Види мит

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Види мит (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Вступление 2.

1. Поняття Єдиного митного тарифу 3.

3. Мита та його види 4.

4. Нарахування і сплата мит 9.

Укладання 16.

Список використаних джерел 20.

Вступление.

У разі реформування економіки України мита є найважливішим інструментом зовнішньоторговельної політики держави у цілях обмеження ввезення іноземних товарів, захисту та заохочення розвитку вітчизняного виробництва й стимулювання вивезення національних товаров.

Запровадження мита може мати кількох проблем, серед яких фіскальні, економічні та політичні. На відміну з інших податків стягування мита здійснюється тільки й й не так в фіскальних цілях (формування дохідної частини бюджету), скільки спрямовано у основному для формування раціональної структури експорту й імпорту без прямого втручання у цієї сфери. Запровадження мита може мати метою здійснення економічного тиску відповідні держави або створення ним режиму сприяння за політичними мотивами. У економічно розвинених країн найпоширенішої є мито, яка стягується з товарів, ввезених у країни, тобто регулювання підлягає лише імпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише країнах із невисоким рівнем економічного развития.

1. Поняття Єдиного митного тарифа.

Товари і предмети, ввезені на митну територію України і які межі території, підлягають обкладанню митної митом. Розміри ставок і різноманітні види мит України встановлюються в відповідність до Єдиним митним тарифом України, що визначається Закон України «Про Єдиному Митний тариф» і міжнародними договорами. Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними всім суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності організації господарської діяльності й територіального розміщення, за винятком випадків, передбачених законів України і його міжнародними договорами. Єдиний митний тариф стверджується Верховна Рада України по уявленню Кабінету міністрів України. Єдиний митний тариф України, зміни і щодо нього повинні бути офіційно було опубліковано у загальнодоступних засобах масової інформації пізніше, як по 45 днів до дати запровадження їх у дію. Якщо ж зазначені документи ні офіційно опубліковані, вони набувають чинності не вступають. Якщо зазначені документи буде опубліковано невчасно, датою набрання чинності вважатиметься 46-ї із моменту офіційної публікації. Офіційної публікацією вважається у офіційному періодичному виданні Верховної Ради України чи Кабінету міністрів України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу в світло відповідного номери цього издания.

3. Мита та його виды.

Стягнута митницею мито є податку товари й інші предмети, переміщувані через митний кордон України. З напрями руху товару, України застосовуються ввізні і вивізні мита. Вони застосовують у деяких країн і встановлюються визначений термін, зазвичай, нестачі сировини в країні (рис. 1). У деяких країнах застосовуються транзитні мита. Проте їх роль сучасних умов знижується. Їх встановлюють, зазвичай, тільки до покриття витрат, що з контролем транзиту іноземних вантажів. З способу нарахування, України застосовуються такі види мит: адвалерные, специфічні, комбіновані. Сезонні мита — це мита, запроваджувані терміном трохи більше чотири місяці з їх встановлення. На окремі товари та інші предмети можуть встановлюватися сезонні ввізні і вивізні мита терміном не чотири місяці з їх установления.

З ступеня заохочення імпорту, ввізні мита диференціюють за такими видам: преференційні, пільгові, повні. Преференційні мита надаються на засадах взаємності чи в односторонньому порядку, але не матимуть поширення принципу найбільшого сприяння на треті країни. Широко використовуються країнами з розвиненою ринковою економікою. Так, США застосовують ці мита у відносинах із країнами Латинська Америка, і навіть європейськими державами (Великобританією, Францією, Бельгією, Німеччиною, Нідерландами). Рівень преференційних мит, наданих промислово розвиненими країнами на товари із країн, різний. Імпорт з найменш розвинутих країн ввозяться основному для безмитної основі, та якщо з остальных—подлежит, зазвичай, митному обкладанню у вигляді ½ звичайних ставок. Україна має преференційні ставки ввізних мит застосовуються до товарам й іншим предметів, що відбувається мул країн, вхідних разом із нашим державою митні спілки або їхнім виокремленням із нею спеціальні митні зони, і за встановленні будь-якого спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів при участі України. У зв’язку з відсутністю переліку країн, товарів у тому числі застосовується преференційний режим митного оподаткування, і навіть відсутністю міжнародних угод з приводу створення митного союзу чи спеціальних митних зон, преференційні ставки мита, передбачені Єдиним митним тарифом, нині не применяются.

Рис. 1. Класифікація митних пошлин.

