Особливості оподаткування прибутків комерційних банків

Міністерство освіти України.

Черкаський інженерно-технологічний інститут.

кафедра фінансів.

Реферат на тему:

Особливості оподаткування прибутків комерційних банків.

З дисципліни «Фінанси кредитних організацій».

Студентка:

Ткач М.О.

Група Ф-54 курс V.

Форма навчання денна.

Керівник Димидов О.А.

Черкаси 1999 р.

План:

Вступ. 1. Основи прибуткового оподаткування підприємств 2. Визначення термінів 3. Про «єкт оподаткування й порядок обчислення оподатковуваного прибутку 4. Затрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) 5. Ставки податку 6. Пільги щодо податку 7. Порядок обчислення й рядки сплати податку 8. Обов «язки платників.

Висновки.

Вступ:

Прямі податки, хоча і поступаються непрямим за своєю питомою вагою у формуванні доходів бюджету мають суттєве значення у податковій системі України. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування. Земельне та майнове оподаткування як за своєю бюджетною роллю, то й за впливом на платників поки що недостатньої вагомі. Причому це скоріше недолік, ніж перевага податкової системи. Адже в умовах переходу від планової до ринкової економіки ще не встигла сформуватися досить сильна податкова служба, котра могла б надійно й всебічно контролювати доходи громадян й підприємств. Невизначеність законодавства і відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контролю над доходами, особливо від підприємницької діяльності. У цих умовах майнове, й земельне оподаткування може відіграти врівноважуючу роль у системі прямого оподаткування.

На Заході податок на прибуток корпорацій (тобто акціонерних товариств) має високий рівень розвитку. При приватній формі власності як до власника, то й до найманих робітників та службовців застосовується індивідуальний прибутковий податок (відповідно про «єктом оподаткування виступають прибуток власника й заробітна плата робітників та службовців.). З розвитком акціонерної форми власності прибуток стає важливою складовою прибутку, а тому потребує особливих форм оподаткування. Звісно при цьому враховується його подальший поділ на дивіденди та прибуток, що спрямовується на розвиток корпорацій чи в резервні фонди. як правило, виключається подвійне оподаткування й загальної суми прибутку, і дивідендів.

Нинішній податок на прибуток підприємств в Україні має значну зовнішню схожість з податком на прибуток корпорацій. Фактично підприємства в даний годину за організацією несуть у собі більшою мірою ознаки колективної форми власності, тобто їхні прибуток має явні ознаки колективного прибутку. Основною формою процесу приватизації стає акціонування, тобто перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, їхнього прибуток вже прямо е формою колективного прибутку. Це свідчить про необхідність створення чіткої системи прибуткового оподаткування, котра не може, як діючий нині податок на прибуток, спиратися на систему платежів державних підприємств й організацій із прибутку до бюджету, що існувала раніше. Це зовсім нова форма оподаткування, котра винна базуватися на відповідних їй принципах й засідках. Система прямих податків регулює насамперед доходи юридичних й фізичних осіб, на відміну від непрямих, котрі впливають на ціни. Алі в кінцевому підсумку й прямі, й непрямі податки скорочують споживання, впливаючи тім самим на баланс попиту і пропозиції.

1. Основи прибуткового оподаткування підприємств.

Важливим елементом системи прямих податків є прибуткове оподаткування. Залежно від платників податку прибуткове оподаткування класифікують на два види:

— оподаткування фізичних осіб;

— оподаткування юридичних осіб.

Враховуючи функції доходів підприємств й необхідність використання прибуткового оподаткування як інструменту регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальній функції податку на прибуток (дохід) юридичних осіб слід надавати другорядного значення. Цю функцію більшою мірою мають виконувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок з громадян. Такий підхід зумовлює і відповідну структуру доходів бюджету, за якої питома ваги особистого прибуткового податку більша, ніж податку на прибуток (дохід). Саме така структура й склалася в країнах з розвинутою ринковою економікою. У Україні спостерігається протилежна ситуація. Порівняно із прибутковим податком з громадян податок на прибуток підприємств має у доходах консолідованого бюджету України більшу питому ваги. Крім того, слід звернути увагу, що частка податку на прибуток у бюджетних надходженнях має тенденцію до збільшення, а прибуткового податку із громадян, навпаки, — до зменшення.

Таке співвідношення двох видів прибуткового оподаткування зумовлене кількома причинами. Насамперед, протягом багатьох років платежі до бюджету з прибутку підприємств завжди малі високу питому ваги прибутків держави й значно перевищували надходження від прибуткового податку із громадян. Різко змінити таке співвідношення за декілька років просто неможливо. Крім того, про «єкт оподаткування податком на прибуток підприємств набагато більший, ніж прибутковим податком з громадян, що також впливає на загальний розмір цих двох видів податків й забезпечує перевищення частки податку на прибуток підприємств над часткою прибуткового податку із громадян у доходах бюджету.

