Обучение письмовій промови французькою в старших классах

Навчання письмовій промови французькою на старшому этапе.

стр.

Введение

3 Глава 1. Теоретичні основи методики навчання письмовій промови в старших класах. 5 1.1. Особливості письмовій промови. 5 1.2. Мета і завдання навчання письмовій промови 7 1.3. Труднощі в оволодінні письмовій промовою 10 Глава 2. Різні види роботи за навчанні письмовій промови в старших класах 11 2.1. Обгрунтування використання специфічних методів роботи психологічними особливостями учнів старшої школи 11 2.2. Варіанти видів роботи за навчанні письмовій промови в старших класах 12 2.3. Використання складання compte rendu в старших класах як із перших кроків по дорозі формування міжкультурної комунікативної компетенції. 18 Укладання 30 Список літератури 31 Додаток 32.

Зміст навчання іноземних мов у середньої школи реалізовує її основні мети, створені задля розвиток школярі культури спілкування в процесі формування всіх компонентів чужомовному комунікативної компетенції. Дані компетенції припускають формування і суто лінгвістичних навичок (лексичних, фонетичних, граматичних), як і їх нормативне використання у усній і письмовій промови. Запропоновані теми, тексти, проблеми, мовні завдання орієнтовані формування різних видів мовної діяльності (говоріння, читання, аудирования, листи), розвиток социо-культурных навичок і умінь, що забезпечує використання іноземних мов (ІЄ) як засобу спілкування, освіти і самоосвіти, інструмента співробітництва України з взаємодії сучасному мире.

Метою дослідження даної роботи була вибрано навчання письмовій промови саме у старшому етапі оскільки рівень мовної компетенції старших школярів дозволяє вживати найбільше розмаїтість методів обучения.

Відповідно до концепції освіти з іноземних мов у повної середньої школі, в 10−11 класах навчання ІЄ має розвитку чужомовному комунікативної компетенції, які забезпечують використання ІЄ в ситуаціях офіційного статусу неофіційного спілкування у навчальній, соціальнопобутової, культурної, адміністративної, професійної сферах комунікативного взаємодії. Причому у центрі уваги — розвиток культури усній і письмовій промови на ІЄ, поглиблення культуроведческих знань про спосіб і стилях життя жінок у країнах досліджуваних языков.

Навчання ІЄ на старшої щаблі спрямоване на:

. розвиток комунікативної культури та социо-культурной освіченості школярів, що дозволяє їм здалося бути рівноправними партнерами міжкультурного спілкування на ІЄ в побутової, культурної революції й учебнопрофесійної сферах;

. навчання етики дискусійного спілкування на ІЄ під час обговорення культури, стилів способу життя людей;

. розвиток общеучебных явищ збирати, систематизувати і узагальнювати культуроведческую і іншу інформацію, представляє інтерес для учащихся;

. ознайомлення учнів з технологіями самоконтролю і самооцінки рівня володіння языком;

. розвиток умінь представляти рідну країну, і культуру, спосіб життя людей процесі іншомовного міжкультурного общения;

. використання ІЄ в професійно орієнтованому образовании.

Навчання письмовій промови може бути як метою, і засобом навчання, тому що цей процес допомагає опанувати монологічною промовою, відпрацьовуючи такі її характеристики, як розгорнення, послідовність і логічність. Виходячи з цього, метою даної роботи є підставою визначення суті Доповнень і особливостей письмовій мови і специфіці навчання їй на старшому етапі навчання, розробка серії вправ в цьому плані. Поставлене мета, своєю чергою, потребує розв’язання низки задач:

. вивчення теоретичних матеріалів, присвячених проблемі навчання письму;

. розгляд видів роботи з навчання письма, зокрема і такий її різновид роботи, як навчання техніці compte rendu.

. розробка серії вправ з навчання письма на старшому етапі навчання. Мета і завдання даної роботи визначили вибір таких методів дослідження, як вивчення психолого-педагогічної й методичною літератури, деяких освітніх сайтів російською й французькому языках.

Ця робота складається з запровадження, змісту, двох глав, укладання, списку літератури та докладання. Глава 1. Теоретичні основи методики навчання письмовій промови в старших классах.

1.1. Особливості письмовій речи.

Навряд чи хтось стане оспорювати те що, що роль письмовій комунікації в світі надзвичайно велика. Лист служить нам непомітно, але вірно. Як багато і говорення, лист є продуктивним виглядом діяльності, але ще більше ускладненим цілу низку обставин, пов’язаних з умовами письмовій форми общения.

Які цих умов і що випливають звідси якості письмовій речи?

Між говорінням і листом існують істотні розбіжності й у психологічному, й у лінгвістичному планах. Професор Є.І. Пасів каже у тому, що, передусім, треба сказати відсутність безпосереднього реципієнта і проміжної зворотний зв’язок. Розмовляючий бачить безпосередню реакцію слухача кожну фразу, це регулює його мова; що пише може цю реакцію лише передбачати, тому його мова більш обгрунтована, розгорнуто. Що Пише повинен часто спочатку запровадити реципієнта в відповідну ситуацію, і потім вже висловлювати свої судження. І це змушує її описувати дедалі більше повно, інакше він не так понят.

Що Пише позбавлена можливості виразно інтонувати своє мовлення, й тому він може більше старанно синтаксично побудувати фразу, підібрати адекватніші средства.

Розмовляючий найчастіше перебуває у умовах гострий дефіцит часу; що пише практично у часі необмежений. Тому його спрямоване як утримання, а й у форму промови. Перечитуючи написане, ми завжди перевіряємо, наскільки адекватно використана форма передає заданий зміст, сенс. Що Пише часто користується, як кажуть, довгостроковим плануванням свого виступу, чому більше логічна. Він може підібрати точне слово, урізноманітнити лексичний склад своєї речи.

Що Пише неспроможна використовувати жести, міміку, неспроможна недоговорювати фрази, тому його мова граматично оформлена завжди більш строго.

