Структурні типи епітета та епітетів семантичного принципу

Вступ

Одним із найважливіших завдань лінгвостилістики на сучасному етапі її розвитку являється вивчення лінгвістичної природи та функціонування окремих стилістичних прийомів в різних функціональних стилях літературної мови.

Епітет здавна звертав до себе увагу вчених-стилістів як лінгвістичного, так і літературознавчого напряму. Історія вивчення епітету починалася з древніх риториків, які відводили цьому стилістичному прийому значне місце. Проте давні риторики, так само як і багато сучасних посібників по стилістиці, аж до другої половини минулого століття, розглядали епітет лише як прийом прикраси для мови, спосіб зробити її більше виразною. І тільки останні роки ознаменувалися новим поворотом у вивченні епітета: епітет починають вивчати з позиції лінгвостилістики. Проте, дані характеристики епітета не можна вважати описаними об'єктивно і повністю. Багато проблем в області вивчення епітета залишаються і досі невирішеними: немає єдності в підході до класифікації епітетів, не з’ясовані принципи, що дозволяють зробити таку класифікацію вичерпною; існують різні думки з питання емоційної природи епітета; недостатньо досліджені семантичні процеси, що відбуваються в епітеті; абсолютно не вивчено поведінка епітета в конвергенціях стилістичних прийомів; уривчасті і несистемні спостереження над функціонуванням епітета в різних стилях сучасної англійської мови, в тому числі і в стилі мови художньої прози.

Тому актуальність проблеми даної курсової роботи визначається необхідністю подальшого дослідження одного з давніх і ефективних стилістичних прийомів — епітета, необхідністю подальшого вивчення структурно-семантичних параметрів тексту і, відповідно, лексичного стилістичного прийому епітета, як його компонента.

Об'єкт дослідження — структурно-семантичні види епітета та його класифікації, а саме асоційовані та особливо неасоційовані епітети, їх дві великі групи: образні епітети, а саме метафоричні, порівняльні, синестетичні епітети та звукообразні епітети, а також групу безобразних епітетів: перенесені, оксюморонні, гіперболічні, антономасійні епітети.

Предмет дослідження — функціональні властивості структурних типів епітета та епітетів семантичного принципу.

Метою роботи являється класифікація і описання системи епітетів і їх функціонування у сучасній англійській мові. Спостереженню піддалися уривки із сучасної англійської прози. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

— розглянути концепцію епітета у сучасній англійській мові;

— розглянути структурно-семантичні особливості епітета у сучасній англійській мові;

— визначити початково-теоретичні поняття тексту і його категорії;

— розглянути емоційні, оцінюючі, експресивні моделі семантичного епітета;

— обґрунтувати інтерпретації уривків з сучасної англійської прози.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувались методи лінгвістичного аналізу: аналіз словникових, контекстуально-ситуативної та текстової дефініцій для виявлення інформативного значення епітета.

Курсова робота складається зі вступу, в якому обґрунтовується мета і визначаються завдання дослідження, матеріал і методи дослідження, двох розділів: теоретичної та практичної частини роботи, висновку та списку використаної літератури.

В першій частині даються початкові теоретичні поняття епітета та його категорії, обґрунтовуються завдання інтерпретації тексту уривків.

В другому розділі розглядається лінгвістична природа прийому епітета і його інформативне значення використання в тексті. Висновок даної роботи узагальнює результати дослідження.

1. Концепція епітета у сучасній англійській мові

Незважаючи на багатовікову історію вивчення епітета і досі немає єдності визначення важливих характеристик. Більшість дослідників головною характеристикою епітета вважають його семантичні особливості і саме їх ставлять в центр визначення, при цьому семантика епітета визначається дуже нечітко як виділення якої-небудь ознаки визначуваного предмета або як другорядне слово фрази, яке приєднується до іншого слова для посилення і збагачення його образотворчого і виразного значення.

Інші дослідники вважають необхідним приєднати до семантичної характеристики ще одну значну характеристику властиву епітету — синтаксичну функцію визначення. При цьому ряд дослідників проводить чітку межу між епітетом і логічним визначенням (зазвичай епітет, на відміну від логічного, визначається як художнє визначення), інші бачать різницю між логічним визначенням і епітетом лише в тому, коли він виникає під впливом контексту особливої стилістичної функції, треті взагалі не проводять такої межі і відносять до епітетів будь-які характеризуючі або пояснюючі визначення.

Поєднуючи в характеристиці епітета семантичний і синтаксичний критерій, багато лінгвістів вважають, що епітет нічого не додає до змісту визначуваного поняття, зберігаючи його в тому ж об'ємі. Проте, при цьому відбувається деяке переосмислення ознак, що входять в поняття: епітет повторює ознаки на тавтологічній основі, які вже названі у визначеному, або перегруповує ознаки, називає саме ті ознаки, яких взагалі не може бути.

Проводячи межу між епітетом і логічним визначенням, окремі лінгвісти надзвичайно обмежують роль епітета, надають значення «переносного характеру» або метафоричного значення.

Ще один підхід до визначення важливих характеристик епітета включає спосіб морфологічно-синтаксичного вираження епітета. Епітет може бути виражений прикметником, аби тільки досягалася основна вимога поетичної думки — аналізувати явища, потім узагальнювати, вводити в коло інших образів.

