Основні чинники процесу ціноутворення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра маркетингу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни «Маркетингова цінова політика «

Варіант № 22

Виконала: студентка Цинкевич Н.Й.

З Мар — 5 к. — ІІ в.о.

Зал.№ 93 521

Перевірив: викладач Скригун Н.П.

Київ-2010

Чинники, які визначають чутливість покупця до рівня ціни

Встановлення дискримінаційних цін

1. Ціноутворення посідає одне з головних місць у маркетинговій діяльності фірми. Перш за все фірма повинна встановити, які переваги може дати її продукція майбутнім покупцям та оцінити ці переваги сумою, достатньою для покриття витрат на розроблення, випуск та доведення продукції до кінцевого споживача. А далі цей комплекс переваг, який надано в товарі, має бути визнаний потенційним споживачем як ціннісний еквівалент з погляду корисності товару, тієї грошової суми, яку йому пропонують заплатити. Тут мета маркетингу полягає в тому, щоб забезпечити таку комбінацію якості товару, його ціни та організації реклами, яка б надавала товару максимальну привабливість в очах споживача, зберігаючи при цьому встановлену кампанією норму прибутку. Але встановити ціну на товар не так просто, на неї впливає низка чинників, якими фірма не може знехтувати, а навпаки, перш ніж розробити стратегію формування ціни, фірма повинна проаналізувати всі чинники, що впливають на таке рішення. Усі основні чинники, які впливають на ціноутворення, групуються так:

· чинники, якими керує фірма:

а) життєвий цикл товару; б) портфель товарів (послуг); в) сегментація та позиціювання товарів (послуг); г) використання торговельних марок;

· чинники, якими керує споживач:

а) вимоги; б) вигоди; в) корисність; г) канали розподілу;

· ринкові чинники:

а) конкуренція; б) навколишнє середовище.

Загалом чинників, які можуть впливати на ціни, досить багато, і це головним чином ті, які фірма не може контролювати. Деякі з них ведуть до зниження ціни, а деякі, навпаки, — до її збільшення. Іноді зовнішні елементи істотно впливають на здатність фірми встановлювати ціни; в інших випадках вони чинять невеликий вплив, але у будь-якому разі їх вивчення та врахування є необхідним.

Зовнішні чинники, що впливають на ціноутворення Вибираючи цінову стратегію, підприємству слід виявити і проаналізувати всі чинники, що можуть вплинути на ціни. Таких чинників досить багато, у більшості випадків вони не контрольовані підприємством. Одні з них сприяють зниженню цін, інші викликають зростання ціни. Нижче наведено чинники, що сприяють підвищенню чи зниженню ціни. Чинники, що сприяють зниженню ціни:

· зростання виробництва;

· стрімкий поступ;

· зниження виробничих витрат;

· зростання продуктивності праці;

· конкуренція;

· зниження податків тощо.

Чинники, що викликають зростання ціни:

· зниження виробництва;

· нестабільність економічної ситуації;

· монополістичний стан підприємства;

· ажіотажний попит;

· збільшення маси грошей в обігу;

· зростання податків;

· зростання заробітної платні;

· зростання ціни робочої сили;

· низька ефективність використання капіталу, обладнання, робочої сили, землі тощо.

Основні зовнішні чинники процесу ціноутворення показано на рис. 1.

Рис. 1. Зовнішні чинники, що впливають на ціноутворення

Чинники, що визначають цінову чутливість споживачів Звичайно виокремлюють 10 найбільш істотних чинників:

1. ефект існування товарів-замінників;

2. ефект унікальності;

3. ефект витрат на зміну товарної марки;

4. ефект ускладнення порівнянь;

5. ефект оцінки якості через ціну;

6. ефект високої ціни товару;

7. ефект вагомості кінцевого результату;

8. ефект поділу витрат на купівлю;

9. міра «справедливості» ціни;

10. ефект створення запасів;

Розглянемо чинники докладніше.

Ефект товарів-замінників. Модель економічної цінності спрацьовує досить точно в тих випадках, коли покупець володіє всією існуючою інформацією про альтернативи витрати своїх грошей. Але в реальному житті покупець частіше тоне в море інформації і спирається у своїх судженнях на ті уривчасті дані, що йому вдалося одержати тим чи іншим способом. Тому на практиці трапляється часто стикатися з ефектом уявлень про наявність товарів-замінників. Це означає, що зіставлення альтернатив споживання виливається в прийняття рішень на основі індивідуальних уявлень про наявність товарів-замінників і їхніх цін. Логіка такого роду рішень полягає в тому, що чутливість покупців до рівня ціни і його змін тим вище, чим вище абсолютний рівень цієї ціни порівняно з цінами товарів, які покупець сприймає як альтернативи. Необхідно звернути увагу на те, що коло зіставлення на практиці може в покупців істотно розрізнятися. Чим менше клієнт обізнаний у даному ринку, чим менше його досвід покупок тут, чим менше він знайомий із різними продавцями, їхніми товарами, цінами і системою знижок, тим менш ефективні рішення він звичайно приймає і тим більшу ціну платить у результаті.