Отже, іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн чи спілок мають пільги по митним мита. Нині діє перелік країн, із якими Україною укладено домовленості про вільної торгівлі та торгово-економічні угоди з наданням режиму сприяння чи національного режиму. При ввезенні на митну територію України товарів та інших предметів, походженням із вказаних у переліку країн, застосовуються пільгові ставки ввізного мита (табл. 1).

Ставки повних митних ввізних і вивізних мит диференційовані і визначено Єдиним митним тарифом Украины.

Табл. 1.

З принципу обмеження імпорту (експорту) у випадках при ввезенні (вивезенні) на митну територію Західної України незалежно решти мит можна застосовувати такі види: спеціальні, антидемпінгові, компенсаційні пошлины:

Спеціальні мита застосовуються:. по-перше, як захисної заходи, якщо товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях чи такі умови, що завдають чи загрожують зашкодити вітчизняним виробникам подібних чи конкуруючих товарів;. по-друге, як захід попередження щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, що порушують загальнодержавні інтереси у цій галузі, і навіть як захід для припинення недобросовісної конкуренції з у разі, визначених законів України;. по-третє, як відповідна міра на дискримінаційні і недружні дії з боку інших держав саме на Україну чи у відповідь дії країн та його спілок, обмежують здійснення законних прав зв інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної деятельности.

Украины.

У цьому ставка спеціальним мита встановлюється у кожному окремому случае.

У промислово розвинених країн прийнято національні антидемпінгові закони (США — в 1921 р., Великобритании—1957, Франции—1958, ФРН— 1962, Італії— 1963 р.), які різняться по трактування поняття демпінгу, правилам стягування ПДВ та розрахунку антидемпінгових мит. Антидемпінгові мита, зазвичай, стягуються з імпортних товарів або реалізованих по сміхотворними цінами, або ввезених із країн, що субсидують експорт. Антидемпінгові мита підвищують ціни на всі іноземні товари на внутрішньому ринку. Тому використання цих мит загострює протистояння між країнами й призводить до митним війнам. Робляться спроби виробити міжнародні угоди, регулюючі застосування антидемпінгових мит. У 1947 р. прийнято Генеральне Угоду з Тарифами і Торгівлі (ГАТТ), в 1967 р.— Антидемпінговий кодекс, у якому наводяться визначення демпінгу і методика розрахунку антидемпінгових мит. Відповідно до вимог ГАТТ використання антидемпінгових мит дозволяється у разі, коли демпінг завдає матеріальним збиткам національної промисловості країни. Погіршення економічного становища країн 70-ті роки викликало різке загострення конкурентної боротьби між монополіями США, країн ЄЕС і Банк Японії. У цих умовах стали широко застосовуватися антидемпінгові мита обмеження імпорту з країн-конкурентів. Так, країни ЄЕС наприкінці 1970;х років запровадили антидемпінгові мита у вигляді 10—20% імпорту японських підшипників, а наприкінці 1980 — тимчасові антидемпінгові мита певні товари хімічної промисловості США, експортовані по демпінговими цінами. У серпні 1980 р. США підняли із чотирьох до 25% мито на японські малогабаритні вантажівки, що поклало початок автомобільної війни між цими странами.

Антидемпінгові мита у державі застосовуються:. по-перше, у разі ввезення на митну територію України товарів за ціною більш низькою, ніж їх конкурентна ціна країні експорту до момент цього експорту, якщо такий ввезення завдає чи загрожує зашкодити вітчизняним виробникам подібних чи безпосередніше конкуруючих товарів або перешкоджає організації, або розширення виробництва подібних товарів у Україні;. по-друге, у разі вивезення межі митної території України товарів за ціною більш низькою, ніж ціни інших експортерів подібних чи конкуруючих товарів у момент цього вивезення, якщо такий вивезення завдає чи загрожує зашкодити загальнодержавним інтересів України. Ставка антидемпінгової мита неспроможна перевищувати різниці між конкурентної оптової ціною об'єкта демпінгу країни експорту до момент цього експорту і заявленою ціною за його ввезенні на митну територію України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України середньої ціною українського експорту подібних чи конкуруючих товарів у той період времени.

