Просветительная діяльність й педагогічні погляди Роберта Оуена

Просветительная діяльність й педагогічні погляди Роберта Оуэна

Н.А.Константинов, Е. Н. Медынский, М. Ф. Шабаева.

Общая характеристика утопічного социализма.

Следствием бурхливого розвитку капіталізму після французької буржуазної революції XVIII століття і промислового перевороту було руйнування селянства, й ремісників, зубожіння трудящих. Заміна ручної праці машинним викликала безробіття. Збільшилася експлуатація робочих, тривалість їх робочого дня дійшла в Англії до 14—15 годин. Капіталісти залучали за свої підприємства жінок Сінгапуру й дітей, праця яких особливо низько оплачувався. Характеризуючи цей час, Ф. Енгельс писав, що швидке розвиток промисловості на капіталістичної основі зробило убогість й страждання робочих мас необхідною умовою існування суспільства. Капіталістичний лад, котрий прийшов зміну феодального, виявився зовсім іншим, ніж її репрезентували собі ідеологи буржуазної революції — просвітителі XVIII століття. «Бракувало поки лише людей, здатних констатувати це розчарування, й інші люди з’явилися межі нового століття». Те були социалисты-утописты Ш. Фур'є, А. Сен-Сімон і. Р. Оуен. Вони жорстоко критикували капіталістичний лад, розуміючи, що праця за капіталізму є «прокльоном людини», що грунтується на нужді, насильство, загрозу голодної смерті. Вони висували думка про новому, прийдешньому соціалістичному ладі, заснованому на засадах розуму та справедливості яких, де буде експлуатації людини человеком.

Выражая протест проти соціальну несправедливість, социалисты-утописты «мріяли про мирному перетворення соціалізмом сучасного суспільства не враховуючи такого основного питання, як питання класову боротьбу, завоювання політичної влади робітничий клас, про поваленні панування класу експлуататорів». Подібно философам-просветителям XVIII століття, социалисты-утописты думали, що досить просвітити і перевиховати людей, щоб акціонерне товариство піднялося нові щабель, стало соціалістичним. Вони надавали величезну роль вихованню й оточуючої середовищі у формуванні людини, але, подібно французьким матеріалістам, розглядали як пасивний продукт обставин і традиції виховання.

Утопический характер соціалізму Фур'є, Сен-Симона і Оуена був результатом те, що на межі ХІХ століття пролетаріат лише складався як клас" і ні здатний до самостійним політичним действиям.

Деятельность Оуена в Нью-Лэнарке.

Роберт Оуен (1771—1858) народився сім'ї ремісника і раніше почав жити своєю працею. Різні великими здібностями, він у двадцять років вже керувати великим підприємством. Він чудово бачив жахливі умови, які мали трудящиеся.

Оуэн розумів, що капіталізм несе страждання народним масам, і став розробляти реформаторські плани, які мають поліпшити становище робочих. З 1800 року Оуен встав на чолі великий бумагопрядильной фабрики в Ныо-Лэнарке, в Шотландії. Умови праці в цієї фабриці були такі ж, як і інших фабриках на той час: робочого дня тривав 13—14 годин, вести була незначною, житлові умови жахливі. Культурний моральний рівень робочих був низьким. На фабриці широко застосовувався дитячий працю (багато дітей працювали у віці 6—7 лет).

Исходя з положення, що кожна людина є продуктом оточуючої його середовища, Оуен вирішив поліпшення умов життя і праці робочих. Він скоротив робочого дня до 10 ½ годин, значно збільшив зарплатню, побудував для робочих нові житла, організував їм розумний відпочинок. Оуен категорично заборонив залучати дітей молодший 10 років на роботу на фабриці і заклав ряд воспитательно-образовательных дитячих установ: школу дітей — від року по у віці, куди входили у собі ясла, дитсадок й майданчик для ігор; початкову школу для дітей від 6 до 10 років; вечірню школу для підлітків, працівників виробництві. Для дорослих робітників і їх сімейств вечорами організовувалися лекції, бесіди й культурні развлечения.

Очень піклувався Оуен про школу для дітей. Тут діти навчалися співу й танцям, чимало часу проводили на свіжому повітрі. Особливу увагу приділялася фізичного виховання, гімнастики, ігор. Важливе значення надавалося вихованню дітей у дусі колективізму. Дітям докладно роз’яснювали правила колективного спілкування, вказували, що вони повинні кривдити своїх друзів, а поважати їх надавати їм допомогу, коли це потрібно. У цьому школі не проводилося систематичне навчання і читання, грамоті ліцеї дітей навчали в процесі розмов про природу, про оточуючих предметах і явищах. Багато приділялося естетичному вихованню, музичним і ритмічним занятиям.

