Чорновіл В'ячеслав Максимович (24.12.1937-25.03.1999)

Чорновіл В’ячеслав Максимович (24.12.1937 — 25.03.1999).

Украинский політик і державний діяч, глава Народного Руху України. Народився у селі Ерки (тепер Звенигородський р-н Черкаської обл.) Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Тараса Шевченка з відзнакою. Працював у Донбасі: слюсарем, теслею. 1960;1963 рр. — редактор молодіжних передач студії Львівського телебачення. 1963;1965гг. — редактор багатотиражки; зав. відділу газети «Молода гвардія». Вступив у аспірантуру Київського педагогічного інституту. У 1965 року був усунутий з роботи за в правозахисний рух. Хоча, до квітня 1966 р. йому вдалося влаштуватися літературним працівником газети «Друг читача», був усунутий з роботи через відмову дати показання на закритому процесі до Львова. За матеріалами цього процесу написав книжки: «Хвацько із розуму» (1966 р.), «Правосуддя чи рецидиви терору» (1967 р.) та інших., хто був опубліковані у країнах. Тоді працював техніком в карпатської експедиції АН УРСР, інструктором за рекламою Киевкнигторга. З березня 1967 — інструктор товариства охорони навколишнього середовища м. Львові. 15.11.1967 р. — приговорён до 3-х років позбавлення волі за наклеп на радянський громадський лад. З 1970 року до Львова. У 1972 р. Чорновола заарештували і засудили до 6 років ув’язнення і трьох року заслания за «антирадянську агітацію і пропаганду. Покарання провів до 1978 р. в таборах села Озёрное і Барашево (Мордовія). У 1980 року Чорновола знову заарештовують до 5-ти років ув’язнення за сфабрикованое обвинувачення, але вже 1983 року випущено достроково через протесту прокурора якутської АРСР. Займався правозахисної діяльністю. З літа 1987 р. Чорновіл — одне із робочих секретарів Української Гельсінкської групи. У 1988 р. брав активне що у перших легальних дискусіях і мітингах до Львова. З 1989 року — члена ради Львівського товариства української імені Т. Шевченка, одного з засновників Народного Руху України у перестойку. Навесні 1990 р. Чорновіл домігся переконливою перемоги виборах у Верховну раду УРСР. Одночасно був обраний депутатом Львівської облради народних депутатів. У квітні 1990 р. був призначений керівником Львівської облради, був однією з ініціаторів Галлицкой асамблеи (1990;1991гг.) У 1991 року Чорновіл був кандидатом у президенти України, отримав друге місці після Л. Кравчука. У грудні 1992 році став главою НРУ, який його керівництвом тепер переробили з громадского об'єднання на політичну партію. Повторно проголошувався народним депутатом. Чорновіл був членом Парламентської асамблеи Ради Європи, президентом міжнародної пресової фундації їм. У. Симоненка, лауреатом Державної премії України від імені Т. Шевченка за збірник «Правосуддя чи рецидиви терору», «Хвацько із розуму», публіцистичні виступи у пресі (1996 р.), міжнародної журналистической премії (1975 рік). Загинув у автокатастрофі на трасі Золотоноша — Бориспіль при нез’ясованих обстоятельствах.

з України на тему:

«В'ячеслав Чорновил».

[pic].

учениці 11-б класу середньої школи № 2.

Вдович Оксаны.

Алчевск.

З загибеллю В. Чорновола закінчилося українське диссидентство Вячеслав Чорновіл, котрий вижив після 15 років ГУЛАГу, загинув на трасі КиївБориспіль. Машину, у якій їхав лідер українського національнодемократичного руху і голова найстаршою правої партій України, розчавив КамАЗ однієї з колгоспів Дніпропетровщини. Разом з В’ячеславом Максимовичем загинув його помічник Євген Павлик. Прес-секретар Чорновола Дмитро Паламарчук у тяжкому стані його доставили лікарню. На майбутніх виборах-99, пише «Російська газета », Чорновіл розглядався як із можливих претендентів на вищий госпост. Незадовго до його загибелі В’ячеслава Максимовича його партія розкололася. Молоді амбіційні вихованці Чорновола на чолі з колишній міністр екобезпеки Юрієм Костенко скинули постарілого лідера й з посади глави, і з посади керівника парламентської фракції. Українські депутати навдивовижу байдуже зустріли звістка загибелі колеги. Від рухівської фракції виступив навіть її нинішній лідер, а письменник Михайло Косів. Двома словами він заявив, що Чорновіл був символом українського дисидентства. З відставкою ця епоха закончилась.