Дослідження основ прибуткового оподаткування підприємств потребує визначення поняття «дохід підприємства». З позицій оподаткування слід розрізняти валовий й чистий дохід підприємства. Валовий дохід відображає новостворену вартість й включає заробітну плату й чистий дохід. Він визначається як різниця між виручкою від реалізації і матеріальними та прирівняними перед тим витратами. Визначення чистого прибутку складніше, бо визначається як рівнем матеріальних й прирівняних перед тим витрат, то й співвідношенням двох складових валового прибутку. На рівні підприємств чистий дохід має форму прибутку.

У Україні система прибуткового оподаткування підприємств характеризується частою зміною про «єкта оподаткування. То в 1991 р. податок справлявся із прибутку, 1992;го р.—з прибутку, в 1993 р.—спочатку із прибутку, а потім (із II кварталу цого року) —-знову із прибутку. У 1994 р. про «єктом оподаткування залишався дохід, а 1995 р. знову здійснено перехід до-оподаткування: прибутку.

Перехід до оподаткування прибутку викликаний тім, що внаслідок роздержавлення і приватизації власності, розвитку економічної самостійності й самофінансування суб «єктом управління підприємств (однак поки що не реальним власником) фактично ставши трудовий колектив. Ос-кільки нормування заробітної плати із боці держави скасоване, відбувається — розмивання чітких між між фондом оплати роботи і прибутком. Заінтересованість трудових колективів у збільшенні насамперед заробітної плати викликає прагнення до зниження частки прибутку в доході підприємства. Таким чином, у випадку оподаткування прибутку розвиток такої тенденції може призвести до різкого зменшення величини про «єкта оподаткування, а означати, із одного боці, до падіння надходжень до бюджету, а із іншого — до втрати джерела. фінансування інвестицій.

Регулювання пропорцій між фондом оплати роботи і прибутком — найважливіша сфера економічних відносин. У економіці розвинутих зарубіжних країн оптимальність співвідношення споживання та нагромадження досягається, через боротьбу інтересів найманого робітника й власника. Тому із боці держави не потрібні спеціальні важелі, котрі підтримували б дані пропорції на підприємствах, хоча опосередковано це досягається через різні ставки оподаткування доходів фізичних й юридичних осіб.

2. Визначення термінів.

Наведені у цьому рефераті терміни вживаються в такому значенні: валовий прибуток — прибуток, який включає у собі прибуток від діяльності підприємства, позареалізаційних операцій, а також інші доходи, не заговорили українською у «язані із діяльністю підприємства (дивіденди, проценти, авторські права і ліцензії, інші кошти), одержані ним незалежно від способу, виду одержання прибутку й методу відображення на рахунках бухгалтерського обліку; дивіденди — дохід від акцій чи інших прав, що не є борговими вимогами й дають декларація про доля в прибутках, а також дохід від інших корпоративних прав, що підлягає такому ж податковому регулюванню, як дохід від акцій, зокрема дохід від участі в діяльності інших підприємств, створених в Україні, включаючи прибуток, що утворюється в результаті розподілу прибутку підприємства із іноземними інвестиціями, який переказується за кордон іноземному учаснику; проценти — дохід від боргових вимог будь-якого виду, зокрема від державних цінних паперів й облігацій, випущених в Україні, та боргових вол «язань, включаючи премії та виграші, що належати до таких цінних паперів, облігацій й боргових вол «язань, а також будь-який дохід підприємств, який виникає від надання коштів в позичку; доходи із авторських прав й ліцензій (роялті) — платежі чиякого виду, одержані у вигляді винагород за використання чи за надання права використання авторських прав на будь-які твори літератури, мистецтва, науки, включаючи кінофільми, записи для радіомовлення й телебачення та відеокасети, будь-якого патентом, товарний знак, креслень чи моделі, схеми, комп «ютерної програми, секретної формули чи процесу, чи за використання чи надання права використання промислового, комерційного чи наукового обладнання, чи за інформацію щодо промислового, комерційного чи наукового досвіду («ноухау »); податковий кредит — термінова відстрочка податку, який належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році; посередницькі операції та догоди — діяльність підприємств, котрі виступають у ролі комісіонера у договорі комісії, чи повіреного у договорі доручення.

Платники податку.

