Анализ динаміки розвитку паливних галузей у Уральському економічному районе

Запровадження 2 Нафтовидобувна галузь. 3 Газовидобувна галузь. 6 Вуглевидобувна галузь. 9 Укладання. 11 Список джерел 13.

Мета цієї роботи — аналіз динаміки розвитку паливних галузей Уральського економічного району у період протягом останнього десятиліття, і навіть визначення основних напрямів еволюції галузевої і територіальній структури паливного комплексу Уральського економічного района.

Розглядатимуться такі галузі: нафтовидобувна галузь, газодобувна й угледобывающая.

Аналіз виконуватиметься статистиці, яка наводиться з 1986 по 1997 рік у всім переліченим вище галузям переважають у всіх суб'єктів РФ, входять до складу Уральського економічного району, де ті галузі існують. Отже будуть порівнюватися показники розвитку паливних галузей у їх динамічному зміні за такими суб'єктам РФ: республіка Башкортастан, Удмуртская республіка, Оренбурзька область, Пермська область, Свердловська область і Челябінська область. У цьому є завданням цієї роботи просто порівняння, а порівняння з посиланням на внутрішні і його зовнішні чинники, що впливають розвиток тій чи іншій галузі даному суб'єкт Російської Федерації. Показники з видобутку нафти в усій наведеної статистиці розуміють під собою видобуток нафти разом із газовим конденсатом. Паливний потенціал суб'єктів РФ при застосуванні розраховувався за такою формулою: ТП = Дуг + Дн + Дг ,.

3 де: ТП — паливний потенціал, Дуг — частка суб'єкти федерації у видобутку кам’яного вугілля (%) Дн — частка суб'єкти федерації у видобутку нафти (%) Дг — частка суб'єкти федерації у видобутку газу (%).

Наведена у цьому рефераті статистику узятий з статистичного збірника «Промисловість Російської Федерації» за 1992 рік, статистичного збірника «Регіони Росії» 1998 року й «Російського Статистического Щорічника» за 1998 год.

Нафтовидобувна отрасль.

У Уральському районі нафтовидобувна промисловість було створено після 2-ой Першої світової в Башкирії (Туймазинские, Ишимбаевские, Арланские нафтопромисли), Пермської і Оренбурзької областях і Удмуртии.

Тепер звана Волго-Уральская нафтова база займає друге місце у Росії з своєму значенням. У Уральському економічному регіоні 1997 р. видобувало 13% нафти на Росії. Але нафтові поклади в Уральському районі перебувають у глибині від 1600 до 3000 м, тобто. порівняно близько до поверхні, що знижує видатки буріння, але позначається якості топлива.

Тут було відкриті родовища: Ромашкинское, Бавлинское, Арланское, Туймазинское, Ишимбаевское, Мухановское, Китель-Черкасское, Бугурусланское, Коробковское. На півночі і півдні до них прилягають Пермське і Оренбурзьке родовища. Видобуток нафти на цьому ж районі обходиться недорого, але нафту Башкирії містить багато сірки (до 3%), парафіну і смол, що ускладнює її переробку знижує якість продукції та її стоимость.

З таблиці статистики помітні, що показники із нафтовидобутку переважають у всіх субъетах РФ в Уральському районі починаючи з кінця 80-х рр. сильно падають. І якщо загалом з кінця 80-х до 1997 р. переважно суб'єктів РФ на Уралі ці показники скоротилися приблизно 35%. Винятком є лише Оренбурзька область, де спостерігається зовсім не від занепад, а навіть досить значне зростання нафтовидобутку. У 1997 р. там цей показник вищий, ніж у 1986 р. Хоча у своїх сусідів зважаючи на все за статистикою ця галузь раніше не виділялася, але у 1997 р. із нафтовидобутку вона обігнала Удмуртію і наздоганяє Пермську область. З огляду на пересічної країні, особливо з західним районам, занепаду паливних галузей підйом нафтовидобувної галузі Оренбурзької області викликає подив. Видобуток нафти Уралі ведеться досить що й дуже інтенсивне. Починаючи з 1958 року приріст видобутку нафти Уралі фактично перевищував 100 млн. тонн за щоп’ять років, що дозволило країні виходити перше місце світі. У цьому екстенсивний, щодо справи хижацький спосіб видобутку нафтових ресурсів сильно виснажив родовища Уралу. І тепер спостерігається зване «старіння «Уральського району. Більшість старих нафтових районів на Уралі перейшло лише пізні стадії розробки, коли видобування нафти стабілізується і зменшується. Ступінь виробленості поточних запасів нафти в Уральському районі превысил0а 70%. І тепер нафту там здобувають у основному із бідних, лежачих у землі запасів. Проте цілком запаси на Уралі ще не вичерпані, фахівці оцінюють потенційні ресурси нафти Уралі в 1,5 млрд. тонн, і він там відкриваються нові перспективні родовища, з якими зв’язуються сподівання підйом уральської нафтовидобутку. І розробка нових родовищ недавно почалася саме у Оренбурзької області. Досить активно освоюються нафтові родовища, які працюють у південній частині області, запаси сировини яких оцінюються 400 млн. тонн. Наприклад, підприємствами Оренбурзької нафтової компанії чи «Онако », учреждённой рішенням Уряди РФ 1994 року, виробляється комплексна розвідка, видобуток, переробка виконання і транспортування нафти і нафтопродуктів. Річні обсяги (на 1998 р.): видобутку — 7,5 млн. тонн нафти, 1,5 млрд. м3. попутного нафтового газу, виробництва — 1,2 млн. тонн дизельного палива, 840 тис. тонн бензину різних марок, 1,2 млн. тонн мазуту, 125 тис. т. мастил. Накопичена видобування нафти перевищує 260 млн. тонн. Ведеться інтенсивне пошуково-розвідувальне буріння, щорічний приріст запасів нафти становить від 5 до 7,5 млн. тонн.