Усі умови функціонування епістолярного спілкування і забезпечення якості письмовій промови зумовлюють як певні труднощі чи легкість, а й специфіку роботи з навчання письму.

Письмова мовна діяльність є цілеспрямоване і творча вчинення думки саме в письмовому слові, а письмова мова — спосіб формування та формулювання думки в письмових мовних знаках (К.С. Виготський, І.А. Зимова, Tricia Hedge). Саме продуктивної боці листи поки що мало навчають під час уроків іноземних мов. Письмові вміння учнів нерідко значно відстають від рівня навчання інших видів мовної деятельности.

Лист, як і говорення, характеризується трехчастной структурою: побудительно-мотивационной, аналітико-синтетичною та державної виконавчої. У побудительно-мотивационной частини з’являється мотив, що виступає як потреби, бажання розпочати спілкування, щось передати письмово, надати будь-яку інформацію. У пише виникає задум висловлювання. У аналітико-синтетичної частини формується, реалізується саме висловлювання: відбувається відбір слів, потрібних упорядкування тексту, розподіл предметних ознак групи пропозицій, виділення предиката чи стрижневою частини вчених у значеннєвий організації перетинів поміж пропозиціями. Виконавча частина письмовій мови, як діяльності реалізується у фіксації продукту з допомогою графічних знаків — письмового текста.

1.2. Мета і завдання навчання письмовій речи.

Метою навчання письмовій промови є формування в учнів письмовій комунікативної компетенції, що включає володіння письмовими знаками, змістом потребують і формою письмового твори речи.

Завдання, можуть бути вирішені під час навчання письмовій промови, пов’язані зі створенням умов оволодіння змістом навчання письмовій промови. Ці завдання включають формування в учнів необхідних графічних автоматизмов, речемыслительных навичок і умінь формулювати думку відповідно до письмовим стилем, розширення знань і кругозору, оволодіння культурою і інтелектуальної готовністю створювати зміст письмового твори, формування автентичних поглядів на предметний зміст, мовному стилі та графічної формі письмового текста.

Кінцеві вимоги до навчання письмовій промови включають формування у учнів здібності практично користуватися іншомовним листом як способом спілкування, пізнання і відповідно до досягнутим програмним рівнем оволодіння іноземним языком.

Для конкретизації завдань навчання письмовій промови необхідно ухвалити до уваги й особливо тих умінь у сфері письмовій промови, які передбачені програмою: вміння написати дружнє лист закордонному кореспонденту, скласти анотацію, реферат, замітку в стінгазету, написати резюме, виклад прослуханого і прочитаним текстом, твір і т.д.

Так, для листів і нотаток в стінгазету характерно широке використання мовних кліше спонукального і оцінкової характеру, епістолярних формул, найбільш типових для стилю письмовій промови, переважне вживання дійсного нахилення та особистих форм дієслова, відсутність прямої мови, поширеність питальних і негативних конструкций.

Основний лінгвістичної характеристикою текста-резюме, анотації і реферату, основу яких лежить мовна і значеннєва компресія тексту, є повну відсутність складних фразеологізмів, загальна синтаксична простота, широке використання оцінної лексики.

Для переказу і навчального твори характерна повнота і розгорнення викладу з допомогою вживання складний синтаксичних конструкцій (великого кількості складнопідрядних пропозицій), вживання мовних кліше для висловлювання особистісного ставлення до описуваних подій і фактам.

Завдання навчання письмовій промови складаються, в такий спосіб, у цьому, щоб сформувати у учнів вміння і навыки.:

1) вживати письмовому висловлюванні пропозиції, відповідні моделям досліджуваного языка;

2) будувати мовні моделі у відповідність до лексичній, орфографічної і граматичної нормативностью;

3) користуватися набором мовних кліше, формул, типових до тієї чи іншого форми письмовій коммуникации;

4) надавати розгорнення, точність і визначеність высказыванию;

5) користуватися прийомами мовної та значеннєвий компресії текста;

6) логічно послідовно викладати письмове высказывание.

Уміння у сфері письмовій промови передбачає певний рівень сформованості всіх навичок, які входять у його структуру. Розуміючи під навиком за І.А. Зимової «оптимальний рівень досконалості виконуваного дії», необхідно визначити ті дії, які у структурі письмовій мовної діяльності становлять механізм побудови та її реалізації мовного высказывания.

Для правильного мовного оформлення письмового висловлювання треба сформувати дії, які б як засобом оформлення промови, а й апаратом мыслительно-мнемических процесів. До таких дій, які у процесі тренування переходять у внутрішні розумові операції, можна віднести вибір (відбір), сличение.

(зіставлення), протиставлення, диференціацію, набір (складання цілого з двох частин), комбінування, заміну, побудова по аналогии.

Щоб учні використовувати мовні кліше, формули, типові до тієї чи іншого форми письмовій комунікації, необхідно сформувати довести до певного рівня досконалості дії з аналогії, відбору, комбінування, звірення. Формування механізму розгортання висловлювання передбачає діям за аналогією, розширення (експансії) тексту, трансформації, заміни, об'єднання (складання цілого з двох частин), комбинирования.

Для користування прийомами компресії тексту під час упорядкування резюме, анотації, реферату необхідно опанувати діями расчленения.

(композиційне членування вихідного тексту), диференціації (розрізнення цілих пропозицій і окремих частин пропозицій, містять нову інформації і не що роблять жодних знахідок), трансформації (відсікання надлишкових елементів конструкцій, лексичне згортання, заміна складних синтаксичних конструкцій простішими), об'єднання (складання тексту із найбільшою інформаційної навантаженням), звірення (порівняння з вихідним текстом).

Для логічно послідовного письмового висловлювання необхідні, переважно, дії композиційної членування тексту і трансформації лише на рівні текста.

Вибір способів формування та доведення до певного рівня досконалості дій, складових механізм побудови та її реалізації письмового мовного висловлювання, залежить від труднощів, із якими учні зустрічаються у процесі оволодіння письмовій чужомовному речью.

