Блатна музика

Министерство освіти РФ.

Міжнародний Університет бізнесу та нових технологий.

Блатна музика реферат по російській мові та культури речи.

Студента БУ-11.

Молотова А. А.

Ярославль, 2004.

План.

1.

Введение

.

2. Походження слова «Блатная».

3. Походження слова «Музыка».

4.

Заключение

.

1.

Введение

.

Цю саму назву арго з’явилося лексиці декласованих елементів в кінці XIX — початку XX ст. У російській ж лінгвістичної літературі воно вперше зафіксовано у 1908 року. І. А. Бодуэн де Куртенэ у статті, присвяченій вивченню арго, інакше її і називає, як блатна музика. Цікаво, що у цій стислій статті (лише дві сторінки) словосполучення блатна музика зустрічається дванадцять раз! І надалі вона стала вживатися в лінгвістичної літературі як синоніма до терміну арго.

2. Походження слова «Блатная».

Із двох компонентів фразеологізму блатна музика більш новим є слово блатна. Один із перших фіксацій слова блат (вірніше, його похідного) зокрема у нарисі А. І. Купріна «Злодій» (1895 р.). Поява цього нарису збігаються з періодом найбільш інтенсивних запозичень в російське арго із німецького, польського і єврейських мов (і вони сприяли переходу лексеми блат в російське арго, будучи у своїй або языками-источниками, або языками-посредниками). І спочатку у російському арго слово блат означало «будь-яке злочин, незалежно з його характеру». Крадіжка, вбивство, розбій, шахрайство — усе це визначалося словом блат. Пізніше арготизм блат отримав значення «злочинний світ», а похідна лексема блатний мала значення «професійний злочинець», «злочинний; належить до злочинному миру».

3. Походження слова «Музыка».

Не варто ХІХ ст. арго іменувалося переважно музикою, або байковим языком.

У читача, мабуть, виникатимуть асоціацію зі словом баян — «музичний інструмент». Справді, надто вже приваблива лексична ланцюжок: байковий мову — баять — баян — музика. Але слово баян нічого спільного із мовою злочинців немає. Музичний термін баян, під назвою під назвою давньоруського поета Бояна гармонистом А. Ф. Орланским-Титаренко, з’явився приблизно кінці ХІХ століття, тоді як арготизм музика виник набагато раньше.

Та все ж, чому арго раніше іменувалося музикою? Те, що його діє емоції? Так, арго впливає на почуття декласованих елементів, і почуття законослухняного населення. Не це стало визначальним у разі світ лексеми музика, т. е. дане слово утворилося не з допомогою метафори. Здається, що виникнення його набагато сложнее.

Музика — «мову злочинців» — слово досить дивне, навіть арго, у якому існують різні словесні несподіванки. Однак у лексиці злочинного світу був і більш вигадливий фразеологізм (активно він вживався у середині в XIX ст.) — ходити музичного — «здійснювати злочину». Втім, яка зв’язок між «ходити музичного» і «здійснювати злочину»? Здається, ніякої. Проте, коли є правильним накинути у арго найважливіші способи словопроизводства та організаційні принципи виникнення слів, і навіть зв’язку декласованих елементів коїться з іншими соціальними групами, усі стане на свої свої места.

Нам здається, що слово музика в арго з’явилося завдяки звуковий мімікрії. Цей спосіб словопроизводства дуже поширений у арго. Мова «малює» найнесподіваніші образи. Так було в дореволюційному арго з допомогою звуковий мімікрії утворені слова олешка — «лакей», мишука, мішура — «мішок», башкир — «большеголовый людина» (від башка), петя — «пятисотрублевый кредитний квиток»; в сучасному арго — алік — «алкоголік», баптист — «бабій», бовдур — від балабас — «продукти, містять велике кількість жиру», марго — «маргарин», черв’як — «червінець», чех — «чеченец».

Безсумнівно, що божественної музики — це слово, також освічене з допомогою звуковий мімікрії. Втім, яка лексема стала його основою, першим кирпичиком? Якихось похідних арготизмов від слова музика у складі дореволюційного арго нами нема. З фонетично близьких до арготизму музика можна віднести такі слова: маз — «злочинець», «шахрай», «старий досвідчений злодій», «отаман розбійницької зграї», «злодійкомп», «помічник вора-карманника»; мазурик — самі значення, крім третього і четвертого; маза — «вчитель злодіїв»; мазье — «шахраї, злодії»; мазура нещаслива — «поганий злодій»; мазиха — «жінка, що належить до злочинного світу», «дама (гральна карта)»; мазурить, мазурничать — «красти з кишень». Як кажуть, у тих словах чітко простежується корінь маз. Зауважимо також, що всі ці слова позначають або представників злочинного світу, чи їх злочинні дії. І слово музика, наскільки це випливає з фразеологізму ходити музичного, також означало злочин. (Цікава подробиця — арготизм блат майже повторив історію слова музика: блат — спочатку мав державне значення «будь-яке злочин», потім — «мову злочинного світу»; дивитися блат — «здійснювати преступления».).

