Міжнародна економіка

Академія зовнішньої торговли.

Центр магістерської подготовки.

Дисципліна: «Міжнародний фінансовий менеджмент».

Контрольна работа.

на теми «Управління вхідними грошовими потоками для підприємства» и.

«Капітал підприємства його структура» (Питання 1, 2).

Виконавець: Березін А.В.

4 группа.

_____________.

(подпись).

Керівник роботы:

___________.

(подпись).

Перевірив: __________________.

_________________.

(подпись).

КИЇВ — 2000.

Питання № 1.

Управління вхідними грошовими потоками на предприятии.

План.

1. Економічна сутність грошового потоку підприємства міста і класифікація його видів. 2. Засади управління грошовими потками підприємства. 3. Зміст і склад вхідних грошових потоків. 4. Управління грошовими потоками — виручкою від продукції. 5. Управління грошовими потоками — отримання банківських кредитів. 6. Управління грошовими потоками — надходження від фінансових інвестицій. 7. Выводы.

1.Экономическая сутність грошового потоку підприємства міста і класифікація його видов.

Денежный потік підприємства є сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, генерируемых його господарської деятельностью.

Высокая роль управління грошовими потоками підприємства такими основними положениями:

* Грошові потоки обслуговують ведення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. * Ефективне управління вхідними грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства у процесі її стратегічного розвитку. * Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. * Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення обороту капіталом. * Ефективне управління потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. * Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати дополнтительную прибуток, генерируемую безпосередньо його грошовими активами.

Поняття грошові потоки підприємства є агрегированым, які мають в свій склад численні види цими потоками, обслуговуючих цю діяльність. Задля ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками, вони вимагають певної класификации:

Классификация грошових потоків підприємства. |За масштабами обслуговування госп. | |процесу. | |Грошовий потік підприємством в | |цілому. | |За окремими структурним | |підрозділам підприємства. | |Грошовий потік щодо окремих госп. | |опреациям. | |По видам госп. діяльності. | |Д.п. по операційній | |діяльності. | |Д.п. по інвестиційної | |діяльності. | |Д.п. по фин. Діяльності. |.

|По напрвленности руху | |коштів: | |Позитивний д.п. | |Негативний д.п. |.

|По методу исчесления обсягу: | |Валовий д.п. | |Чистий д.п. |.

|По рівню достатності | |обсягу: | |Зайва д.п. | |Дефіцитний д.п. |.

|По методу оцінки у часі: | |Справжній д.п. | |Майбутній д.п. |.

|По безперервності формування в | |аналізованому періоді: | |Регулярний д.п. | |Дискретний д.п. |.

|По стабільності тимчасових | |інтервалів формування: | |Регулярний грошові потоки з | |рівномірними тимчасовими | |інтервалами. | |Регулярний грошові потоки з | |нерівномірними тимчасовими | |інтервалами. |.

2.Принципы управління грошовими потками предприятия.

Процесс управління виходить з певних принципах, основними у тому числі являются:

1. Принцип інформативною достоверности.

Как й кожна управляюча система, управління потоками підприємства має бути забезпечене необхідної інформаційною базою. Створення ж такої інформаційної бази представляє певний труднощі, оскільки пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бух. обліку відсутня. Забезпечення принципу інформативною достовірності пов’язано з здійсненням складних обчислень, які прагнуть уніфікації методичних подходов.

2. Принцип забезпечення сбалансированности.

Управление д.п. підприємства має справу із багатьма їх краєвидами та різновидами у процесі їх класифікації. Їх підпорядкованість єдиним цілям і завдань управління потребує забезпечення збалансованості д.п. підприємства з видам, объемам, тимчасовим інтервалам та інших істотним xкам.

3. Принципи забезпечення эффективности.

Д.п. підприємства характеризуються істотною нерівномірністю надходження і витрати коштів у розрізі окремих тимчасових інтервалів, що зумовлює формуванню значні обсяги тимчасово вільних грошових активів предприятия.

4. Принципи забезпечення ликвидности.