Унікальність. Найважливішим способом керування чутливістю до рівня ціни є заходи, засновані на використанні ефекту унікальності, тобто можливості створення в покупця відчуття неправомірності яких-небудь порівнянь, тому що пропонований йому товар є «унікальним». Якщо така маркетингова політика виявляється успішною, то покупець позбавляється орієнтиру у вигляді «ціни байдужості», а його чутливість до рівня ціни виявляється зниженою.

Ефект унікальності — чим унікальніший товар за своїми властивостями, тим меншою буде чутливість покупців до рівня його ціни, коли вони порівнюватимуть його з альтернативними товарами. Саме тому багато фірм, що діють на ринках з безліччю товарів-замінників, змушені витрачати значні кошти на додання своїм продуктам таких унікальних властивостей, завдяки яким вони б вийшли з ряду аналогів. Якщо це вдасться зробити, то результат перевищить усі витрати. Звичайно, додання продукту рис унікальності ще не вирішує проблеми. Необхідно, по-перше, поінформувати про це покупця, а по-друге — переконати його в тому, що ця унікальність справді дозволяє йому досягти нової якості в споживанні.

Витрати на переключення. Унікалізація товару дозволяє знизити чутливість покупців до рівня ціни за рахунок ще одного особливого чинника. Він виявляється в тому випадку, якщо перехід від однієї марки товару до іншої приводить до додаткових витрат для покупця, оскільки інакше використовувати нову марку настільки ж ефективно, як стару, не вдається. Це добре простежується на ринках складної технічної продукції, використання якої вимагає дорогого навчання персоналу. Навіть якщо інша марка такого роду товарів пропонується дешевше, то покупець може цим і не спокуситися, оскільки не захоче витрачати кошти і зусилля на перенавчання персоналу. Відповідно — якщо поглянути на цю ситуацію з іншого боку — фірма, що бажає переманити покупців у конкурентів, у такому разі повинна пропонувати настільки істотні, настільки драматичні знижки з ціни, щоб їхня величина змогла перебороти не тільки байдужість, а й економічну звичку покупців.

Ускладненість порівнянь. Аналізуючи вище концепцію економічної цінності товару, ми виходили з упевненості в тому, що покупець володіє всією необхідною інформацією про властивості порівнюваних товарів, а головне — здатний її об'єктивно проаналізувати й прийняти раціональне рішення.

Оцінка якості через ціну. Як покупці ми звичайно сприймаємо ціну просто як ту кількість грошей, що нам треба сплатити за право одержання товару у власність. Але у світі товарів зустрічаються відхилення від цього найпростішого випадку, коли ціна сама стає сигналом якості.

Можна виокремити 3 групи таких товарів:

1. іміджеві товари;

2. ексклюзивні товари;

3. товари без інших характеристик якості.

Висока ціна товару. Схильність покупця до здійснення порівняльного аналізу властивостей і цін конкуруючих товарів не є щось фіксоване. Вона істотно залежить від співвідношення абсолютного рівня ціни і тих зусиль, які треба витратити для скорочення витрат на покупку (наприклад, шляхом пошуку більш дешевої альтернативи). На ринку промислових виробів цей ефект виявляється через оцінку фірмами-покупцями абсолютної суми, яку треба витратити на закупівлю, і легкості знаходження коштів у такому розмірі для фінансування подібного роду закупівлі. На ринку споживчих товарів цей ефект виявляється через зіставлення родинами абсолютних величин витрат на покупку і свого доходу (тут легко простежити зв’язок з описаним у будь-якому підручнику з економічної теорії ефектом доходу). У будь-якому разі, однак, ефект високої ціни виявляється в підвищенні чутливості покупців до рівня ціни у разі зростання вартості товару, оцінюваної як за абсолютною величиною витрат, так і за сумою доходів покупця. Це цілком логічно — чим дорожче товар з погляду даного конкретного покупця, тим більше окупність зусиль з пошуку більш дешевої альтернативи, тим відповідно вище чутливість до рівня ціни. Для дешевих товарів такі зусилля просто нераціональні. Тому не випадково розбіжність у цінах дешевих товарів у різних продавців можуть бути дуже істотними. Але оскільки такі товари звичайно купуються «з нагоди» і шанси на те, що покупці стануть ходити з магазина в магазин, порівнюючи ціни, вкрай малі, то продавці можуть не коригувати свої ціни під середній рівень цін.

