Ґрунти господарства.
Обслуговування землеробства
Ступінь насичення основами, %. Гідролітична кислотність. Вміст елементів живлення. Гранулометричний склад. Чорнозем опідзолений. Сума ввібраних основ. Середньосуглинковий. Середньосуглинковий. Дерновопідзолисті. Мг-екв/100 г грунту. Легкосуглинковий. Вміст гумусу, %. Близько 2,0−2,5. Близько 1,8−2,1. Назва грунту. Мг/кг грунту. Темно-сірі. Таблиця 2. Понад 6%. 18−0,33. 15−0,30. 13−0,27. 13−0,15… Читати ще >
Ґрунти господарства. Обслуговування землеробства (реферат, курсова, диплом, контрольна)
В структурі грунтів переважають чорноземи типові малогумусні, їх площа складає близько 33% земель господарства, і середньогумусні з площею 27%. Трохи меншу територію займають чорноземи опідзолені, а саме 18% від площ. Суміжні їм грунти дерново-підзолисті, в центральній частині - темно-сірі, їх загальна площа 19%. Решту площі займають болотні грунти. Вони поширені в знижених ділянках заплав, днищ балок і лощин стоку. Вони утворилися на алювіальних відкладах при надмірному зволоженні під трав’янисто-моховою болотною рослинністю. Мають великий вміст поживних речовин, але форм, які доступні для рослин, дуже мало. Використовувати ці грунти для сільськогосподарського виробництва можна тільки після осушення.
Таблиця 2.
Властивості грунтів господарства.
Назва грунту. | Гранулометричний склад. | pHkcl. | Гідролітична кислотність. | Сума ввібраних основ. | Ступінь насичення основами, %. | Вміст гумусу, %. | Вміст елементів живлення. | ||
N. | P2O5. | K2O. | |||||||
мг-екв/100 г грунту. | мг/кг грунту. | ||||||||
Чорнозем типовий малогумусний. | Крупнопилувато-середньосуглинковий. | 6,0−6,7. | 0,5−1,3. | 28,5−29,9. | 69−74%. | 3−5%. | 0,2−0,5. | 0,15−0,30. | близько 2,0−2,5. |
Чорнозем типовий середньогумусний. | Крупнопилувато-середньосуглинковий. | 6,0−6,7. | 0,6−1,3. | 36,6−44. | 69−88%. | Понад 6%. | 0,4−0,6. | 0,18−0,33. | 2,3−2,7. |
Чорнозем опідзолений. | Середньосуглинковий. | 5,5−6,5. | 2,3−2,8. | 17,7−18,2. | 80−84%. | 2,7−4,5%. | 0,2−0,4. | 0,13−0,27. | близько 1,8−2,1. |
Дерновопідзолисті. | Легкосуглинковий. | 3,5−5,5. | 1,5−3,5. | 5−15. | 51−55%. | 1,5−3%. | 0,05−0,08. | 0,04−0,09. | 1,0−1,6. |
Темно-сірі. | Середньосуглинковий. | 5,6−6,5. | 1,9−2,3. | 10−24. | 75−90%. | 2,3−3,5%. | 0,2−0,4. | 0,13−0,15. | 1,2−1,8. |
Угіддя господарства розташовані на рівнинах, з плоско-рівнинним рел'єфом. Ступінь ерозійної небезпеки в цілому можна оцінити як низький. Вітрова ерозія не характерна для цієї місцевості і пилових бурь майже не буває. Але і для цього господарство проводить насадження дерев і кущів на берегах водойм, по краям ярів, лісосмуг. Наступним явищем, яке погіршує фізичні властивості грунту, є утворення плужної підошви на глибині 22 см. Для його запобігання у господарстві, по-перше, проводять різноглибинну оранку під різні культури, оранку поперек схилів, безполицевий обробіток ґрунту із залишенням стерні, а по-друге, було б бажаним раз у 3 роки проводити чизелювання на глибину 35 см чизельним плугом ПЧ2, 5, тому що плужна підошва обмежує проникнення кореневої системи рослин у глибші шари грунту, де є достатні запаси грунтової вологі на протязі більшої частини вегетаційного періоду, які забезпечують такі важливі процеси, як налив зерна у озимих та ярих зернових культур, ріст та розвиток рослин і сприяє підвищенню врожайності і якості сільськогосподарських культур. Це особливо важливо у нинішніх економічних умовах.
Чинником, що значною мірою впливає на стан грунту є його гідрологічний режим. Грунтові води, що залягають на глибині 2−5 м, містять значну кількість гідрокарбонатів. Весною при високому стоянні вод, капілярна кайма піднімається до поверхні грунту, а влітку через зменшення рівня грунтових вод падає вологість водних горизонтів, що викликає перехід гідрокарбонатів у карбонати. У господарстві зрошення буде економічно неефективним через засолення грунтів гідрокарбонатно-хлоридного характеру.
Вищенаведені особливості дають можливість робити висновки про відсутність загрози підкислення грунтів за рахунок фізіологічної кислотності мінеральних добрив, тому цілком можливе застосування хлориду амонію, сульфату амонію, сірчанокислого калію.