З іншого боку, існує тісний взаємозв'язок між нафтової і нафтопереробної промисловістю. Проте розвал Радянського Союзу зумовив появу нової проблеми — розрив зовнішніх господарських зв’язків нафтової промисловості. Росія надто невигідному становищі, т.к. змушена експортувати сиру нафту через дисбалансу нафтової і нафтопереробної промисловості (максимальний обсяг переробки — 240 млн. тонн на рік), тоді як ціни на всі сиру нафту набагато нижча, ніж нафтопродукти. І з статистичної таблиці найбільший занепад нафтовидобувної галузі припадає на 1990 р. і по 1995 р. Крім того, низька пристосовуваність російських заводів, під час переходу не на нафту, раніше транспортировавшуюся на заводи республік, викликає неякісну переробку і покладають великі втрати продукту, і при тому, що світові ціни на всі нафту поступово снижаются.

Отже, нафтовидобувна інвестиціях Уралі зараз сильно страждають від своєї залежність від экспорта.

Водночас у Оренбурзької галузі існує потужна підтримка топливодобывающих галузей, що полягає у тому, що в ній перебуває у частковості Орско-Халиловский металургійний комбінат (АТ «НОСТА »), одна з найбільших підприємств Росії із повним металургійним циклом і можливостями із виробництва понад 4.4 млн. тонн углеродистой і низьколегованої стали, і навіть підприємство важкого машинобудування є АТ «Южуралмаш «тощо. Взагалі як відомо, Оренбурзька область спеціалізується на важкої промисловості, що потребує також можуть добре розвиненою паливної промышленности.

Також розвитку нафтовидобутку в Оренбурзької області сприяє наявність великого нафтопроводу, який зв’язує її з промислово розвиненим Поволзьким райном.

| |Уральський |Республіка |Удмуртская|Оренбургская|Пермская| | |экономически|Башкортастан|республика|область |область | | |і район | | | | | |1986 |61 275,4 |29 022,7 |11 900,3 |8804,4 |11 548 | |1987 |59 963,9 |27 987,1 |11 700,7 |8716,8 |11 559 | |1988 |59 088,6 |27 275,6 |11 510,7 |8669,9 |11 632,4 | |1989 |58 455,4 |26 677,7 |11 312,3 |8772,4 |11 693 | |1990 |56 317 |24 988,4 |11 083,9 |8571,7 |11 673 | |1991 |53 437,8 |22 942,3 |10 633,8 |8463 |11 398,7 | |1995 |42 154 |15 654 |8415 |8687 |9398 | |1996 |40 712 |14 342 |8261 |8974 |9136 | |1997 |39 781 |13 387 |8077 |8982 |9335 |.

Газовидобувна отрасль.

З 1990 р. газ займає перше місце паливному балансі Росії. Газ є й основним експортним продуктом. Газова промисловість Росії у основному забезпечує внутрішні потреби страны.

Позаяк означена галузь за Росії перебуває зараз у кризу. У Уральському районі у період із 1986 р. до 1997 р. видобуток газу кожному суб'єкту РФ скоротилася примернно на 33−35%. Тут виняток становить Пермська область, у якій цей період газовидобуток підвищилася аж 20%.

Волго-Уральская газовидобувна база — друга за важливістю у Росії. На Уралі 1997 р. видобувало 5% всього російського газу. Хоча головний газодобывающий російський район — Западносибирский — 91% газу России.