Аналіз вище перелічених принципів в підході до визначення епітета показує, що жоден з них, узятий окремо, не дозволяє дати несуперечливі характеристики цього стилістичного прийому. Абсолютно очевидно, що всі три сторони — особливості семантики, синтаксична функція і способи морфологічно-синтаксичного вираження — являються важливими характеристиками епітета і тільки з урахуванням всіх цих трьох сторін можна дати повне і несуперечливе описання.

1.1 Поняття і визначення епітета

Образність створюється взаємодією предметно-логічного значення слова з його контекстуальним значенням, основою образності завжди є предметно-логічне значення. Він визначає епітет як стилістичний прийом, заснований на взаємодії предметно-логічного і контекстуального значень у визначенні, яке може бути виражене словом, фразою або навіть пропозицією. Це визначення розкриває індивідуальне емоційно-забарвлене відношення автора до предмета, який він описує. На відміну від логічного визначення, яке є виключно об'єктивним, таким, що не містить оцінки необхідно розрізняти епітет і логічне визначення. Епітет носить завжди суб'єктивно-оцінний характер. Так, наприклад, прикметник в словосполученнях white snow — білий сніг, blue skies — блакитне небо, round table — круглий стіл являється логічним визначеннями. Вони вказують на ті якості предметів, які вважаються загальновизнаними. Прикметники ж в словосполученнях wild wind — сильний / штормовий вітер, destructive charms — згубні чари, radiant maiden — сяюча / промениста діва вказують на невід'ємну якість предмета, яка властиву йому. Вони носять суб'єктивно-оцінюючий характер, які явлюються епітетами.

Іншими словами, епітет повідомляє додаткову інформацію. Існує інформація смислова і інформація естетична. Епітет — стилістичний прийом, який передає інформацію про яку-небудь характеристику визначуваного предмета або явища, додаткову до його предметно-логічної характеристики, тобто стилістичну інформацію.

1.2 Класифікація епітетів

Класифікація заснована на трьох принципах: мовні (language epithets) і мовленнєві (speech epithets); за морфологічно-синтаксичним способом класифікація виділяє ряд структурних моделей епітета у сучасній англійській мові; за семантичним принципом епітети діляться на асоційовані і неасоційовані, саме вони додають до характеристики предмета риси несподівані, внутрішньо йому не властиві і вражаючі уяву читача своєю несподіванкою.

Мовні і мовленнєві епітети виділяють залежно від стосунків, що певним чином склалися, між епітетом і словом, до якого він відноситься. До мовних відносять епітети в словосполученнях, що стали стабільним літературним кліше, які інакше називаються постійними, традиційними, фіксованими (fixed) епітетами, наприклад, unbearable pain — нестерпна біль, close friendship — тісна дружба, unearthy beauty — неземна краса, deep feeling — глибоке почуття. Подібні епітети властиві народному епосу, наприклад, merry green wood — веселий зелений ліс. Постійні епітети також можуть бути властиві певному авторові або певному твору.

При вивченні індивідуального стилю письменника і розглядаються традиційні епітети (тобто епітети, характерні для якого-небудь літературного жанру або напряму, для представників однієї літературної школи), улюблені епітети (тобто епітети, що особливо часто уживані яким-небудь окремим письменником і несуть в його творах особливе стилістичне навантаження) і прикріплені епітети (тобто епітети, які наполегливо, іноді упродовж всього твору надаються автором одному і тому ж об'єкту з метою виділити його конкретні риси або підкреслити своє відношення до нього).

Мовленнєвими (свіжими) являються оригінальні епітети, створені спеціально для конкретного твору. Наприклад такі словосполучення як slavish knees — раболіпні коліна, sleepless bay — невгомонна затока.

1.3 Структурні типи епітетів

Аналіз композиційної структури епітетів і їх морфологічно-синтаксичного вираження дозволяє виділити і описати ряд структурних моделей епітета, характерних у сучасній англійській мові.

1. Поширена модель, в якій епітет виражений прикметникам в препозиції: A+N. Прикметник може бути простим, наприклад, mysterious river — таємнича річка, pearly beauty — перлинна краса, і складним flat-cheeked visage — обличчя з плоскими щоками, owl-like eyes — совині очі, heart-burning sigh — обпалююче серце зітхання, golden-haired baby — дівчина з золотим волоссям.

Необхідно зазначити, що простий прикметник в якості епітета може вживатися в порівнянні, наприклад, a faint and bitter smile — слабка і гірка посмішка (Голсуорсі). Проте частіше в якості епітета вживаються прикметники в найвищому ступені, наприклад, the sweetest little moustache — невеликі милі вуса. Епітети, виражені складними прикметниками, зазвичай називають складними епітетами.

Слід зазначити, що, на думку ряду дослідників, складні прикметники з суфіксом — ed, наприклад, flat-cheeked, mild-eyed найбільш поширені в англійській мові, зустрічаються в різних пластах словникового складу і часто входять в поєднання фразеологізмів. Наприклад, The luminary was a golden-haired, beaming, mild-eyed, God-like creature — Світило було золотоволосим, сяючим (променистим), богоподібним творінням з лагідними очима.

Складні прикметники, побудовані у використанні ознак зі словом like, використовують його як другий компонент, передаваючий ідею подібності, наприклад, ribbon-like snake — схожа на стрічку змія, a small bird-like head — маленька, схожа на пташину голова. Є також складні прикметники, порівняння в яких виражене без допомоги формальних показників, наприклад, see-deep grave — глибока, як море могила. У цьому словосполученні глибина могили порівнюється з глибиною моря.