1.3. Труднощі в оволодінні письмовій речью.

Труднощі щодо навчання письмовій промови французькою творяться у зв’язки України із формуванням навичок, що забезпечують як володіння графикоорфографічної системою досліджуваного мови, і побудова письмового высказывания.

При оформленні зв’язкового письмового висловлювання, коли увагу учнів зміщується з графико-орфографической форми слів на значеннєву бік висловлювання, труднощі зростають. Учні мають у тому разі скласти план-программу висловлювання (у внутрішній чи зовнішньої промови), виявити логіку висловлювання, відібрати з довгострокової пам’яті мовні кошти, властиві письмовій промови, зробити необхідні заміни, комбінування, скласти ціле з двох частин і далі розгорнути висловлювання на структуру цілого тексту у зовнішній промови, у разі потреби зробити трансформації, на рівні окремих структур, і лише на рівні цілого тексту, звірити з планом-программой висловлювання. Виконання всіх таких операцій викликає в учнів великі труднощі. Подолання цих труднощів, як свідчить практика, вимагає спеціально орієнтованого у тих цілях обучения.

На розробку прийомів навчання письмовій іноземної мови необхідно враховувати, з одного боку, комплексний характер цього вміння, з другой.

— те, що навички, щоб забезпечити письмове висловлювання, грунтуються на навичках володіння графико-орфографической системою языка.

Глава 2. Різні види роботи за навчанні письмовій промови в старших класах 2.1. Обгрунтування використання специфічних методів роботи психологічними особливостями учнів старших классов.

Старший шкільний вік (рання юність) — це 15−16 років. Для вчителя і самої учня основне завдання цього віку — сформувати готовність учня до професійного і особистісному самовизначенню, вона охоплює систему світогляду і ціннісних орієнтацій, явно виражену орієнтацію й інтереси, розвинені форми теоретичного мислення, оволодіння методами наукового пізнання, вміння самовиховання. Це завершальний етап дозрівання і формування особистості, коли найповніше виявляється ціннісноориентационная діяльність школяра. У виходячи з прагнення школяра до автономії в нього формується повна структура самосвідомості, розвивається особистісна рефлексія, усвідомлюються життєві плани, перспективи, формується рівень притязания.

Існує й інший підхід до вікової періодизації, саме, діяльнісний. Старшокласники виконують учебно-профессиональную діяльність у віці 15 до 17−18 років. Завдяки йому вони розвивається потреба у праці, професійні інтереси, формуються елементи дослідницьких умінь, здатність будувати свої життєві плани, ідейноморальні та громадянські якості особи і стійке світогляд. Правильна організація учебно-профессиональной діяльності в що свідчить визначає становлення школяра як суб'єкта наступної трудовий діяльності, його ставлення до труду.

Старший шкільний вік — це вік істотних якісних зрушень на особистісному розвитку загалом, і, базуючись у цьому, можна думати, що він характеризується якісними змінами й у комунікативної діяльності. У сфері мовного розвитку старший шкільний вік — це вік загальної культури промови. Причому, у віці письмова вже може випереджати розвиток усній. У творах старшокласників зазначено вдосконалення самостійності міркувань, збільшення кількості микротем та його мовна і значеннєва насиченість. Удосконалюється морфологія, синтаксис і стилістика промови, зв’язність, цілісність, контекстность письмового висловлювання. У цілому нині мова старшокласника стає більш літературної, точної, багатою новими словами. Часто формою вона є більш досконалої, ніж у содержанию.

Відповідно до тим, що провідним виглядом діяльності старшокласників є учебно-профессиональная діяльність, навчання іноземної мови в цій щаблі має бути профессионально-ориентированным формування конкретних комунікативних умінь, наприклад, реферувати, анотувати, коментувати, переводити іноземний текст у різних умовах усного і епістолярного спілкування, вважає І. А. Зимова. Першорядною завданням в цій щаблі є розвиток практично необхідні людини умінь працювати з іншомовним сообщением.

2.2. Варіанти видів роботи за навчанні письмовій промови в старших классах.

Письмова може лише розглядатися у трьох площинах: змісту (мислення), висловлювання (промови) і виконання (графики).

Зміст письмового мовного твори визначається її діяльнісною метою та завданнями, такі як емоційне взаємодія, емоційний вплив, звернення по медичну допомогу, управління діяльністю, запит інформації, передача інформації, виконання делопроизводительных формальностей, збереження інформації, письмове вираз творчого потенціалу человека.

Розумове зміст визначає форму письмового твори. До формам письмових мовних творів, які можна включені у зміст навчання, относятся:

. поздоровчі открытки,.

. телеграми (особистого та ділового содержания),.

. записки (членів родини, друзям і колегам по работе),.

. вивіски (на будинках, учреждениях),.

. етикетки (на товарних упаковках),.

. підписи до рисункам,.

. объявления-инструкции,.

. объявления-информации (про пошуку праці, про зарахування працювати, про події спортивної та напрямів культурної жизни).

. меню.

. рекламы.

. приглашения.

. соболезнования.

. особисті письма.

. ділові листи, зокрема листи про зарахування на работу.

. вдячні письма.

. листи з протестами і жалобами.

. звернення (до, общественности).

. відповіді заявления.

. автобіографічні сведения.

. характеристики.

. заповнені анкети і бланки.

. справки.

. опорні схеми виступів перед аудиторией.

. інструкції (технічно безпеки, з виконання заданий).

. рецепти (кулінарні, як відомі, і собственные).

. щоденники (спостережень, путешествий).

. диктанты.

. бібліографії (твори автора, книжки з проблеме).

. конспекти (стисле вищенаведене викладення змісту прочитанного).

. замітки у стінну газету.

. враження (про побачене і услышанном).

. книжкові обозрения.

. рецензії (на книжку, на розповідь, твір искусства).

. звіти (про спостереженнях, про анкетуванні, про опросе).

. доповіді (про стан проблеми, вивчення конкретних случаев).

. виклад (прочитаного, услышанного).