Высокая нерівномірність окремих видів грошових потоків пораждает тимчасовий дефіцит коштів підприємства, який негативно б'є по рівні платежеспособности.

3.Содержание і склад вхідних грошових потоков.

Мета і завдання управління ВДП (вхідних грошових потоков):

1. Збільшення кількості, розширення переліку потоків, перебування їх оптимальної стр-ры. 2. Збільшення абсолютної грошових потоків. 3. Прискорення у часі надходження грошей з інших суб'єктів. 4. Зниження витрат що з надходженням грошей. 5. Забезпечення стійкого фінансового становища фірми, підвищення ефективності роботи, прибуток і рентабельности.

Состав ВДП (вхідних грошових потоков):

1. Надходження виручки від реализации:

1.1 продукції, товаров, работ, послуг. 1.2 від іншої реалізації (основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, брокерських мест).

2. Надходження позикових средств:

1. банківські кредити 2. поворотна фінансова помощь.

3. Надходження від фінансових инвестиций:

1. реалізації корпоративних прав 2. прибуток від державних та недержавних цінних паперів (депозитні і поточні счета).

4. Цільові надходження средств:

1. від інших об'єктів підприємницької діяльності 2. отримання безповоротної фин. допомоги 3. надходження з держ. Централизованых фондів (дотації, субвенции).

5. Інші надходження средств:

1. орендної плати 2. штрафи порушення госп. договоров.

4. Управління грошовими потоками-выручкой від продукции.

Формирование виручки іде за рахунок 4 направлениям:

1. Виробництво продукції: промисловість і сільському господарстві; 2. Реалізація товарів: торгівля і посреднеческая діяльність; 3. Виконання робіт: будівництво і заняття науково-дослідницькою діяльністю; 4. Надання послуг: банківська діяльність, страхування, побутові, комунальні, транспортні услуги.

Факторы, що впливають абсолютну суму виручки від продукции:

o Виробничі чинники: обсяги виробництва продукції, себестоимость,.

ПДВ, акциз, залишки своєї продукції складі початку і поклала край року, дебіторська заборгованість, продукція, які перебувають на комисси і консингации. o Цінові чинники: ціна придбання або фінансова вартість, ціна реалізації, залишкова вартість, восстановительная вартість, оптова ціна, фиксированая ціна, договірна ціна, ринкова ціна. o Організаційні чинники: прискорення розрахунків між фірмою і банком, між двома фірмами, впровадження форм розрахунку, організація погрузочнорозвантажувальних работ.

Пути надходження виручки від своєї продукції фирму:

1. Повна чи часткова передоплата 2. Відкриття акредитива 3. Здача товарів за рахунок комісії і консигнацію 4. Реклама 5. Знижки 6. Дрібний опт 7. Презентації, продажі-виставки-продажу 8. Векселі 9. Запорука за ціну товару 10. Грамотне складання договоров Главный девіз фінансового менеджера: краще дебіторська задолженность-чем залишки своєї продукції складе.

5. Управління грошовими потоками-получение банківських кредитов.

Способы отримання позикових средств:

> Одержання банківських кредитів, тобто. формування грошових потоків для підприємства; > Одержання товарного кредиту; > Одержання в відстрочки у сплаті за товар; > Одержання податкового кредита;

Задачи управління потоками отриманих банківських средств:

1. Оптимізація розміру потоку; 2. Оперативне формування потоку; 3. Здешевлення потока;

Шляхи виконання завдання 1:

> Збільшення власних оборотних засобів з допомогою прибутку чи дооценки.

ТМЦ; > Прискорення реалізації продукції; > Підвищення гарантій реализации;

Пути виконання завдання 2:

> Підвищення фінансової стійкості; > Використання факторинговых послуг; > Оперативне оформлення кредитного договори та отримання кредита Пути виконання завдання 3:

> Зменшення обсягу отриманих кредитів > Скорочення терміну використання кредита.

6. Управління грошовими потоками-поступление від фінансових инвестиций.