При цьому Оуен справедливо думав, чого слід давати дітям навчальних книжок, які пронизані релігійної ідеологією. Для виховання дітей Оуэном запросили молоді робочий і працівниця з фабрики, хоча й підготовлені педагогічно, але уважно і ласкаво обращавшиеся з дітьми. У початковій школі учні вивчали рідна мова, арифметику, географію, природознавство і історію. Інакше висловлюючись, курс початковій школи був незмірно ширше, ніж переважають у всіх інших англійських початкових школах. З іншого боку, Оуен цілком вилучив зі школи звичайне на той час религиозно-догматическое навчання. Він намагався дати дітям доступні їхнього віку знання, розвинути їх мислення. Усі навчання будувалося з урахуванням широко він наочності: стіни школи було покрито малюнками, изображавшими тварин і звинувачують рослини; під час занять використовувалися різні наочні пособия.

Большое значення Оуен надавав трудовому вихованню дітей. З дитинства вбачали працю дорослих, а школі самі набували деякі трудові навички. Хлопчики опановували найпростішими прийомами ремісничого праці, займалися садівництвом, а дівчинки навчалися кройке і гаптування, навчалися готувати їжу. З десятирічного віку діти відвідували вечірню школу, а днем працювали на фабриці. Оуен здійснював з'єднання навчання з продуктивною фабричним працею детей.

С початку 1816 року Роберт Оуен створив Нью-Лэнарке «Новий інститут для освіти характеру», яка об'єднала всіх раніше організовані їм просвітницькі учреждения.

Таким чином, Оуен вперше у історії створив дошкільні установи (ясла, дитячий сад) і початкову школу для дітей працівників з широкої загальноосвітньої програмою. Він започаткував для дітей старше 10 років й у підлітків, зайнятих на виробництві, вечірню школу, з'єднавши навчання з продуктивною індустріальним працею, організував для дорослих робочих клуб, де проводили культосвітні мероприятия.

Вся життя Нью-Лэнарке, як зазначав Ф. Енгельс, рішуче змінилася на краще. У поєднанні навчання з продуктивною працею, здійснених Оуэном, До. Маркс бачив «зародок виховання епохи майбутнього, коли всім дітей понад відомого віку продуктивний працю буде з'єднуватися із навчанням і гімнастикою не лише як один із засобів збільшення громадського виробництва, а й як єдиний спосіб для всебічно розвинених людей».

Деятельность Оуена в Нью-Лэнарке користувалася широкої популярністю. «Новий інститут» відвідували капіталісти і аристократи, державні та суспільні діячі, багато вчених. Оуен широко пропагував свої досягнення, прагнув надати їм загальний характер.

В результаті довгих зусиль Оуена в 1819 року у Англії було прийнято перший закон, ограничивавший певною мірою роботу жінок і новонароджених на фабриках.

Выступления Оуена проти релігії.

Особенностью навчально-виховних установ Оуена була відсутність у яких традиційного релігійного навчання. Негативне ставлення до його до релігії поступово наростало; Оуен пройшов шлях від «релігії розуму» до атеїзму. У своїй публічної промови в 1817 року він заявив, що релігія зробила людини неспроможним, жалюгідним істотою, ханжею і фанатиком. У наступних своїх виступах він заявляв ще більше рішуче, що релігія перетворила світ величезний божевільні. Проте задля боротьби з цим злом Оуен наївно пропонував направити колективну прохання королю про вигнання взагалі религии.

Стремясь до освіти народу, Оуен вимагав введення загального початкового навчання, усунення духівництва і Церкви із зони впливу школу і передачі всієї системи народної освіти руки держави. Ці демократичні вимоги не реалізовані цілком у Англії навіть у наші дни.

Оуэн про утворення характеру.

В 1813 року Оуен випускає свою працю «Новий погляд на суспільство, чи Досліди про освіті людського характеру», у якому стверджує, що характер людини визначається незалежними з його волі умовами довкілля. Пороки й недоліки людей, їх провини обумовлені тієї обстановкою, у якій вони живуть. Людина, розмовляв, будь-коли створював свій характері і неспроможна його створити. Оуен думав, що й змінити умови середовища проживання і виховання, то можна сформувати будь-який характер. Нова організація суспільства буде, таким чином, досягнуто шляхом виховання і освіти народу. З’являться нові люди, які мирним шляхом встановлять соціалістичні отношения.

Основоположники марксизму розцінювали сприйняте Оуэном від Гельвеція вчення про людину — продукті середовища проживання і виховання — як матеріалістичний, відзначали його позитивне історичне значення. У той самий короткий час вони розкрили однобічність цього вчення, що розглядав людину, як пасивний продукт середовища. До. Маркс і Ф. Енгельс встановили, що — активні учасники історії, які у процесі революційної практики змінюють суспільні відносини і водночас своє власне природу.