Компенсаційні мита застосовують у цілях зниження конкурентоспроможності імпортних товарів на внутрішньому ринку і цим грають протекціоністську роль. У разі різкого загострення проблеми збуту іноземні постачальники, широко користуючись у своїй країні державними субсидіями, стали штучно підвищувати конкурентоспроможність експортованих товарів за методом зниження цін. Ставка компенсаційної мита залежить від величини субсидії і тому може значно перевищувати ставку ввізного мита той самий товар. Україна має компенсаційні мита застосовують у випадках:. по-перше, ввезення на митну територію України товарів, під час виробництва чи експорті яких безпосередньо чи опосередковано використовувалася субсидія, якщо такий ввезення завдає чи загрожує зашкодити вітчизняним виробникам подібних чи конкуруючих товарів або перешкоджає організації, або розширення виробництва подібних товарів у Україні;. по-друге, вивезення межі митної території України товарів, під час виробництва чи експорті яких безпосередньо чи опосередковано використовувалася субсидія, якщо такий вивезення завдає чи загрожує зашкодити державним інтересів України. Ставка компенсаційної мита неспроможна перевищувати виявленого розміру субсидій. Для встановлення фактів, дають підстави до застосування спеціальних, антидемпінгових і компенсаційних мит, проводиться розслідування. Розслідування проводиться Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків за заявою українських чи іноземними зацікавлених державні органи, підприємств, організацій, і навіть з ініціативи Митно-тарифного ради Украины.

4. Нарахування і сплата митних пошлин.

Платниками мит є і юридичних осіб, які проводять переміщення через митну Кордон України товарів хороших і інших предметів, які підлягають митному обкладанню, відповідно до чинного законодавству. Об'єктом оподаткування є митна вартість чи фізична одиниця імпортованих товарів чи інших предметів (мал.2), які переміщаються через митний кордон України. Для визначення митної вартості товарів валюта контракту перераховується на національну валюту України з курсу Національного банку України, котрий діє на дату подачі митної декларації. Механізм нарахування та сплати мита включає у собі кілька елементів, як-от порядок визначення контрактної вартості товару, порядок визначення країни на походження товару, порядок визначення товарної групи імпортованого товару, порядок застосування пільг, якщо такі передбачені для цього товару, нарахування та сплати мита (рис.3). Платники — юридичні і особи, які проводять переміщення товарів через митний кордон Украины.

Рис. 2 Об'єкт оподаткування митної пошлиной.

Нарахування мит на товари та інші предмети, підлягають митному обкладанню, виготовляють базі їх митної вартості, то є ціни, фактично сплаченої чи підлягає сплаті них на даний момент перетину митного кордону Украины.

Рис. 3 Механізм нарахування та сплати митної пошлины.

При визначенні митної вартістю неї включається ціна придбання товару, зазначена в счет-фактуре, і навіть такі фактичні витрати, якщо де вони включені у рахунок-фактуру: 1) з транспортування, навантаження, розвантаженні, перевантаження і страхуванню до пункту перетину митного кордону України; 2) комісійні і брокерські; 3) плату використання об'єктів інтелектуальної власності, що стосується даним товарам й іншим предметів і що повинен оплатити імпортер (експортер) безпосередньо чи опосередковано умовою їх ввезення / вивезення (рис. 4).

При визначенні митної вартості необхідно врахувати базисні умови поставки, які використовуються у залежність від способу перевезення товару і інших предметів. Вони представлені на рис. 5.

При розрахунку витрат за транспортування до України, якщо вони у відповідність до умовами поставки були включені у вартість товару при поставці на безкоштовних умовах чи з допомогою транспортних засобів покупця, до розрахунку транспортних витрат потрібно використовувати дані бухгалтерського обліку про калькуляції транспортних витрат із включенням всіх необхідних статей чи елементів затрат.

Якщо декларація заповнюється на товари кількох видів, то видатки транспортування розподіляють між товарами різних найменувань пропорційно їх весу.

У разі, якщо бухгалтерські даних про витратах на перевезення даним виглядом транспорту відсутні, в митну вартість включається сума, розрахована, з діючих на даний момент транспортування вантажу тарифів на перевезення відповідним виглядом транспорта.

Якщо згідно з умовами постачання вартість товару декларантом включені видатки транспортування після перетину митного кордону України, щодо митної вартості є підстави виключені. При явному невідповідність заявленої митної вартості товарів хороших і інших предметів, або у у разі неможливості перевірки її нарахування митні органи України визначають митну вартість послідовно, з урахуванням ціни на всі ідентичні товари та інші предмети, які у провідних країнахекспортерів зазначених товарів хороших і інших предметов.

При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується в валюту України з курсу Національного банку України, застосовуваному для розрахунків з зовнішньоекономічним операціям й нині діючому на день уявлення митної декларації. Далі визначається країна походження товарів. Такою вважається країна, де товари були цілком зроблено чи піддані достатньої переробці чи обработке.