Задачи, можуть бути вирішені при управлінні потоком:

1. Збільшення абсолютної суми потоком. 2. Гарантиия надходження засобів і снежение ступеня ризику. 3. Прискорення отримання коштів за времени.

Пути виконання завдання 1:

> Збільшення абсолютного обсягу фінансових інвестицій > Формування структури портфеля інвестицій > Використання льгот Пути виконання завдання 2:

> Вкладення на депозитні рахунки > Купівля державних цінних бумаг Пути виконання завдання 3:

> Напрями здійснення инвеститций > Умови здійснення инвестиций.

7. Выводы.

Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капттала підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, достигаемое у процесі управління грошовими потоками, а також зниженні потреби у капіталі, обслуговуючому господарську діяльність підприємства. Прискорюючи з допомогою управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство дає зросту суми генерованою у часі прибыли.

Питання 2.

Капітал підприємства його структура.

План.

1. Економічна суть і стала класифікація капитала.

2. Аналіз ефективності і інтенсивності испульзуемого капитала.

2.1 Оцінка ефективність використання обігового капитала.

2.2 Оцінка використання власної родини та позикового капитала.

1. Економічна суть і класифікація капитала.

С позиції фінансового менеджменту капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошової, матеріальну годі й нематеріальної формах, інвестованих в формування його активов.

Рассмтривая економічну сутність підприємства, рухається у першу чергу відзначити такі його характеристики:

V Капітал підприємства є головним чинником производства.

В економічної теорії виділяють три основні чинники виробництва, які забезпечують госп. діяльність виробничих предприятий-капитал; землі і інші природні ресурси; працю. У системі цих фактров виробництва капіталу належить пріоритетна роль, т.к. він об'єднує все чинники у єдиний виробничий комплекс. V Капітал хар-ует фінансові ресурси підприємства, які дають доход.

В цьому своєму ролі капітал може бути ізольовано від виробничого чинника — у вигляді позичкового капіталу, забезпечує формування доходів підприємства над виробничої (операційній), а фінансової (інвестиційної) сфері його деятельности.

V Капітал головне джерелом формування добробуту його собственников Он забезпечує необхідний рівень цього добробуту як поточного, так й у перспективному періоді. Споживана нинішнього року періоді частина капіталу виходить із її складу, будучи спрямованої задоволення поточних потреб його владельцев.

V Капітал підприємства головне вимірником його ринкової стоимости.

В цьому виступає передусім власний капітал підприємства, що характеризує обсяг його чистих активів. Разом про те, обсяг изпользуемого підприємством собственног капіталу характеризує це й потенціал залучення їм позикових фінансових коштів, які забезпечують отримання додаткової прибыли.

V Динаміка капіталу підприємства є найважливішим барометром рівня ефективність його роботи госп. деятельности.

Способность собственнного капіталу до самовозростанию на високі темпи характеризує високий рівень формування та ефективне розподіл прибутку підприємства, його спроможність підтримувати фин. Рівновага зарахунок внутрішніх джерел. У водночас зниження обсягу собственног капіталу є зазвичай, наслідком неефективною збитковою деятельности.

Основные види капіталу виділяють за такими признакам:

1. По приналежності: власний (характеризує загальну вартість коштів підприємства, використовуваних їм на формування частини, його активів, цю частину активів сформована з допомогою інвестованого у яких власного капіталу, є чисті активи підприємств) і заемный.

(залучені кошти й інші цінності, фінансові зобов’язання підприємства, підлягають погашення у визначені терміни). 2. По цілям використання: продуктивний капітал (засіб, инвестированые у його операційні активи, производственно-сбытовая діяльність) і позичковий капітал (використовують у процесі інвестування на грошові інструменти (депозитні вклади у трилітрові банки), і навіть боргові фондові інструменти (облігації, вексели, сертифікати, тощо.), спекулятивний капітал (у процесі спекулятивних фин. операцій (основаные різниці цінується), придбання деривативів в спекулятивних цілях. 3. По формамм інвестування: грошові, матеріальні і нематеріальні форми. 4. По об'єкту інвестування: основний капітал (інвестування в усі види його внеоборотных актиовов), оборотний капітал (ирвестирование підприємством в оборотні активи. 5. За формою перебування у процесі кругообігу: капітал підприємства у грошової, виробничу краще й товарної його формах. 6. По формам власності: окремий і державний капітал. 7. По организационно-правовым формам діяльності: акціонерний капітал, пайовий капітал, індивідуальний капітал. 8. За характером використання їх у госп. процесі: працюючий капитал.

