Іоган Себастьян Бах

Иоганн Себастьян Бах.

(1685—1750)

Немецкий композитор, органіст. За життя славився як органіст і клавесинист; його композиторське творчість сприймалося сучасниками у зв’язку з практичної діяльністю, протекавшей в типовою для музиканта 17—18 ст. обстановці церкви, подвір'я і міста. Дитячі роки провів у Эйзенахе, в 1695—1702 навчався у Ордруфе і Люнебурзі. У 17-летнем віці опановував органі, клавірі, скрипці, альті, співав в хорі, був помічником кантора. У 1703—07 органіст Нойкирхе в Арнштадті, в 1707—08 органіст Блазиускирхе в Мюльхаузене, в 1708— 17 придворний органіст, камер-музыкант, з 1714 придворний концертмейстер в Веймарі, в 1717—23 придворний капельмейстер в Кётене, в 1723— 50 кантор Томаскирхе та Київської міської музик-директор у Лейпцизі (1729— 41 глава Collegium musicum).

Бах — одне із найбільших представників світової гуманістичної культури. Творчість Баха, музыканта-универсала, відмінне всеохватностыю жанрів (крім опери), узагальнило досягнення музичного мистецтва кількох століть за межею бароко і класицизму. Яскраво національний художник, Бах поєднав традиції протестантського хоралу із його традиціями австрійської, італійської, французької музичних шкіл. Для Баха, неперевершеного майстра поліфонії, характерно єдність поліфонічного і гомофонного, вокального і інструментального мислення, чим це пояснюється глибоке взаємопроникнення різних жанрів і стилів у його творчестве.

Ведущий жанр в вокально-инструментальном творчості Баха — духовна кантата. Бах створив 5 річних циклів кантат, які різняться за належністю до церковному календареві, по текстовим джерелам (псалми, хоральні строфи, «вільна» поезія), за роллю хоралу тощо. З світських кантат найвідоміші «Селянська» і «Кавова». Вироблені в кантаті драматургічні принципи знайшли втілення в месах, «Пристрастях», «Висока» меса h-moll, «Пристрасті за Іоанном», «Пристрасті за Матфеєм» стали кульмінацією багатовікову історію цих жанрів. Центральне місце у інструментальному творчості Баха займає органна музика. Синтезуючи успадковані від своїх попередників (Д. Букстехуде, І. Пахельбеля, Р. Бёма, І. А. Рейнкена) досвід органної імпровізації, різноманітні вариационные і поліфонічні прийоми твору й сучасні йому принципи концертування, Бах переосмислив і обновив традиційні жанри органної музики — токату, фантазію, пассакалью, хоральну Прелюдію. Исполнитель-виртуоз, одна з найбільших в свій час знавців клавішних інструментів, Бах створив велику літературу для клавіра. Серед клавірних творів найважливіше його місце займає «ХТК» — перший історії музики досвід художнього застосування розробленої межі 17— 18 ст. темперованого ладу. Найбільший полифонист, в фугах «ХТК» Бах створив непревзойдённые зразки, свого роду школу контрапунктичного майстерності, що вже знайшло продовження також завершення в «Мистецтві фуги», з якого Бах працював протягом 10 років життя. Бах — автор однієї з перших клавірних концертів— Італійського концерту (без оркестру), повністю затвердила самостійного значення клавіра як концертного інструмента. Музика Баха для скрипки, віолончелі, флейти, гобоя, інструментального ансамблю, оркестру — сонати, сюїти, партиты, концерти — знаменує значне розширення виразності і технічних можливостей інструментів, виявляє глибоке знання інструментів, і універсалізм у тому трактуванні. 6 Бранденбурзьких концертів щодо різноманітних інструментальних складів, претворившие жанрові і композиційні принципи concerto grosso, з’явилися важливим етапом шляху до класичної симфонии.

