Ультратонотерапія. 
Використання високочастотної терапії в реабілітації

Ультратонотерапія — фізіотерапевтичний метод, заснований на застосуванні високочастотного (22 кГц) змінного синусоїдального струму високої напруги (3−5 кВ) потужністю від 1 до 10 Вт Суть методу полягає у впливі на обмежені ділянки тіла хворого змінним синусоїдальним струмом, що підводиться за допомогою спеціальних скляних електродів. За багатьма параметрами метод близький до місцевої дарсонвалізації. Основними діючими факторами методу є високочастотний синусоїдальний струм, що утворюється між тілом і електродом «тихий» електричний розряд, а також ендогенне тепло і озон.

Фізіологічна та лікувальна дія ультратонотерапії.

Внаслідок безпосередньої і рефлекторної дії ультратонотерапія викликає вегетосудинну реакцію, яка виявляється розширенням капілярів і артеріол, підвищенням тонусу вен, незначним збільшенням місцевої температури, поліпшенням кровоі лімфообігу. Вазотропний ефект ультратонотерапії носить переважно місцевий характер. Струми надтональної частоти стимулюють функцію ретикулоендотеліальної системи і підвищують епітеліальну і судинну проникність, що також сприятливо впливає на обмін речовин, покращує трофіку шкіри, підсилюють процеси регенерації.

Ультратонотерапії притаманна антисептична дія як на спазмовані судини і м’язи, так і на сфінктери в стані гіпертонусу. Разом з поліпшенням мікроциркуляції і зниженням чутливості рецепторів зазначений ефект зумовлює знеболюючу дію фактора. Застосовувані струми сприяють усуненню застійних і запальних явищ в тканинах і зменшують їх набряклість, прискорюють розсмоктування інфільтратів, а утворений озон надає місцевий бактеріостатичний ефект — затримує розвиток мікроорганізмів на поверхні шкіри.

При внутрішньоорганних впливах стимулюється діяльність статевих органів, нормалізується гемодинаміка в судинному басейні малого таза, поліпшуються функціональний стан сечових шляхів і уродинамика.

Незважаючи на значну схожість механізму дії місцевої дарсонвалізації і ультратонотерапії, останньою притаманні деякі особливості впливу на організм. У порівнянні з дарсонвалізацією ультратонотерапія має більш виражену протизапальну, теплотворну і болезаспокійливу дію, викликає більш активну і тривалу гіперемію, але супроводжується меншою антиспастичною і подразнюючою дією. Саме у зв’язку з останньою обставиною ультратонотерапія ширше застосовується в дитячій і геронтологічної практиці.

Апаратура. Техніка та методика проведення процедур Для лікування струмами надтональної частоти використовують апарати серії «Ультратон»: «Ультратон-1», «Ультратон-2», «Ультратон-2ІНТ», «Ультратон АПМ». Вони являють собою генератори незатухаючих синусоїдальних коливань з високою напругою на виході. Для підведення струму до тіла пацієнта використовуються спеціальні скляні газорозрядні електроди. У комплект апарату входить 6 електродів: 3 ректальних, вагінальний і 2 грибоподібних для зовнішніх впливів. Електроди (вакуумні скляні балони) заповнені розрідженим неоном (тиск 13,3−20,0 гПа). Перед процедурою електроди дезінфікують і просушують. Справний електрод світиться червонувато-оранжевим світлом.

Для проведення процедури хворий розташовується в зручному положенні на дерев’яній кушетці або стільці. Вплив здійснюють на оголену і осушену ділянку тіла хворого, вільну від металевих предметів. Тальк зазвичай не застосовують. Ультратонотерапію можна проводити і через тонку серветку. Процедуру при потрібної потужності здійснюють шляхом плавного переміщення електрода по шкірної поверхні. При порожнинних процедурах продезінфікований електрод змащують стерильним вазеліновим маслом і обережно вводять в порожнину, після чого електрод ретельно фіксують, встановлюють потрібну потужність і проводять процедуру.

Ультратонотерапію дозують по потужності впливу, тепловим відчуттям і тривалості. Розрізняють малі (до 3 Вт), середні (4−6 Вт) і великі (майже 7 — 10 Вт) дозування. Тривалість процедури пропорційна площі впливу і може коливатися від 5 до 20 хв. На курс лікування призначають від 8−10 до 16 — 20 процедур. При необхідності повторний курс ультратонотерапію призначають через 1−2 міс. Через малу дратівну дію струму надтональної частоти ультратонотерапія легко переноситься хворими, тому найбільш широко може використовуватися у літніх людей і дітей молодшого віку.

Показання та протипоказання до ультратонотерапії.

Ультратонотерапію застосовують при лікуванні хірургічних (інфіковані рани, трофічні виразки, інфільтрати, облітеруючі захворювання судин, спайкові процеси, простатити, запальні захворювання сечовивідних шляхів та ін.), шкірних (екзема, нейродерміт, вугрі, фурункульоз, гніздна алопеція), жіночих (хронічні запальні процеси, порушення менструальної функції, ерозія шийки матки), нервових (невралгії та нейропатії, вібраційна хвороба, наслідки черепно-мозкової травми, нейроциркуляторна дистонія та ін.), стоматологічних (періостит, альвеоліт, абсцес, тризм, гінгівіт, артрит, пародонтоз) захворюваннях.

Протипоказаннями до призначення ультратонотерапії служать новоутворення, декомпенсація серцево-судинної діяльності, системні хвороби крові, кровотеча або підозра на нього, активний туберкульоз, індивідуальна непереносимість струму.