Повністю зробленими у цій країні вважаються такі товари:. корисні копалини, здобуті межах її території чи її економічною зони;. рослинна продукція, вирощена їхньому грунті;. живі тварини, вирощені у ній; продукція, отримана у ній від живих тварин; виготовлена ній продукція мисливського, риболовецького і морського промислів;. продукція морського промислу, добута чи виготовлена Світовому океані судами цієї країни, і навіть судами, орендованими (зафрахтованими) нею;. вторинну сировину і відходи, є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у цій країні;. товари, вироблені у країні лише з продукції, яка вказана у вищенаведених пунктах.

Переробка чи обробка товарів у країні вважається достатньої, якщо:. декларовані товари класифікуються у тарифній позиції інший, ніж що відбуваються з третіх країн матеріали чи вироби, використані їхнього виготовлення;. вартості декларованих товарів частка доданій вартості становить менше 50%.

Не можуть визнаватися як достатньої переробки товарів такі технологічні операції:. зі збереження товарів під час їхньої зберігання або транспортування;. підготовка товарів до продажу але транспортуванні (роздрібнення партії, формування партій відправок, сортування і переупаковка);. прості складальні операції;. змішування товарів (компонентів) без надання отриманої продукції характеристик, істотно які різнять його від вихідних составляющих.

Ставки мита конкретної імпортного товару визначаються Єдиним митним тарифом України. Оподатковувані митної митом товари зведені в товарну класифікаційну схему, що базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. Усі предмети, що підлягають митному контролю, систематизовано 21 розділі, 97 розділах, 1241 товарної позиції, 5019 товарних подпозициях. Кожен товар має власний чотиризначний цифровий код, у якому перші двоє знака означають товарну групу, другі два — відповідну товарну позицію. Наприклад, розділ 4 називається «Продукти харчової промисловості; алкогольні і безалкогольні напої і оцет; та інші». Він має 9 груп, такі як: 16 «Ковбаси і аналогічні продукти з м’яса», 17 «Цукор тростинний або з цукрової буряка і хімічно чиста сахароза в чистому стані» тощо. буд. Під час перебування чергу, ці дев’ять груп включають 56 товарних позицій (приміром витримка з Систематизованого зводу ставок ввізного мита приведено в табл. 2). Один із головних завдань митних органів — визначення тарифної позиції, якої відповідає товар чи предмет, переміщується через митний кордон України. Глави і розділи Єдиного митного тарифу мають допоміжний характері і йдуть на правильного віднесення товару: чи предмета до тій чи іншій товарної позиції, яка є головним елементом класифікації. З іншого боку, ще точного визначення товарної позиції митні органи керуються такими положениями:

. предмети, пред’явлені до митному контролю в розібраному чи несобранном вигляді, класифікуються у тій товарної позиції, до якої підключено предмет в складеному вигляді;. якщо предмет то, можливо отнесён до двох чи більше товарних позиціях одночасно, перевагу віддається товарної позиції, що містить детальнішу опис предмета;. предмети, які містять суміш різних компонентів чи набори, призначені на продаж, які укомплектовані різними предметами, класифікуються на уроках чи матеріалу, який визначає товарну характеристику набора.

Після визначення тарифної позиції імпортного товару застосовуються конкретні ставки мита. Як раніше зазначалося, ставки встановлюються в певному відсоток до вартості товару (адвалерная мито), або у твердих сумах до одиниці товару (специфічна мито). Єдиний митний тариф України визначає кілька ставок однією товарну групу: преференційну, пільгову і повну, застосування яких залежить від країни походження імпортних товаров.

Табл. 2. Витяг з Систематизованого зводу ставок ввізного пошлины.

У законодавстві України передбачено ряд пільг при нарахуванні і сплаті мита. Так-от сплати мита освобождаются:

. транспортні засоби, здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу і пассажиров;

. предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, сировину, які межі митної території України забезпечення виробничої діяльності українських і арендованных.

(зафрахтованих) українськими підприємствами і міжнародними організаціями судів, провідних морської промисел, і навіть продукція їх промислу, ввезений на митну територію Західної України; валюта України, іноземна валюта та особливо цінні папери; предмети, завезені Україну для офіційного статусу особистого пользования;

. товари та інші предмети, які з митної території України та ввезені назад з цього територію без обробки чи переробки, і навіть товари та інші предмети зарубіжного походження, які назад межі митної території України без обробки чи переработки.