. резюме (стрижневу ідею прочитаного, услышанного).

. повідомлення (про новинах, про останніх событиях).

. огляди (статей з газети, подій за неделю).

. анотації, тобто. prйcis (основний зміст оповідання, книжки, фильма).

. реферати (короткий огляд прочитанного).

. тези (стисле вищенаведене викладення выступления).

. проекти (погляд на стан й зміна навколишнього мира).

. нариси (власний погляд на речі й явления).

. твори (інтерпретація теми чи проблемы).

. розповіді (вигадування фабули і сюжета).

. вірші (створення віршованих творів різною формы).

Форми письмових мовних творів мають відповідні і, нерідко, узвичаєні признаки.

Мета старшого етапу (навчання діям, які забезпечують використання листа на комунікативних цілях), який вправами мовного характеру, — сформувати дії, щоб забезпечити висловлювання думок в письмовій формах. Головна особливість вправ цього полягає у переключенні довільного уваги учнів з формальної на значеннєву бік висловлювання. Цьому сприяє певний рівень автоматизації дій зі мовним материалом.

Щоб сформувати дій зі аналогії, таких необхідних для оволодіння набором мовних кліше, епістолярних формул, властивих стилю письмовій промови, корисні такі вправи, як складання листа або опис на зразок, та інші. Умінню розгорнути висловлювання на логічного послідовності сприяють вправи на преобразования.

(трансформацію) тексту. Приміром, учням пропонується текст, здеформований у плані його логічного висловлювання. Учням потрібно перетворити цей текст, логічно послідовно виклавши його зміст. Серед численних видів вправ, вкладених у формування дій компресії тексту, що лежить основу резюме, анотації і реферату, слід наголосити на ролі вправ на нахождение.

«інформативного ядра». І тут у кожному частини висунутого на слух чи з зорової опорою тексту учні маєте вибрати предложение.

(чи речення) із найбільшою інформативною навантаженням. За потреби слід зробити необхідні перетворення, щоб висловити основну думку абзацу одним-двома пропозиціями. Це вправу сприяє формуванню як дій зі звуження тексту, а й диференціації (учні повинні розрізняти головне і другорядне з тексту), і навіть діям перетворення і замены.

Щоб сформувати дій, які забезпечують розгортання (розширення) письмового висловлювання, можна рекомендувати такі вправи, як складання оповідання, аналогічного прослуханого чи прочитане, за планом, у зв’язку з даної ситуацією; вигадування початку чи кінця тексту, твір у різноманітних варіантах, і другие.

На старшому етапі під час роботи з іншомовним текстом слід навчати школярів складання реферату і анотації. Для такий письмовій роботи слід користуватися суспільно-політичним, науково-популярним і публіцистичним текстами, оскільки вказують формувати вміння, необхідного кожній освіченого. Зупинимося на зазначених видах письмового «згортання », «стискування «текста.

Реферат — це текст, який передає основну інформацію першотвору в згорнутому вигляді й складений результаті цієї війни значеннєвий переробки. Кожен елемент тексту реферату несе максимальну значеннєву навантаження, що досягається вибором слів, висловів, здатних узагальнювати зміст пропозицій, і навіть використанням ощадливих синтаксичних коштів. Для реферату характерні констатували повідомлення й перерахування основних тематичних ліній вихідного тексту. У ньому немає міркувань, доказів, обговорень формулируемых положень. Це нова текст, що будується по всі закони логічного розвитку думки у великому контексті. Упорядкування реферату пов’язано: — із ключових моментів в вихідному тексті і лексико-грамматических ланцюжків, потрібних для побудови вторинного тексту (тексту реферату); - з перекомпоновкой матеріалу; - з формулюванням узагальнення і упорядкуванням логічного плану тексту; - зі зміною послідовності пунктів логічного плану залежно від смислового ваги ключових элементов.

Написання реферату дає можливість упорядника виділити з тексту основну інформації і запам’ятати її. Навчальна функція реферату залежить від тому, що ним прищеплює учням навички, які можуть бути їм корисними надалі під час читання літератури та підготовці повідомлень. Написання реферату формує в учня дії з трансформації різних лексичних і граматичних коштів мови ще короткої передачі смысла.

Реферат складається те щоб використовувати мову оригіналу, тому користь від виконання реферату для засвоєння ІЄ неоценима.

Анотація — гранично стисле вищенаведене викладення головного сенсу тексту. У ньому передається тематика оригіналу. Зміст вихідного тексту в анотації викладається своїми словами, що дозволяє забезпечити здебільшого високий рівень абстрагування, узагальнення сенсу оригіналу (вихідного тексту). Написання анотації вимагає використання спеціальних кліше, які найчастіше мають оцінний характер. Це слова висловлювання: 1) що стосуються загальної теми тексту (оповідання, статті та інших.) У тексті говориться про… Dans ce texte il s’agit de… Це стаття про… Cette article porte sur… У цьому главі (частини) розглядається Dans ce chapitre (cette partie) on traite важливу проблему… un problиme important…

2) выявляющие головну думку, ідею тексту: Автор підкреслює думку L’auteur souligne l’idйe de ce que… у тому, що… Основна думка тексту полягає… L’idйe principale du texte consiste en… Автор вважає, що… L’auteur croоt que…

Il indique (signale) que… 3) пов’язані з висновком, якого автор підводить читача: Автор дійшов висновку, що… L’auteur tire la conclusion que… Прочитавши статтю, ми переконуємося Aprиs avoir lu cet article nous (розуміємо), що… voyons que… На закінчення говориться, що… En conclusion on dit que…

Реферування і анотування тексту нашого часу має велику значення. А самі завдання щодо своєму характеру імпонують учням і приймаються ними як целесообразные.