1. Платниками податку на прибуток є: а) будь-які господарюючі суб «єкти (включаючи їхні про «єднання), банки, інші кредитні установи, фінансово-розрахункові центри, їхні філіали, відділення та інші відособлені підрозділи, міжнародні неурядові організації та міжнародні про «єднання, що мають доходи в календарному році від діяльності в Україні; б) будь-яка інша неприбуткова організація, якщо вона має доходи від здійснення комерційної діяльності.

Платники податку на прибуток, зазначені в цьому пункті, надалі іменуються підприємствами.

3. Про «єкт оподаткування й порядок обчислення оподатковуваного прибутку.

1. Про «єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства.

При оподаткуванні підприємств враховуються прибуток й доходи, одержані ними з джерел в Україні, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні, а й за межами України.

Для іноземних юридичних осіб про «єктом оподаткування є прибуток й доходи, одержані ними з джерел в Україні, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.

2. Внески, паї, а також кошти від добровільних пожертвувань й внесків громадян не підлягають оподаткуванню. При цьому прибуток, одержаний від використання вказаних коштів, підлягає оподаткуванню.

3. Визначення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) провадиться шляхом вирахування із одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) витрат за виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

4. Для підприємств, що здійснюють товарообмінні операції шляхом прямого обміну товарів чи виконують роботи (послуги) в рахунок бартерної догоди, виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) для цілей оподаткування визначається розрахунково виходячи із цін цієї продукції (робіт, послуг), которые действовали на дату виписування відвантажувальних документів, чи вартості товарів, придбаних для проведення товарообмінних операцій.

При реалізації продукції (робіт, послуг) власного виробництва за цінами нижче собівартості чи нижче ціни придбаних товарів виручка від їхні реалізації для цілей оподаткування визначається розрахунково виходячи із ціни реалізації аналогічної продукції (робіт, послуг), але й не нижче собівартості її виробництва чи ціни придбання.

5. Прибуток від посередницької діяльності визначається виходячи з суми комісійних винагород (процентів) від виконання угод чи прибутку від виконання посередницьких операцій та угод, а також витрат, заговорили українською у «язаних з вказаною діяльністю.

6. Доходи підприємств, одержані в іноземній валюті, підлягають оподаткуванню за сукупністю із доходами, одержаними в національній валюті, на загальних підставах. При цьому доходи в іноземній валюті перераховуються в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України, що діяв на дату одержання доходу.

7. Для цілей оподаткування валовий прибуток зменшується на суму: а) рентних платежів, що вносяться в установленому порядку до бюджету із прибутку; б) доходів (дивідентів, процентів) із акцій, облігацій та інших цінних паперів, випущених в Україні, що належати підприємству; в) доходів від пайової участі в діяльності інших підприємств, створених на територї України.

4. Затрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

1. Затрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), визначаються відповідно до Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) й формування фінансових результатів на підприємствах України, затверджуваних Кабінетом міністрів України, із урахуванням особливостей їхнього визначення у сфері суспільного виробництва.

2. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів, включаючи прискорену амортизацію їхнього активної частини, провадяться відповідно до законодавства.

Підприємства із іноземними інвестиціями, філії спільних підприємств, створених на територї інших держав із участю підприємств України, провадять амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів за нормами й в порядку, встановленими для підприємств України, якщо інше не передбачене міжнародними й міждержавними договорами та законодавством.

3. Витрати державних підприємств, що спрямовуються на виплату основної заробітної плати, включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

Витрати державних підприємств, що спрямовуються на виплату винагород за вислугу років працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботів, включаються до собівартості продукції в межах двох тарифних ставок (посадових окладів) на рік.

4. Вартість витрат підприємства в іноземній валюті перераховується в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України, що діяв на дату оплати матеріальних витрат (послуг).

5. У разі придбання іноземної валюти на валютному ринку України за національну валюту постачанню по імпорту вартість поставок, віднесених на матеріальні затрати, перераховується в національну грошову одиницю України за курсом придбання іноземної валюти.

5. Ставки податку.

1. Прибуток підприємств, а також іноземних юридичних осіб, одержаний від діяльності в Україні, оподатковується за ставкою 30 процентів.

Прибуток підприємств, одержаний від реалізації цінних паперів, оподатковується за ставкою 15 процентів.

2. Додатково до суми податку, сплачується податок від прибутку, одержаного: а) від посередницьких операцій, проведення лотерей, доходів від здавання в оренду приміщень й окремих видів майна — за ставкою 15 процентів; б) від реалізації на аукціоні товарів, продукції, майна згідно із переліком, що визначається Міністерством фінансів України, — за ставкою 20 процентів; в) від казино, інших гральних домів (місць), гральних автоматів із грошовим виграшем та іншого грального бізнесу (включаючи доходи від оренди та інших видів використання) — заставкою 55 процентів; р) від відеосалонів, відеопоказу (незалежно від способу показу), прокату відеота аудіокасет й запису ними, а також від проведення масових концертно-видовищних заходів на відкритих майданчиках, стадіонах, у палацах спорту, інших приміщеннях, кількість місць в які перевищує дві тисячі, — за ставкою 40 процентів.