При життя Баха опубліковано невелику частину Шевченкових творінь Справжній масштаб генія Баха, котрий сильне впливом геть наступне розвиток європейської музичної культури, почав усвідомлюватись лише півстоліття після смерті Леніна. Серед перших цінителів — родоначальник баховедения І. М. Форкель (опублікувавши 1802 Нарис життя і Баха), До. Ф. Цельтер, чия діяльність із збереженню та пропаганді спадщини Баха призвела до виконання «Страстей за Матфеєм» під керівництвом Ф. Мендельсона в 1829. Це виконання, що мало историч. значення, послужило імпульсом до відродження творчості Баха о 19-й— 20 ст. У 1850 у Лейпцизі була створена Баховское общество.

Сочинения:

для хору і голосів із оркестромПристрасті по Луці (1712, справжність заперечується). Пристрасті за Іоанном (Johannespaesion, лібрето Б. Брокеса і І. З. Баха, 1722−23), Пристрасті за Матфеєм (Matthauspassion, лібрето Пикандера, виконано 1729, 2-га редакція- 1736, 3-тя — 1739, 4-та — 1744), Пристрасті по Марку (Markuspassion, лібрето його ж, 1731, партитура втрачено), Магніфікат (Magnificat, 1723); ораторіїРіздвяна ораторія (Weihnachtsoratorium, 1734), Великодня ораторія (Oster-Oratorium, 1734−36), Ораторія на піднесення Христове (Himmelfahrts-Oratorium); месиМеса h-moll (Висока меса, 1733), 4 короткі меси (F-dur, A-dur, g-moll, G-dur, близько 1737);

духовные кантати — збереглося 199 кантат, зокрема: № 71- Господь, він мій цар небесний (Gott ist mein Konig, так звана Виборча кантата, 1708), № 4 — Христос лежав у кайданах смерті (Christ lag in Todesban-den. 1708), № 106-Трагическая кантата (Actus Tragicus, 1711), № 12 — Сльози, зітхання, трепет, горі (Weinen, Klagen, Sorgen, Zagen, 1714), № 21-А багато горя зазнав (Ich hatte viel Bekummernis, 1714), № 80 — Господь — моя твердиня (Ein «feste Burg ist unser Gott, 1730), № 27 — Хто знає свою останню годину (Wer weiss, wie nahe mir mein Ende, 1730−1740), № 49 — Йду і палко шукаю (Ich geh «und suche mit Verlangen, 1730−1740), № 52 — Брехливий світ, не вірю (Falsche Welt, dir trau «ich nicht, 1730−1740), № 156 — Стою однією ногою в могилі (Ich steh «mit einem Fuss im Grabe, 1730−1740), № 39- Роздягли твій хліб з голодним (Brich mit dem Hungrigen dein Brot, 1732), № 36 — Піднесіться радісно вгору (Schwingt treudig euch empor, 1732), № 1 — Як яскраво світить ранкова зірка (Wie schon leuchtet der Morgenstern, 1735−1744);

светские кантати- № 208 — Одна полювання лише мене бадьорить (Was mir behagt ist nur die muntre Jagd, Мисливська кантата, слова З. Франка, 1716), № 173-a — Ясновельможний Леопольд (Durch-Iaucht «ster Leopold, 1717), № 205 — Умиротворённый Эол (Der zulriedengestellte Aeolus, 1725), № 207- Розбрат переможений мінливих струн (Vereinigte Zwietracht der wechselnden Saiten, виконано 11 XII 1726), № 36-a-Да піднімуться бажання вгору (Steigt treudig in die Luft, виконано 30 IX 1726), № 193-a — Ви, небесні чертоги, ви, сяючі світила (Ihr, Hauser des Himmels, ihr, scheinenden Lichter, ісп. 3 VIII 1727), № 202 — Ви відступите, сумні тіні (Weichet nur, betrubte Schatten, весільна кантата, 1725, опублікована 1727), № 205 — Я розважаюся (кантата про життя жінок у достатку, Ich bin in mir vergnugt, Kantate von der Vergnugsamkeit, виконана до 1728), № 216 — Благодатний місто на Плейсе (Vergnugte Pleissenstadt, виконано 5 II 1728), № 201- Змагання між Фебом і Паном (Der Streit zwischen Phoebus und Pan, лібрето Пикандера на сюжет з «Метаморфоз «Овідія, 1731), № 211- Нехай змовкне балаканина (Schweigt stille, plaudert nicht. Кавова кантата, слова №№ 1−8 Пикандера №№ 9−10 І. З. Б., виконано 1732), № 206 — Сковзаєте, грайливі хвилі (Schleichet, spielende Wellen, 1733), № 213 — Геркулес роздоріжжі (Hercules aut dem Scheideweg, виконано 5 IX 1733), № 214- Звучите, литаври, і труби, сурмите (Tonet, ihr, Pauken, erschallet, Trompeten, 1733), № 215 — Слав своє щастя, благословенна Саксонія (Preise dein Glucke, geseg-netes Sachsen, слова І. Клаудера, 1734), № 205-a — Галасуєте, недруги (Blast, Larmen, Ihr Feinde, виконано 17 I 1734), № 207-a — Вздымайтесь, веселих труб супергучні звуки (Auf, schmetternde Tone der muntern Trompeten, виконано 3 VIII 1734), № 210- Про чудесний день, бажаний століття (Про, holder Tag, erwunschte Zeit, oколо 1734−1735), № 212 — Начальство нове ми (Мег hahn en neue Oberkeet, Селянська кантата, слова Пикандера, 1742);