Виконання мовних вправ свідчить про повну засвоєнні досліджуваних мовних явищ. Вони привчають учнів користуватися вивченим матеріалом спонтанно, без зосередження увагу формі. У цих вправ лежить стимул для промови іноземною мовою. Безумовно, йдеться лише про навчальний стимуле, бо в уроці дуже важко створити справді природні ситуації. І водночас, створення ситуацій, які наближалися б до природних і стимулювали б учня до говорінню (у разі до висловом в письмовій формах), є неодмінною умовою роботи третьому етапі запропонованої системи. Це умова здійснюється мовної завданням, ситуативностью, ставленням до оточуючої действительности.

Завдання до мовним вправ передбачають розвиток умінь логічно осмислювати сприйняту інформацію, критично оцінювати події, виділяти головну думку, вміння дати особистісну оцінку, аргументувати свою думку, коментувати, використовуючи елементи оцінкової характера.

2.3. Використання складання compte rendu в старших класах як із перших кроків по дорозі формування міжкультурної комунікативної компетенции.

Для країн світу характерно прагнення подальшої інтеграції, більш тісної взаємодії між країнами у різноманітних галузях, зокрема й області освіти. Проте предоставляющаяся можливість навчання в різних етапах (школа, вуз, послевузовское освіту) по закордонах передбачає обов’язкову наявність міжнародного диплома чи сертифіката, що підтверджує певний рівень володіння ІЄ. Однією з таких дипломів, дозволяють вчитися мови у Франції, є DALF (Diplфme.

Approfondi en Langue Franзaise).

Теоретично та практиці викладання ІЄ широко обговорюються проблеми відповідники можливої координації вітчизняних і зарубіжних програм навчання ІЄ. Нам хотілося мав би показати можливі прийоми і типи вправ, які можна використовувати як із підготовки до самому іспиту, так формування міжкультурної компетенції різними етапах обучения.

Дипломи DALF, DELF (Diplфme d’Etudes en Langue Franзaise) ввели постановою Міністерства національної освіти Франції від 22 мая.

1985 роки всіх які вивчають французьку язик як іноземний. Відповідно до постановою від 21 грудня 1988 року наявність диплома.

DALF дає права іноземним учням вступати у нові заведения.

Франції без здачі тестів за французьким языку.

А, щоб бути допущеним здатися іспитів на DALF, кандидат повинен або повний диплом DELF, здавши при цьому послідовно іспити на DELF 1-го, та був 2-го рівня, або успішно здати спеціальний іспит — Examen d’Accиs au DALF.

Зміст спеціального іспиту (Examen d’Accиs au DALF) перестав бути загальним всім міжнародних центрів проведення іспитів на DALF і може значно варіюватися. Останніми роками у цей іспит було представлено двома видами роботи: письмовий compte rendu і усний аналіз картинки (реклама, комікси, фотографія і т.д.).

Відповідно до постановою 1992 року зміст іспитів на DALF представлено наступного виде:

|содержание іспиту |тривалість | | |іспиту | |B1. Письмовий іспит | | |1. Compte rendu тексту від 500 до 700 слів. |1 годину 30 хвилин | |2. Письмові відповіді 5 питань | | |(з проблематики тексту) |45 хвилин | |B2. Усний іспит | | |- Або індивідуальний іспит: |30 хвилин | |це з екзаменаторами після 2-х кратного |максимально | |прослуховування 3-х хвилинного тексту; | | |- Або колективний іспит: | | |письмові відповіді запитальник після 2-х кратного | | |пред'явлення 3-х хвилинного тексту | | |B3. Письмовий іспит | | |1. Synthиse з урахуванням кількох джерел від 500 |1 годину 30 хвилин | |до 700 слів відповідно до фахом, | | |обраної кандидатом | |.

DALF cостоит з чотирьох абсолютно незалежних друг від друга частин, чи рівнів. Їх можна здавати окремо, в довільному порядку, у кожному центрі, де проводять відповідних екзаменів. Тобто разі однієї чи кількох рівнів необов’язково починати все спочатку, на рік треба буде складати але їхні. Диплом видають, тільки коли здано чотири части.

Два початкових рівня розкривають загальні знання французького (розмовного та письмової) мови. Вони ніби повторюють тест і швидше всього, будуть найбільш легкими.

Перший рівень (В1) — письмовий — дуже нагадує найперше завдання тесту: необхідно стисло висловити текст (написати рецензію) обсягом 500−700 слів (1−2 сторінки) і коротко вирішити п’ять питань. А ще відведено півтора години. У першому рівні перевіряють розуміння французького тексту, здатність відтворити думки письмово (головне — техніка рецензії) і відповідати на вопросы.

Другий рівень (В2) спрямовано розуміння мовлення володіння розмовним мовою. Вона має дві форми: індивідуальне і групове аудирування. Форму вибирає екзаменаційна комісія. Вам особисто чи групі двічі втричі хвилини для прослуховування ставлять касету, після чого необхідно своїми словами розповісти почутий і вирішити нові запитання. Максимальне час, відпущене на розмову з екзаменатором, 30 минут.

Третій і четвертий рівні (В3, В4) виявляють поглиблені знання французької по конкретної спеціальності. Треба лише вибрати одна з чотирьох напрямів: гуманітарні і громадських науки, економіка і юриспруденція, природні науку й технічні. Відповідно до інтересами екзаменованих комісія може запровадити теми з мистецтва, літературі, архітектурі й іншим дисциплінам. Найчастіше тема — для останніх рівнів однакова, проте було сама визначає їх спектр й умови проведення экзамена.

На рівні (В3) необхідно зробити синтез документів (500−700 слів) по обраного фаху. По кільком уривкам з преси чи літератури необхідно скласти зв’язний письмовий розповідь, наскільки можна не використовуючи лексику з документів (крім термінів). А ще дається півтора години, після чого за 45 хвилин потрібно письмово запитання на тему. Слід зазначити, деякі екзаменаційні центри заміняють синтез документів письмовим викладом (як і В1) спеціального текста.

Четвертий рівень (В4) — найскладніший. Экзаменуемый робить усний аргументовану доповідь по виборі фаху й відповідає стосовно питань екзаменаторів. На підготовку дається одну годину, на доповідна й потрапила розмову — теж. Складність у тому, що экзаменуемый повинен добре знати терміни і спеціальний жаргон. За звичайні і спрощені фрази і висловлення оцінка снижается.