Значущість кінцевого результату.Нерідко конкретний товар є лише одним з елементів, необхідних покупцю для досягнення бажаного кінцевого результату. У таких ситуаціях ми стикаємося з ефектом оцінки товару через кінцевий результат, причому виявляється цей ефект подвійно: через ступінь детермінованості похідного попиту і через залежність покупок від витрат на товар проміжної цінності в загальній сумі витрат на одержання кінцевого результату. Ступінь детермінованості похідного попиту характеризує зв’язок між значущістю для покупця кінцевого результату і чутливістю покупця до цін товарів, які треба придбати для досягнення цього кінцевого результату. Як правило, чим покупець чутливіший до загальної суми витрат на досягнення потрібного йому кінцевого результату, тим він чутливіший і до цін тих проміжних товарів, що йому треба придбати, щоб одержати цей результат.

Можливість поділу витрат. З таким явищем можна зіткнутися в тому разі, коли частина ціни реально сплачується не самим покупцем, а кимось іншим. Наприклад, його можна простежити в тому, як люди вибирають страхову компанію, де будуть страхувати своє здоров’я. Якщо вони повинні сплатити свою страховку цілком самі, то їхня чутливість до ціни значно вище, ніж у випадку, якщо частина витрат чи вся їх сума покривається фірмою, де вони працюють. В останньому випадку — як неважко здогадатися — чутливість до ціни знижується, і клієнти віддають перевагу більш дорогим страховим полісам. Саме така реакція покупців на ціни й одержала назву ефекту поділу витрат.

Міра «справедливості» ціни. Вище ми вже згадували про існування ідеї так званої справедливої ціни. Однак і сьогодні можна зіткнутися з критикою цінової політики тієї чи іншої фірми з позицій того, що вона встановлює «несправедливу», тобто непомірно високу, ціну. Це означає, що фірмам як і раніше треба враховувати ефект справедливості ціни. На жаль, реальних критеріїв визначення «справедливості» ціни не існує. Всі оцінки такого роду базуються на суб'єктивних відчуттях покупців. Але оскільки такі відчуття виражаються у фактичних змінах обсягів продажів, їх треба враховувати. І насамперед треба визначитися з тим, що впливає на формування відчуття «несправедливості» ціни.

Ефект створення запасів. Останній із чинників, що можуть впливати на чутливість покупця до ціни, — це можливість створення запасів даного товару. Звичайно, цей чинник здатний діяти лише обмежений час, але іноді його теж важливо враховувати, тому що він пов’язаний з ефектом створення запасів. Добрим прикладом у даному разі можуть служити консерви. Тимчасове зниження цін на них звичайно викликає більше зростання обсягу продажів, ніж аналогічне за масштабом зниження цін на ті свіжі продукти, що використовуються для виготовлення цих консервів. Потім, після створення покупцями запасу таких консервів, обсяги продажів істотно падають — як правило, нижче рівня, що існував до введення знижки. Але тоді можна ввести знижки на інший тип консервів. Важливо звернути увагу на те, що покупець реагує насамперед на несподівану зміну ціни порівняно з тим рівнем, на який він розраховував. Ця зміна руйнує його звичну модель поведінки і спонукає заради додаткової вигоди створювати запаси. Особливо це характерно для періоду високої інфляції, коли кожне підвищення її темпів спонукає покупців до створення запасів. Причина проста: адаптувавшись до певного рівня інфляції, вони знайшли відповідну йому і своїм доходам пропорцію між поточним споживанням і створенням запасів. Стрибок інфляції вище очікуваного рівня підвищує побоювання ще більшого прискорення темпів зростання вартості життя, і покупець намагається хоч якось захиститися від цього, створюючи запаси тих товарів, що для цього придатні.

2. У разі встановлення дискримінаційних цін фірма продає товар по двох або більш різним цінам без урахування різниці у витратах. При цьому застосовують певні маркетингові стратегії: 1. З урахуванням категорій споживачів — різні покупці за той же товар платять різні ціни. 2. З урахуванням варіанту товару — різні варіанти товару продають за різними цінами, але без урахування різниці у витратах на виробництво. 3. З урахуванням місцезнаходження — товар продається за різними цінами в різних районах. При цьому витрати на його виробництво і пропозицію в цих районах однакові (квитки в театр залежності від ряду і місця). 4. З урахуванням часу. Для того, щоб стратегія встановлення цінової дискримінації дала очікувані результати, повинні виконуватися певні умови: * ринок повинен піддаватися сегментації, а отримані сегменти — відрізнятися інтенсивністю попиту; * споживачі сегменту, де товар продають за низькою ціною, не повинні мати можливості перепродувати його дорожче в тому сегменті, де такий товар фірма продає за вищою ціною; * конкуренти не повинні мати можливості продавати товар дешевше в сегменті, де фірма пропонує його за високою ціною; * витрати, пов? язані з сегментацією ринку і спостереженням за ним, не повинні перевищувати суми додаткових надходжень, які утворюються в результаті цінової дискримінації; * встановлення дискримінаційних цін не повинне викликати у споживачів обурення і породжувати ворожість; * вживано фірмою конкретна форма цінової дискримінації не повинна бути протиправною щодо чинного законодавства.