Допускається зниження ставок мит під час ввезення на митну територію України і вивезенні межі території товарів хороших і інших предметів, наприклад, відремонтованих й раніше завезених на митну територію Західної України чи вивезених межі території чи ушкоджених до пропуску їх крізь митний кордон України, але придатних до використання у ролі виробів або матеріалів. Допускається безмитне ввезення і вивіз чи пільгове оподаткування митної митом товарів, ввезених у спеціальні митні зони біля України або вивезених із цих зон. Розмір пільг і Порядок їх надання встановлюються Верховною Радою України до законодавства України про спеціальних митних зонах шляхом прийняття окремий закон кожної з цих зон. Допускається встановлення преференцій за ставками Єдиного митного тарифу України у вигляді звільнення з оподаткування митної митом, зниження ставок мит чи встановлення квот на преференційний ввезення ставлення інших товарів, які з держав, їхнім виокремленням з Україною митний союз чи зону вільної торгівлі. Товари й інші предмети, тимчасово ввезені на митну територію України та призначені протилежного вивезенню її межі в встановлені терміни в незмінному змозі або відремонтованому вигляді, і навіть товари та інші предмети, тимчасово які межі митної території України і призначені протилежного ввезення з цього територію України у встановлених термінів в незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита. Терміни умовно-безмитного ввезення та вивезення визначаються Митним кодексом України. Мито, сплачена за товари, завезені на митну територію України складання, монтажу, переробки з наступним зворотним вивезенням протягом року, можна повністю чи частково повернуто власнику товарів за її вивезенні межі митної території України та пред’явленні свідчень про Використанні цих товарів у вищевказаних целях.

Мито нараховується митним органом України у відповідність з іншими положеннями закону України «Про Єдиному митний тариф» і ставками Єдиного митного тарифу України, діючими на день уявлення митної декларації, і сплачується як і валюті України, і у іноземній валюті, яку купує Національного банку України. Дещо іншою порядок застосування мит для фізичних осіб. Для визначення суми мита до цих платникам застосовуються лише повні ставки Єдиного митного тарифу (преференційні і пільгові не используются).

У водночас тих платників — кілька розширений обсяг пільг. Так-от сплати мита звільняються такі предметы:

. товари, ввезені завезеними на територію України (крім вино-горілчаних і тютюнових виробів) на загальну вартість, еквівалентній 200 ЕКЮ включно;. предмети індивідуального користування (крім транспортних засобів власного користування і запасними частинами щодо нього), тимчасово ввезених на митну територію Західної України;. предмети, ввезені (що надсилаються) переселенні на місце проживання України;. горілка у кількості 1 л, вино — 2 л, тютюнові вироби — 200 сигарет (или.

200 р цих виробів) одне лицо.

Мито повністю вносять у Державного бюджету Украины.

Мито сплачується митним органам України, а відношенні товарів хороших і інших предметів, пересланих у міжнародних поштових отправлениях,—предприятиям зв’язку. Порядок надання відстрочки і розстрочки сплати мита встановлюється Державним митним комітетом України. Сума зайве стягнутих мит має бути повернуто власнику товарів хороших і інших предметів на його вимогу в протягом один рік з митного оформления.

Особливістю стягування мита також і те, що контролю над правильністю і своєчасністю сплати цього податку бюджет здійснюється митні органи України, а чи не податковими адміністраціями. До складу митних органів України входять: Державний митний комітет України та митниці Украины.

Мито, не сплачена у найкоротші терміни, куди було надано відстрочка і розстрочка сплати, так само як не сплачена внаслідок інших дій, які спричинили її недобір, стягується з розпорядження митних органів України у незаперечному порядке.

Своєчасно не сплачена мито стягується весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені у вигляді 0,2% суми недоїмки за щодня прострочення, включаючи день уплаты.

Заключение

Митно-тарифна політика України в сучасному этапе.

Країни із перехідною економікою, куди входить і Україна, як і країни, що розвиваються, повинні приділяти особливу увагу зовнішнім джерелам надходження засобів у до державного бюджету, оскільки перебудовні процеси економіки, зазвичай, пов’язані з тимчасовим спадом виробництва, але це позичає базу податкових надходжень з допомогою внутрішніх источников.

З іншого боку, створення ефективних механізмів контролю об'єктів оподаткування нафтопереробки і оподаткування потребує певного часу. У сфері зовнішньоекономічної торгівлі цього досягти легше проти внутрішніми об'єктами налогообложения.

Митно-тарифна політика кожної країни, яка проводить радикальні економічні перетворення, повинна:. забезпечити необхідний рівень доходів державного бюджету та взагалі цим забезпечувати макроекономічну стабілізацію у державі;. створювати рівні умови конкуренції вітчизняних і зарубіжних товаровиробників, що дозволить державі однакові ввійти у світовий економічний простір;. забезпечувати певних заходів захисту за відношення до національним підприємствам, які проводять переоснащення виробництва, його раціоналізацію, реструктуризацію, впроваджують нові методи управління з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому рынке.