Найбільше родовище газу на Уралі - Оренбурзьке, вона й найбільше на європейській частині Росії, відкрито 1960;х рр., початкові запаси 1,78 трлн куб.м. Перевагою родовища є його близькість до важливим промисловим центрам Уралу і Поволжя, недоліком — наявність надто великої кількості попутних продуктів, що потребує його попередньої очистки.

Значна частина газу експортується. Одне з основних магістральних газопроводів бере початок на Уралі (Оренбург — початковий пункт газопроводу «Союз»). Інші газопроводи надходять із ЗахідноСибірській нафтогазоносної провінції, з Поволжя і із Кавказу. Вони передають трубопроводами природного газу на Центральну Росію, у держави Балтії, до Білорусі, до Молдови, в Україну і далі в країни Східної та Західній Европы.

Урал має потужну газоперерабатывающую базу. Найбільше підприємство газової промисловості Уральського району — ПО «Оренбурггазпром «(Оренбург).

Проте газовидобуток на Уралі і особливо у Оренбурзької області з її великої газовидобувної і газопереробної базою катастрофічно зменшується (як я говорив у середньому становив 33−35% починаючи з 1986 г.).

Падіння обсягу видобутку газу в Уральському районі відбувається переважно після розпаду СРСР. У цьому із усіх російських економічних районів найсильніше економічну кризу вдарив саме з Уралу (45 368,9 млн. м. куб. 1989 р. і 33 595 млн. м. куб. в 1995 г.).

Головні причини це розрив зв’язків у постачанні газу до інших райони за кордон, піднесення значення нафти і відхід газу другого план, відставання значення нинішніх газопроводів, збудовані у радянський час за цілком іншій ситуації країни, і навіть великі заборгованості покупців газу. І скорочення газу в що свідчить наслідок неплатежів споживачів у країнах СНГ.

Я вже зазначав, лише Пермська область показує протягом останнього час приріст видобутку газу, причому досить великий. Певні передумови у розвиток уже є щодо всьому Уральському району: те й газоперерабатывающие підприємства, що є з усього Уралу, і висока концентрація газовидобувної промисловості біля Уралу (5% всього газу Росії), і крпные газопроводи, і багаті родовища тощо. На погляд газовидобувна галузь Пермської області виживає з допомогою значного підняття у цій галузі економіки цілому, з допомогою великих інвестицій. Загальний обсяг інвестицій у основний капітал, направлених ним у торік на соціально-економічному розвитку області, становив (за оцінкою) 7 млрд. крб. Більше 80% всіх інвестицій використано для будівництва, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння виробничих об'єктів. Щомісячні грошові доходи душу населення дорівнювали у 1997 року 940 крб. і збільшилися проти 1996 роком на 29% у разі зростання споживчих ціни 15%. Через війну зростання реальних доходів досяг 12%. Значне збільшення грошових доходів населення сприяло зростанню обсягів товарообігу. Протягом року продаж споживчих товарів збільшилася порівняних цінах на 9,8%.

Отже гадаю, відродження газовидобувної галузі з всьому Уральському економічному району — цілком реальна перспектива.

| |Уральський |Республіка |Удмуртская|Оренбургская|Пермская| | |экономически|Башкортастан|республика|область |область | | |і район | | | | | |1986 |48 048,7 |658 |94,8 |46 691,1 |604,8 | |1987 |47 210,5 |641,2 |90,9 |45 866,1 |612,3 | |1988 |46 671,9 |621,4 |91,7 |45 329 |629,8 | |1989 |45 368,9 |613,8 |89,6 |44 039 |626,5 | |1990 |43 253,7 |599,1 |87,3 |41 940,8 |626,5 | |1991 |42 462 |655,7 |79,2 |41 085,2 |641,9 | |1995 |33 595 |488 |65 |32 379 |663 | |1996 |31 794 |454 |64 |30 570 |707 | |1997 |30 217 |427 |62 |29 001 |727 |.

Вуглевидобувна отрасль.