Текст compte rendu може бути об'єктивним, тобто не утримувати суб'єктивної інформації: ні коментарю, ні думки кандидата з проблем, викладених у тексте.

Соmpte rendu передбачає скорочення початкового тексту до 1/3. Зазвичай, у формулюванні завдання вказується кількість слів (+/- 10%) гаданого compte rendu. Будь-яке порушення верхнього й нижнього порога гаданого кількості слів тягне зниження баллов.

У compte rendu мають відбитися все проблеми, порушені з тексту. Проте вони мали бути зацікавленими викладено своїми словами, переформулированы. У цьому виді роботи можливо використання лише ключових слів, цитування як розписування окремих фраз тексту, продовжує їх фрагментів недопустимо.

Compte rendu передбачає «передачу» логіки автора тексту, тобто. демонстрацію стратегії автора у досягненні своєї мети. І тому необхідно як відбити основні ідеї, а й показати, як ви їх співвідносяться другорядні ідеї, їх роль (можуть служити автору для аргументації, ілюстрації, спростування протилежного тези і т.д.).

Compte rendu коштів обов’язкове проходження плану запропонованого тексту. Кандидат може вибрати інший, ніж в автора тип плану, тобто. сам визначити послідовність відображення основних ідей. Головне, щоб compte rendu був логічно побудований, і навіть був зв’язковим, що припускає наявність эксплицитных слов-связок/коннекторов (наприклад, різні типи союзов).

Сompte rendu може бути структурно оформлений: вона вмикає запровадження, основну частину і висновок. У запровадження відбиваються основна проблематика і жанр тексту. У ньому також можуть бути вказані він і бібліографічні дані джерело. Укладання є або представлене своїми словами висновок автора тексту, або, коли вона відсутня, узагальнений, але об'єктивний висновок з урахуванням даної статьи.

У compte rendu розповідь тягнеться з третя особа, тобто. автор compte rendu дистанціюється від автора текста.

Об'єктами контролю у compte rendu, інтерпретуючи систему контролю, що використовується французами, в звичних нашій методичної школи термінах являются:

. вміння відтворити зміст тексту, яка грунтується на:

— умінні вибрати основну информацию;

— умінні синтезувати і переформулювати информацию;

— умінні об'єктивно викласти информацию;

. вміння структурувати текст, включающее:

— вміння структурно оформити текст: запровадження, переважна більшість і заключение;

— вміння послідовно і складно викладати інформацію: наявність плану і знайти правильне вживання слов-связок/коннекторов.

. мовні навички, включающие:

— синтаксичні навички (особливу увагу приділяють правильному використанню складносурядних і різних типів складнопідрядних предложений);

— лексичні навички (особливу увагу звертається на багатство лексики і точність її использования);

— орфографічні навички (правильне використання граматичних і лексичних форм).

З перелічених вище умінь, що є об'єктами контролю і під час compte rendu, для оволодіння технікою compte rendu необхідні, як здається, такі типи упражнений:

. Вправи, створені задля формування умінь і навиків переглядового читання з єдиною метою определения:

— автора тексту (визначити як його ім'я, а й у можливості викласти усю інформацію, відому про цю людину: чи є його тмя значимим для сучасного французького суспільства, він за фахом, що вона відомий т.д.)№;

— жанру тексту (стаття, нарис, репортаж, есе, замітка, інтерв'ю, коментар і т.д.);

— проблематики текста;

— мети автора;

— способу викладу; тональності тексту (нейтральна, іронічна, драматична, саркастична і е.д.);

— бібліографічних даних (як вказати джерело, а й дати його коротку характеристику).

З цією метою можна також ознайомитися використовувати різні вправи, створені задля формування вміння передбачати і виділяти інформацію з урахуванням заголовка, назви частин тексту, супроводить його фотографії і т.д.

. Вправи, створені задля розуміння логико-смысловой структури текста.

. Вправи, створені задля формування вміння композиційно оформити текст.

. Вправи, створені задля формування вміння вибрати основну інформацію, включають низку упражнений:

— Вправи формування вміння вибирати ключові слова.

— Вправи на оволодіння умінням відокремити основну інформацію з второстепенной.

. Вправи, створені задля формування вміння об'єктивно викласти информацию.

Цей тип вправ передбачають визначенням системи висловлювання. Передбачається з’ясувати, від чийого особи ведеться розповідь, ким висловлюється та чи інша струму зору в тексте.

(ясно чи імпліцитно), висловлює чи автор свою думку, або лише наводить думку інших людей.

До цього типу вправ теж належать вправи на оволодіння умінням визначити об'єктивний або суб'єктивного характеру информации.

. Вправи, створені задля вміння синтезувати і переформулювати інформацію. До цього типу вправ можна отнести:

— Вправи, на оволодіння правилами співвіднесення конкретної лексичній одиниці (ЛЕ) коїться з іншими лексемами в тематичної і семантичної групах, з синонімами і антонімами, чітким визначенням значення ЛЕ. Опанування даними правилами має сприяти формуванню досвіду адекватного вибору та споживання ЛЕ у конкретній тексті, у його граматичної і стилістичній структуре.

— Вправи формування стилістичних умінь і навыков.

— Вправи на скорочення з урахуванням предложения.

— Вправи на скорочення з урахуванням абзаца.

— Вправи на скорочення з урахуванням текста.

. Вправи, створені задля формування навичок визначення типів використовуваних слов-связок/коннекторов.

. Вправи, створені задля формування навичок правильного використання слов-связок/коннекторов.

Як ілюстрацію методики роботи з упорядкування compte rendu як однієї з видів навчання письмовій промови на старшому етапі навчання ми пропонуємо наступний комплекс вправ, розроблений з урахуванням тексту статті «L'eau, l’enjeu du 20иme sciиcle», наведений в прикладі іспиту DALF — Unitй B1 упорядкування compte rendu. Текст статті наводиться в приложении.