2. Другою за поширеністю є модель, в якій епітет виражений дієприкметником, Participle+N. Епітет може бути виражений:

— дієприкметником теперішнього часу, наприклад, crackling fire — потріскуючий вогонь; sleeping, yawning world — сплячий позіхаючий світ;

— дієприкметник минулого часу, наприклад, choked, miserable voice — жалюгідний голос, що задихається; a screwed — up smile — крива посмішка.

3. В ролі епітета може виступати іменник, вживаний у функції визначення, N+N. Епітет може бути виражений власними іменниками:

— у загальному відмінку, наприклад, hedgehog Sophia — Софія колюча як їжак; gypsy wife — дружина, схожа на циганку або циганська дружина; a giant tree — велетенське дерево;

— у присвійному відмінку, наприклад, clown’s smile — клоунська посмішка; lizard tongue — мова схожа на мову ящірки;

— іменники в of-phrase, наприклад, a shadow of a smile — тінь посмішки; a man of courage — мужня людина.

Епітет, що складається з двох іменників, об'єднаних в of-phrase, називають «reversed epithet» «зворотнім епітетом». У цій конструкції епітет знаходиться не в граматичному визначенні, а у визначеному, тобто епітетом іменником з of. Таким чином, можна сказати, що «a man of courage» — це «courageous man».

Епітет може бути виражений власним іменем в присвійному відмінку, наприклад, her Gioconda smile — її посмішка Джоконди; a shadowy little man, with Murillo eyes — похмурий чоловічок з очима з полотен Мурильо; his loud Titan’s laugh — його гучний сміх Титану.

4. В якості епітета можуть вживатися словосполучення і цілі пропозиції, що входять в одне слово за допомогою дефісів, так званих hyphenated phrases. Для цього структурного типу епітета вживають термін фразовий епітет (phrase epithet).

Наприклад, Mildred turned her face again to the worried preoccupied, infinitely to-be-looked-after bald-headed Hugh — Мілдред знову обернувся до засмученого, заклопотаного Хью з лисиною, що блищала на голові, за якою треба було увесь час наглядати; He had dark spectacles, puffy cheeks and a tell-me-my-good-man way talking — Він був в темних окулярах, з одутлими щоками і з довірливою манерою спілкування.

Фразовим епітетом можуть також стати стягнуті за допомогою дефісів в складне слово прислів'я, приказки або стійкі вирази.

Наприклад, He coolly told the waiter to telephone for two stalls, which seemed to me a grand man-about-town way of doing things — Він холодно наказав офіціантові замовити по телефону два крісла в партері, що здавалося мені чудовим способом робити справи, до якої прибігають світські люди. A man-about-town — означає світська людина, багата гульвіса і є стійким вираженням.

Зазначимо, що фразові епітети майже завжди є мовленнєвими, створеними спеціально для цього контексту. Насправді, у письменника виникає необхідність створити фразовий епітет, коли являється потреба точно визначити ознаку, для позначення якого в мові немає окремого слова.

На відміну від простих і складних епітетів, виражених простими і складними прикметниками, а також епітетів, виражені дієприкметником, які можуть вживатися як в пропозиції, так і в постпозиції відносно визначуваного слова, наприклад, eyes luminous, secretive — очі блискучі, потайні, — фразові епітети завжди вживаються перед тим іменником, до якого вони відносяться. Наведемо приклад пропозиції, що функціонує в якості фразового епітета:

«There is a sort of „Oh — what — a — wicked — world — this — is — and — how — I — wish — I — could — do — something — to — make — it — better — and — nobler“ expression about Montmorency that has been known to bring the tears into the eyes of pious old ladies and gentlemen» — На фізіономії у Монморанси було вираження, що означало щось на зразок «О, який зіпсований і порочений цей світ, і як би я хотів зробити що-небудь, щоб він став кращим і благороднішим», який викликає сльози на очах благочестивих пані і джентльменів" (Джером До. Джером «Троє в човні, не рахуючи собаку»).

5. Ще однією моделлю епітета, характерної для сучасної англійської мови, являється епітет, виражений прислівником при прикметнику, модель Adv.+A, наприклад, her eyebrows were boldly black — її брови були нахабно темними, a hellish dull empty room — диявольська нудна порожня кімната.

1.4 Класифікація епітетів за семантичним принципом

З точки зору семантики епітети розділяють на асоційовані і неасоційовані.

Асоційованими називаються епітети, що вказують на такі ознаки предмета, які властиві за самою його природою, наприклад, dark forest — темний ліс, dreary midnight — похмура північ, careful attention — чуйна увага. Вживаючи той або інший асоційований епітет, письменник вибирає з багатьох ознак, властивих предмету або явищу, той один, який представляється йому найбільш суттєвим, і висуває його на перший план, залучаючи до нього увагу читача і відбиваючи в самому виборі тієї або іншої ознаки своє суб'єктивне відношення до предмета. Наприклад, unwearying research — наполегливе дослідження, indefatigable assiduity — невпинна (невтомна) завзятість.

Неасоційовані епітети характеризують предмет, додаючи йому схожість, яка може бути властиво йому тільки в даних, змальованих в тексті обставинах. Ця схожість може здатися дивною, незвичайною або навіть несподіваною. Наприклад, sullen earth — похмура земля, voiceless sands — безмовні піски.