Оуэн про комуністичних громадах. Досвід виховання в «Нової Гармонії».

К 1817 року Оуен зневірився у цьому, що зможе переконати капіталістів і англійська парламент змінити соціальний лад та намагання встановити соціалізм. І перейшов до рішучої критиці капіталізму і став пропагувати комуністичні ідеї. Ф. Енгельс писав, що перехід до комунізму був поворотним пунктом у житті Оуена. Доти, коли його діяльність філантропією багатої людини, він був популярний загальним визнанням, але тільки він виступив із своїми комуністичними поглядами, його вигнали з общества.

В своїх виступах Оуен піддав різкій критиці капіталістичний лад, який грунтується на нерівності, експлуатації і помилках. Він вважає необхідним боротися проти «трійки зол»: приватної власності, буржуазної форми шлюби й релігії. Будучи утопістом, він думав, новий лад буде створено не шляхом революції, а з допомогою комуністичних громад, кооперативів, справедливого обміну між товаровиробниками, і особливо правильно організованого виховання. Виховання з нового, комуністичному суспільстві буде всебічним, освіту — справді науковим. Розумову освіту буде з'єднане з фізичним вихованням і продуктивною працею, здійснюваним «при сприянні сил механіки і хімії». Діти та підлітки прийматимуть діяльне що у посильних їм роботах, знайомитися з усіма видами сільськогосподарського і індустріального труда.

Иначе поставлять і моральне виховання: він буде здійснюватися у дусі колективізму. За гостру критику капіталізму, за комуністичні ідеї Оуена стали переслідувати в Англії. І він переїхав до яка здавалася йому вільної Америку. Разом відносини із своїми однодумцями він заснував там в 1825 року комуністичну колонію «Нова Гармонія», у якій встановив особливий порядок, отражавший його на нове, комуністичне суспільство. Власність у колонії оголошувалася громадської, встановлювався спільна праця, і згідно з витраченим працею розподілялися продукти праці. Усі члени колонії мали рівних прав на їжу, одяг, житло і воспитание.

В колонії відповідно до принципами Оуена було відкрито школи, у яких давалося систематичне розумовий освіту, заснований на наукових даних, моральне виховання на кшталт нових норм моралі, трудове та фізичне виховання. У «Нової Гармонії» здійснювалося з'єднання навчання з продуктивною працею у сфері сільського господарства і промисловості.

Опыт створення такої комуністичної колонії за умов капіталістичної Америки був приречений на невдачу. Самі колоністи були підготовлені до такого «соціальному експерименту», вони невдовзі стали ворогувати друг з одним і прагне до особистого збагаченню, та був розділили громадське имущество.

В 1828 року Оуен повернувся там. «Вигнана з офіційного суспільства, замовчувані пресою, обіднілий внаслідок невдалих комуністичних дослідів у Америці, на поталу яким вона принесла усе своє багатство, Оуен звернувся безпосередньо до робітничого класу, серед якого він продовжував своєї діяльності ще тридцять років. Усі громадські руху, що відбувалися в Англії інтересах робітничого класу, — писав Ф. Енгельс, — і всі їх справжні досягнення пов’язані безпосередньо з ім'ям Оуэна».

Значение досвіду і педагогічних ідей Оуена.

Классики марксизму високо оцінювали ідеї Оуена про всебічному розвитку людини. У здійснені їм досвіді сполуки навчання з продуктивною працею на індустріальних засадах вбачали «зародок виховання будущего».

Роберт Оуен перший обгрунтував реалізовував ідею громадського дітей із перших років їхнього життя і заклав перше дошкільна установа для дітей пролетаріату. У його освітньо-виховних установах давалося розумовий та фізичне виховання, діти виховувалися на кшталт колективізму. Про цих установах дуже позитивно відгукувалися багато передові діячі, в частковості російські революційні демократи А. І. Герцен і М. А. Добролюбов. Оуен як вигнав релігію зі своїх виховних установ, а й боровся з релігійними поглядами, які перешкоджають, на його думку, справжньому з освітою народу. Важливе значення мали й створені ним просвітницькі установи для дорослих робочих. Оуен послідовно і гостро критикував капіталістичний лад і в буржуазному суспільстві.

Однако не розумів ролі класової боротьби пролетаріату у справі перетворення суспільства, не усвідомлював, що досягти комуністичного ладу синапси і здійснити розумне виховання можна лише результаті для пролетарської революції. У той самий час Оуен та інші социалисты-утописты висунули ряд чудових ідей, у цьому однині і у сфері виховання, хто був критично використані До. Марксом і Ф. Енгельсом під час створення справді наукової системи комуністичного воспитания.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.