Фітнес

РЕФЕРАТ

на тему:

Фітнес

Фітнес (анг. fitnes — стан здоров’я, придатність, доречність) медики перекладають як відповідність здоров’ю. Що ж потрібне для повної відповідності здоров’ю і красі? Краса, молодість — ме­та косметології. Краса для фахівця — це молодість, пружність, еластичність шкіри обличчя, шиї, всього тіла. Цих якостей шкіри можна досягати косметичними процедурами, масажем, обгортан­нями, а також тренуванням м’язів.

Стан м’язової системи безпосередньо пов’язаний зі станом шкірного покриву. Якщо шкіра не в тонусі, то вона стає в’ялою, утворюються складки — зморшки. Нефункціонуючі, неробочі, нетреновані м’язи обвисають. М’язи, скорочуючись, перекачують великий об'єм крові, що несе поживні речовини, стимулюють об­мінні процеси. Фахівцю необхідно знати механіку скорочення м’язів частин тіла, що його цікавлять, — від цього залежить відновлювальний ефект.

Отже, за допомогою роботи м’язів можна цілеспрямовано впливати на функціональний стан організму. Існує п’ять основних типів впливу: тонізуючий, заспокійливий, трофічний, енерготропний, нормалізуючий. Варто звернути увагу на енерготропний ефект і підвищення працездатності нервово-м'язового апарата. Конкретно у м’язах це виражається активізацією біоенергетики, поліпшенням обміну речовин, підвищенням утворення ацетилхолі­ну, що спричинює прискорення передачі нервового збудження на м’язові волокна, підвищенням утворення гістаміну, який розши­рює судини м’язів. При цьому поліпшується циркуляція крові.

Ступінь насиченості шкіри кров’ю дуже великий, у ній може депонуватися до третини всієї крові організму. Скорочуючись, м’язи впливають на колагенові та еластинові волокна шкіри, на потові і сальні залози, на кровоносні і лімфатичні судини, а та­кож на нервові волокна.

Отже, вплив роботи м’язів полягає в наступному:

1. Через складну систему взаємодії шкіри, м’язів, нервів і нер­вових закінчень йде передача імпульсів у ЦНС, що визначає відпо­відну реакцію шкіри, організму в цілому й окремих його органів.

2. Робота м’язів поліпшує постачання шкіри кров’ю й діяль­ність сальних і потових залоз.

3. Поліпшується кровопостачання нервових центрів і перифе­ричних нервових закінчень. Підвищується збудливість і провід­ність нервових імпульсів. Знижується втома. Поліпшується на­стрій.

4. Підвищується температура ділянок шкіри біля працюючих м’язів, а отже, прискорюються обмінні й ферментні процеси, під­вищується тонус. Шкіра стає рожевою і пружною через посиле­ний кровообіг. Зростає опірність механічним і температурним впливамприскорюється рух лімфи у лімфатичних судинах й усу­ваються застійні явища у венах. Ці процеси відбуваються не тіль­ки в судинах, що знаходяться в робочій ділянці, а й у розміщених поруч. Така дренажна дія пояснюється зниженням тиску в суди­нах м’язової тканини. Підвищується шкірно-м'язовий тонус.

5. Робота м’язів впливає на зовнішній вигляд шкіри, роблячи її гладенькою й еластичною.

6. Прискорення обміну речовин у шкірі позитивно впливає на загальний обмін речовин в організмі.

Як реанімувати нефункціональні ділянки шкіри? Як вийти з енергетичного дефіциту?

Існує декілька прийомів роботи з м’язами:

— динамічна напруга;

— статична напруга;

— розтягування м’язів;

— розслаблення.

Усе це розглянемо докладніше після вивчення м’язів обличчя і шиї.

У людини є 14 м’язів обличчя і 13 — шиї (див. додаток 1, 2).

1. Вправи для тонусу і регенерації м’язів навколо носа і ро­та. До них належать виличні м’язи, м’язи сміху, щічні м’язи, но­сові м’язи, м’язи гордовитих, круговий м’яз рота, м’язи, що опус­кають кутики рота, підборідний м’яз.

1.1. Робити натяг нижньої губи, округливши її, витримуючи 2−3 с, потім те саме повторити з верхньою губою (рис. 7.1 а). Повторити 7−10 разів.

1.2. Закласти язик під верхню губу й утримувати статичну напругу 10 с, потім те саме проробити з нижньою. Повторити 5−7 разів.

1.3.1. Робити тонуючий натяг м’язів, губами вимовляючи го­лосні звуки: «а», «о», «у», «і», «е». Повторити 5−7 разів.

1.3.2. Так само вимовляти звук «у», «і». Повторити 5−7 разів.