Перш ніж розпочати читання тексту, ми пропонуємо учням на основі заголовка висловити свої передбачення стосовно змісту статті: — En observant et en lisant le titre dites en quelques mots de quoi il peut s’вgir dans le texte. Quels sont les mots qui vous permettent de faire vos hypothиses?

Коли учні висловлюють свої припущення, ми пропонуємо їм прочитати і після прочитання у кількох пропозиціях сказати, наскільки вони були близькі відповідає дійсності, роблячи свої припущення на основі заголовка. — Aprиs avoit lu le texte que pouvez-vous dire? Est-ce que vos suppositions йtaient proche de la rйalitй?

Далі ми пропонуємо учням виконати письмово такі упражнения.

1) Вправи, створені задля формування умінь і навиків переглядового читання з метою визначення автора тексту тощо. — Quelle est la sourse du document? Le nom de l’auteur est-il prйcisй? Y a-t-il un titre, un chapeau? Des intertitres? Quels sont les йlйments visuels qui vous permettent de distinguer des parties? Quelles sont les dates mentionnйes? Discernez-vous d’autres chiffres? Lesquels? — Dans quelle rubrique cet article a-t-il йtй publiй? Justifiez votre rйponse. 2) Вправи формування вміння вибирати ключове слово. — Lisez attentivement le texte. Relevez dans ce texte les mots clйs (3−4) de chaque paragraphe. — Aprиs avoir lu le texte relevez le vocabulaire qui se rapporte au mot «eau».

3) Вправи на оволодіння умінням відокремити основну інформацію з другорядною. — Quelle est l’idйe essencielle de chacun des paragraphes de ce texte? — Toutes les informations ci-dessous sont justes. Main certaines sont plus importantes que d’autres. Cochez les 5 phrases qur vous sйlectionneriez pour votre compte rendu:

V Constituй, а 60% d «eau, notre corps meurt au bout de quelques jours p. s «il en est privй, alors qu «il peut subsister plusieurs semaines sans manger.

V Les eaux douces disponibles reprйsentent quand mкme 9 millions de kilomиtres cubes.

V Plus de 1 milliard d «кtres humains ne disposent pas d «un minimum de 20 litres d «eau par jour (contre 147 litres pour nous, en France).

V L «Organization mondiale de la santй (OMS) estime que chaque jour dans le monde 25 000 personnes meurent pour avoir bu de l «eau polluйe ou par manque d «eau.

V Beaucoup de conflits sont nйs ou se sont dйveloppйs — au moins pour partie — autour des problиmes d «accиs aux ressources en eau: conflits frontaliers entre l «Inde et le Nйpal, le Sйnйgal et la Mauritanie, la.

Bolivie et le Pйrou, etc.

V Source de vie, l «eau est aussi source de catastrophes: ses dйchaоnements provoquent inondations, cyclones, etc.

V Les effets cumulйs des dйsйquilibres climatiques et d «une utilisation anarchique de cette ressource font peser de graves menaces sur l «avenir d «une partie importante de l «humanitй, voire sur la survie globale de nos descendants.

V L «eau est bien au coeur du dйveloppement durable. 3) Вправи, створені задля формування вміння об'єктивно викласти інформацію. — Dans ce texte, relevez les verbes permettant d’exprimer l’opinion (favorable, dйfavorable, ou «neutre») — Dans quelles phrases l’auteur, exprime-t-il sa position personnelle? Le ton de cet atricle est plutфt: dramatique? neutre? moqueur? 4) Вправи на оволодіння умінням визначити об'єктивний або суб'єктивний характер інформації. — En quoi cet article de presse cherche-t-il, а orienter notre opinion? — Est-ce que vous pensez que cet article manque d’objectivitй? Si oui, reformulez quelques phrases de maniиre neutre, objective, en supprimant les modalitйs apprйciatives. 5) Вправи, створені задля вміння синтезувати і переформулювати інформацію. — Trouvez dans le texte les synonymes des mots ci-dessous, consultez un dictionnaire si vous ne savez pas un mot. En faisant un compte rendu du texte emlpoyez les mots donnйs dans cette liste. marque accumuler, reunir rester, survivre danger petit verser rudoyer prohibй potable lutte, dйsaccord cataclysme, desastre depenser, gвcher manque croire, trouver.

6) Вправи на скорочення з урахуванням абзацу. — Rйduction guidйe d’un paragraphe: lisez attentivement le texte (en un paragraphe) et donnez-lui un titre. Ecrivez, dans la colonne de gauche, les mots et le idйes-clйs et reformulez-les dans la collonne de droite. Faites un compte rendu du paragraphe avec les termes de la colonne de droite, en mots environ.

Mais cette eau indispensable, а la vie ne reprйsente qu «une infime partie de notre planиte. L «explorateur Paul-Emile Victor rappelait que, si la Terre avait la taille d «une orange, le volume de l «eau serait celui d «une simple goutte; dont seulement 2 а 3% d «eau douce (non salйe), ellemкme aux trois quarts sous forme de glace. Les eaux douces disponibles reprйsentent quand mкme 9 millions de kilomиtres cubes. Mais elles sont trиs inйgalement rйparties, et souvent maltraitйes.

Звісно, варіанти навчання техніці compte rendu не вичерпуються запропонованими у цій работе.

Заключение

.

Отже, у цій курсової роботі досліджувалося способи навчання письмовій промови на старшому етапі, зокрема і такий її різновид роботи, як навчання складання compte rendu, розробка вправ котрій полягає в вимогах носіїв мови з виконання цього виду роботи. Після вивчення теоретичних матеріалів, присвячених проблемі навчання письмовій промови, на нас, що у сучасному розвитку викладання ІЄ використання одних вітчизняних методик замало, і ми не лише можливої, а й необхідної поступова інтеграція зарубіжних програм навчання ІЄ в отечественные.