для оркестру- 6 Бранденбурзьких концертів (1721), 5 увертюр-сюит (близько 1721, 1729−30), симфонія (обробка Бранденбургского концерту № 1, близько 1730);

концерты для інструментів з оркестромдля скрипки з оркестром (a-moll, E-dur, близько 1721; g-moll, D-dur уривок; d-moll, близько 1721), 7 для клавесина з оркестром (d-moll, E-dur, D-dur, A-dur, f-moll, F-dur, g-moll, між 1730 і 1733), 3 концерту для 2 клавесинів з оркестром (c-moll, C-dur, між 1727 і 1730; c-moll, близько 1730), 2 концерту для 3 клавесинів з оркестром (d-moll, C-dur, між 1730 і 1733), концерт для 4 клавесинів з оркестром (a-moll, обробка концерту А. Вівальді для 4 скрипок з оркестром між 1730−1733), концерт для флейти, скрипки, клавесина з оркестром (a-moll, — так званий потрійний концерт-Trippelkonzert, після 1730);

камерные ансамблі- 6 сонат для клавесина і скрипки, сюїта для клавесина і скрипки, 3 сонати для клавесина і віоли так гамбы (чи віолончелі), 3 сонати для клавесина і флейти, 4 сонати («інвенції «) для скрипки і чембало, 3 сонати для флейти з цифрованным басом; трио-сонаты: для 2 скрипок з цифрованным басом, для 2 скрипок і чембало, для флейти і скрипки з цифрованным басом, для 2 флейт з цифрованным басом;

для органу- 6 органних концертів (1717), 18 прелюдій і фуг (1700−17, 1723−39), 3 фантазії і фуги (1700−08), 5 токат з фугами (1700−08), 3 прелюдії (1700−08), 8 маленьких прелюдій і фуг (1708−17), фуги (c-moll, G-dur, 1700−08; c-moll на задану тему Дж. Легренци, g-moll, h-moll на задану тему А. Кореллі, 1708−09; c-moll, 1716), фантазії (h-moll, C-dur, h-moll con imitazione, C-dur незакінчена, 1700−1717), пасакалія (1716−17), пастораль (1703−07), канцона (1709), Allabreve (близько 1709), педальное вправу (Pedal-Exercitium, 1700−03), 46 хоральних прелюдій (включені у Органну зошит — Ог-gelbuchlein, для Вільгельма Фрідемана Баха, близько 1717), 6 хоралів, звані Шюблеровские хорали (між 1746−50), 18 хоралів, звані Лейпцизькі (останній — передсмертний — Перед твій трон з’явлюся я — Vor deinen Thron trct «ich hiermit, 1747−50), 5 канонічних варіацій на задану тему «З висот небесних «(«Vom Himmel hoch da komm ich her », 1746−47), 7 хоральних варіацій на задану тему «Христос, ти весь як світлий день «(«Christ, der du bist der helle Tag », близько 1700), 9 хоральних варіацій на задану тему «Про, Боже, ти святий Боже «(«Про Gott, du frommer Gott », близько 1700), 11 хоральних варіацій на задану тему «Привіт тобі, Ісусі люб’язний «(«Sei gegrusset, Jesu gutig », близько 1700 і пізніше), 17 варіацій на задану тему «Хвала одному Богу в небесах «(«Allein Gott in der Hoh «sei Ehr «», близько 1705);