СНД має 60% світових запасів вугілля, 95% з яких знаходиться за Уралом. У 1997 р. на Уралі видобувало лише 4% всього вугілля по Росії. Цінне родовище коксівного вугілля перебуває у Пермській області (Кизел). Інші басейни родовище, але менш цінного бурого вугілля перебувають у Челябінськом басейні, який лідирує із нафтовидобутку на Уралі. Ситуація з вуглевидобутком на Уралі з статистики з кожним роком стає гірше, причому переважають у всіх які у статистиці суб'єктів РФ не виключаючи лідера видобутку вугілля Челябінську область. У в середньому у Уралу з 1986 р. по 1997 р. показники погіршилися на 60%, у різних суб'єктів РФ по-різному. Наприклад, в Башкирії цей показник зменшився удесятеро, а Свердловській області зменшився «всього» на 45%. Один із цього — швидке зростання тарифів на залізничному транспорті, який привів до звуження ринку збуту вугілля усередині країни та стримування його поставок експорту. Іноді підприємства змушені простоювати через простий нестачі ресурсів їхнього роботи. Наприклад, частина розрізів «Челябинскугля» в час спрацьовує, тому що в підприємств — немає запасів солярки, без якої вуглевидобуток неможлива. У зв’язку з цим адміністрація області готує звернення до Уряду республіки Башкортостан з проханням експортувати Челябінську область певну кількість солярки, потрібне вугільним розрізам «Челябинскугля». Проте Челябінська область поруч із Амурської областю і Приморським краєм як вуглевидобувний центр за загальним рейтингу сьогодні то, можливо віднесена до найдинамічнішою з погляду інвестиційної привабливості серед інших суб'єктів РФ. Крім цього Челябінську область як вуглевидобувний центр сьогодні належать до групі «Високий потенціал — високий ризик». Челябінська область зараз є регионом-донором і у двадцятку лідерів за власними доходах бюджету. Тому на згадуваній погляд всі ще надії вуглевидобувної галузі Уральському економічному районі зараз треба покладати на Челябінську область.

| |Уральський |Республика|Оренбургск|Пермска|Свердловс|Челябинс| | |экономичес|Башкортаст|ая область|я |кая |кая | | |київ район |а | |область|область |область | |1986 |26 716 |2673 |1705 |3728 |5074 |13 536 | |1987 |24 832 |2111 |1366 |3507 |4744 |13 104 | |1988 |26 418 |2377 |2679 |3499 |4725 |13 138 | |1989 |24 990 |1742 |3008 |3261 |4570 |12 409 | |1990 |23 909 |1201 |2939 |3202 |4340 |12 227 | |1991 |21 482 |1139 |3306 |2629 |4305 |10 103 | |1995 |11 806 |356 |1177 |1229 |2987 |6057 | |1996 |11 696 |377 |1053 |900 |3067 |6299 | |1997 |10 234 |281 |759 |609 |2859 |5726 |.

Заключение

.

Отже, спад у нафтовидобувній галузі на Уралі можна пояснити такими основними причинами: V великі родовища експлуатованого фонду, що є основою ресурсної бази, значною мірою вироблені, V різко погіршилися за своїми кондиціям і знову приращиваемые запаси. Останнім часом практично відкрито обмаль великих родовищ, V нестача високопродуктивної техніки і обладнання видобутку і буріння. Більшість технічних засобів має знос понад 50 відсотків%, 70% парку бурових установок морально є й вимагає заміни. З распадом.

СРСР погіршилося ситуація з поставками нафтопромислового устаткування країн СНД. V низькі внутрішні і його зовнішні нафтові ціни не забезпечують самофінансування нафтовидобувних підприємств (ця ситуація зберігається сьогодні, після серії підвищень нафтових цін). У результаті сталося серйозне погіршення матеріально — технічного і фінансового забезпечення галузі, V заборгованість республік за поставлену нафту й війни наростаючий криза неплатежей.

Аби розв’язати ці проблеми, необхідний вихід із економічної кризи і припинення подальшого роздрібнення государств.

Що ж до газовидобутку, то там приблизно ті самі проблеми, як і у нафтовидобувній галузі, т.к. це проблеми майже всієї сьогоднішньої паливної промышленности.

Учёные-геологи вважають, що осадові басейни, не більше яких потенційно можуть утримуватися родовища газу, займають 77 млн. км, зокрема 48 млн. км суші і 29 млн. км на шельфі. У тому числі реально перспективні 55 млн. км (суші 39 і шельфі 16). Причому значної частини гаданих родовищ посідає Урал.

Тому на згадуваній погляд у газовидобувної галузі в всім Уральському районі велике майбутнє, і особливо у Пермській області, т.к. вони мають досить великий потенціал для развития.

Так само у галузі високі шанси у Челябінської области.

Але спочатку по паливному потенціалу Росією суб'єкти РФ в Уральському економічному районі повільно, але вірно скочуються вниз, що з в основному пояснюються тим, що то це вже досить ненову топливодобывающий район, котрий виробив вже частина з своїх ресурсів, і навіть тим, що Урал найбільш болісно переносить економічний кризис.

Список источников.

V Промисловість Російської Федерації. Держкомстат Росії. М. -1992 р. V Регіони Росії. М. -1998 р. V Російський статистичний щорічник. Держкомстат Росії. М. -1998 р. V Економіка Росії у 1992;1997 рр. Френкель А. А. М. -1997г.

internet internet internet internet internet internet.