Задача 1

Обчисліть суму, яку має заплатити покупець, якщо він спочатку придбав 1500 шт. товару, а потім ще 1500 шт. Рекомендована ціна продажу — 4000 грн/шт. Продавець надає знижки: 1) некумулятивні; 2) кумулятивні. Який вид знижок приваблює Вас як покупця більше? Обґрунтуйте свою відповідь.

Таблиця 1

Х₁ = 1500

Х₂ =1500

Розв’язок Розрахуємо ціну одиниці товару в складі першої партії:

грн./шт.

Вартість першої партії обсягом 1500 шт. становитиме:

3680*1500=5 520 000 грн

Некумулятивні знижки

Визначимо ціну одиниці товару в складі другої партії:

грн./шт Обчислимо вартість другої партії обсягом 1500 шт.:

3680*1500=5 520 000 грн Загальна вартість купленого товару обсягом 3000 шт. становитиме:

5 520 000 +5 520 000 = 11 040 000 грн.

Кумулятивні знижки

За умови надання покупцю кумулятивних знижок перші дві дії залишаються незмінними.

Далі визначимо ціну одиниці при купівлі другої партії товару обсягом 1500 шт.:

грн.

Розрахована ціна розповсюджується і на ту партію товару, яку покупець хоче придбати зараз (1500 шт.), і на раніше куплену кількість (1500 шт.). Тобто розрахуємо суму, яку мав би заплатити покупець, якби він відразу купив усі 3000 шт.:

3 600* 3000 = 10 800 000 грн

Оскільки покупець уже заплатив 5 520 000 грн. при купівлі першої партії товару, то тепер повинен заплатити лише:

10 800 000 — 5 520 000 = 5 280 000 грн У результаті кожна одиниця в другій партії товару коштуватиме універмагу лише 3 520 грн., і за умови незмінної роздрібної ціни прибуток з кожної одиниці в складі другої партії становитиме 4 000 — 3 520 = 480 грн. проти 4 000- 3 680 = 320 грн. з кожної одиниці товару першої партії.

За результатами розрахунків для покупця вигіднішими є кумулятивні знижки, оскільки сума платежу буде на

11 40 000 — 5 280 000 = 5 760 000 грн. меншою, ніж за умови надання йому некумулятивних знижок.

Задача 2

Підприємство може укласти договір на виробництво партії виробів за ціною 40 грн. за штуку. Постійні витрати становитимуть Х₁ тис. грн., а змінні витрати на одиницю продукції - 15 грн. На яку кількість продукції треба укласти договір, щоб підприємство отримало прибуток у розмірі Х₂ тис. грн. Значення Х₁ = 128 та Х₂ = 56

Ц= С_зм + (С_п + П_з) / ОП

С_зм — змінні витрати С_п — постійні витрати

П_з — запланований прибуток ОП — обсяг продукції

ОП = (С_п + П_з) / (Ц — С_зм) = (128 + 56) / (40 — 15) =7,36 тис шт Можна зробити висновок, для того щоб отримати прибуток в розмірі 56 тис грн., треба укласти договір на 7,36 шт продукції.

Задача 3

Скориставшись даними табл. 3, визначте еластичність попиту за ціною за допомогою коефіцієнта дугової еластичності. Які товари можуть, на Ваш погляд, мати такі коефіцієнти еластичності?

Таблиця 3

Розрахуємо коефіцієнт дугової еластичності попиту для товару:

Результат розрахунку доводить, що при зниженні ціни на 1% попит збільшується (знак «-») на 1,33%. Оскільки в даному випадку > 1, маємо еластичний попит на товар, тобто покупці чутливі до ціни цього товару. Зниження ціни на товар на 2% при незмінних інших умовах може привести до збільшення попиту на 2,66%.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про ціни і ціноутворення» № 184/98-ВР від 05.03.98 (зі змінами та доповненнями) // Уряд. кур'єр. — 1998. — № 67 — 68.

2. Байе М. Управленческая экономика и стратегия бизнеса: Учеб. пособ. для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 743 с.

3. Герасименко В. В. Ценообразование: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 2006. — 422 с.

4. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 393 с.

5. Ерухимович И. Л. Ценообразование: Учеб.-метод. пособ. — К.: МАУП, 1999. — 108 с.