Динамика і структура безробіття на Украине

ДИНАМИКА І СТРУКТУРА БЕЗРАБО ТИЦЫ НА УКРАИНЕ.

Современная ситуація ринку праці України відрізняється від тій, котру була 4 роки тому. За роки чисельність працюючого населення скоротилася на 9%. Нині більш 6,5 млн. людина немає заняття, але активно не можуть розшукати і майже 2,7 млн. людина зареєстровані у органах служби зайнятості в каче стве безработных.

В зв’язки й з зміною галузевої структури зайнятості (зменшенням числа працюючих в галузях обробній про мышленности, особливо у машинобудуванні й легкої промышлен ности) загострилися регіональні проблеми зайнятості.

Региональная диференціація гостроти безробіття з перших місяців реєстрації виявилася дуже великою. Вже до кінця 1991 р. найвищий найнижчий регіональні рівні безра ботицы відрізнялися більш ніж 10 раз, але за минулий період вказане відмінність зросла ще майже 5 раз.

Интересна також диференціація регіонів країни з зі ставу безробітних. Спочатку основну масу безробітних в Україні становили жінки, особи з і середньою фаховою освітою, особи передпенсійного віку. Але потім у тих ре гионах, де безробіття вищим середнього, зростають частка чоловіків, частка на осіб із низькому рівні освіти, частка моло дежи.

Таким чином, за складом безробітних можна будувати висновки про про двинутости тієї чи іншої регіону з гостроті безробіття. У групі тих регіонах, де переважають «високоосвічені жінки перед віку», можна говорити лише про стадії безробіття. Рівень безробіття і напруженість ринку праці в регіонах зазвичай невеликі, хоча рости вони можуть високими темпами. У групі тих регіонах, де серед безробітних переважає молодь, чоловіки, особи з низькому рівні освіти, проблема безробіття дуже гостра, але чисельність безробітних найчастіше зростає повільніше, ніж у в середньому у стране В загальному цьому випадку всі області України з ост роті зареєстрованого безробіття можна розділити сталася на кілька групп.

Первая група — регіони з дуже високою безробіттям. Ці регіони вирізняються високою рівнем безробіття, на високі темпи його розвитку (вдвічі вище середньоукраїнських), великий на пряженностью ринку праці.

Вторая группа — регіони із високим рівнем безробіття і великий напруженістю ринку праці (показники перевищують середньоукраїнські). Але темпи зростання безробіття тут середні або нижчий від середніх. У це регіони північної половини європей ской частини країни. Чимало з цих регіонів відрізняються підвищеною вимушеної неповної зайнятістю.

Третья группа — безробіття і напруженість ринку праці нижче середньоукраїнських, але темпи підвищення рівня безра ботицы вище середньоукраїнських. Фактично, з гостроті безробіття цю групу средняя.

Четвертая группа — регіони з найменш гострої безрабо тицей країни. Вони безробіття нижчий від середнього, низька напруженість ринку праці, темпи зростання безробіття нижче середньоукраїнських. У цьому групі багато північних регіонів з до котра буває промисловістю.

Итак, в Україні гостра безробіття є у регіонах двох типов.

Во-первых, це райони з великим природним приростом населення. Тут ринку праці постійно ви ходить дуже багато молоді, тоді як збільшується кількість робочих місць у умовах економічної кризи як не збільшується, а й скорочується. У регіонах такого типу безробіття панувала і у минулому як аграрного перенаселения.

Во-вторых, депресивні регіони, тобто. з величезним переважанням найбільш кризових галузей. На цей час такими є легкої промисловості і військово-промисловий комплекс, отли чающиеся найбільшим скороченням обсяги виробництва по срав нению з кінцем 80-х.

Важен і питання сільській безробіття в Україні. У про гнозах початку 1990;х років очікувався різкий сплеск безробіття у містах у результаті розвалу промисловості, яка склалася за зі ветский період (гігантські підприємства, які працювали в основ ном на оборону, виявилися неспроможними адаптуватися до ринкових відносин). Сільська ж місцевість вважалася вкрай трудодефи цитной, здатної відвернути дуже багато безробітних з го родских поселень. Ситуація показує, що ці прогнози зазнали краху. Починаючи з 1994 р. безробіття серед сільського населення становить аналогічний показник для міського населення. Дуже висока також напруженість на сель ском ринку праці, т.к. вільних робочих місць тут немає. Здебільшого сільська безробіття зокрема у регіонах із ви соким природним приростом й у північних несельскохозяйствен ных регіонах.

Итак, розвиток безробіття на етапі істотно відрізняється від загальносвітових закономірностей. При різке зменшення обсяги виробництва (більш ніж 2 разу) уро вень безробіття з урахуванням незареєстрованих безробітних не перевищує 10%[1]. У цьому безробіття у сільській місць ности вище, ніж у міських поселеннях. Причин безробіття існує велика регіональна диференціація. Сущест венними виявилися і соціальні причини (високий природний приріст, значи тельный міграційний відтік), й економічні (різке зменшення кількості про изводства тільки в галузях, незначний — в других).