1.3.3. Так само вимовляти звук «у», повертаючи губи в сторо­ни по черзі. Повторити 5 разів.

1.4. Закласти язик під губу, робити язиком оберти за годин­никовою стрілкою. Повторити 5−7 разів.

2. Вправи для «піднімання» тонусу м’язів щік.

2.1. Округлити щоки, набравши в них повітря, ляснути по що­ках різким рухом кулаків (рис. 7.1 б). Повторити 10−30 разів.

2.2. Надути одну щоку повітрям і статично утримувати 10 с, потім другу. Повторити 5 разів.

2.3. Надути щоки повітрям і «поганяти» його з однієї щоки до другої. Повторити 10 разів.

3. Вправи для тонусу м’язів навколо очей (проти «гусячих лапок"-, для зміцнення кругових м’язів очей, а також м’язів «лобного черевця», які морщать і піднімають брову).

3.1. Покласти пальці рук на повіки і протягом 1 с легко натис­нути. Повторити 7−10 разів.

3.2. Покласти вказівні пальці на зовнішній край очей, серед­ні - на середину брів, безіменні - на внутрішні краї очейлегко зафіксувати. Робити «посмішку Джоконди», усміхаючись очима, без участі м’язів рота. Повторити 10−12 разів.

3.3. Покласти вказівні пальці на кінчик носа, розвести пальці в сторони, залишаючи їх у фокусі видимості очей, потім звести до носа, у вихідне положення. Опустити зведені пальці вниз, стежачи очима за ними, розвести пальці, утримуючи їх у фокусі, повернути до носа. Потім очі і пальці вивести у верх­нє положення, розвести пальці і знову повернути у вихідне положення, до носа. У процесі руху очей не рухати головою, тримати її рівно.

3.4. Скласти вказівні і середні пальці разом, робити спіралепо­дібне обертання пальцями знизу вгору і навпаки, стежачи за рухом очима. Повторити 5 разів.

3.5. Вихідне положення: погляд зосереджений на кінчику но­са, подивитися вдалину, потім повернутися у вихідне положення. Повторити 7 разів.

3.6. Робити фронтальне обертання очима (знизу — до себе — вгору — від себе — униз і т. д.). Повторити 5−7 разів.

3.7. Зосередити погляд на підборідді, перевести погляд на гу­би, потім на кінчик носа, потім на перенісся, далі на чоло, вище — до зони росту волоссязробити рух очима в зворотному напрям­ку. Зробити 1 раз.

3.8. Робити обертальний рух очима за годинниковою стрілкою. Повторити 5−7 разів.

3.9. Широко розплющити очі, потім сильно замружитися. Повторити 5−7 разів.

3.10. Швидко моргати очима 10 разів (знімає напругу з м’язів очей, впливає розслаблювально).

3.11. Розслабити м’язи обличчя.

4. Вправи, спрямовані на зміцнення м’язів шиї (підшкірний м’яз шиї, грудинно-підключично-соскоподібний, верх трапецієпо­дібного м’яза-.

4.1. Обертання головою по колу в один бік, потім в інший. Шия розслаблена. Повторити 8 разів.

4.2. Описувати півколо спереду, потім ззаду. По­вторити 8 разів.

4.3. Маленькі ривки підборіддям уперед. Повторити 8 разів.

4.4. Опускати кутики губ швидкими ривками. По­вторити 20−30 разів.

4.5. Те саме статично вихідне положенняутримувати поло­ження губ .

4.6. Вихідне положення: долоні під підборіддям. Рухати підбо­ріддям (відкриваючи рот), супроводжуючи рух легким опором долонь. Повторити 10−15 разів.

4.7. Випнути нижню губу вперед, утримувати статику.

4.8. Малювати лінію підборіддям з боку в бік. Повторити 8 разів.

4.9. Малювати підборіддям кола у площині перед собою в один, потім в інший бік. Повторити 8 разів.

4.10. «Пірнаючі» рухи головою вперед, праворуч, ліворуч. Повторити 9 разів.

4.11. Робити повороти головою з боку в бік, долоня однієї ру­ки — біля скроні. Повертати голову, переборюючи легкий опір до­лоні. Потім поміняти руку. Повторити 8 разів.

4.12. Вихідне положення: долоні на чолі, опускати голову впе­ред і вниз. Повторити 8 разів.

4.13. Вихідне положення: долоні на потилиці, голова нахилена вперед, підняти голову в рівне положення, з легким опором до­лонь. Повторити 8 разів.

4.14. Вихідне положення: долоня біля скроні, голова нахилена вбік, вухом до плеча, плавний рух головою до другого плеча, з легким опором долоні. Повторити 8 разів.

4.15. Розслаблено похитати головою з боку в бік.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.