Корінь маз є й у лексеме условно-профессионального мови офеней — мазыка. Про лексичному значенні цього терміну існують дві точки зору. Так, З. У. Максимов стверджував, що це самоназва офеней: «З 1700 року офени, як відомо, розбрелися на все обличчя землі російській та навіть переходили за австрійську кордон, скрізь називаючи себе особливим народом — мазыками»). Трохи іншої думки дослідник офенского мови І. А. Трофимовский. «Мазыки від слова мазюкати (малювати), — стверджував він, — то вони називають богомазів, які малюють ікони, та був їх продають (села Мстера і Холуй Вязниковского повіту Володимирській губернії). Саме там село Палех.

Боготаскатели — «офени, займаються перепродажем ікон». Отже, зауважимо: мазыки — іконописці, боготаскатели — скупники ікон. Мабуть, у офеней була демонстрація ходити по мазыке (мазыкам) — «скуповувати у іконописців ікони, з метою їхньої подальшої перепродажу». Там, де скуповування, — часто шахрайство і обман, і фразеологізм ходити по мазыке отримує нове значення — «шахраювати, махлювати». А перейшовши в арго, незрозуміле і притаманне злочинного світу слово мазыка трансформувалась у лексему музика (кримінальники намагаються «підігнати» незрозуміле їм слово під вже знайоме). У арго вираз ходити музичного одержало і винесла нове лексичне наповнення — «скоювати злочини». І ще одну цікаву деталь: слово маз (мас) в условно-профессиональном мові мало кілька значень — «селянин», «людина», «офеня», «я».

Саме тому наприкінці XVIII — середині ХІХ ст. лексика умовнопрофесійного мови офеней в найсильнішої ступеня вплинула арго. Декласовані елементи запозичували від «ходебщиков» безліч слів: кльовий, мара, пахан та інших. Офени були тим шаром населення, який поповнював ряди декласованих елементів. «Крім декласованих в звичному значенні (жебраків, волоцюг, злодіїв), — справедливо стверджував У. М. Жирмунський, — у створенні й поширенні арго істотне участь приймали бродячі торговельники й ремісники». Такі самі процеси, як вказує учений, характерні і країн Західної Европы.

Тісна зв’язок злочинного світу з офенями відбито навіть у тюремному фольклорі. З усіх соціальних груп торговців лише офеня удостоївся такий «честі». Ось уривок із листа блатний песни:

Навколо темно, все потемнело,.

І спить Москва у імлі ночной.

Сумно пісеньку заводит.

У тюрмі злочинець молодой:

«Мені бути злочинцем з рожденья.

Сама призначила судьба.

Мені випало бути торговець, був офеней.

І торгував я завсегда".

Цікаво, що поширений серед злочинного світу фразеологізм по фені файно ботати, що з’явився початку XX в., не що інше, як у офене базікати, тобто розмовляти условно-профессиональном мові офеней. У початку XX в. в арго існувало вираз ходити по фені - «здійснювати злочину», а ходити по тихою фені означало «здійснювати кражи».

Автор цих рядків якось потрапив у Горькому почув носія арготизмов (преступника-рецидивиста), що блатний мова була придуманий купцем під назвою Офеня.

Та не офени вплинули на російську злочинність, вплинули її у і прасолы (прахи) — «скупники хліба, худоби». Характерно, що з назв злочинця до Поволжя стало слово прах.

Виходить цікава лексична паралель: в умовнопрофесійному мові «ходебщиков» маз (мас) — «офеня», в арго маз, мазурик — «злочинець»; прасол (прах) — «скупник хліба і низки худоби», а арго прах — «преступник».

Що й казати залишилося серед арго нині від колись этимо-логически родинних слів маз, мазурик, музика? У сучасному арго і він вживаються слова маз, маза — «ватажок злодійської групи». Арготизм маза має і ще одне значення — «зграя, згуртована злодійська група»; фразеологізм тримати мазу означає «заступатися друг за друга, підтримувати». З 20-х XX в. серед декласованих елементів не вживається слово мазурик, майже є у сучасному арго фразеологізм блатна музика: використовується лише одне його компонент — музика (від цього освічений арготизм музикант — «знавець арго»).

4.

Заключение

.

І всі таки, яка зв’язок між «ходити музичного» і «здійснювати злочину»? Якщо вірно накинути у арго найважливіші способи словопроизводства, то ми все стане на свої свої места.

Библиография.

1. Грачов М. А. Блатна музика // Російська мова. -1995. — № 5.