(бере особисту участь в формування доходів, забезпеченні операційній, інвестиційної і втрати фінансової діяльності) і неработающей.

(прикладом цієї виду є вкладення засобів у об'єкти, які використовуються, продукція, знята із виробництва). 9. За характером використання: споживаний капітал (саме його розподілу на мети споживання втрачає функції капіталу) і накпливаемый капітал. 10. По джерелам залучення: іноземний і Львівський національний капитал.

2. Аналіз ефективності і інтенсивності використання капитала.

2.1. Оцінка ефективність використання власної родини та позикового капитала.

Капитал перебуває у постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в другую Д-Т…П…Т-Д`.

На першої стадії підприємство набуває необхідні йому основні фонди, виробничі запаси. У другий стадії - кошти на формі запасів вступають у виробництво, а частина використовується на оплату праці працівників, виплату податків, платежів з соціального страхування та інші витрати. Закінчується ця стадія випуском річний продукції. На третьої стадії готову продукцію реалізують і з цього приводу підприємства надходять грошові кошти. Що швидше капітал зробить кругообіг, то більше вписувалося продукції здобуде схвалення і реалізує підприємство при одному й тому ж сумі капіталу. Затримка руху коштів у будь-який стадії веде уповільнення оборотності капіталу, має потребу вкладення засобів і може викликати значне погіршення фінансового стан підприємства. Досягнутий результаті прискорення оборотності ефект виявляється у першу черга у збільшенні випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. З іншого боку, з допомогою прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, оскільки зазвичай до початкової грошової форми вони повертаються з збільшенням. Якщо виробництво і реалізація продукції збитковими, то прискорення оборотності коштів ведеться погіршення фінансових результатів. Потрібно прагнути як до прискорення руху капіталу усім стадіях кругообігу, до максимальної його віддачі, що у збільшенні суми прибутку однією карбованець капіталу. Це досягається раціональним і економічним використанням всіх ресурсів, недопущенням їх перевитрати, втрат усім стадія кругообігу. Через війну капітал повернеться до свого вихідному стану більшою сумі, прибутково. Ефективність використання капіталу характеризується його віддачею (рентабельностью)как ставлення суми прибутку до середньорічний торбі основного і обігового капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності - ставлення виручки від продукції, робіт і рівнем послуг до середньорічний вартості капіталу). Взаємозв'язок між показниками віддачі капіталу та її оборотності виражається таким образом:

|Прибыль |=|Прибуток |*|Виручка від | | | | | |реалізації | |Середньорічна| |Виручка від | |Середньорічна | | | |реалізації | |сума | |сума | |продукції | |капіталу | |капіталу | | | | |.

Иными словами дохідність інвестованого капіталу (ЕР) дорівнює твору рентабельності продажів (R) і коефіцієнта оборотності капіталу (Коб):

ЭР= R *Коб Расчет впливу чинників зміну рівня рентабельності капіталу можна зробити методом абсолютних разниц.

При внутрішньому аналізі вивчаються причини зміни рентабельності продажів. Оборотність капіталу міцно пов’язана з його віддачею і одна із найважливіших показників, характеризуючих інтенсивність використання коштів підприємства його ділову активність, у процесі аналізу потрібно понад глибше вивчити показники оборотності капіталу і час виявляють, яких стадіях кругообігу сталося уповільнення чи прискорення руху коштів. Швидкістю оборотності капіталу характеризується: -коефіцієнтом оборотності (Коб):

Виручка від продукції, робіт і услуг.