За низьким показником офіційно зареєстрованим безрабо тицы не видно, наприклад, приховане безробіття (змушений дос рочный те що за рахунок пенсій, збереження робочого місця без реальної відпрацювання тощо.), що ставить необхідність підрахунку макроэкономи ческих витрат зростання безробіття. Така ціна зростання безробіття має визначатися більшою мірою не зростанням компенсаційних виплат і фінансуванням програм зайнятості, а формі втрат можливого, але з виробленого ВНП внаслідок незайнятості частини робочої сили в. Відомий американський економіст Артур Оукен математично висловив співвідношення між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВНП. Закон Оукена показує, що й фак тический рівень перевищує природний безробіття однією відсоток, то відставання обсягів ВНП становить 2,5%. Наприклад, спроби у 1953;1980 рр. зменшити інфляцію шляхом зростання безрабо тицы створили для США втрати у середньому від 6 до 18% ВНП. При іншому варіанті економічної політики зайнятість населення міг би збільшитися на 4,5 млн. человек.

Международная організація праці (МОП) провела исследо вание, показавшее, що справжній рівень безробітних в Україні значно вища офіційно визнаного. Директор МОП Гай Стандинг, составляв ший звіт за результатами дослідження, заявив, що українські ів точники «самим нелюдським чином» приховують справжнє поло жение речей. За даними МОП безробіття в Україні 1996;го р. зі ставила 19,5% (11,72 млн. чол.). Причина такого розбіжності даних у цьому, що для людей невигідно реєструватися як безробітних (після відходу з номінальною роботи людина чи шается пільг), а підприємства намагаються тримати «мертвих душ» щоб скоротити налоги.

В звіті МОП також зазначено неухильне зниження загальної кількості робочих місць з 1980 р. притому, що працездатне на селище виросло. З 1990 по 1995 рр. Кількість робочих місць зменшилося на 4,2 млн.

Одной з глибинних причин зростання безробіття стає посилюється диференціація населення за доходами. Елітні верстви населення, на користь яких перерозподіляється сьогодні на циональный дохід, що неспроможні сформувати потужного попиту перед позначки масового споживання вітчизняних, що шпп собствует його стагнації як наслідок, безработице.

В 1994 — 1995 рр. диференціація доходів вона продовжувала рости. За збереження цієї тенденції ми готуємося вже два роки наздоженемо ла тиноамериканские країни з глибині розшарування суспільства по до ходам.

Однако годі було переоцінювати значення безробіття як самостійного економічного чинника. Вона досить умовна — особливо з відношення до демографічним процесам, у межах і з допомогою яких формується зайнятість населення. Сьогодні демографічні процеси є відбуваються дуже песимістично. З усіх прогнозів у соціально-економічній сфері демографи ческие є найбільш точними через те, що демографія як наука успішно просунулася, використовуючи відпрацьовані методи і повну інформацію. У дивовижній країні пришвидшується старіння нації, чисельність та питома вага населення віком молодший працездатного (основне джерело поповнення трудових ресурсів) скоротиться з 5,1 млн. людина в 1993 року до 4,4 млн. чого ловек 2005 року (з 10,2% до 8,4%).

Это призводить до необоротним вимірам в профессиональ ном складі трудових ресурсів: людям у віці важче змінити кваліфікацію, — словом, знижується мобільність трудових ресурсів. Вже сьогодні у ряді територій Центральній Азії та Західної України частка осіб похилого віку більше 30−40% і має тенден цию до зростання. Також у найближчі двох років відбудуться зміни у чисельності населення працездатному віці. У цю категорію ввійде численне поповнення 80-х при выбытии людей нечисельного покоління військових років, що доводиться додатково загострить проблему зайнятості, особливо молодежи.

Итак, у зв’язку з переліченими вище показниками макро економічний спад неминучий. Лише у рахунок демографічного чинника ВВП скоротиться до 2000 року на 4,8% за середнім варіанту прогнозу чи 8% за песимістичним, а до 2005 року — соот ветственно на майже 7% чи 13%.

Таким чином, в обговорюваних сьогодні програмах виходу економіки України на кризи безробіття сприймається як результат та досудове слідство економічної політики, і, отже, боротьби з безробіттям не відводиться стратегічної роль системі заходів го сударственного регулювання. Тим більше що, безробіття вже вийшла рівень, значною мірою предопределяющий його прийдешню динамику.

Уровень безробіття, досягнутий в 1995;1996 роках, каже через те, що криза зайнятості триватиме по меншою мірою протягом кількох наступних років. Виникнуть різні соці ально-экономические диспропорції, зокрема: різкі регио нальные розбіжності у динаміці зайнятості, сегментація і маргинали зация ринку праці. Різке зростання безробіття запустить на дію механізм додаткового зниження ділову активність: крім зі кращения споживчого й інвестиційного попиту зростання безра ботицы визначатиметься динамікою незайнятості попередніх пе риодов. За оцінками спеціалістів Міністерства економіки така так звана «гистерезисная складова «становитиме 15−20% загального зміни безробіття. Безробіття буде самовоспроизводиться і обумовить тривалий спад, викликаний довгострокової, за стойной незайнятістю: це завжди буде дезорієнтувати раціонального розподілу трудових ресурсов.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.

[1] - у цьому абзаці наводяться цифри за 1995 р. через брак офіційній інформації про обсяг виробництва за 1996 г.