Податок від проведення концертно-видовищних заходів сплачується окремо із шкірного заходу.

Для цілей оподаткування до категорії масових концертно-видовищних заходів не відносяться спектаклі, концерти, циркові вистави, творчі концерти, що проводяться в театрах, концертних залах, цирках, призначених виключно для концертної діяльності, а також заходь, що проводяться за програмою міжнародних, міждержавних, всеукраїнських фестивалів, конкурсів, оглядів.

3. Доходи підприємств (крім іноземних юридичних осіб), одержувані від акцій, облігацій й інших цінних паперів, випущених в Україні, а також доходи підприємств України від участі в діяльності спільних підприємств, створених на територї України, оподатковуються за ставкою 15 процентів.

Доходи підприємств, одержувані від державних облігацій та інших державних цінних паперів, не оподатковуються.

4. Доходи іноземних юридичних осіб, не заговорили українською у «язаних із діяльністю в Україні через постійне представництво, від дивідентів, процентів та інших корпоративних прав, джерело які знаходиться в Україні, в разі їхні репатріації за межі України оподатковуються за ставкою 15 процентів, якщо інше не встановлено міжнародним договором України із податкових питань.

Доходи із авторських прав й ліцензій (роялті), фрахтові та із інших доходів, джерело які знаходиться в Україні та котрі не заговорили українською у «язані з здійсненням діяльності в Україні через постійне представництво, не оподатковуються (крім доходів від фрахтові), якщо інше не встановлено міжнародним договором України із податкових питань.

Суми доходів від фрахтові, виплачуваного іноземним юридичним особам у зв «язку з здійсненням міжнародних перевезень, оподатковуються за ставкою 6 процентів.

6.Пільги щодо податку.

Кабінет міністрів України може постановами надавати додаткові пільги щодо податку на прибуток підприємствам залежно від виду діяльності та організаційних форм підприємництва.

Місцеві Заради народних депутатів можуть надавати окремим категоріям платників додаткові пільги щодо податку на прибуток у межах торб податку, що зараховуються до місцевих бюджетів.

7. Порядок обчислення й рядки сплати податку.

1. Сума податку визначається платниками самостійно виходячи з величини оподатковуваного прибутку, наданих пільг й ставок податку.

2. Протягом кварталу усі платники провадять авансові внески податку до бюджетові у розмірі фактичної суми податку, внесеної до бюджету за попередній квартал, а новостворені підприємства — у розмірі, передбаченому фінансовим планом чи розрахунками кошторисів доходів й видатків.

Авансові внески податку до бюджету провадяться не пізніше 15 й 28 числа шкірного місяця в розмірі 1/6 частини квартальної суми податку на прибуток.

За клопотанням платника, що сплачує незначну суму податку, податковий орган за місцезнаходженням платника може встановити один рядків сплати до бюджету — 20 числа шкірного місяця в розмірі 1/3 квартальної суми податку.

Після закінчення Першого кварталу, півріччя, 9 місяців й року платник обчислює за наростаючим підсумком із початку року суму податку виходячи із фактично одержаного ним прибутку, який підлягає оподаткуванню. Сума податку, що підлягає сплаті, визначається із урахуванням раніше нарахованих платежів.

3. Сплата податку провадиться за квартальними розрахунками у 5-денний рядків із дати, установленої для подання бухгалтерських звітів (балансів), а й за річними розрахунками — у 10-денний рядків із дати, установленої для подання бухгалтерського звіту (балансу) за рік.

Платіжні доручення на перерахування до бюджету податку на прибуток, котрі виконуються в першочерговому порядку, здаються платниками до установи банку до настання рядок платежу.

4. Над міру внесені до бюджету суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів чи повертаються платнику в 5-денний рядків із дня одержання його письмової заяви.

5. Платники податку подають податковим органам за місцем свого знаходження бухгалтерські звіти та баланси в порядку й рядки, встановлені законодавством, податкову декларацію й розрахунки суми податку на прибуток за формами, затвердженими Головною державною податковою інспекцією України. Підприємства із іноземними інвестиціями подають річні бухгалтерські звіти та баланси до 15 березня року, що настає за звітним.

Зарахування податку до бюджету.

Суми податку на прибуток (доходи) зараховуються відповідно до державного бюджету України, бюджету Республіки Крім, місцевих бюджетів.

Усунення подвійного оподаткування.

Сума податку на прибуток (дохід), здобуто за межами територї України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, сплачена підприємствами за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховується при сплаті ними податку на прибуток в Україні. При цьому розмір зараховуваної суми не може перевищувати суми податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні стосовно прибутку, одержаного за кордоном.

8.Обов «язки платників.

1. Платники податку вол «язані: а) ведуть у установленому порядку бухгалтерський облік й звітність про фінансово-господарську діяльність та подавати податковим органам бухгалтерські звіти й баланси (крім бюджетних організацій), декларації, розрахунки по податку та інші необхідні документи й відомості, заговорили українською у «язаені із обчисленням й сплатою податку; б) перед «являти, а й у відповідних випадках подавати документи, що підтверджують декларація про пільги щодо податку; в) своєчасно й в повному розмірі сплачувати належні суми податку; р) допускати службових осіб податкових органів для обстеження приміщень, де здійснюється діяльність, заговорили українською у «язана із одержанням прибутку (прибутку) чи із утриманням про «єктів оподаткування, а перевірок обчислення й сплати податку.

2. Керівники та відповідні службові особини підприємств, установ й організацій вол «язані підписати акт перевірки, проведеною податковим органом, а разі незгоди із фактами, викладеними в акті, податі письмові пояснення мотивів незгоди. Вони також вол «язані виконувати вимоги податкового органу про усунення виявлених порушень законодавства про податки.

3. Платники податку, для які законодавством встановлено обов «язок подавати до податкових органів бухгалтерські звіти й баланси із висновком аудиторської організації про достовірність поданих вони зведень, вол «язані протягом року, що настає за звітним, податі до податкового органу документ, що підтверджує факт перевірки.

До платника, який не подавши зазначених документів, застосовуються заходь відповідно до чинного законодавства. Ці заходь не застосовуються, якщо перевірку не проведено в установлені рядки не із звинувачуй платника.

Відповідальність платників.

Платники податку та їхні службові особини несуть відповідальність за правильність обчислення й своєчасність сплати податку до бюджету відповідно до чинного законодавства.

Порядок стягнення до бюджету й Повернення із бюджету неправильно сплаченого податку.

1. Сума податку, не внесений у установлені рядки, а також сума податку, вирахуваного із прихованого (заниженого) прибутку (прибутку) й штраф стягуються за раз в раз ухилення від сплати податку за Розпорядженням податкових органів у безспірному порядку.

Своєчасно не сплачена сума податку стягується за раз в раз заборгованості бюджету із нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка з суми недоїмки протягом дня прострочення (включаючи день сплати).

2. Сума платежів по податку, що над міру надійшла в результаті неправильного його обчислення чи порушення встановленого порядку справляння, підлягає поверненню чи зарахуванню на рахунок інших належних із платника торб, якщо не проминувши річний рядків від дня їхні надходжень.

Подання заяви про Повернення суми платежів, що надійшла над міру, перериває перебіг зазначеного строку.

Повернення неправильно сплаченого податку із бюджету здійснюється не более як за рік до виявлення неправильної сплати.

Контроль податкових органів.

Контроль за правильністю застосування законодавства про податок на прибуток підприємств й організацій здійснюється податковими органами відповідно до законодавства України.

Висновок:

На мою думку, податкове навантаження при оподаткуванні цих доходів винне бути меншим, ніж при оподаткуванні доходів громадян. Це треба матір на увазі прк визначенні ставок податку на прибуток (доход).Останні необхідно встановлювати на такому рівні, при якому прибуткове оподаткування не завдавало бі перешкод виробництву і не гальмувало його розвиток. У огидного разі податок на прибуток (дохід) втрачає роль регулюючого інструменту.

У Україні оподаткування валового прибутку підприємств було б зумовлене особливостями її економічного розвитку в сучасних умовах. Світовий досвід показує, що при встановленні более чітких відносин власності про «єктом оподаткування стає прибуток. Невизначеність законодавства і відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контролю над доходами, особливо від підприємницької діяльності. У цих умовах майнове, й земельне оподаткування може відіграти врівноважуючу роль у системі прямого оподаткування.

Література: 1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР 2. Декрет кабінету Міністрів України «Про податок на прибуток підприємств й організацій» (Відомості Верховної Ради.

(ВВР) 1993, N 10, ст.76) (З змінами, внесеними згідно з Декретом N 28;

93 від 19.03.93, ВВР 1993, N 20, ст.216) 3. «Податкова система України» за ред. В. М. Федосова Київ «Ли-бідь 94».