Неасоційовані. Так, щоб зрозуміти зміст епітета unfriendly в тому, що виходить з роману У. Голдінга «Повелитель мух», потрібно знати сюжет роману, ситуацію, що склалася на острові, при якій два ворожі угрупування хлопчиків живуть на різних схилах гори:

Beneath them, on the unfriendly side of the mountain, the drum — roll continued.

Аналіз смислового змісту неасоційованих епітетів дозволяє розділити їх на дві великі групи — образні, тобто такі, в основі яких лежить який-небудь зоровий, звуковий, тактильний, образні та безобразні.

Образні епітети, у свою чергу, можна розділити на декілька груп залежно від того, який семантичний процес лежить в їх основі. Ми виділяємо чотири групи образних епітетів: метафоричні епітети, порівняльні епітети, синестетичні епітети, звукообразні епітети.

Серед безобразних епітетів можна виділити декілька груп залежно від характеру взаємодії значень визначення і визначуваного. Виділяються чотири групи безобразних епітетів: перенесені епітети, оксюморонні епітети, гіперболічні епітети, антономасійні епітети.

2. Структурно-семантичні епітети у сучасній англійській мові

Проблемі епітета присвячені досить багато досліджень, але в цій проблематиці багато малодосліджених аспектів. Зокрема недостатньо вивчено емоційно-оцінююче значення прикметників, що утворюють епітет. Співвідношення емоції, експресії уявлення і поняття дійсно залишається невирішеним у наш час.

Питання про те, як емотивний компонент входить в лексичне значення слова, в лінгвістиці не вирішено. Емоційне життя людини зароджується в мові і його семантиці, в мові практично будь-яке слово може стати емотивним, нейтральні слова, поєднуються, одне з одним, можуть утворювати емотивні словосполучення і надфразову єдність.

Важливою невирішеною проблемою залишається метафоризація прикметників і співвідношення метафоричного і оцінюючого сенсу.

У теоретичному співвідношенні цінним являється всебічне вивчення епітета, що дозволяє виявити його мовностилістичні і функціональні особливості.

Епітет розглядається, як засіб передачі індивідуального, суб'єктивно-оцінюючого відношення до описуваного явища. Використання прикметників в цій функції визначається їх змістовними і функціональними характеристиками, а саме предикативністю, властивим їм стилістичним значенням і актуалізацією емоційно-оцінюючих значень.

На прикладі мовних матеріалів, а саме уривків, цитат з творів англійських письменників Д. Лоуренса, Силлітоу, Моема, Голсуорсі, Голдінга, Прістлі, Лемберта дана курсова робота показує велике різноманіття епітетів з точки зору структурних, семантичних і стилістичних характеристик.

Структурні типи епітетів різноманітні. Вони можуть бути виражені іменниками, додавальними, цілими словосполученнями в синтаксичній функції, якісним говором і т.д.

У роботі розглядаються такі типи епітетів, як постійний, пояснювальний, метафоричний, інвертований, фразовий і змішаний.

Невеликий інтерес представляє метафоричний епітет, який є яскравим засобом створення образності художнього тексту і реалізації концептуального сенсу.

Епітет являється основним засобом, за допомогою якого створюється образність, експресивність і на підставі цього виявляється індивідуально-оцінююче відношення автора до предмета. Цим також визначається його висока інформативне значення в художніх творах.

2.1 Метафоричні епітети

Найчисленнішою і найбагатшою за змістом являється група метафоричних епітетів. Метафоричний епітет, як і всяка метафора, заснований на взаємодії предметно-логічного і контекстуального значення слова. Залежно від свіжості та частоти вживання епітета, в епітеті може переважати контекстуальне або предметно-логічне значення. Наприклад, в таких епітетах, як moon face — кругле як місяць обличчя, pig eyes — поросячі очі, butterfly word — легке, безтурботне слово в реченні: The little yes, gone on a breath! Why should one be pinned down by that butterfly word? «Коротке так, сказане із зітханням! Чому ця легеня, безтурботне слово повинне прикувати вас до місця?» (Д. Лоуренс) Читач роману Силлітоу «Самотність бігуна на довгі дистанції» усвідомлює, що йдеться про те, як підривають здоров’я професійного бігуна, безрозсудна напруга всіх ресурсів організму, спрямована на досягнення рекордів за всяку ціну і що призводить до того, що до тридцяти двох років його змучені легені стають схожими на «мереживну завісу»: and retiring through old age at thirty — two because of lace — curtain lungs.

Семантичні процеси, що відбуваються в метафоричних епітетах входять в смислову структуру слова і стають новим словниковим значенням. Наприклад, слово starry в поєднанні starry eyes набуло значення «променисті очі», слово silvery в поєднанні silvery laughter — значення «дзвінкий, мелодійний сміх», слово honeyed в поєднанні honeyed tongue — значення «улесливі розмови».

Цікавим різновидом метафоричного епітета являється епітет, заснований на приписуванні неживим предметам властивостей і ознак живих істот. Такі епітети називаються такими, що втілюють або персоніфікують. Прикметник, який по своїй семантиці повинен визначати живу істоту, поєднується з іменником, що означає неживий предмет. Наприклад: narrow-shouldered, rachitic house — вузькоплечий, рахітичний будинок, pitiless rain — безжальний дощ, thievish shadows — злодійські тіні. I’m trotting up the path out of the gates and turning by that bare — faced, big — bellied oak tree at the lane — «Я підтюпцем біжу вгору по стежині, вибігаю з воріт і звертаю з неї біля цього зухвалого пузатого дуба». (Силлітоу).