Брила =.

;

Середньорічна вартість капіталу або його части.

— продолжительность одного обороту (Поб):

Д.

Середньорічна вартість капіталу * Д.

Поб =, чи Поб =.

Коб.

Виручка від продукции где Дкількість календарних днів, у уже згадуваному періоді (рік- 360 днів, квартал- 90, місяць- 30 днів) Середні залишки всього капіталу і окремих видів оборотних засобів розраховується за середньої хронологічної ½ суми початку періоду плюс залишки початку кожного місяці плюс½ залишку наприкінці періоду й результат ділимо кількості місяців розрахунковому періоді. Необхідна інформація до розрахунку показників оборотності є у бухгалтерському балансі і звіті про реалізацію продукції. У процесі аналізу необхідно вивчити оборотність капіталу у цілому, а й у стадіям кругообігу. Це дозволить простежити, яких стадіях сталося прискорення чи уповільнення оборотності капіталу. Для цього середні залишки окремих видів поточних активів потрібно розділити на одноденний оборот.

Продолжительность обігового капіталу неоднакова у різних галузях. У що свідчить залежить від тривалості виробничого процесу процесу звернення товарів. Час виробництва зумовлено технологічним процесом, технікою, організацією виробництва. На його скорочення необхідно удосконалювати техніку й організацію виробництва, автоматизувати працю. Тривалість обігового капіталу багато в чому залежить від органічного будівлі капіталу (співвідношення основного і обігового капіталу). Що частка основний капітал у спільній його сумі, то повільніша він обертається, і навпаки, зі збільшенням частки оборотних активів пришвидшується загальна оборотність капіталу. Залежність загальної тривалості обігового капіталу :

Поб = Поб.к. / УДоб.к.,.

где Побсередня тривалість обороту загального обсягу капіталу; Поб. к — тривалість обороту обігового капіталу; УДоб. к — питому вагу обігового капіталу загальній сумі Загальна оборотність обігового капіталу є сумою приватних показників оборотності окремих видів поточних активів. Приватні показники оборотності, розраховані із виторгу, необхідні визначення впливу кожної статті поточних активів зміну загальної тривалості обороту обігового капіталу. Справжній ж оборот окремих елементів характеризується не загальна сума виручки від продукції, а сума обороту за кредитами бухгалтерських рахунків, у яких відбиваються різні види поточних активів (для незавершеного виробництва — випуск готових виробів; для производственых запасів — витрата їх у виробництво; для залишків готової продукції - її відвантаження покупцям; для дебіторську заборгованість — кредитові обертів за рахунками) Економічний ефект внаслідок прискорення оборотності виявляється у відносному вивільненні коштів з обороту, соціальній та збільшенні суми прибыли.

2.2 Оцінка ефективність використання власної родини та позикового капитала.

Для оцінки ефективність використання капіталу можна використовувати показатели:

— общую рентабельність інвестиційного капитала;

— ставку дохідності позикового капіталу, інвестованого кредиторами;

— ставку дохідності (рентабельності) власного капитала.

Показатели використовувані до розрахунку показників: СКвласний капітал; ЗКпозиковий капітал; SК — загальна сума інвестиційного капіталу; ППчистий прибуток; ЭПвалова (експлуатаційна) прибуток до виплати податків та відсотків по позикам; Кн — коефіцієнт оподаткування (ставлення суми податків від суми прибутку); ЕР — ставка дохідності на інвестований капітал до сплати податків; РСКрентабельність власного капіталу після сплати податків; ІФфінансові витрати з обслуговування кредиторську заборгованість. Загальна рентабельність інвестованого капіталу — визначається ставленням загального обсягу прибутку, тобто. суми доходів власника і кредиторів, до масі інвестованого ними капіталу: -до сплати налогов;

ЭП.

ЕР =;

СК + ЗКпісля плати налогов;

ПП + ИФ.

ЕР =.

