Виды правопорушень і їх разграничений

ГлаваI. Поняття правопорушення та її основні признаки.

У узагальненому вигляді правопорушення може бути охарактеризоване як антигромадське діяння, причиняющее шкода суспільству, і наказываемое в відповідність до законом.

Усі без винятку правопорушення є діяння людей, а не вплив сил природи чи предметів, не дію тварин. Не можуть бути правопорушенням думки і почуття человека.

Попри розмаїття причин, умов, суб'єктів й правничого характеру скоєних протиправних діянь, усі мають загальні ознаки, дозволяють віднести їх не до такого соціальному явища, як правонарушение.

Законом встановлюються ознаки правопорушення, що дозволяє відрізнити павонаршение з інших антигромадських вчинків людей, наприклад, аморальних, які законом не наказываются.

По-перше, правопорушенням визнається лише те діяння, яке порушує закону, яке заборонено нормами права. Тому найважливіший ознака правопорушення — його протиправність. Протиправність має у відступі від вимог права всупереч йому (зловживання правом) і т.д.

По-друге, правопорушення — це діяння дієздатних, осудних осіб, тобто. тих, хто досяг встановленого законом віку (зазвичай 14 — 16 років) і може віддавати звіт у діях, керувати своїми вчинками. Отже, правопорушення характеризується проявом волі людини, що може діяти розумно. Тому вважаються правопорушеннями діяння, скоєні малолітніми, психічно хворими людьми. За передбачені Законом суспільно шкідливі вчинки малолітніх відповідають особи, ви-новные в неосуществлении неободимого нагляду і воспитания.

По-третє, не всяке протиправне діяння, совершённое дієздатним обличчям може бути визнаний правопорушенням, лише то, яке скоєно з вини цього лица. Виновность — характеризує психічне ставлення суб'єкта до совершённому правопорушення. Отже, найважливішим ознакою правопорушення служить наявність провини, тобто. наміру чи необережності в скоєнні неправомірного деяния.

Кожне правопорушення шкодить громадським, державним колективним чи особистих інтересах, призводить до шкідливим суспільству наслідків. Шкода то, можливо матеріальним і моральних, вимірним і незмірним, фізичним і духовним, значним фінансовим і незначним, восстановимым і невосстановимым. Отже громадська небезпека як ознака правопорушення у тому, у результаті скоєння правопорушення причиняется шкода інтересам особистості, суспільства, чи государства.

Карність також можна віднести до ознаками правопорушення тому, що з вчинення будь-якого правопорушення мусить бути передбачена юридична ответственность.

З урахуванням вищевикладеного можна надати такий висновок: правопорушення — це винна протиправне діяння, носящее суспільно небезпечний (шкідливий) характер, совершённое обличчям, здатним самостійно відповідати за поступки.