В усіх цих прикладах визначення виражені прикметниками, які поєднуються з назвами живих істот і означають або їх частини тіла (narrow — shouldered, bare-faced, big — bellied), або властиві їм хвороби (rachitic), або їх внутрішні властивості (thievish, pitiless). Порушення типової сполучуваності викликає ефект «уособлення» визначуваних предметів, вони з’являються перед читачем як живі істоти.

Ще один різновид метафоричного епітета — зоосемічний епітет, заснований на наданні людині ознак або якостей тварин. Зазвичай зоосемічний епітет виражений іменникам — назвою тварини і визначає яку-небудь частину тіла людини, яка представляється авторові смішною або потворною, наприклад: tortoise eyes — черепашачі очі. Так, в значенні слова tortoise на перший план виступає значення — маленькі, круглі, з важкими, зморшкуватими повіками, що виділяють характерні зовнішні ознаки очей черепахи.

It was strange that this little bald — headed man with his monkey face should have aroused in the alien woman so devastating a passion — Було дивно, що цей маленький лисий чоловічок з зморщеним мавп’ячим личком викликав в цій жінці чужої раси таку всепоглинаючу пристрасть (Моем, «Розмальована завіса»). У смисловій структурі слова monkey значення — маленьке, зморщене, перебільшено рухливе, з гримасуючою мімікою, називаються характерні ознаки «обличчя» мавпи.

A line of potbellied pop — eyes gleamed at me and a row of goldfish mouths opened and wiggled gold teeth at me — Я бачив безліч пузатих людей, витрішкуватих осіб з риб’ячими відкритими ротами, в яких сверкали золоті зуби. (Силлітоу). Значенні слова goldfish — великий, круглий, такий, що невпинно беззвучно відкривається, що відповідає ознакам риб’ячого рота — таким чином, створюється наочний образ, відтворюючий індивідуальне сприйняття героя, хлопчика — бігуна, для якого в нервовій напрузі змагання, звуки перестають існувати, і кричущі роти підбадьорюючих його уболівальників уявляються йому риб’ячими ротами, що беззвучно роззявляються.

2.2 Порівняльні епітети

Друга група образних неасоційованих епітетів — епітети, засновані на порівнянні, — порівняльні епітети. За морфологічним виразом порівняльні епітети являються зазвичай складними прикметниками з елементом — like. Наявність елементу — like як би залишає відкритим для читача самий процес уподібнення одного предмета іншому — епітет стає своєрідним стислим порівнянням, але в той же час він не стає метафоричним, оскільки наявність елементу — like виключає взаємодію двох значень: наявне словникове значення першого елементу — кореневого іменника, якому і уподібнюється за допомогою основи, — like визначуване слово.

Таким чином, різниця між метафоричним і порівняльним епітетами не лише має формальну ознаку — вираженість/невираженість ідеї подібності - але і має важливу змістовну відмінність. Метафора внутрішньо суперечлива, і внаслідок цього вона зазвичай експресивніша, ніж порівняння.

У порівняльному епітеті виражається лише схожість двох більш менш далеких понять, причому міра образності порівняльного епітета залежить від дистанції між визначенням і визначуваним. Порівняльні епітети створюють зорові або слухові, тактильні і так далі образи і виражають суб'єктивне авторське сприйняття того або іншого предмета або явища і його відношення до нього. Наприклад: plum — like cheek — гладка як слива щока, lamp-like — світиться як лампа обличчя, pincer-like fingers — схожі на щипці пальці.

Порівняльні епітети, що визначають людину і частини його тіла, часто не ототожнюють частину тіла людини з відповідною частиною тіла тварини, а тільки вказують на існуючу в сприйнятті автора схожість між ними. Характерно, що при цьому перед порівняльним епітетом зазвичай стоїть логічне визначення, що виділяє якусь істотну ознаку визначуваного, а порівняльний епітет розгортає цю ознаку в образ. Наприклад: sharp, bird-like nose — гострий, схожий на дзьоб ніс, dry, snakelike skin — суха, схожа на зміїну шкіра.

Mr. Justice Bentham himself appeared — a thin, rather hen — like man, with a little stoop, clean — shaven under his snowy wig — З’явився сам суддя, містер Бентам, худа, схожа на курку людина, трохи сутула і гладко поголена, у білосніжній перуці. (Голсуорсі)

Ще одним способом морфологічного вираження порівняльного епітета з вираженою основою порівняння є складні прикметники типу coal-black, перший елемент яких виражений іменникам, що означають яку-небудь речовину або предмет, а другий елемент, — прикметником, що означають якість або ознаку, найчастіше колір. Наприклад: blood-red nostrils — криваво-червоні ніздрі, steel — bright eyes — яскраві очі кольору сталі.

… smoothing out his newspaper with lily — white workless hands — розгладжуючи свою газету білими лілеяними руками, що не звикли до праці. (Силлітоу) Як і всякий інший вид образного епітета, порівняльний епітет може переходити з ряду оригінальних, мовленнєвих в розряд звичних і мовних епітетів. Наприклад: fishlike eyes — риб’ячі очі, piglike eyes — поросячі очі, moonlike face — кругле як місяць обличчя, childlike smile — дитяча посмішка, coal-black eyes — чорні як вугілля очі, sky-blue eyes — небесно-блакитні очі, crystal-clear eyes — кришталево-чисті очі.