СК + ЗК Ставка рентабельності позикового капіталурозраховується ставленням маси прибутку, яку виплачують власники кредиторам, від суми інвестованого ними капитала:

Сума виплачених відсотків за кредити інвесторам РЗК =.

= СП.

Середньорічна сума боргових зобов’язань предприятия Знаменатель цього показника включає як фінансові борги (кредити і позики), але й інші борги (постачальникам та інших кредиторам). Рентабельність позикового капіталу, розраховується в такий спосіб ні реально відбиває вартість кредиторів підприємства, бо враховує податкову економію, яка скорочує реальну вартість долгов.

Список яка у роботі литературы:

1. Ворст І., Ревентлоу П. Економіка фірми. М.: Вищу школу, 1994 2. Грузинів В.П. Економіка підприємств і підприємництва. М.: СОФИТ,.

1994 3. Козлов В. Д. Управління організацією. М.: Економіка, 1990 4. Кузьміна Т.И. Економіка бізнесу. М.: МДУ, 1992 5. Минаева Н. В. Економіка і підприємництво. М.: Владос, 1994 6. Фінансовий менеджмент/ Під ред. Г. Б. Поляка. М.: Фінанси; ЮНИТИ, 1997 7. Економіка підприємства/ Під ред. В. П. Грузинова. М.: Банки і биржи;

ЮНИТИ, 1998 8. Економіка підприємства/ Під ред. В. Я. Горфинкеля, В. А. Швандара. М.: Банки біржі; ЮНИТИ, 1998.

Задача питанням 2. Маємо такі даних про двох підприємствах: Підприємство 1 Підприємство 2 Прибуток до податку та відсотків за кредиты.

500 500 Фінансові витрати (відсотки кредит).

— 100 Оподатковувана прибыль.

500 400 Податок (30%).

150 120 Чиста прибыль.

350 280.

Налоговая економія для підприємства 2 становить 30млн. крб. Отже, якщо підприємство бере кредит під 10%, то, при ставки за 30 я% реально кредит стоїть не 10%, а 7% (10%(1−0,3) .

Вопросы: 1. Знайти рентабельність власного капіталу. 2. Обчислити чистий прибуток. 3. Обчислити ефект фінансового рычага.

Решение: Рентабельність власного капіталу — є ставлення маси чистий прибуток, отриманої за звітний період, до середньорічний вартості власного капитала:

РСК = ЧП/СК Чистая прибуток на підприємство то, можливо представлена так: ПП = Валова прибуток — Податки — Відсотки, т. е.

ЧП = ЕР * SК (1 — Кн) — СП (ЗК).

Поскольку рентабельність власного капіталу дорівнює відношенню чистої прибутку від суми власного інвестованого капіталу, то.

ЕР * СК (1 — Кн) + [ ЕР (1 — Кн) — СП ] * ЗК.

ЗК РСК =.

= ЕР (1-Кн)+ [ ЕР (1-Кн) — СП].

СК.

СК Разность між рентабельності власного капіталу і рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податків (ЕР (1-Кн)) утворюється за рахунок ефекту фінансового важеля (ЭФР).

ЗК ЭФР = (ЕР (1 — Кн) — СП).

СК Эффект фінансового важеля показує, наскільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу рахунок залучення позикових засобів у оборот підприємства. Воно виникає у тому випадку, якщо економічна рентабельність вище позичкового відсотка. Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів: різниці між рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податку і ставкою відсотка за кредит (ЕР (1- Кн) -СП); плеча фінансового важеля, тобто. відносини ЗК / СК. Позитивний ефект фінансового важеля виникає, якщо ЕР (1-Кн) — СП>0. Наприклад: рентабельність інвестованого капіталу після сплати податку дорівнює 15%, тоді як відсоткову ставку за кредитні ресурси дорівнює 10%. Різниця між вартість позикового і розміщеного капіталу дозволить збільшити рентабельність власного капіталу. При такі умови вигідно збільшувати плече фінансового важеля, тобто. частку позикового капіталу. Якщо ЕР (1-Кн) — СП.