Але це значить, що країни, що у стадії економічної трансформації повинні застосовувати максимально високі ставки мит та інших податків на товари зовнішньої торгівлі, які стягуються за українсько-словацьким кордоном. Як показує світовий досвід, рівень таможеннотарифного захисту у тому, щоб бути ефективним ні бути непомірним (трохи більше 10—15%). Принаймні, граничний розмір імпортні мита ні перевищувати 30%. Перевищення цього рівня наводить немає збільшення загальних надходжень у до державного бюджету, а до сокращению.

З іншого боку, надмірно високі ставки мит й підвищення податків на імпорт не захищають національних товаровиробників, а призводять до значному порушення умов конкуренції на відповідні товари на ринку країни. Це своє чергу веде до следующему:

1) придушується іноземна конкуренція національним виробником: прогресують явища застою у національному виробництві, зростають тенденції монопольного підвищення ціни ринку; 2) мита і податки просто перестають платити, оскільки з їхньою обхід стає тільки необхідною, а й досить економічно вигідним; 3) іноземні конкуренти змушені проводити політику демпінгу, щоб їх продукція були лише якіснішим, але й дешевої. Характерно, що наростання України тенденцій протекціонізму відбувається паралельно з недостатнім розвитком явищ тінізації зовнішньоекономічного товарообігу, контрабанди, що зумовлює масовому ухилення від мит, зборів, акцизів і ПДВ. Парадоксом і те, що замість сильніше зростають податки імпорту як непомірних ставок мит, дискримінаційних процедур щодо імпорту, тим паче очевидною стає неадекватність функціонування митно-тарифній системи, тим менше надходження до державного бюджет і тих самим знижується захист національних товаровиробників. Так, діюча в 1995 р. митно-тарифна система при загальним підвищенні ставок мит на товари забезпечила лише 2,99% доходів державного бюджету, що й неспроможна вважатися достатньої величиною, 1996 р.— 1,53%, 1997 р. —3,12%. Проте для України, що офіційно вступив у переговорний процес на предмет здобуття повноправного членством ГАТТ, особливо важливо стає проведення такої митно-тарифній політики, яка перешкодить прийняттю їх у цю міжнародну організацію. Оскільки це означала б відстрочку на невизначений термін вирішення питань, що з полегшенням доступу України в ринки розвинених країн, усуненням залишків дискримінаційної для підходу до України торгувати із боку інших держав. Сьогодні митно-тарифна політика України ні повністю відповідає вимогам ГАТТ, з урахуванням те, що за результатами Уругвайського раунду переговорів рамках ГАТТ, країн із перехідною економікою надано семирічний пільговий період на адаптацію своїх економік до жорстких умов, що випливають із зобов’язання лібералізувати зовнішню торговлю.

Загальносвітова тенденция—это зниження мит щодо імпортних товарів. Так, за результатами Уругвайського раунду переговорів рівень митного оподаткування упав з 6,3% ДО 3,9%.

Україна має до 1994 р. проводилася досить ліберальна політика щодо імпорту. Єдиний митний тариф України, ухвалений II січня 1993 р., за більшістю тарифних позицій передбачав ставки від 0 до 10%. Незначна частка товарних позицій була об'єктом вищих ставок—15— 30%, а максимальний рівень митного оподаткування передбачався для алкогольних і тютюнових изделий—50%. Для товарів з країн, які мали режимом найбільшого сприяння, застосовувалися тарифи, які були 2−3%. Ситуація у 1994 р. Ставки за більшістю високорентабельних товарів підвищили з 10—20% до 40—50%.

Постановою Кабінету міністрів України № 998 від 13 грудня 1995 р. було знято що з максимальних ставок мит, включаючи ставки лікеро-горілчані і тютюнові вироби. Одначе замість них запроваджені аналогічні, а деяких випадках і вищі, специфічні ставки мит ЕКЮ. Наприклад, мита на спиртні напої склали 5—7,5 ЕКЮ на 1 літр по пільгової ставки і 10—15 ЕКЮ на 1 літр за повною ставке.

Вже у лютому 1995 р. ввели високі ставки мит, 20—30% для країн із режимом найбільшого сприяння і 30—40% іншим країнам, на цілий ряд сільськогосподарських товарів хороших і машин для агропромислового комплексу, цемент, ряд хімічних товарів, одяг, будівельні матеріали і дорожнобудівельні машини, автомобілі, меблі тощо. д.