2.3 Синестетичні епітети

Особливу підгрупу епітетів складають епітети, образність яких заснована на явищі, відомому в психології під назвою синестезії.

Синестезія — це явище, що полягає в тому, що який-небудь подразник, діючи на відповідний орган чуття, викликає не лише відчуття, специфічне для цього органу чуття, але одночасно ще і додаткове відчуття, характерне для іншого органу чуття. Психологи пояснюють це явище пристосуванням психіки людини до світу, що оточує його, прагненням найбільш адекватним чином відбивати пізнані ним предмети. Внаслідок чого органи чуття стали нерідко функціонувати спільно.

Найбільш поширеним проявом синестезії являється кольоровий слух, тобто певні зорові (кольрові) уявлення, що виникають при сприйнятті звуків. Взаємодія різних органів чуттів лежить в основі багатьох стилістичних прийомів. Найчастіше зустрічається синестетична метафора і синестетичний епітет. Наприклад: acid daylight — кисле денне світло, soft, fluffy bark — м’який, пухнастий гавкіт, brooding green silence — задумлива зелена тиша. You have a nice profile and a deep brown voice — У вас дивний профіль і глибокий коричневий голос (Прістлі). On the left was the hot bright thunder of the fire — Ліворуч був гарячий яскравий грім вогню. (Голдінг)

2.4 Звукообразні епітети

З різних прийомів звукової організації тексту в епітеті особливо часто використовуються звуконаслідування, алітерація і звуковий символізм.

Простим і найпоширенішим видом звукообразного епітета є звуконаслідувальний епітет. Звуконаслідувальні епітети виражені звуконаслідувальними словами, тобто словами, звукова оболонка яких імітує які-небудь реальні звуки навколишньої дійсності: голоси птахів або тварин, звуки людського сміху, кашлю, чхання, звуки дзвону, скреготу, стук металу, дерева та інших природних матеріалів, звуки грому, дощу і інших явищ природи. Наприклад: roaring voice голос — гарчащий голос, chirpy comments — щебечучі зауваження, snorting lorry — хропляча вантажівка, cooing undertone — воркуючий голосок.

Другим різновидом звукообразних епітетів є алітеруючі епітети, засновані на явищі алітерації, тобто на повторенні однакових, співзвучних приголосних звуків для посилення виразності художньої мови. Такі епітети засновані на повторенні однакових приголосних звуків у визначенні і визначуваному слові. Таке повторення підкреслює звучання окремих слів, виділяючи їх і надаючи їм особливо виразне значення. Наприклад: they are deadly dull — вони смертельно нудні, his huge, hanging, helpless hands — його величезні руки, що бовтаються, безпорадні, drooling drunks — несучі нісенітницю п’яні, weary warren — втомлений мурашник.

Алитеруючі епітети можуть бути звичними. Так, звичними в англійській мові стали словосполучення: fickle fortune — мінлива доля, likely lass — красива дівчина, primrose path — шлях усипаний квітами.

Третім різновидом звукообразних епітетів являються звукосимволічні епітети. Семантика звукосимволічних епітетів обумовлена значенням звукових образів або звукових символів, тобто таких звукових комплексів, які своїм звучанням викликають наші наочні представлення. Наочність звукосимволічних епітетів поєднується з оцінюючою конотацією. Наприклад, в епітетах sloppy — мокрий, брудний, splashing — шльопаючий по воді, бруду, — переважає негативна оцінка з загальним значенням «мокрій брудній поверхні».

2.5 Перенесені епітети

Суть лінгвістичної природи перенесеного епітета полягає в тому, що прикметник, що логічно визначає яке-небудь слово, займає синтаксичну позицію визначення при іншому слові, пов’язаному з першими якими-небудь стосунками метонімічного типу. Ця зміна позиції і дала назву явища — перенесений або зміщений епітет.

На відміну від метафори, що зв’язує в нашій свідомості воєдино речі, надзвичайно далекі в реальної дійсності, метонімія створює семантичний лексичний зв’язок і навіть при вживанні слова в його основному номінативному значенні. Наприклад: florid dress — квітчаста сукня, тобто сукня з квітчастої матерії; hungry teeth — голодні зуби, тобто хтось не їв; sleepless pillow — безсонна подушка, — хтось на ній не спав; unbreakfasted morning — ранок без сніданку, — хтось не поснідав ранком.

Перенесений епітет — явище давнє, тому мова рясніє звичними перенесеними епітетами, в яких часто метонімічне перенесення майже перестало відчуватися. Можна виділити декілька типів метонімічного перенесення, характерного для звичних перенесених епітетів:

— визначення, що переносять ознаку людини (частіше за все пережиті почуття), на її частини тіла: She pointed an accusing finger at Leaton — Вона погрозила Літону пальцем. (Прістлі)

— визначення, що переносять ознаку людини, пережиті її емоції, — на назву якого-небудь зовнішнього прояву цих емоцій: Jack drew an angry breath — Джек затримав гнівне зітхання (Лемберт). «If you give up», said Piggy, in an appalled whisper, «what 'ud happen to me»? — «Якщо ти здасися, — сказав Піггі переляканим шепотом, — то що буде зі мною»? (Голдінг)