У результаті інтеграції у програмах із ІЄ збільшується кількість автентичних матеріалів, використання є, на думку багатьох провідних методистів, і ми із нею цілком погодимося, підвищує мотивацію до вивченню ІЄ, т.к. робить процес навчання цікавішим і більш творчим, але, своєю чергою, вимагає спеціально розробленої методики.

Також хотілося б вирізнити, що, на думку багатьох провідних методистів, використання автентичних матеріалів необхідно всіх етапах навчання мови в усіх проявах мовної діяльності, оскільки саме автентичні матеріали створюють ілюзію прилучення до природною мовної середовищі, знайомлять учнів з культурою і повсякденної життям країни досліджуваного мови, допомагають підвищити мотивацію до вивчення іноземних мов як предмета.

Библиография.

1. Зимова І.А. Психологія навчання іноземних мов у школі. — М.: Просвітництво, 1991. 2. Іванова А. М. Навчання письмовій промови французькою. — М.: Просвітництво, 1981. 3. Концепція освіти з іноземних мов у 12-ї літньої школі// Іноземні мови у шкільництві. — 2000. — № 6. 4. Мильруд Р. П. Методика навчання чужомовному письмовій промови// Іноземні мови у шкільництві. — 1997. — № 2. 5. Миньяр-Белоручев Р. К. Методика навчання французької. — М.: Просвітництво, 1990. 6. Пасів Є.І. Навчальний посібник з навчання іноземних мов. — Воронеж, 1975. 7. Рогова Г. В., Рабинович Ф. М., Сахарова ТОБТО. Методика навчання іноземної мови у неповній середній школі. — М.: Просвітництво, 1991. 8. Синиця Ю. О. Межкультурная комунікативна компетенція: вимоги до рівню володіння і пояснюються деякі шляхи його формування// Іноземні мови в школі. — 2002. — № 6. 9. DALF від альфи до омеги//internet 10. DALF — Unitй B1: exemple d «йpreuves йcrites 1 et 2//internet.

Приложение.

L «EAU, ENJEU DU XXIe siиcle.

On a dйcouvert des traces d «eau sur Mars… et aussitфt les hypothиses de prйsence de vie sur cette planиte vont bon train. Car l «eau з «est la vie! Si l «univers est issu du big-bang, з «est la formation d «eau qui a permis l «apparition des premiиres formes de vie, il y a 3,5 milliards d «annйes. Sans eau, pas de vie. Constituй, а 60% d «eau, notre corps meurt au bout de quelques jours p. s «il en est privй, alors qu «il peut subsister plusieurs semaines sans manger.

Mais cette eau indispensable, а la vie ne reprйsente qu «une infime partie de notre planиte. L «explorateur Paul-Emile Victor rappelait que, si la Terre avait la taille d «une orange, le volume de l «eau serait celui d «une simple goutte; dont seulement 2 а 3% d «eau douce (non salйe), ellemкme aux trois quarts sous forme de glace. Les eaux douces disponibles reprйsentent quand mкme 9 millions de kilomиtres cubes. Mais elles sont trиs inйgalement rйparties, et souvent maltraitйes.

En juin 1997, l «Assemblйe gйnйrale des Nations unies, examinant les schйmas actuels d «utilisation des ressources en eau, a constatй qu «un tiers de l «humanitй manquait actuellement d «eau, en quantitй et/ou en qualitй consommable… et que si l «on continuait ce serait le cas des deux tiers en 2005 ! Plus de 1 milliard d «кtres humains ne disposent pas d «un minimum de 20 litres d «eau par jour (contre 147 litres pour nous, en France).

Depuis le dйbut du siиcle, les consommations en eau ont йtй multipliйes par sept, et elles ont doublй en moins de vingt ans. Si la moitiй de cette augmentation est due, а l «accroissement de la population mondiale, l «autre moitiй est une consйquence de l «йlйvation du niveau de vie et du dйveloppement agricole et industriel. Source de vie, l «eau est aussi source de catastrophes: ses dйchaоnements provoquent inondations, cyclones, etc. Son absence provoque sйcheresses et famines, extension des surfaces dйsertiques.

Les effets cumulйs des dйsйquilibres climatiques et d «une utilisation anarchique de cette ressource font peser de graves menaces sur l «avenir d «une partie importante de l «humanitй, voire sur la survie globale de nos descendants.

Dans les pays dйveloppйs les ressources en eau sont menacйes par des prйlиvements excessifs — agricoles (irrigation) ou йnergйtiques (refroidissement des centrales йlectriques) — et par la pollution, en particulier agricole (engrais, biocides). Dans les pays pauvres, des centaines de millions de personnes n «ont pas accиs, а une eau de qualitй alimentaire, et des zones de plus en plus importantes йvoluent vers la dйsertification par dйforestation et surexploitation: sans compter que l «industrie et l «agriculture y dйversent sans prйcaution de nombreux produits interdits ou rйglementйs sous nos cieux. L «Organization mondiale de la santй (OMS) estime que chaque jour dans le monde 25 000 personnes meurent pour avoir bu de l «eau polluйe ou par manque d «eau. Beaucoup de conflits sont nйs ou se sont dйveloppйs — au moins pour partie — autour des problиmes d «accиs aux ressources en eau: conflits frontaliers entre l «Inde et le Nйpal, le Sйnйgal et la Mauritanie, la Bolivie et le Pйrou, etc. Au Moyen-Orient, le Jourdain est au coeur du rиglement des conflits israйloarabes: le plateau du Golan, pierre d «achoppement entre Israлl et la Syrie, commande le contrфle des ressources en eau de la rйgion. Si l «йnergie a йtй au c? ur du XXe siиcle, l «enjeu, а venir est celui de l «eau: ici, кtre capable de l «utiliser sans la gaspiller ni la dйnaturer; lа-bas, amйliorer les conditions de vie pour que chacun ait accиs, а une eau potable, et promouvoir des techniques agricoles йconomes en eau, permettant d «assurer l «autosubsistance de la population. L «eau est bien au coeur du dйveloppement durable. Jйrфme Goust Alternative Santй-L «impatient, n° 259, sept. 1999.