для клавесина;

20 маленьких прелюдій (1717−23), 4 прелюдії і фугетты (1700−08), 3 прелюдії і фуги (1700−08, 1717−23, після 1723), 6 прелюдій для початківців (1717−23), 2 прелюдии-фантазии (1700−08), 15 двухголосных инвенций, 15 трёхголосных симфоний-инвенций (1700−23), Капричо в честь Йоганна Христофа Баха (близько 1704), Капричо на від'їзд коханого брата (Capriccio sopra la lontananza del suo fratello dilettissimo, 1704), фугетта c-moll (1700- 08), 2 фантазії і фуги (1717−23, після 1723), фантазія з незавершеним фугою C-dur (близько 1708). 2 фантазії (1700−17), фантазия-рондо c-moll (1700−08), фантазия-прелюдия (a-moll, 1708−17), Хроматична фантазія і фуга (a-moll, 1720−23), 8 фуг (1700−17), 2 фуги на задану тему Альбіноні (1708−17), 7 токат (1700−07, 1720), 2 сонати (1700−09), арія з варіаціями в італійської манері (Aria variata alla maniera italiana, a-moll, близько 1709), сюїта (g-moll, 1700−03), 3 сюїти (1708−17), сюїта f-moll (неокончена, 1717−23), 6 французьких сюїт (перші 5 сюїт увійшли до 1-шу нотний зошит Анни Магдалени Бах, 1722), 6 англійських сюїт (1720−22), Адажіо (близько 1720), Добре темперований клавір (1-ша частина, 24 прелюдії і фуги, 1722; 2-га частина, 24 прелюдії і фуги, 1744), 6 партит (1726−30), Італійський концерт F-dur (французька увертюра, 1735), Арія з 30 варіаціями (Гольдберговские варіації, 1742), 2 нотні зошити Анни Магдалени Бах (Notenbuchlein fur Anna Magdalena Bach, 1-ша зошит, 1722, 2-га зошит, 1725), Клавирная книжечка (Klavierbuchlein) Вільгельма Фрідемана Баха (1720−23), Мистецтво фуги (1749−50);

для одного інструмента соло- 3 сонати для скрипки, 3 партиты для скрипки, 6 сонат (сюїт) для віолончелі, в тому числі D-dur для віоли помпозы, соната для флейти, 3 партиты для лютні. Маленька прелюдія для лютні; хорали, духовні і світські пісні, зокрема- 4 мотета для 8 голосів (між 1733 і 1734), сольні (італійські кантати, зокрема № 203- Амур изменник-Amore traditore, близько 1734−35; № 209- He знаю, що таке смуток — Non sa che sia dolore, близько 1734−35), канони, зокрема Загадковий канон (присвячений Иог. Вальтеру, 1713), Загадковий 4-голосный канон (присвячений Фр. Гудеману, 1727), 2-голосный канон (присвячений І. М. Геснеру, 1734), Потрійний 6-голосный канон (Canon triplex, а 6 voc., 1747, представлений Бахом до вступу до Мицлеровское суспільство), 3-голосный канон (для І. Р. Фульда, 1747), 7-голосный канон (для Балтазара Шмид-та, 1749), 186 хоралів для 4 голосів (опубліковані І. Кирнбергом і Ко. Ф. Еге. Бахом, 1784−87), близько тридцяти пісень німецькі духовні і світські ліричні тексти (зокрема 21 увійшла у так звану «Музичну книжку пісень «Р. Шемели — «Musikalisches Gesangbuch «і десяти пісень з 2-ї нотної зошити Анни Магдалени Бах);

обработки для клавесина різних творівзокрема 16 концертів різних авторів (А. Вівальді, Б. Марчелло, герцога І. Еге Веймарського, Р. Ф. Телемана та інших., близько 1717) і др.