— визначення, що переносять ознаку людини на неживий предмет або проміжок часу: Jack Speed tapped the table with an impatient pencil — Джек Спід побарабанив по столу нетерплячим олівцем. (Лемберт) При вживанні прикметників і дієприкметників, що означають ознаки людини, словами, що означають неживі предмети, відбувається не лише механічна зміна позиції визначення, але і складний процес семантичного взаємовпливу визначення і визначуваного, в результаті якого в смисловій структурі визначуваного може з’явитися зіткнення тісного контакту з живою істотою, внаслідок чого на самий неживий предмет переносяться якісь риси і властивості живої істоти. Цей процес в якійсь мірі повторює процес, що відбувається в персоніфікуючому епітеті, проте, їх не можна повністю ототожнювати: тоді як персоніфікуючий епітет виражає процесуальну, активну, динамічну ознаку і репрезентує неживий предмет як живу істоту у дії, перенесений епітет виражає статичну ознаку, і предмет репрезентується як неживий, але такий, що сприйняв деякі риси живої істоти в результаті тісного контакту з ним.

2.6 Оксюморонні епітети

В особливу групу об'єднуються епітети, значення яких прямо протилежно значенню визначуваних ними слів. Явище це відзначалося в стилістиці ще з часів античних риторів і широко відомо під назвою оксюморону. Всі його характеристики відповідають характеристикам епітета за синтаксично-морфологічним виразом оксюморон — це поєднання прикметника з іменником; з точки зору синтаксичної функції в пропозиції оксюморон є атрибутивним словосполученням; в оксюмороні яскраво виражено емоційне значення, яке часто повністю витісняє логічне. Це дозволяє вважати цей прийом особливим різновидом епітета, який можна назвати оксюморонним епітетом.

Стилістичний ефект оксюморонного епітета визначається порушенням типової сполучуваності: в атрибутивну групу об'єднуються слова, не здатні в нормі поєднуватися один з одним завдяки наявності в їх смисловій структурі протилежного значення. Такими словами можуть бути прямі антоніми або однокореневі або різнокореневі слова. Наприклад: Connie heard Clifford talking to Mrs. Bolton, in a hot, impulsive voice, revealing himself in a sort of passionless passion to the woman — Конні почув, як Кліфорд говорить з місіс Болтон, гарячим імпульсивним голосом, виявляючи свою безпристрасну пристрасть до цієї жінки (Лоуренс), I drew a curtain over the sun-flecked faces, the wise foolishness, the lost glory — Я прикрив шторкою зворушених сонцем осіб, мудра дурість, загублена слава (Прістлі), It is more than just a sort of laborious idleness? — Це не просто старанне неробство? (Моем) Таким чином, семантична структура оксюморонного епітета характеризується: наявністю в смислових структурах визначення і визначуваного протилежного значення; наявністю в смисловій структурі визначення емоційної оцінки або емоційного сприйняття дійсності.

2.7 Гіперболічні епітети

епітет англійський мова семантичний Третій різновид безобразних епітетів характеризується наявністю в смисловій структурі визначення інтенсифікуючого значення. В основі таких епітетів лежить аналогічний процес, що і в основі стилістичного прийому гіперболи, — надмірне перебільшення міри якої-небудь ознаки, властивої означуваному предмету. Такі епітети називаються гіперболічними.

Гиперболізована міра ознаки завжди пов’язана з авторською суб'єктивною оцінкою. Гіперболічний епітет навмисно перебільшує яку-небудь ознаку предмета, доводячи його до гротескних розмірів, з метою особливо виділити яку-небудь сторону предмета, яка викликає особливу емоційну реакцію автора. Автор навмисне перебільшує цю ознаку, і читач знає про це. Гіпербола є результат як би деякого сп’яніння почуттям, що заважає бачити речі в їх справжніх розмірах. Якщо згадане почуття не може захопити слухача, то гіпербола стає звичайною брехнею. (Потебня, стор. 355)

Як і всякий інший тип епітета, гіперболічний епітет характеризується складною смисловою структурою. В гіперболічному епітеті можна виділити три шари інформації: предметно-логічна інформація, — відповідність, що вказує на яку-небудь ознаку предмета; інформація про міру інтенсивності цієї ознаки, інформація про емоційне сприйняття, суб'єктивну оцінку.

У словосполученні lethal prices — смертельні ціни, — в слові lethal на перший план виступає інтенсифікація значення (букв.: price so high as to cause death). Разом з інтенсифікацією значення реалізується емоційність, що вказує на обурення, героєм з приводу надмірно завищених цін.

У поєднанні a whale of a price, — в слові whale основою смислової структури епітета стає великий розмір, відбиваючи одну з ознак формального поняття, що передається словом whale.

У словосполученні inhuman regular teeth на перший план виступає емоційність. Слово inhuman відноситься до визначуваного teeth через визначення regular і виражає гіперболізовану міру ознаки, що позначається словом regular: regular to a degree of inhumanity, not showing the characteristics of human beings. Основою смислової структури епітета стають негативні суб'єктивні оцінки і емоційність, також негативний характер (вираження неприязні, що випробовується автором до персонажа — володаря занадто рівних і правильних зубів).

Гіперболічні епітети схильні до стирання їх виразності. Той семантичний процес, якому вони зобов’язані своїм існуванням, — перебільшення ознаки приводить і до швидкого збарвлення гіперболічного характеру. Століття гіперболічного епітета коротке — мова постійно оновлює запас навіть звичних гіперболічних епітетів, оскільки дуже швидко вони перестають сприйматися.