Згідно з умовами ГАТТ щодо імпортних товарів повинен забезпечуватися аналогічний національний режим оподаткування їх внутрішніми податками, і зборами як й у вітчизняних товарів, і навіть забезпечуватися порядок застосування податкового законодавства, правив і вимог, які належать до внутрішню торгівлю. Однак у Україні заходи з підвищення рівня мит були посилені запровадженням деякі види імпорту, головним чином алкогольні і тютюнові вироби, високих ставок акцизного збору, які мали більш високими стосовно ставками, що застосовувалися для товарів національних виробників. Так було в грудні 1995 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 969 передбачено запровадження умовних ставок акцизного збору щодо імпортних лікеро-горілчаних і тютюнових виробів, виражених в ЕКЮ на фізичну одиницю імпортованого товара.

Також суперечить вимозі ГАТТ дискримінаційна процедура оподаткування імпортних товарів щодо товарів національного походження, оскільки оподаткування податками відбувається безпосередньо на кордоні, тобто моменту фактичної реалізації товаров.

Значним кроком до підвищення дискримінації імпорту Україні є перехід із 1994 р. процедури оподаткування імпортних товарів податком на додану вартість за методикою, що передбачає оподаткування даним податком інших податків (мита і акцизу), які задля оподаткування додаються до митної вартості товару, тобто податки сплачуються з налогов.

Отже, можна виділити такі недоліки законодавчої бази для митно-тарифного регулювання й податкової політики щодо импорта:

1. Україна має надзвичайно високий ставки акцизного збору, ПДВ завдають відчутної шкоди інтересам імпортерів, споживачам та державі, оскільки система такого оподаткування вигідна тіньовим контрабандним структурам, які мають можливість отримувати надприбутки, уникаючи сплати податків і інших зборів. Наочно це видно підакцизної групі товарів. Так, для здобуття права конкурувати з тіньовими структурами, легальним імпортерам доводиться використовувати послуги різноманітних фондів, які заслуговують на податкові пільги. У процесі скорочення таких пільг та скорочення легального імпорту відбувається монополізація внутрішнього ринку України контрабандними структурами.

2. Методика розрахунку ставок податків з урахуванням вартості імпорту (адвалерные мита) дає можливість несумлінним імпортерам занижувати контрактні ціни, і відповідно приховувати від оподатковування значну частину свого оборота.

3. У зв’язку з тим, що зі зростанням ставок мита і акцизного збору на імпортні товари були враховані технічні можливість запровадження марок акцизного збору на алкогольні і тютюнові вироби з 15 жовтня 1995 р., частково зупинився легальний імпорт алкоголю і буде зупинився імпорт тютюнових виробів. Через війну зросли ціни на всі нелегальному ринку, що ні відповідає інтересам споживачів і спровокувало посилення соціальної напряженности.

4. Невиправданим і неефективним з економічної погляду є кількісне обмеження видачу сертифікатів на торгівлю імпортними товарами і підвищення вартості таких сертифікатів (від обсягу роздрібної торгівлі відповідно чисельності населення регіонів) це веде до дисбалансу від попиту й споживання і сприяє монополізації ринків тіньовими структурами. З іншого боку, такий стимулює корупцію серед посадових осіб, які займаються видачею сертификатов.

5. Надзвичайно високі би ставки оподаткування, відсутність твердих гарантій схоронності капіталу, часті зміни до законодавства створюють серйозні перепони до інвестування капіталу з-за кордону до України, що дуже негативно віддзеркалюється в економічної ситуации.

Питання сучасної митної політики залишаються актуальними в час, у відповідність до Програмою діяльності уряду України послідовно виконуються заходи, які спрямовані розробці новій редакції Єдиного митного тарифу України, у якому предусматривается:

1) запровадження диференційованого підходи до рівню митного оподаткування в залежність від того, виробляється товар країни на недостатньому, достатньому чи надмірному уровне;

2) застосування односторонніх обмежень імпорту, зокрема підвищення ставок ввізних пошлин;

3) широке застосування специфічних (на фізичну одиницю товару) і комбінованих ставок мит на товари з так званого некритичного импорта;

4) вжиття заходів митно-тарифній захисту сільськогосподарського виробництва України, зокрема шляхом застосування сезонних пошлин;

5) скорочення переліку країн, які користуються пільгами у сфері митного обложения;

6) встановлення межі за 30 я% для імпортні мита й розробка графіків поступового зниження рівнів митного оподаткування імпорту з доведенням в протягом 5—7 років до рівнів, обумовлених домовленостями у межах ГАТТ;

7) запровадження єдиного порядку сплати акцизів і ПДВ для товарів, як вітчизняного, і імпортного виробництва (із застосуванням податкового векселя);

8) зміна механізму нарахування акцизу і ПДВ на імпортні товары.

