки. Він обмовляється банком.

Большое значення необхідно приділяти оформленню касових документів. Існую певних вимог до грошових документам. Наприклад, під час видачі грошових коштів з каси на доданих до видаткового ордеру документах: заявах, рахунках тощо. буд., є дозвільна підпис керівника підприємства, підпис його за расходно-кассовом ордері необязательна.

При видачі грошей по расходно-кассовым ордерам та інших документів, який заміняє його окремих осіб, касир вимагає пред’явлення документа, який засвідчує особистість одержувача. У документі повинні бути фотоі підпис одержувача. З документа касир виписує найменування і номер, хто, і коли видано і розписку одержувача. Видача роблять лише особі, зазначеному в касовому документі. Касові документи є доказом при розкраданні, недостачу, втраті грошових сум, і є дуже важливим у операциях.

Результат використання документів мають у торгових операциях.

Основным результатом, по-моєму вважаю те, що торгові документи придбали юридичної чинності, тобто коли розглядати початку виникнення. У наш час документи є дуже головним ланкою торговельних відносин за. Від дрібної угоди до найбільших міжнародних отношений.

Предположим, що й би існувало, то визволяло б партнерів від взаємних обов’язків. Якби приміром надійшов неякісний товар, то неможливо було визначити, від когось і крізь кого він поступив і покарати винних. Касир міг вільно брати гроші звітуючи перед керівником, бо було б оформлено, скільки грошей поступило.

Добавлю до юридичному аспекту, тобто основне властивість — це здатність стати доказательством.

К нашому часу хотів би зазначити, що це часто повторювані операції переважно виконують машини, хоча у період прискореного технічного прогресу це неможливо уникнути використання машинного праці, як найбільш мобільного, оперативного і дешевого.

Теперь немає необхідності носити з собою велику «стос» документів. Її може замінити мініатюрна дискета, що вільно може поміститися у задній кишені. Тим паче, що нині у основному всі податкові органи вимагають, щоб підприємства представляли свої звіти на машинних носителях.

Заключение

.

В XX столітті, в період значного науково-технічного прогресу у сфері інформації. Інформація стала ділитися на численні види, й вони мають документальну форму. Без цього жодна інформація немає юридичної сили, то не підтверджено печаткою законом і немає законодавчої основи. Звідси отже щодо справи то, можливо фальсифікацією. Це можна показати з прикладу торгових документів. Якщо договорі не вказано дату виконання, він недействителен.

Список литературы

Унификация систем документації. Рб. трудов/ВНИИ, -М: ВНИИДАД, 1989 р.

Документы у операціях. Р. Р. Іванов та ін. Практичне пособие/Академия народного господарства. СП «Мост-Вест» -М, 1994 р.

Торговля і обмін у минулому. М. Т. Кругликова, -М: Наука, 1979 р.

Торговля і підприємництво в феодальної Росії. Л. А. Тимошенкова, -М: Археологічний центр, 1994 р.

Машинопись і основи діловодства. Навчальний посібник. -М: Просвітництво, 1991 р.

Классификация документа: рішення і проблеми. //Книжка: дослідження та матеріали: М. 1995 р.

Документоведение. М. П. Гилещенко, Я. З. Лівшиць, М: МГИАИ, 1979 г.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.