Проте навіть звичні мовні гіперболічні епітети, в яких інтенсифікація значення закріплена в словникових дефініціях (такі, як tremendous, enormous, huge, vast, immense, gigantic і тому подібне) не втрачає здатності виражати яскраві емоційні і оцінюючі коннотації. Це пов’язано, з тим, що для всіх цих слів характерне значення збільшення, гіперболізація порівняно з нормою якості, все, що відрізняється від стандартного, набуває інтенсивніше забарвлення за звичайне, як правило, викликає емоцію (подив, захоплення, обурення і так далі).

У смисловій структурі слова fabulous в словнику зафіксовано значення «hard or impossible to believe», тому в словосполученні fabulous luxury його можна розглядати як звичний гіперболічний епітет; проте він прекрасно передає емоційний стан, захоплення і трохи зляканості багатством і розкішшю.

Слово marathon має значення «any long distance event», також закріплене в словниковій дефініції. В якості звичного гіперболічного епітета в словосполученні marathon talk воно вказує на велику тривалість бесіди.

2.8 Антономасійні епітети

У сучасній англійській мові дуже широке поширення отримали епітети, в основі яких лежить стилістичний прийом антономасія. З точки зору морфологічного вираження такі епітети, які можна назвати антономасійними епітетами являються іменники (власна назва, що називає яку-небудь широко відому історичну особу, або персонаж з міфології, або літературного героя), або прикметником, утвореним від такого іменника.

Наприклад: Gorgon glance — погляд медузи Горгони, Marie — Antoinettish joke — жарт в стилі Марії-Антуанети, Minerva-like head — голова Мінерви.

Лінгвістична суть антономасійного епітета полягає у взаємодії в його смисловій структурі двох, одночасно реалізованих, типів значень: предметно-логічного і називного, причому якщо називне значення прямо вказує на історичного діяча або літературного персонажа, то за предметно-логічним значенням може стояти ціла система ознак, уявлень, поглядів і оцінок, пов’язаних з цим діячем або персонажем. Таким чином досягається концентрація в одному слові деякого об'єму інформації, іноді дуже значного. Саме предметно-логічне значення народжується в антономасійному епітеті завдяки абстрагуванню якої-небудь характерної риси цього діяча або персонажа.

Найчастіше зустрічаються антономасійні епітети літературного походження, причому взаємодія предметно-логічного і називного значень супроводжується в них метонімічним перенесенням: ім'я письменника переноситься на його персонажів або ім'я художника — на характерні риси його картин. Наприклад: Dickensian person — Дікенсовський персонаж, Murillo beauty — краса в стилі Мурильо.

Як і будь-який інший тип епітета, антономасійний епітет може бути диференційований залежно від міри стійкості зв’язку його компонентів; при цьому чим стійкіше цей зв’язок і звичніший епітет, тим сильніше переважає в ньому соціально-оцінююче значення над індивідуально-оцінюючим. Оцінююче значення звичного антономасійного епітета може закріплюватися за цим словом в словниковій дефініції.

Наприклад: Napoleonic ambitions — наполеонівські амбіції, Herculean effort — Геркулесові зусилля.

Висновки

Епітет є прадавнім стилістичним прийомом, який використовується письменниками і поетами ще з античних часів.

Дана курсова робота дала змогу досягти тієї мети питання, що була поставлена у вступі, а саме: класифікація і описання системи епітетів і їх функціонування у сучасній англійській мові

Мета, окреслена у вступі до курсової роботи, була досягнута за допомогою опрацювання наукових праць та статей дослідників-лінгвістів, роботи зі словниками та іншими посібниками з лексикології та стилістики сучасної англійської мови.

Дана курсова робота допомогла зробити висновки, що проблема передачі

У теоретичній частині роботи проаналізовані структурні моделі епітетів і принципи їх семантичної класифікації.

Список літератури

1) Кузнецов М. Д. и Скребнев Ю. М. «Стилистика английского языка», Л., 1960.

2) Тимофеев Л. И., Венгров М. П. «Краткий словарь литературоведческих терминов», М., 1963.

3) Тимофеев Л. И. «Основы теории литературы», М., 1966.

4) Квятковский А. П. «Поэтический словарь», М., 1966.

5) Паутынская В. А. «Эпитеты в творчестве А. Додэ», Уч. Записки I МГИПИЯ, т. 25, М. 1961.

6) Беркнер С. С. «Эпитеты в Мартине Идене», сб. «Вопросы общего и романо-германского языкознания», вып. 2. Уфа., 1965.

7) Поспелов Г. Н. «Теория литературы», М., 1940.

8) Поспелов Г. Н. «Эстетическое и художественное», изд. МГУ, М., 1965.

9) Большая советская энциклопедия, т. 39, М., 1956.

10) Гальперин И. Р. «Очерки по стилистике английского языка», М., 1958.

11) Galperin I.R. «Stylistics», M., 1981.

12) Арнольд И. В. «Лексикология современного английского языка», М., 1959.

13) Степанова М. Д. «Вопросы компонентного анализа в лексике», ИЯШ, 1966, № 5.

14) Потебня А. А. «Из записок по теории словесности», Харьков, 1905.

15) Жирмунский В. М. «К вопросу об эпитете», сб. «Памяти П. Н. Сакулина», М., 1931.

16) Жирмунский В. М. «Вопросы теории литературы», Л., 1928.