Всі ці заходи спрямовані на адаптацію законодавства України у галузі митно-тарифній політики України з нормами і правилами, закріпленими системою ГАТТ і поступове входження до міжнародне торгове сообщество.

Список використаних источников.

1. закон України від 06.02.96 р. «Про Єдиний митний тариф».

2. Декрет Кабміну від 11.01.93 р. «Про Єдиний митний тариф».

3. Декрет Кабміну від 3.05.94 р. «Про зміни ставок ввізного мита на окремі види товарів».

4. Декрет Кабміну «Про внесення змін до декрету про зміни ставок ввізного мита на окремі види товарів».

5. Буряковский У. У. Кармазін У. Я ін. Податки.- Навчальне пособие.

Дн.: «Пороги» 1998 г.

6. Федосов У. М. Опарін В.М. та інших. Податкова система України.- К.:

Ли-бідь, 1994 р. ———————————- Ввізні митні пошлины—это мита, які стягуються митницями при вступі іноземних товарів на внутрішній рынок.

Вывозные митні пошлины—это мита, нараховані на товари та інші предмети за її вивезенні межі митної території Украины Специфические мита — це мита, нараховані у встановленому грошовому розмірі на одиницю оподатковуваних товарів хороших і інших предметов.

Адвалерные мита — це мита, нараховані у відсотках митної вартості оподатковуваних товарів хороших і інших предметов.

Комбинированные мита — це мита, поєднують адвалерные і специфічні особливості його митного обложения.

Преференциальные мита — кращі мита, які установлює держава до створення особливо сприятливого режиму для однієї чи кількох держав під час ввезенні всіх, чи окремих груп імпортованих товаров.

[pic].

Льготные мита — це мита, які, створюють режим найбільшого благоприят-ствования до імпорту товарів і економічних спілок, із якими Україна уклала домовленості про вільної торгівлі, або торгово-економічні угоди з наданням режиму сприяння чи національного режима.

Повні митні пошлины—это мита, які застосовуються всім товарам й іншим предметів, ввезених на митну територію Західної України (за винятком тих, яких застосовуються преференційні і пільгові пошлины).

[pic].

Спеціальні мита — це вид мит, рівень ставок яких встановлюється більш рівні проти звичайними як захисної заходи внутрішнього ринку країни від надмірного импорта.

Антидемпінгові мита —це вид ввізних мит, які забезпечують захист внутрішнього ринку країн від ввезення товарів по демпінговим ценам.

Демпінг — продаж товарів монополіями на зовнішніх ринках по непридатним цінами, тобто за цінами, нижчим, ніж внутрішньому рынке.

ГАТТ — Генеральне Угоду з Тарифами і Торгівлі — це багатосторонній договір, яким установлено загальні правила здійснення міжнародних торгових угод. Мета ГАТТ—либерализация світової торгівлі. На сьогодні членами цієї організації є 128 країн мира.

Компенсационные пошлины—это мита, стягнуті понад звичайних ввізного мита з метою зниження конкурентоспроможності імпортних товарів на внутрішньому рынке.

Перемещение через митний кордон України — ввезення на митну територію Західної України, вивезення з цим території чи транзит на території України товарів чи предметів у будь-який спосіб, включаючи використання з цим метою трубопровідного транспорту, й ліній электропередач.

[pic].

Декларант — юридичне чи фізична особа, яке здійснює декларування товарів чи інших предметов.

У 1986 р. в Уругваї почався восьмий раунд переговорів рамках ГАТТ, на якому розглядалися пропозиції щодо усунення торговельних бар'єрів (у цьому однині і торгувати послугами), зняття обмежень на іноземні інвестиції. У межах Уругвайського раунду створили механізм регулювання міжнародної торгівлі, покликаного розвитку валютних отношений.

Мито — це непрямий податок, стягуваний з товарів (інших предметів), які переміщаються через митний кордон, тобто ввозяться, вивозяться чи йдуть транзитом, і який входить у ціну товарів хороших і сплачується з допомогою кінцевого потребителя.

Єдиний митний тариф України — це систематизований звід ставок мит, якими оподатковуються ввезені на митну територію України або які межі території товари чи інші предметы.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою